Додаток Д3 (разом із додатком Д4) подають ті платники, які заявляють бюджетне відшкодування (БВ) і тільки до декларації 0110.
У додатку Д3 розраховують суму відшкодування.
Проте знайте: заявляти до БВ виниклий «мінус» зовсім не обов’язково (це право, не обов’язок, п. 200.4 ПКУ). Отже, можна і не заявляти БВ, а від’ємне значення переносити на наступні періоди (з ряд. 20 до ряд. 20.3 і ряд. 21 поточної декларації, а звідти — до ряд. 16.1 наступної декларації). Тоді ряд. 20.2 в поточній декларації не заповнюють і додатки Д3 та Д4 з декларацією не подають.
Ну і про всяк випадок хочемо застерегти, що до ситуації, коли БВ спочатку заявили, але пізніше передумали (хочете «скасувати» і знову повернути «мінус» до ряд. 20.3 декларації як перехідний ПК), податківці настроєні недружньо і чомусь забороняють так чинити (див. підкатегорію 101.16). Утім, зміну способу (напряму) отримання бюджетного відшкодування, тобто з «грошового» (ряд. 20.2.1) на «в рахунок платежів до держбюджету» (ряд. 20.2.2) або, навпаки, визнають без проблем (ще б пак (!): адже можливість «перенаправлення» БВ прямо передбачена п. 200.12 ПКУ, п. 5 розд. IV Порядку № 21).
Проте, заявити до БВ можна і частину від’ємного значення (не обов’язково усю суму цілком), звичайно, у межах ліміту реєстрації та за умови, що від’ємне значення сплачене, а решту «мінусу» перенести на майбутнє. Так вчинити — теж ваше право. Загалом, тут усе у ваших руках.
Мінфін наказом від 25.05.2016 р. № 503 обновив додаток Д3. Він «поважчав» і тепер містить 2 таблиці:
— таблиця 1 — для розрахунку суми відшкодування;
— таблиця 2 — для розшифровки від’ємного значення за періодами/постачальниками/оплатами та виділення з нього тієї суми, у межах якої можемо заявляти БВ.
Такий новий Д3 потрібно подавати починаючи із звітності за серпень/IV квартал 2016 року (лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17). Тепер детальніше про його заповнення.
У таблиці 1 додатка Д3 розраховують суму відшкодування. Для цього:
(1) показують те від’ємне значення, яке може брати участь у розрахунку БВ (ряд. 1), потім
(2) з цього від’ємного значення виокремлюють ту його частину, яку сплачено (ряд. 2), і, нарешті,
(3) вирішують, у якій сумі (цілком або частково) таке сплачене від’ємне значення заявляти до БВ (ряд. 3).
Таблиця 1. Розрахунок суми бюджетного відшкодування
| Рядок | Опис |
| 1 | Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду) |
| У ряд. 1 наводять суму від’ємного значення, яка може взяти участь у розрахунку відшкодування. Адже заявляти до БВ можна від’ємне значення, яке не перевищує ліміту реєстрації на момент подання декларації податковому органу після погашення податкового боргу (за його наявності, п. 200.12 ПКУ). Тому значення ряд. 1 розраховують як різницю рядків: ряд. 20 - ряд. 20.1. Нагадаємо, що заявити БВ (за від’ємним значенням, яке сплачене) можна вже в першому періоді виникнення від’ємного значення ( п. 200.4 ПКУ). Причому незалежно від стажу перебування в ПДВ-платниках (навіть менше 12 календарних місяців) та обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 місяців (навіть якщо вони менше суми БВ). Адже з 01.01.2016 р. п. 200.5 ПКУ, що вимагав наявність стажу та обсягів, виключений | |
