(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/8
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2016/№ 86

Податкова пільга: загальні правила

Під терміном «пільга» в загальному випадку ми розуміємо будь-яку перевагу, а для податкового обліку — послаблення податкової ноші. Проте застосування податкових пільг в Україні пов’язано з безліччю запитань та неврегульованих моментів, що інколи ускладнюють життя платника податків. Але, незважаючи на це, у більшості випадків податкові пільги все ж приносять певні матеріальні вигоди. Давайте в цій статті разом розберемося із загальними поняттями податкової пільги, порядком її застосування та особливостями відмови від її використання.

Пільга в розумінні ПКУ

Податкова пільга — це передбачене податковим і митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування і сплати податку та збору ( ст. 9, 10 ПКУ), сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності на те підстав ( п. 30.1 ПКУ). До таких підстав належать ( п. 30.2 ПКУ):

— особливості, що характеризують певну групу платників податків (наприклад, як таку групу можна розглядати учасників бойових дій, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підприємства інвалідів тощо);

— вид діяльності платника (наприклад, структура діяльності підприємств сільського та лісового господарства, а також рибальства, які мають право перейти на спецрежим з ПДВ згідно зі ст. 209 ПКУ);

— об’єкт оподаткування (наприклад, відповідно до п.п. 165.1.14 ПКУ аліменти як вид доходів не включаються до об’єкта обкладення податком на доходи фізичних осіб);

— характер та суспільне значення здійснюваних платником податків витрат (наприклад, згідно з п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не проводяться, починаючи з 1 січня 2015 року, коригування, установлені п.п. 140.5.9 ПКУ, про суми грошових коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту тощо, перераховані (передані) утвореним відповідно до законів України, зазначеним у цьому пункті ПКУ військовим формуванням).

Платник податків має право використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії ( п. 30.3 ПКУ)

Пільги надаються:

а) Верховною Радою України щодо загальнодержавних податків і зборів ( п. 12.1 ПКУ);

б) Верховною Радою Автономної Республіки Криму надаються додаткові податкові пільги за податками, що зараховуються до бюджету АРК, у межах надходжень до цього бюджету ( п.п. 12.2.3 ПКУ);

в) органами місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, які приймають рішення про встановлення місцевих податків і зборів ( п. 12.1 ПКУ).

Крім того, певні податкові пільги можуть запроваджуватися й міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких дано ВРУ, що випливає з п. 3.2 ПКУ.

При встановленні податкових пільг необхідно враховувати вимоги Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції».

Зауважимо, що відповідно до п.п. 12.3.7 ПКУ не дозволяється сільським, селищним, міським радам установлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків і зборів.

Згідно з п.п. 17.1.4 ПКУ платники податків мають право користуватися податковими пільгами в порядку, передбаченому ПКУ. При цьому вони зобов’язані надавати контролюючим органам інформацію про суми грошових коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням таких пільг ( п.п. 16.1.6 ПКУ). Інформація надається у формі Звіту про такі суми (далі — Звіт), що затверджена постановою № 1233. З порядком складання такого Звіту можна ознайомитися на с.36 цього номера.

Зверніть увагу:

при встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року ( п. 4.5 ПКУ)

Види податкових пільг та форми їх подання ( п. 30.9 ПКУ):

1. Зменшення розміру податку шляхом:

— зменшення бази оподаткування до нарахування податку та збору і надання податкових знижок (наприклад, надання податкової знижки до річного доходу фізособи на суму здійснених витрат, у випадках, описаних у ст. 166 ПКУ);

— зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку (наприклад, надання податкової соціальної пільги при сплаті податку на доходи фізичних осіб);

— установлення зниженої ставки податку та збору (наприклад, відповідно до абзацу «в» п. 193.1 ПКУ, передбачено знижену ставку ПДВ у розмірі 7 % на операції з постачання лікарських засобів та інших медичних виробів).

