Вирощування цукрового буряка: 50 %/50 %
Ми — спецрежимники, займаємося вирощуванням цукрового буряка на продаж. У якому розмірі повинні потрапити на спеціальний сільгоспрахунок податкові зобов’язання з ПДВ від його продажу?
Вирощений цукровий буряк хоч і є технічною культурою, але для застосування спецрежиму не належить до операцій із зерновими і технічними культурами. А все тому, що перебуває абсолютно в іншій товарній категорії 1212 УКТ ЗЕД. Пояснимо.
З 01.01.2016 р. частину спецрежимного ПДВ слід сплачувати до бюджету, і тільки певний відсоток податку потраплятиме на сільгоспрахунок. Пропорція ділення залежить від виду сільгоспоперацій, якими зайнятий спецрежимник. І саме результат окремого обліку за кожним видом операцій (позитивна різниця між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом звітного періоду) розподіляється ( п. 209.2 ПКУ):
1) за операціями із зерновими та технічними культурами: 85 % — до бюджету, а 15 % — на спецрахунок;
2) за операціями з продукцією тваринництва: 20 % — до бюджету, а 80 % — на спецрахунок;
3) за операціями із сільськогосподарськими товарами/послугами (крім зернових і технічних культур і продукції тваринництва): 50 % — до бюджету, а решта 50 % — на спецрахунок.
Згідно з п. 209.19 ПКУ з метою застосування розподільчих правил, прописаних у п. 209.2 ПКУ, до категорії технічних належать культури товарних позицій 1205 і 1206 00 УКТ ЗЕД (насіння свиріпи або ріпаку і насіння соняшнику подрібнене або неподрібнене).
Як бачите, цукровий буряк не потрапляє до категорії зернових і технічних культур. Крім того, не належить до діяльності з тваринництва, оскільки вирощується вами на продаж. Його місце — серед інших сільгосптоварів, тобто в таблиці 3 додатка ДС10. Тому результати діяльності, пов’язаної з вирощуванням цукрового буряка, повинні розподілятися у вас між бюджетом і сільгоспрахунком у пропорції 50 % на 50 %.
Послуги єдиноподатнику групи 4 відображаємо у сільгоспдекларації
Сільгосппідприємство на спецрежимі надає послуги з вирощування та збирання врожаю власною технікою, своїм персоналом, своїми добривами та насінням сільгосппідприємству, що працює на спрощенці у групі 4. У якій декларації з ПДВ відображати обсяги наданих послуг?
Згідно з п.п. «в» п.п. 209.15.2 ПКУ поняття «діяльність у сфері сільського господарства» для спецрежиму включає, зокрема, й надання послуг іншим сільгоспвиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).
Сільгосппослуги у сфері рослинництва — це якраз і передпосівна підготовка полів; сіяння та саджання сільгоспкультур; обробка сільгоспкультур, обприскування сільгоспкультур (у тому числі з повітря), обрізання плодових дерев і виноградників, збирання врожаю, боротьба зі шкідниками, підтримка угідь у відповідному сільгосп- та екологічному стані, експлуатація сільгоспзрошувального обладнання і надання сільгосптехніки разом з обслуговуючим персоналом.
Як пояснили податківці, саме такий перелік послуг, пов’язаних з рослинництвом, можуть надавати спецрежимники іншим сільгосппідприємствам, орієнтуючись на норму, прописану в п.п. 209.15.2 ПКУ (див. лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11345/6/99-99-15-04-03-15).
Причому п.п. «в» п.п. 209.15.2 ПКУ не уточнює, що підприємства — отримувачі послуг (як і їх виконавці) мають бути спецрежимниками. У ньому зазначається тільки про отримувача — юрособу-сільгоспвиробника.
Тому для того, щоб мати право на відображення у спецдекларації з ПДВ наданих сільгосппослуг,
отримувачі послуг — сільгоспвиробники не обов’язково мають бути спецрежимниками
Проте, враховуючи окремі роз’яснення податківців (див. лист ГУ ДФС у Чернігівській обл. від 22.12.2015 р. № 3834/10/25-01-15-01-09), вони схильні тлумачити поняття «сільгоспвиробник» невіддільно від спеціального режиму обкладення ПДВ.