| 2 | Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка «Усього» графи 6 таблиці 2) |
| У ряд. 2 виділяють, яка частина із ряд. 1 є сплаченою (тобто ряд. 2 не може перевищувати ряд. 1: ряд. 2 ≤ ряд. 1). Нагадаємо, що традиційно під «сплаченим» податківці розуміють ПДВ, сплачений постачальникам або до бюджету (у разі імпорту) виключно грошовими коштами. І не вважають «оплатою» бартер (лист ДПАУ від 12.09.2008 р. № 18527/7/16-1517-27), розрахунки векселями (п. 5 розд. II листа ДПАУ від 13.09.2006 р. № 10-3018/4049), внески до статутного капіталу (хоча при імпорті основних засобів до статутного капіталу заявляти до БВ сплачений «ввізний» ПДВ, на щастя, дозволяли, лист ДПАУ від 19.06.2008 р. № 12463/7/16-1517-08/№ 6099/6/16-1515-08; консультація в підкатегорії 101.16 БЗ у тих, що діяли до 01.01.2015 р.). Ну і для особливо сміливих скажемо, що суди іноді допомагали відстояти взаємозалік, тобто БВ за ПДВ, погашеним сторонами заліком зустрічних однорідних (грошових) вимог (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 73, с. 15). Важливо! Розшифровку сплаченої частини від’ємного значення проводять у таблиці 2 додатка Д3. Тому в Д3 значення ряд. 2 табл. 1 = ряд. «Усього» гр. 6 табл. 2 | |
| 3 | Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша значення рядка 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 20.2 декларації за поточний звітний (податковий) період) |
| У ряд. 3 виводять суму, яку хочуть заявити до БВ. Тобто до ряд. 3 заносять: — суму з ряд. 2, якщо усе сплачене від’ємне значення хочуть заявити до БВ, або — частину суми з ряд. 2, якщо до БВ хочуть заявити тільки частину сплаченого від’ємного значення. Значення ряд. 3 додатка Д3 переносять до ряд. 20.2 декларації і відповідно залежно від того, яким способом хочуть отримати БВ, потім показують у ряд. 20.2.1 або 20.2.2 декларації. Якщо бажають одночасно розбити БВ на обидва способи, наприклад: частину БВ заявити «грошима», а частину — «в рахунок платежів до держбюджету» (оскільки дозволено поєднувати обидва варіанти), то ряд. 20.2 = ряд. 20.2.1 + ряд. 20.2.2. Заявляючи БВ, не забудьте також подати разом з декларацією додаток Д4, а в ньому — зазначити, в якій сумі та у який спосіб/способи бажаєте отримати БВ | |
У таблиці 2 додатка Д3 розкривають усі «таємниці» про від’ємне значення (з ряд. 1 табл. 1 додатка Д3, тобто «бази» для БВ) — детально розшифровують таке від’ємне значення за періодами виникнення/постачальниками/оплатами. Важливо (!): від’ємне значення в таблиці 2 додатка Д3 розписують у хронологічному порядку його виникнення — від найсвіжішого від’ємного значення до найстарішого (лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17). Тобто періоди до таблиці 2 додатка Д3 заносять у порядку спадання.