2. Повне звільнення від обов’язку з нарахування та сплати податку (наприклад, звільнення від сплати земельного податку відповідно до ст. 281 і 282 ПКУ).

Незважаючи на такий детальний опис форм надання податкових пільг, на практиці досить непросто відокремити їх від особливостей установлення окремих елементів податків і зборів (платників, об’єкта тощо), по суті від порядку оподаткування. Далі пояснимо цей момент.

Мухи — окремо, котлети — окремо...

Розглянемо основні аспекти, які викликають труднощі при відділенні податкових пільг від загального порядку оподаткування.

1. Перш за все не належить до надання пільги виведення з-під об’єкта оподаткування окремих операцій, майна, обсягів використаних ресурсів тощо. У цьому аспекті відзначимо ПДВ. Припустимо, не вважаються пільговими операції, що не є об’єктом обкладення ПДВ згідно зі ст. 196 ПКУ. Так, у п. 8 постанови № 1233 прямо зазначено, що податкові пільги визнаються тільки за тими постачаннями, які є об’єктом обкладення ПДВ. Таким чином,

здійснення необ’єктних для ПДВ операцій не вважається використанням податкової пільги, а отже, необхідність у поданні Звіту з пільг у такому разі відсутня

Це підтверджують і податківці (лист ГУ ДФС у м. Києві від 18.09.2015 р. № 14408/10/26-15-15-01-09, підкатегорія 101.29 БЗ). Детальніше див. на с. 43 цього номера.

Також не вважаються податковою пільгою операції, що не є об’єктом обкладення, припустимо, податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ( п.п. 266.2.2 ПКУ). Так, до цього підпункту ПКУ потрапляють, зокрема, об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частини, що використовуються суб’єктами господарювання (далі — СГ) малого та середнього бізнесу, які проводять свою діяльність у малих архітектурних формах та на ринках, а також будівлі промисловості тощо.

Логічно говорити про те, що звільнити можно платника податків від сплати того податку, платником якого він є. Тобто

для суб’єкта господарювання несплата податку, платником якого він не є, не вважається пільгою, а отже, й подавати Звіт за такими сумами не потрібно

Припустимо, єдиноподатники, які використовують земельні ділянки, що перебувають у їх власності або постійному користуванні, для здійснення підприємницької діяльності не є платниками земельного податку ( п.п. 4 п. 297.1 ПКУ). Тому вони за такі ділянки земельний податок не сплачують і, відповідно, Звіт не подають (див. підкатегорію 112.05 БЗ).

Водночас якщо йдеться про виведення зі складу платників окремої категорії осіб (у загальному випадку, що потрапляє до складу платників), то в такому разі має місце пільга. Наприклад, у разі надання пільги, що звільняє від сплати земельного податку окрему категорію юросіб, перелічених у п. 282.1 ПКУ.

2. На наш погляд, від пільг необхідно відокремити порядок визначення об’єкта оподаткування. Щоправда, уже нікого не здивує, що в переліку пільг податківці наполегливо вказують на механізм перенесення від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток за підсумками року ( п.п. 140.4.2 ПКУ). Хоча погодьтеся, вважати цей порядок обліку «старих» збитків пільгою досить спірно.

Не може вважатися пільгою, звільнення від оподаткування перехідних операцій

Наприклад, не включається до складу доходу єдиноподатника сума грошових коштів, що надійшла як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, установлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юрособи при обчисленні податку на прибуток, або загальний оподатковуваний дохід фізособи-підприємця ( п.п. 6 п. 292.11 ПКУ). Адже в цьому випадку має місце не пільга, а уникнення подвійного оподаткування ( ч. 2 ст. 17 ГКУ).

3. Щодо ставок. Як відомо, ставка податку є його обов’язковим елементом ( п.п. 7.1.4 ПКУ). При цьому в певних випадках при обчисленні одного й того самого податку може використовуватися декілька ставок ( п. 26.2 ПКУ): наприклад, акцизний податок, екологічний податок тощо. Зрозуміло, про пільги тут не йдеться. Водночас, якщо розглядати ставку 7 % з ПДВ згідно зі ст. 193 ПКУ, то, очевидно, слід говорити про пільгу, оскільки в ПДВ на відміну від акцизу є основна ставка 20 % ( п. 194.1 ПКУ). Згодні з цим і контролери (див. підкатегорію 101.29 БЗ).