Але підстав для такого підходу немає. Спецрежим — добровільна справа, і сільгоспвиробник може на власний розсуд обирати його чи ні. І обмежувати цим постачальника послуг податківці не мають права.
Причому позицію про те, що надання спецрежимником сільгосппослуг не обмежене тим, що їх споживачем має бути сільгосппідприємство, що працює саме на спецрежимі, підтримують і суди (див. постанову ВАСУ від 17.03.2016 р. № К/800/17159/13).
Отже, сільгосппідприємство на спецрежимі, надаючи послуги з вирощування та збирання врожаю сільгосппідприємству, що працює на спрощенці в групі 4, відображати обсяги наданих послуг повинне у спецдекларації (0121).
Інша справа — постачання сільгосппослуг суб’єктам господарювання, які не належать до сільгоспвиробників або фізичних осіб. На постачання сільгосппослуг таким отримувачам дія спецрежиму не поширюється. Тому обсяги сільгосппослуг, наданих іншим суб’єктам господарювання — несільгоспвиробникам, відображати слід у загальній декларації з ПДВ (0110).
Надавати сільгосппослуги можна і на орендованій техніці
Ми спецрежимники і орендуємо сільгосптехніку. На ній працюють наші працівники. Під час своєї діяльності ми використовуємо цю техніку не тільки для своїх потреб, а й надаємо також послуги з підготовки полів іншим сільгоспвиробникам. Чи можна обсяги послуг стороннім сільгоспникам урахувати у спецдекларації (0121)?
Передпосівна підготовка полів; сіяння та саджання сільгоспкультур; обробка сільгоспкультур, збирання врожаю, підтримка угідь у відповідному сільгосп- та екологічному стані і надання сільгосптехніки разом з обслуговуючим персоналом — усе це сільгосппослуги, які спецрежимник може надавати іншим сільгосппідприємствам, орієнтуючись на норму, прописану в п.п. 209.15.2 ПКУ (див. лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11345/6/99-99-15-04-03-15).
Головне при цьому, на думку податківців, щоб послуги надавалися з використанням власної сільгосптехніки (право власності належало безпосередньо сільгосппідприємству, що надає послуги).
Пояснюють такий висновок податківці тим, що під спецрежим підпадають, зокрема, послуги, які надаються безпосередньо суб’єктом ПДВ-спецрежиму, крім придбання таких послуг в інших осіб ( п. 209.7 ПКУ). Адже послуги, придбані в інших осіб, виключені з переліку сільськогосподарських послуг.
На нашу думку, висновок податківців у частині використання виключно власної техніки помилковий. Річ у тім, що
при наданні послуг за допомогою орендованої техніки не відбувається перепродаж послуг
Ваше підприємство орендує трактори та іншу спецтехніку (без трактористів та інших працівників) і надає послуги з підготовки полів (тобто по суті роботу виконують трактористи і працівники вашого сільгосппідприємства). Отже, можна з упевненістю говорити, що сільгосппослугу з обробки полів надає саме ваше підприємство.
До того ж, у визначенні сільгосппідприємства в цілях застосування спецрежиму ( п. 209.6 ПКУ) прямо зазначено, що для надання послуг можна використовувати власні або орендовані основні фонди (наприклад, ті ж трактори та іншу спецтехніку).
Отже, сільгосппідприємство на спецрежимі, надаючи послуги іншим сільгоспвиробникам з оранки полів орендованою технікою, відображати обсяги таких послуг повинне у спецдекларації (0121).
Аргументи «за» ми вам навели. Проте будьте готові відстоювати таку позицію перед податківцями.
Експорт олії: ПН складаємо за датою фактичного вивезення
Сільгосппідприємство виробляє та реалізує на експорт соняшникову олію. На яку дату слід виписувати податкову накладну при експорті: на дату складання митної декларації чи на дату фактичного перетину товаром, що експортується, кордону? У нас ці дати припадають на різні періоди.
Згідно з п.п. «б» п. 187.1 ПКУ в разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації, що підтверджує факт перетину митного кордону України й оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Тобто для виникнення податкових зобов’язань важливий не сам факт складання митної декларації, а факт перетину товаром митного кордону — останній етап в оформленні митної декларації.