Таблиця 2. Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України
| Графа | Опис |
| гр. 2 | Постачальник (індивідуальний податковий номер)* |
| У гр. 2 (рухаючись у зворотному напрямі за періодами виникнення від’ємного значення: від зовсім свіжих періодів до зовсім старих) наводять індивідуальний податковий номер (ІПН) постачальників, внаслідок придбань у яких виникло від’ємне значення. А оскільки жодних правил відбору контрагентів немає, то вважаємо, що їх «усередині» кожного періоду можна вибирати у будь-якому порядку. Але, щоправда, краще з тих, які більш надійні і з ким розрахувалися за покупки (оскільки збираємося в Д3 заявляти БВ). Принцип хронології до відбору постачальників «усередині» періоду (з тим, щоб нібито враховувати тільки тих постачальників, придбання у яких «свіжіші» і стоять у періоді останніми) вважаємо неприйнятним. Адже для заяви БВ, точно кажучи, важливий зовсім інший критерій — щоб ПК було сплачено. Тому з огляду на нього і виберемо з періоду «під» БВ, передусім, «оплачених» постачальників. Умова хронології тут просто недоречна. До того ж цілком можливо, що з використанням хронологічного підходу у рамках періоду деякі суми не потраплять під відшкодування (якщо свіжішими виявляться неоплачені ПН, при тому, що в цілому за період сплаченого ПК достатньо для відшкодування), хоча до появи нової форми декларації вони відшкодовувалися і ПКУ щодо цього не змінився. Важливо! У гр. 2 проставляють (див. виноску (*) до цієї графи): — свій власний ІПН, якщо від’ємне значення виникло за рахунок ввезення товарів на митну територію України (у разі імпорту). Тобто коли немає «вхідної» ПН з ІПН постачальника, а є імпортна митна декларація (МД). Утім, цілком можлива ще одна ситуація, коли потрібно ставити свій ІПН — коли від’ємне значення виникло унаслідок повернення товарів. Але ставити цю суму на відшкодування не рекомендуємо, краще записати її як неоплачену (або взагалі не включайте цю суму в табл. 2 Д3); — умовний ІПН постачальника «500000000000» (п. 12 Порядку № 1307), якщо від’ємне значення виникло унаслідок послуг, отриманих від нерезидента з місцем постачання на території України | |
| звітний (податковий) період, у якому виникло значення | |
| місяць | рік |
| гр. 3 | гр. 4 |
| У гр. 3 і 4 в числовому форматі («ММ РРРР»: дві цифри місяця і чотири цифри року) зазначають звітний (податковий) період, у якому вперше виникло від’ємне значення. Графи 3 і 4 заповнюють у хронологічному порядку виникнення від’ємного значення — починаючи з найсвіжішого звітного періоду і закінчуючи найстарішим. Тобто періоди в них наводять у порядку спадання | |
| гр. 5 | сума |
| У гр. 5 показують суму ПК, що відповідає кожному постачальнику. Це може бути і частина суми ПК за операцією з постачальником (якщо у формуванні від’ємного значення взяла участь тільки частина ПК, тобто увійшла тільки частина купівлі) | |
| гр. 6 | в тому числі сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України |
| У гр. 6 виділяють оплачену частину. Тому для заповнення гр. 6 необхідно з’ясувати, які суми від’ємного значення з гр. 5 оплачено. Для цього дивимося на стан розрахунків і перевіряємо, за якими придбаннями розрахувалися з контрагентами (сплатили ПДВ при імпорті/ПЗ з послуг, отриманих від нерезидента, включили в декларацію). Тоді оплачену частину з гр. 5 заносимо до гр. 6 табл. 2 додатка Д3 | |
Зверніть увагу, що в таблиці 2 додатка Д3 немає рядка «Залишок…» — для старих переплат, що виникли станом на 01.07.2015 р. (подібно до тієї, що в додатку Д2). Нагадаємо, що суми старих переплат можна враховувати тільки в зменшення податку, належного до сплати, і за жодних умов не можна заявляти БВ (лист ДФСУ від 22.06.2015 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17). Можливо, розробники виходили з того, що раз цієї суми ніколи не бути БВ, то їй взагалі не місце в розшифровках! Тим паче, що постачальників у старих переплат і бути не може. Який тоді щодо них поставити ІПН? Тому створюється враження, що якщо у від’ємному значенні (тобто у ряд. 1 табл. 1 Д3) все ще «сидить» така сума старих переплат (їх частина), то далі до розшифрувальної таблиці 2 Д3 її взагалі включати не потрібно. Адже з ряд. 20 така сума у будь-якому випадку вирушить до ряд. 20.3, а з неї — до ряд. 21 (де в додатку Д2 її і розшифруємо). А отже, в цьому випадку в табл. 2 Д3 розшифровуватимемо суму меншу, ніж у ряд. 1 табл. 1 Д3 (тобто без урахування залишку старих переплат).
