Що говорить закон?
А закон як завжди суворий! Він свідчить: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) роботодавця, і повідомлення органу фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (див. ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП). Зазначимо, що форму такого Повідомлення наведено в додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
Тобто, ч. 3 ст. 24 КЗпП установлено дві окремі умови, після виконання яких працівник може бути допущений до роботи.
Перша — видано наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, що фіксує факт укладення трудового договору. Майте на увазі: такий наказ (розпорядження) має бути незалежно від того, в усній чи письмовій формі укладено з працівником трудовий договір.
Друга — надіслано податківцям Повідомлення про прийняття на роботу.
Запам’ятаємо. Це важливо!
Чого чекати, якщо не виконали?
Невиконання вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП загрожує роботодавцям притягненням до фінансової відповідальності на підставі ст. 265 КЗпП, а їх посадовим особам — до дисциплінарної та адмінвідповідальності згідно зі ст. 141 КЗпП і ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) відповідно.
Але давайте залишимо осторонь дисциплінарну відповідальність і поговоримо про ту, що може призвести до грошових штрафів. Яка міра такої відповідальності?
Аналізуючи наведені вище норми КЗпП і КпАП, ми дійшли висновку, що за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту):
— роботодавцю «світить» штраф у тридцятикратному розмірі мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення ( абзац третій ч. 2 ст. 265 КЗпП). Сьогодні розмір такого штрафу дорівнює 43500 грн. (1450 грн. х 30) за кожного працівника, щодо якого вчинено таке порушення. А у грудні він виросте до 48000 грн. (1600 грн. х 30);
— посадовим особам роботодавця (ФОП) — адмінштраф від 8500 грн. до 17000 грн. ( ч. 3 ст. 41 КпАП).
У свою чергу, за неповідомлення, повідомлення з порушенням установленого строку фіскального органу про укладення трудового договору повинні застосовуватися санкції, як за порушення інших вимог законодавства*. Адже вище ми з вами з’ясували, що
* Аналогічну точку зору ми висловлювали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 73, с. 6.
подання Повідомлення податківцям — це окрема умова, яку повинен виконати роботодавець перед тим, як допустити працівника до роботи
Отже, невиконання цієї умови може «привести»:
— роботодавця до штрафу в розмірі 1 мінзарплати ( абзац п’ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП). Сьогодні — 1450 грн., а у грудні — 1600 грн.;
— посадових осіб роботодавця (ФОП) — до адмінштрафу в розмірі від 510 грн. до 1700 грн. ( ч. 1 ст. 41 КпАП).
Як бачите, різниця в сумах штрафів істотна. Можливо, саме це і стало причиною дивної логіки контролерів. Про неї далі.
Ех, покатаю, тобто оштрафую!
Перевірити дотримання роботодавцем законодавства про працю і, відповідно, пригрозити штрафами за його невиконання має право Державна служба України з питань праці (далі — Держпраці). Так-от, на думку цієї служби, подання Повідомлення про прийняття на роботу є не окремою умовою, яку повинен виконати роботодавець перед тим, як допустити працівника до роботи, а одним з етапів (частиною) укладення трудового договору (див. листи Держпраці від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1-ДП-16, від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15).
Дотримуючись цієї логіки, Держпраці робить висновок: допуск працівника роботи до подання Повідомлення про прийняття на роботу прирівнюється до фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору! Отже, за таке порушення розмір фінсанкцій на підприємство дорівнює 30 мінзарплатам за кожного працівника, щодо якого воно вчинене ( абзац третій ч. 2 ст. 265 КЗпП). Відповідно, адмінштраф «стартує» від 8500 грн. і може доходити до 17000 грн. ( ч. 3 ст. 41 КпАП).
Круто? Ще б пак!
Зауважте, накладати фінсанкції відповідно до ст. 265 КЗпП має право безпосередньо Держпраці. А ось з адмінвідповідальністю згідно зі ст. 41 КпАП дещо складніше. Протоколи за такими порушеннями складає також Держпраці ( ст. 255 КпАП). Але розгляд подібних справ і, власне, накладення штрафу — компетенція місцевих судів загальної юрисдикції ( ст. 221 КпАП). Так на чию ж сторону вони стали?
Суд справедливий
Отже, ми з вами з’ясували, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення фіскальних органів про укладення трудового договору — це однозначно порушення трудового законодавства. Залишилося розібратися з підставами для притягнення до відповідальності за такі порушення і мірою відповідальності. Допоможуть нам у цьому суди.