Податкова накладна і в разі експорту має бути складена на дату виникнення податкових зобов’язань ( п. 201.1 ПКУ). Тому експортну податкову накладну складають на дату фактичного вивезення товару.
І це дуже важливо, коли складання митної декларації та фактичне вивезення товару припадають на різні періоди. Якщо митна декларація складена, наприклад, 31.08.2016 р., а товар фактично вивезений 04.09.2016 р., то податкову накладну слід виписати саме 04.09.2016 р. (на дату фактичного перетину товаром кордону).
Щоправда, при цьому базу оподаткування в такій податковій накладній слід визначати шляхом перерахунку валюти за курсом НБУ, що діяв (!) на дату складання митної декларації, тобто на 31.08.2016 р. (див., наприклад, лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 11.12.2015 р. № 26860/10/28-10-06-11). Детальніше про складання експортної податкової накладної див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 11.
Кури з вирощених імпортованих курчат: коли ПН з кодом УКТ ЗЕД?
Імпортованих курчат ми отримуємо з кодом УКТ ЗЕД. Чи потрібно в податковій накладній при постачанні вирощених з таких курчат курей зазначати код УКТ ЗЕД? Які наслідки, якщо код УКТ ЗЕД не зазначили?
Побоювання ваші не безпідставні. Ви ввезли імпортний товар — курчат. А як відомо, у разі постачання товарів, ввезених на митну територію України, код товарів за УКТ ЗЕД (графа 3 в розділі Б) — обов’язковий реквізит податкової накладної ( п.п. «і» п. 201.1 ПКУ).
Причому, коли справа стосується ввезених (імпортованих) товарів, зазначати код УКТ ЗЕД у податковій накладній слід на всіх етапах їх постачання ( п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307*).
* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
Щоправда, у вас не просто ввезення і подальший продаж імпортного товару. Ви, перш ніж продати ввезений товар, проробляєте з ним деякі маніпуляції — вирощуєте ввезених (імпортованих) курчат. Отже, ваших вирощених з імпортованих курчат курей слід у першу чергу перевірити на достатність переробки.
І тут усе залежить від того, в якому вигляді ви поставляєте курей, вирощених з імпортованих курчат: як живих курей чи як м’ясо птиці. Пояснимо.
Визначають достатність переробки за алгоритмом, прописаним у ч. 4 ст. 40 МКУ. На це звертають увагу й податківці (див. лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23005/6/99-99-19-03-02-15). Тобто:
— спершу до товарів застосовують правила адвалорної частки або виконання виробничих/технологічних операцій. Якщо ж таких критеріїв немає, то:
— дивляться, чи змінюється код УКТ ЗЕД товару на рівні будь-якого з перших чотирьох символів порівняно з кодом товару, що обробляється/допрацьовується (у вашому випадку вирощується). Важливо! Значення мають саме чотири перші символи. І якщо хоча б одна з перших чотирьох цифр коду УКТ ЗЕД змінювалася, то перероблений вами товар вітчизняний і при подальшому його продажу код УКТ ЗЕД у податковій накладній зазначати взагалі не потрібно. На це звертають увагу й податківці (див. підкатегорію 101.17 БЗ).
Якщо ж за результатами маніпуляцій, які ви проводите з товаром, його код залишається тим самим, то товар вважається імпортним, а отже, при продажу слід зазначити код УКТ ЗЕД, наведений у митній декларації.
Згідно з класифікацією за чинним Митним тарифом курчата (з вагою до 189 г) і вже доросла птиця (більше 120 днів) мають хоч і різні коди, проте на рівні перших чотирьох знаків вони не змінюються.
Курчата і доросла птиця перебувають в одній товарній групі і в них перші чотири символи в коді УКТ ЗЕД становлять 0105
Отже, при продажу живих курей, вирощених з імпортованих курчат, потрібно обов’язково зазначити код УКТ ЗЕД у податковій накладній.
Інша справа, якщо ви у процесі переробки передаєте вирощених курей на забій і поставляєте їх як м’ясо птиці. У такому разі код товару при переробці змінюється кардинально: перші чотири символи будуть 0207. Відповідно в податкових накладних на постачання м’яса птиці код УКТ ЗЕД зазначати не потрібно.
