Почнемо з того, що всі питання щодо порядку нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) при одночасному використанні товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях (далі назвемо його «подвійним» використанням), регулюються ст. 199 ПКУ. Платник ПДВ, який здійснює таке «подвійне» використання, зобов’язаний розподіляти вхідний податковий кредит шляхом нарахування часткових ПЗ. Для цього визначають частку використання в неоподатковуваних операціях, тобто обчислюють коефіцієнт розподілу, відомий як «анти-ЧВ»*. Розрахунок коефіцієнта «анти-ЧВ» показують в додатку Д7 до декларації з ПДВ.
* Детально про механізм розподілу ПДВ читайте в тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 4.
Важливо! Величина коефіцієнта «анти-ЧВ», розрахована за результатами минулого року, застосовується для розподілу ПДВ протягом усього поточного року. Причому, згідно з п. 199.4 ПКУ за підсумками календарного року перерахунок частки використання товарів/послуг і необоротних активів в неоподатковуваних операціях здійснюють виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій. Тобто визначальним фактором для уключення операцій у розрахунок коефіцієнта є фактичне (!) здійснення операцій у звітному періоді. Отже, незважаючи на те, що обсяги операцій були задекларовані в уточнюючих розрахунках за 2016 рік, ураховуватися вони повинні в річному розрахунку коефіцієнта того періоду, в якому фактично здійснювалися (тобто за 2015 рік).
Таким чином, помилка у фактичному обсязі оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, допущена в ПДВ-звітності 2015 року, призводить до помилок у розрахунку коефіцієнта «анти-ЧВ» за результатами 2015 року. У свою чергу, помилка в розрахунку коефіцієнта 2015 року «тягне» за собою перекручення розподілу ПДВ протягом 2016 року. Ось такий виникає ланцюжок помилок, виправлення яких — досить кропітка робота, але нічого «не попишеш», цьому виною п. 199.4 ПКУ. Виправляти помилки в неоподатковуваних операціях минулого року доведеться таким чином.
1. Подаємо уточненки за кожен звітний період минулого року, в якому виявлено помилку (не відображено неоподатковувану операцію). У вашому випадку уточнюємо листопад 2015 року.
2. З урахуванням поданого в поточному (2016) році уточнюючого розрахунку за листопад 2015 року, подаємо уточнюючі розрахунки з ПДВ:
— за останній звітний період (грудень) 2015 року з уточненим додатком Д7;
— за перший звітний період (січень) 2016 року з поданням уточнюючого додатка Д7.
3. Якщо протягом 2016 року ваше підприємство проводило неоподатковувані операції, то відповідно необхідно перерахувати ПЗ з урахуванням виправленого коефіцієнта «анти-ЧВ» і подати уточнюючі розрахунки до всіх періодів 2016 року, в яких застосовувався помилковий коефіцієнт.
Зверніть увагу: у колонках 4 і 5 таблиці 1 додатка Д7 загальні обсяги постачання та обсяги оподатковуваних операцій зазначають з урахуванням уточнюючих розрахунків, поданих за поточний період, в якому розраховується ЧВ. Проте майте на увазі: дотримуючи вимоги п. 199.4 ПКУ, у цих колонках відображаємо операції за поточний рік з урахуванням уточнюючих розрахунків, поданих за поточний період, але виключно в частині виправлення помилок поточного (!) року.
Не можна не відзначити існування альтернативної позиції, згідно з якою в розрахунку коефіцієнта розподілу беруть участь усі операції, що знайшли своє відображення в ПДВ-звітності 2016 року, навіть якщо фактично постачання в межах зазначеної операції відбулося у 2015 році. Ґрунтується така позиція на Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 129 (в обговорюваній частині ПКУ фактично не змінився).
На наш погляд, така позиція полегшує платнику податків процедуру виправлень, але суперечить нормам ПКУ, тому підприємству, щоб нею скористатися, бажано заручитися індивідуальною письмовою податковою консультацією, діючи в межах якої платник податків не може бути притягнений до відповідальності ( п. 53.1 ПКУ).
