висновок документа
Фактичний допуск працівника до роботи без відповідного повідомлення податкового органу загрожує посадовим особам підприємств (фізичним особам — підприємцям) адмінштрафом у розмірі від 8500 до 17000 грн., при повторному порушенні — від 17000 до 34000 грн.
При укладенні трудового договору (в усній чи письмовій формі) із працівником роботодавець зобов’язаний видати наказ про прийняття на роботу та подати до органу фіскальної служби повідомлення про прийняття працівника на роботу ( ч. 3 ст. 24 КЗпП). Форма такого повідомлення наведена в додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413. Нехтування такими діями загрожує роботодавцю штрафами.
У листі, що коментується, фахівці Держпраці зосередилися саме на роз’ясненні застосування адмінштрафів за неподання повідомлення. Причому, судячи з наведених розмірів адмінштрафів, цей контролюючий орган не відмовився від своєї позиції щодо застосування максимальних санкцій при неподанні повідомлення, передбачених ч. 3 та 4 ст. 41 КУпАП.
Нагадаємо, що таку думку Держпраці уже висловлювала, зокрема, у листі від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15 (ср. ). Згодом її розділило Мінсоцполітики у листі від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15. Їхня спільна позиція ґрунтується на тому, що видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення — невід’ємні частини оформлення трудових відносин. Тому неподання повідомлення (навіть за наявності наказу про прийняття на роботу) — порушення, яке розглядається як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Якщо неподання повідомлення кваліфікувати саме так, то таке правопорушення загрожує:
— для роботодавця — фінансовими санкціями у вигляді штрафу в розмірі 30 мінзарплат, установлених законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення ( абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП);
— для посадових осіб підприємства — адміністративною відповідальністю у вигляді штрафу у розмірі від 8500 до 17000 грн. ( ч. 3 ст. 41 КУпАП). А за це саме правопорушення, вчинене повторно протягом року, якщо особу вже було піддано адмінстягненню, адмінштраф становить від 17000 до 34000 грн. ( ч. 3 ст. 41 КУпАП).
Натомість, ми дотримуємось іншої точки зору. Вважаємо, що видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення варто розглядати як окремі етапи працевлаштування нового працівника. Тоді ситуація, коли роботодавець видав наказ про прийняття на роботу, але не подав/несвоєчасно подав повідомлення, має трактуватися як порушення інших вимог трудового законодавства. А при цьому правопорушенні уже йдеться про зовсім інші розміри штрафів:
— для роботодавця — штраф у розмірі однієї мінзарплати відповідно до абзацу шостого ч. 2 ст. 265 КЗпП;
— для посадових осіб підприємства — штраф у розмірі від 510 до 1700 грн. відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП. Ну або штраф у розмірі від 1700 до 5100 грн. відповідно до ч. 2 ст. 41 КУпАП — за повторне протягом року вчинене таке саме правопорушення, за яке особу уже було піддано адмінстягненню.
Про розміри штрафів за неподання повідомлення і непорозуміння, які вирують коло них, поговорили. Тепер власне переходимо до інших «родзинок» листа, що коментується.
висновок документа
Фактичний допуск працівника до роботи без повідомлення податкового органу при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому повинні застосовуватись норми ч. 1 ст. 38 КУпАП щодо притягнення до адміністративної відповідальності не пізніш як через два місяці з дня його виявлення
Дійсно, посадова особа підприємства, яка не подала до податкового органу повідомлення про прийняття нового працівника на роботу, не виконує покладений на неї обов’язок. Тож з моменту неподання такого повідомлення вона знаходиться у протиправному становищі. Відповідно таке порушення можна вважати триваючим.
Визнання неподання повідомлення триваючим порушенням важливе для визначення строку, протягом якого особа може бути притягнена до адмінвідповідальності.
Нагадаємо: справи про адмінправопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 — 4 ст. 41 КУпАП (до яких віднесено і неподання повідомлення), розглядаються у суді ( ст. 221 КУпАП). Тому при визначенні строку, протягом якого винна особа може бути притягнута до адмінвідповідальності за порушення, вказані у ч. 1 — 4 ст. 41 КУпАП, спираємось на ч. 2 ст. 38 цього Кодексу.
Так, стягнення може бути накладене (крім справ про адмінправопорушення, зазначені у ч. 3 ст. 38 КпАП):
— при разовому правопорушенні — не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення;
— при триваючому правопорушенні — не пізніш як через 3 місяці з дня виявлення правопорушення.
Увага! Оскільки неподання повідомлення визнано триваючим правопорушенням, посадова особа установи, винна у його скоєнні, може бути притягнута до адмінвідповідальності не пізніш як через 3 місяці з дня виявлення правопорушення.
Із незрозумілих причин Держпраці у листі, що коментується, спирається на ч. 1 ст. 38 КпАП і зазначає про притягнення до адмінвідповідальності через неподання повідомлення протягом двох місяців із дня виявлення правопорушення.
Вважаємо, що це «недогляд» контролюючого відомства. Адже, як ми вже з’ясували, справи про притягнення посадової особи підприємства до адмінвідповідальності через неподання повідомлення розглядає суд, а тому і при визначенні строків накладення адмінштрафів керуємося ч. 2 ст. 38 КпАП.
Ще один момент, на якому варто загострити вашу увагу. Річ у тім, що Держпраці визнає неподання повідомлення триваючим порушенням, якщо працівник, щодо якого воно скоєне, продовжує працювати. Виходить, як тільки працівник звільняється, посадова особа установи припиняє здійснювати правопорушення. Тоді 3-місячний строк слід відлічувати з дати звільнення такого працівника, й після закінчення такого строку, якщо правопорушення так і не виявлять, винну посадову особу вже не можна притягнути до адмінвідповідальності.
Спадає на думку ще одна ситуація із практики: уповноважена особа установи не подала повідомлення безпосередньо при оформленні трудових відносин із новим працівником, але потім усе ж таки повідомила фіскалів про прийнятого працівника, який на той момент уже працює певний час (тобто повідомлення подане несвоєчасно). У такому разі посадову особу установи, винну у несвоєчасному поданні повідомлення, можна притягнути до адмінвідповідальності протягом 3 місяців із дати подання повідомлення.