Виняток: коли ви імпортуєте дорослу живу птицю (код 0105) і просто проводите її забій, поставляючи її як м’ясо птиці (код 0207). Тоді, незважаючи на різні перші чотири символи коди УКТ ЗЕД, такі маніпуляції з імпортним товаром не є достатньою переробкою ( п. 5 ч. 6 ст. 40 МКУ). Відповідно при постачанні м’яса птиці повинна складатися податкова накладна з кодом УКТ ЗЕД ввезеного товару (0105).
Тепер про наслідки незазначення коду УКТ ЗЕД у податкових накладних. Для вас як постачальника, якщо зобов’язання за помилковою податковою накладною старанно відображені в декларації з ПДВ, адмінштрафу не буде. Податківці в такому разі не бачать приводу адміністративно карати посадових осіб постачальника (див. підкатегорію 101.30 БЗ).
Єдина неприємність, якщо покупець про неправильно заповнену вами податкову накладну заявить у додатку Д8 (пам’ятайте, на це в покупця в розпорядженні є аж 365 днів). Тоді вам, можливо**, доведеться пройти через перевірку і сплатити 170-гривневий штраф ( п. 1201.4 ПКУ). До того ж податківці все одно змусять виправити помилкову податкову накладну, а за невиправлення загрожуватимуть штрафи від 10 до 100 % залежно від затримки строку.
** Чому саме «можливо», а не «обов’язково», див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 11, с. 4.
У покупця відсутність коду УКТ ЗЕД, навіть незважаючи на реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН, закриє шлях сумі ПДВ до складу податкового кредиту. Важливо! Уключити суму ПДВ до податкового кредиту покупець матиме право тільки після того, як ви виправите свою помилку, тобто складете розрахунок коригування до «безкодових» податкових накладних і зареєструєте їх в ЄРПН.
А виправити «безкодові» податкові накладні зовсім не складно. Для цього в табличному розділі Б розрахунку коригування слід:
— в одному рядку продублювати рядок за товаром з незазначеним кодом УКТ ЗЕД зі знаком «-» у графі 7 «зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)»;
— у другому рядку зазначити код УКТ ЗЕД товару, його кількість, але вже зі знаком «+», а також ціну та обсяг без ПДВ. Реєструвати такі РК, що не змінюють суму ПДВ, повинні ви як продавець ( п. 22 Порядку № 1307).
Добриво розподіляємо без ДС9
У вересні 2016 року сільгосппідприємство купило добрива під зернові та сою: отримали ПН на суму 60 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 10 тис. грн.). За даними агронома, заплановано 20 % добрив використовувати на поля під пшеницю і 80 % — під сою. Чи потрібно для розподілу податкового кредиту між видами діяльності застосовувати питому вагу, розраховану у гр. 3 — 5 додатка ДС9 до декларації за вересень 2016 року?
Орієнтуватися на питому вагу з додатка ДС9 при розподілі податкового кредиту за купленим добривом у цьому випадку вам не потрібно.
Користуватися ним слід тоді, коли ви не в змозі розрахувати або хоча б передбачити «напряму», як куплений товар братиме участь одразу в декількох видах сільгоспдіяльності.
У вас же все відомо: за попередніми даними агронома, 20 % піде під зерно і 80 % — під сою. Отже, купуючи добриво, яке ви маєте намір використовувати для декількох видів операцій (зокрема, для вирощування сої та пшениці), вам досить скористатися інформацією (запланованими витратами), які вам надає ваш агроном. Виходячи з цієї інформації, ви можете одразу «прямим рахунком» визначити, яка частина піде на сою, а яка — на зерно.
У додатку ДС10 до декларації за вересень 2016 року податковий кредит за добривом слід розподілити так:
— у ряд. 5.1 табл. 1 — у кол. А зазначте 10000 грн., у кол. Б — 2000 грн. (20 %);
— у ряд. 5.1 табл. 3 — у кол. А зазначте 40000 грн., у кол. Б — 8000 грн. (80 %).
Далі, якщо за фактом використання виявиться відхилення (наприклад, фактично на поля під зерно піде добрива на суму 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.), а під сою — на суму 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6000 грн.), то в додатку ДС10 у періоді фактичного використання добрива доведеться провести коригування:
— у ряд. 8 табл. 1 зі знаком «+» у кол. А зазначте 10000 грн., у кол. Б — 2000 грн.;
— у ряд. 8 табл. 3 зі знаком «-» у кол. А зазначте 10000 грн., у кол. Б — 2000 грн.