4. Спеціальні режими оподаткування. Зауважте: сплата єдиного податку не вважається використанням податкових пільг. У свою чергу, особливий порядок сплати ПДВ у сфері сільського, лісового господарства та рибальства згідно зі ст. 209 ПКУ є пільгою, у зв’язку з чим такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати «пільговий» Звіт.

Яку роль виконує Довідник податкових пільг?

Допомогти зорієнтуватися в тому, що є податковою пільгою, призначений Довідник податкових пільг. Він регулярно (як правило, щокварталу) оновлюється і доводиться до відома платників податків листами ДФСУ. Зокрема, станом на 01.10.2016 р. затверджений перелік податкових пільг міститься в:

Довіднику № 80/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету (лист ДФСУ від 01.10.2016 р. № 80/1);

Довіднику № 80/2 інших податкових пільг (лист ДФСУ від 01.10.2016 р. № 80/2).

Використовуючи вищезазначені Довідники, слід ураховувати певні нюанси їх застосування. Річ у тім, що, на думку податківців, у Довіднику податкових пільг зазначено всі види податкових пільг (див. категорію 102.22 БЗ). Проте насправді далеко не всі податкові послаблення там ураховано (наприклад, пільги щодо ПДФО взагалі не враховуються в Довідниках). Та і, як зазначено вище, у Довіднику названі пільгами окремі правила оподаткування, які по суті такими не є.

Тому заповнюємо Звіт, орієнтуючись на перелік пільг, зазначений у Довідниках, а якщо ви не знаходите в них тієї чи іншої позиції, то можна чекати, що податківці подібну суму пільгою не вважають. Як результат уносити її до Звіту не потрібно. Проте майте на увазі:

факт відсутності пільги в Довіднику жодним чином не впливає на право її використання, оскільки цей документ виконує тільки інформативні функції

Механізм застосування податкових пільг

Згідно з п. 30.3 ПКУ платник має право використовувати податкову пільгу з моменту виникнення підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. Логічно підставами вважати факти, що відбулися (підтверджені відповідними первинними та іншими документами), з якими ПКУ пов’язує надання певних пільг. Припустимо, здійснення операції, звільненої від ПДВ, з експорту товару, набуття статусу, що надає право на пільгу, тощо. У загальному випадку більше жодних умов п. 30.3 ПКУ не висуває, відповідно жодних додаткових дій (у тому числі подання документів) для початку застосування цієї пільги робити не потрібно.

Проте деякі умови надання податкової пільги можуть бути прописані у спеціальних нормах ПКУ. Наприклад: при здійсненні благодійних постачань товарів з метою застосування пільги з ПДВ п.п. 197.1.15 ПКУ приписує здійснювати їх маркування.

Також

реалізація права на певні пільги вимагає відповідних дій або підтверджень

Припустимо, усім добре відомо, що підставою для отримання фізособою податкової соціальної пільги до нарахованої заробітної плати є подання роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги та документів, що підтверджують таке право ( п.п. 169.2.2 ПКУ) .А ось «інвалідну» пільгу, передбачену п. 142.1 ПКУ, платник податків має право застосувати тільки за наявності відповідного дозволу. Про це прямо прописано в п. 142.1 ПКУ.

Що стосується визначення періоду користування пільгою, то в загальному випадку зазначимо таке. Пільгуванню підлягає певна операція, відповідно період використання пільги обмежується моментом здійснення такої операції. При цьому якщо надалі такі пільгові операції не здійснюються, то вважається, що платник перестав користуватися пільгою.

Водночас щодо застосування пільги з податку на землю п. 284.2 ПКУ передбачено: якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено це право.

Як відмовитися від пільги?