Важливо! У своїх постановах у справах про порушення порядку допуску працівника до роботи суди доходять такого самого висновку, як і ми ☺ (див., наприклад, постанови Апеляційного суду Кіровоградською обл. від 27.05.2016 р. у справі № 404/2115/16-п** і від 31.05.2016 р. у справі № 404/2222/16-п***, Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.06.2016 р. у справі № 388/563/16-п****, Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14.07.2016 р. у справі № 385/842/16-п 3/385/304/16*****, Межевського районного суду Дніпропетровської обл. від 05.09.2016 р. у справі № 181/589/16-п******). Тобто
** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58085501.
*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58056600.
**** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58391671.
***** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59634588.
****** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61112650.
неповідомлення в установленому порядку податківців про прийняття працівника на роботу до початку його роботи не свідчить про те, що між працівником і роботодавцем не оформлено трудовий договір
Суди звертають увагу інспекторів Держпраці на таке.
Частиною 3 ст. 24 КЗпП визначено, що працівник може бути допущений до роботи за наявності одразу двох обставин: (1) укладення трудового договору оформленого наказом або розпорядженням роботодавця і (2) повідомлення податківців про прийняття працівника на роботу в порядку, установленому КМУ.
Причому ці дві обставини є самостійними, а отже не можуть вважатися частиною один одного.
Частина 3 ст. 41 КпАП не передбачає відповідальності за неповідомлення (несвоєчасне повідомлення)******* фіскального органу про прийняття працівника на роботу
******* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57058550 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56937814.
Підсумок. Вище ми з вами говорили про те, що притягнути до адміністративної відповідальності в разі виявлення Держпраці порушень законодавства про працю, передбачених, зокрема, ч. 1 ст. 41 КпАП, на підставі складеного інспектором з питань праці адмінпротоколу може тільки суд.
Якщо інспектор Держпраці в адмінпротоколі кваліфікував посадовим особам підприємств, що допустили працівників до роботи після укладення трудового договору, але до подання Повідомлення фіскальним органам, порушення ч. 3 ст. 41 КпАП, є велика ймовірність, що суд закриє справу у зв’язку з відсутністю складу адміністративного порушення, передбаченого цією частиною ст. 41 КпАП. Такий оптимістичний висновок ми робимо, проаналізувавши рішення судів з цього питання.
При цьому перекваліфіковувати дії порушника при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення суд не має права. Це не передбачено КпАП.
А яка ситуація зі штрафом на підприємство, який накладає безпосередньо Держпраці на підставі ст. 265 КЗпП? Як бути, якщо ця служба наполягатиме, що допуск до роботи без Повідомлення = допуск до роботи без укладеного трудового договору?
У такій ситуації є сенс оспорювати постанову Держпраці про накладення штрафу на підставі абзацу третього ч. 2 ст. 265 КЗпП у суді. Наші аргументи.
З положень ч. 1 ст. 21 і ч. 1 ст. 24 КЗпП випливає, що трудовий договір у загальному випадку укладається (оформляється) способом надання працівником заяви про прийняття на роботу і задоволенням цієї заяви роботодавцем шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).
Таким чином, штраф, передбачений абзацом першим ч. 2 ст. 265 КЗпП (30 мінзарплат за кожного працівника, допущеного до роботи без укладення трудового договору), може бути застосований до роботодавця виключно в разі відсутності наказу про прийняття працівника на роботу на момент допуску працівника до роботи.
Ураховуючи це, робимо висновок: неповідомлення або несвоєчасне (після допуску до роботи) повідомлення роботодавцем фіскального органу про прийняття на роботу працівника є порушенням інших вимог трудового законодавства, на яке поширюються вимоги абзацу шостого ч. 2 ст. 265 КЗпП. За нього передбачено штраф у розмірі 1 мінзарплати.
І все ж таки, щоб не доводити справу до судів, намагайтеся подавати Повідомлення завчасно. Але якщо вже так вийшло, що Повідомлення було подане після видання наказу і допуску працівника до роботи, вам стануть у пригоді наведені у статті рішення судів.
висновки
- На думку Держпраці, подання Повідомлення про прийняття на роботу є одним з етапів (частиною) укладення трудового договору. Тому, якщо працівник був допущений до роботи після видання наказу про прийняття на роботу але до подання Повідомлення, вважається, що він був допущений до роботи без укладення трудового договору. За таке порушення посадовим особам загрожує адмінштраф у розмірі від 8500 до 17000 грн. згідно з ч. 3 ст. 41 КпАП.
- Аналізуючи положення ч. 3 ст. 24 КЗпП, суди доходять висновку, що укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) роботодавця, і повідомлення фіскального органу про прийняття на роботу — це дві самостійні обставини. При цьому в діях посадових осіб, що не подали Повідомлення в установлені строки, вбачаються ознаки адмінпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП (штраф від 510 грн. до 1700 грн.).