Соняшник вирішили переробити на давальницьких умовах: чи змінювати напрям ПК?
Ми працюємо на спецрежимі і податковий кредит, пов’язаний з вирощуванням соняшнику, відображали в табл. 1 додатка ДС10 (85 %/15 %). Проте зібравши урожай, прийняли рішення переробити насіння соняшнику на давальницьких умовах, після чого продавати вже соняшникову олію та макуху. Чи потрібно переносити податковий кредит з вирощування насіння соняшнику з табл. 1 у табл. 3 додатка ДС10 (50 %/50 %)?
Так, провести коригування податкового кредиту необхідно. Річ у тім, що сільгосппідприємство при визначенні того, до якого виду діяльності належить «вхідний» ПДВ, повинне орієнтуватися на кінцевий результат.
Тобто виходить, що у вас кінцевий результат вашої діяльності — виробництво соняшникової олії. А вирощування насіння соняшнику — проміжний етап такої діяльності.
Виробництво продукції на давальницьких умовах із сировини, що вирощується, — це операція постачання сільгоспсировини замовником (власником) — суб’єктом спецрежиму переробнику і прийняття останнім для переробки на готову продукцію на виробничих потужностях такого переробника за відповідну плату без отримання права власності на таку продукцію.
А оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки переробнику право власності на сировину до нього не переходить, то за операціями передачі сировини на переробку і при отриманні замовником готової продукції податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.
Переробник нараховує податкові зобов’язання з ПДВ тільки на послуги з переробки. При цьому замовник за такою операцією повинен відобразити податковий кредит за умови, що надалі такі товари будуть використані в оподатковуваних операціях. Такі пояснення дають і податківці (див. 101.06, 101.24 БЗ).
Прийнявши рішення відправити вирощене насіння на давальницьку переробку, ви тим самим змінили свій вид діяльності — з операцій із зерновими/технічними культурами на операції з іншими сільгосптоварами/послугами. Тобто
ваша діяльність стала пов’язана не з операціями з технічними культурами — насінням соняшнику, а з іншими сільгосптоварами — соняшниковою олією та макухою
Тому, щоб не перекручувати взаємозв’язок відображення податкових зобов’язань з податковим кредитом, весь «вхідний» ПК, пов’язаний з вирощуванням соняшнику, з табл. 1 додатка ДС 10 (зазначивши зі знаком «-» за рядком 8), слід перенести до табл. 3 додатка ДС10 (зазначивши зі знаком «+» у рядку 8).
Інакше у вас у табл. 1 додатка ДС10 за зерновими/технічними накопичуватиметься тільки «вхідний» податковий кредит, а податкових зобов’язань не буде — адже передаючи насіння на «давал», ви податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з їх вартості не нараховуєте. Тобто постачання насіння соняшнику у вас не відбувається.
У свою чергу, продаючи далі отриману з «давала» готову соняшникову олію ви вимушені будете показати об’єми постачання і податкові зобов’язання вже в табл. 3 додатка ДС10. Тобто в частині інших сільгоспоперацій у вас навпаки виявляться податкові зобов’язання, а податковий кредит сформує тільки ПДВ, сплачений за послуги з давальницької переробки.
Унаслідок цього не буде дотриманий основний принцип спецрежиму, згідно з яким позитивна різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом визначається за певним видом сільгоспдіяльності і розподіляється у відповідній пропорції ( п. 209.2 ПКУ). А це призведе до перекручення не тільки суми ПДВ, що сплачується вами до бюджету, а й суми яку ви акумулюєте на сільгоспрахунок.
До декларації 0110 «експортний» ПК переносимо без УР
При експорті товару власного виробництва податковий кредит з ПДВ переносимо до загальної декларації (0110). Який механізм такого перенесення? Потрібно подавати уточнюючі розрахунки до спецрежимних декларацій до кожного періоду виробництва чи є інший спосіб перенесення?