На практиці платник податків може зіткнутися з тим, що використання пільги призводить до додаткових труднощів. Наприклад: бюрократичні питання щодо отримання дозволу на пільгу, «заморочки» з розподілом ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ та інші нюанси використання податкової пільги. У деяких випадках вигода від використання може стати невиправдано мізерною, відповідно виникає закономірне запитання: чи може платник податків відмовитися від застосування такої пільги?

Зауважте: положення ст. 30 ПКУ дозволяють платнику податків відмовитися від податкової пільги, але при цьому не містять жодних приписів щодо способу такої відмови. Водночас податківці у своїх консультаціях (див. підкатегорію 135.01 БЗ) зазначають, що суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа — підприємець), якому безпосередньо надано податкову пільгу, має право відмовитися від використання податкової пільги або припинити її використання на один або декілька податкових періодів. Для цього необхідно письмово повідомити про своє рішення контролюючий орган за місцем податкової реєстрації. Причому зауважимо: акцент контролерів зроблено на наданні пільги окремому суб’єкту господарювання. Що це означає?

Зверніть увагу: використання податкових пільг — це не обов’язок платника, а його право. Платник має право, якщо інше не передбачено ПКУ ( п. 30.4 ПКУ):

1) скористатися податковою пільгою;

2) відмовитися від використання податкової пільги;

3) зупинити використання пільги на один або декілька податкових періодів.

При цьому

податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету

Незважаючи на те, що норми ПКУ не залишають сумнівів у можливості платником податків відмовитися від застосування будь-якої податкової пільги, на практиці існує інша — давно усталена (хоча й не законна) позиція контролюючих органів. Так, податківці для цілей застосування податкових пільг і відмови від них поділяють їх на дві категорії:

— які надаються окремим платникам;

— які застосовуються при здійсненні окремих операцій.

Звідси роблять, на наш погляд, нічим не аргументований висновок, що відмовитися від використання податкової пільги або припинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків має право виключно щодо тієї пільги, що надається окремому платнику. Причому, на думку контролерів, податкові пільги щодо ПДВ застосовуються платниками ПДВ в обов’язковому порядку без права відмови від їх використання, оскільки всі ці пільги відносяться безпосередньо до операцій та окремим платникам ПДВ не надаються (див. лист ДПА від 20.01.2011 р. № 1390/7/16-1517-01, наказ Міністерства доходів і зборів України від 07.10.2013 р. № 536, консультацію в підкатегорії 101.13 БЗ).

Проте є єдиний виняток, коли можна відмовитися від пільги з ПДВ. Зроблено такий виняток для операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД. Нагадаємо: такі операції тимчасово (до 1 липня 2017 року) звільняються від обкладення ПДВ згідно з п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Причому наказом № 21 (див. додаток 3 до наказу № 21) затверджено форму заяви на відмову від вищезгаданої пільги: «Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України». У такій заяві зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється або зупиняє використання пільги. Подається така заява до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків. Відмова від використання вищезгаданої пільги або зупинення її використання застосовуються з першого числа звітного (податкового) періоду, в якому подано заяву ( п. 9 розд. III наказу № 21). Підтверджують це й контролери (див. підкатегорію 101.13 БЗ). Так, наприклад, для платників податків, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю і заява подана разом з декларацією за вересень (до 20 жовтня), відмова або припинення використання пільги, визначеної п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, починається з 1 жовтня.

Таким чином, ураховуючи позицію контролерів,

податкові пільги щодо ПДВ використовуються суб’єктом господарювання в обов’язковому порядку, а відмовитися платник ПДВ може виключно від «вугільної» пільги (згідно з п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ)

Інші податкові пільги з метою відмовитися від них чи припинити їх дію необхідно ділити на дві групи, як зазначено вище. Відповідно, відмовитися та/або припинити використання пільги можна тільки щодо пільги, наданої конкретному платнику.

податкові пільги, порядок застосування, відмова від використання пільги, відмова від використання додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті
 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.