Для того, щоб скористатися правом на бюджетне відшкодування, сільгосппідприємство весь податковий кредит, що припадає на сільгосппродукцію (товари), що експортується, має перенести із спецрежимної декларації (0121) до загальної декларації (0110).
Таке «перекидання» податкового кредиту — не виправлення помилки, тому користуватися тут механізмом виправлення, прописаним у п. 50.1 ПКУ, і подавати уточнюючі розрахунки не потрібно.
Перенесення податкового кредиту — право сільгосппідприємства, яким він може скористатися в будь-якому поточному періоді. Для цього призначено ряд. 14 «Коригування податкового кредиту у зв’язку із постачанням сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту (переноситься з декларації (0121 — 0123))» спецрежимної та загальної декларацій з ПДВ.
У спецрежимній декларації суму, що підлягає перенесенню, зазначаєте в ряд. 14 зі знаком «-», а в загальній — у ряд. 14 зі знаком «+».
Щоправда, щоб у спецрежимній декларації з ПДВ заповнити ряд. 14, необхідно оформити бухгалтерську довідку. У довідці сума розраховується виходячи з фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам вартості товарів/послуг, що були включені до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит за сільськогосподарськими товарами (супутніми послугами), вивезеними за межі митної території України в митному режимі експорту.
При цьому ряд. 14 спецрежимної декларації має дорівнювати сумі значень ряд. 9 таблиць 1 — 3 додатка ДС10 (п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21***). Тобто, перш ніж зазначити значення в ряд. 14 спецрежимної декларації, їх слід відобразити в додатку ДС10.
Щоправда, на думку податківців (див. лист ДФСУ від 24.03.2016 р. № 9983/7/99-99-19-03-02-17), до загальної декларації 0110 зі спецдекларації 0121 може бути перенесено тільки «сплачений» податковий кредит.
Проте такий підхід не узгоджується з нормою п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21 про відображення в ряд. 14 не тільки фактично сплаченої, а й нарахованої суми ПДВ. І, на наш погляд, уся нарахована сума пов’язаного з експортом податкового кредиту (!) незалежно від факту сплати повинна переноситися до загальної декларації.
А ось далі під бюджетне відшкодування можуть потрапити тільки оплачені суми, як це регламентовано п.п. «б» п. 200.4 ПКУ і реалізовано в табл. 2 додатка Д3.
Помилки в ДС9, що не вплинули на декларацію 0121, слід виправити
Ми допустили помилку при складанні додатка ДС9 (в одному з рядків гр. 3 неправильно зазначили обсяг операції). Водночас у звітному періоді, в якому була помилка, і в подальших розподіл податкового кредиту в додатку ДС10 на підставі даних помилкового додатка ДС9 не проводили. Чи потрібно виправляти додаток ДС9?
Так, незважаючи на те, що помилка в додатку ДС9 не вплинула на показники декларації (розподіл податкового кредиту), виправити її все ж таки потрібно.
До сільгоспдекларацій платники неодмінно повинні складати додаток ДС9 (п.п. 9 п. 10 розд. ІІІ Порядку № 21). Його заповнення важливе, по-перше, для контролю права роботи сільгосппідприємства на ПДВ-спецрежимі, по-друге, для розподілу податкового кредиту між видами сільгоспдіяльності.
Частки в цьому додатку (питома вага) сільгоспоперацій визначаються не на календарний рік, а в кожному звітному періоді заново (щоразу беруться показники обсягу постачання за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів (без урахування поточного), як того вимагає п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ.
Тож не факт, що заповнюючи наступний додаток ДС9 і спираючись на обсяги постачань (у тому числі й за гр. 3), що перетікають з періоду в період, ви, якщо не виправите помилковий ДС9, не зачепите цю помилку.
Тобто краще, від гріха подалі, цей додаток виправити. Тим більше, що податківці наполягають на виправленні такого помилкового «безнаслідкового» додатка ДС9 (див. підкатегорію 101.23 БЗ).
Виправлення слід провести через УР до декларації 0121, до якого додати правильно заповнений уточнюючий додаток ДС9 (з уточненими показниками).
У самому ж УР у графі 4 потрібно зазначити показники декларації 0121, до якої уточнюється додаток ДС9. При цьому показники у графі 5 відповідатимуть показникам графи 4, а графу 6 не заповнювати.
