(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2016/№ 70

Додаток 7 (Д7)

Хто і коли подає додаток Д7

Його заповнюють дві категорії платників ПДВ.

Перша категорія — ті, хто одночасно здійснюють оподатковувані та не оподатковувані ПДВ операції і нараховують «розподільчі» компенсуючі ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ. Такі платники в дод. Д7 заповнюють табл. 1 — 3 ( пп. 5 та 8 п. 3, п.п. 6 п. 4 розд. V Порядку № 21).

Друга категорія — ті, хто разом із загальним правилом першої події застосовує касовий метод визначення ПЗ і ПК. Зверніть увагу: у чинній формі табл. 4 дод. Д7 тепер не зазначено, що вона заповнюється тільки тими, хто працює згідно з п. 187.10 ПКУ. А в п. 17 розд. III Порядку № 21, як і раніше, фігурує тільки п. 187.10 ПКУ. Тому логічно припустити, що якщо ви працюєте за іншою нормою, то заповнювати табл. 4 дод. Д7 не потрібно. Проте податківці ще в часи старої форми декларації вважали, що її повинні заповнювати всі касовики, у тому числі ті, хто працює згідно з п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ або іншими «касовими» нормами цього Кодексу. Таку думку було висловлено в листі ДФС від 17.03.2016 р. № 5887/6/99-99-19-03-02-15. Тому зараз вони тим паче вимагатимуть заповнення табл. 4 Д7 усіма касовиками.

Що стосується першої категорії платників, то судячи з усього, податківці вважають, що

вони повинні подавати дод. Д7 завжди, коли нараховуються компенсуючі ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ

Принаймні в БЗ є консультація, що при заповненні ряд. 4.1 та/або 4.2 обов’язковим є подання дод. Д5 і Д7. У разі нарахування ПЗ тільки відповідно до п. 198.5 ПКУ дод. Д7 не подається (категорія 101.20).

Водночас подавати дод. Д7 щомісяця навряд чи логічно, адже сам коефіцієнт розподілу (ЧВ) визначається тільки в:

— січневій декларації / декларації за I квартал;

— декларації за період, в якому вперше були проведені неоподатковувані операції;

— декларації за грудень / IV квартал (при анулюванні ПДВ-реєстрації до декларації за останній період).

Тому якщо погодитися з думкою податківців, то протягом року дод. Д7 потрібно подавати з одними й тими самими показниками, що навряд чи можна назвати логічним.

Якщо ваше підприємство не здійснює неоподатковувані операції і не застосовує касовий метод, то дод. Д7 разом з декларацією з ПДВ подавати взагалі не потрібно.

Таблиця 1

У цій таблиці розраховуються ключові показники для часткового нарахування компенсуючих ПЗ: ЧВ і його антипод — антиЧВ (100 - ЧВ). Причому залежно від різних ситуацій розрахунок цього показника дещо різнитиметься головним чином через різний період здійснення оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, що береться до розрахунку цих показників.

Рядок 1. У ньому визначається ЧВ (антиЧВ) на поточний рік у декларації за січень (I квартал) на підставі оподатковуваних та неоподатковуваних оборотів минулого календарного року. Тобто це той показник, відповідно до якого ви нараховуватимете компенсуючі ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ протягом усього поточного року.

Він повинен відповідати аналогічному показнику в ряд. 3.1 табл. 1 дод. Д7 за попередній період

Визначені відповідно до нього ПЗ зазначаються в ряд. 4.1 і 4.2 декларації. Коефіцієнт до самої декларації не переноситься.

Рядок 2. Заповнюється тими, хто вперше в поточному періоді здійснив неоподатковувану операцію, а також новоствореними платниками. Вони розраховують коефіцієнт розподілу виходячи з оподатковуваних/неоподатковуваних обсягів постачань першого періоду і на підставі цього показника нараховують «розподільчі» ПЗ протягом усього поточного року.

У новачків перший звітний період може бути подовженим. Річ у тім, що якщо особа реєструється платником ПДВ у середині місяця, то першим звітним (податковим) періодом для нього є період з дня такої ПДВ-реєстрації по останній день першого повного календарного місяця ( п.п. «а» п. 202.1 ПКУ). Тому, здійснивши в першому звітному періоді неоподатковувану операцію, новачки можуть розраховувати ЧВ (антиЧВ) за підсумками подовженого періоду. Коефіцієнт до самої декларації не переноситься.

Рядок 3. Цей рядок призначено для визначення ЧВ (антиЧВ) для проведення річного перерахунку. Проводиться розрахунок виходячи зі здійснених у поточному році фактичних обсягів постачань:

1. Для товарів (послуг) і «нових» необоротних активів (тобто придбаних після 01.07.2015 р.) — за ряд. 3.1. Нагадаємо, що за такими необоротними активами передбачено тільки один річний перерахунок (так само, як і за товарами). Причому підсумки перерахунку повинні відображатися в ряд. 7 декларації (чомусь при її заповненні приписано подавати тільки дод. Д1, але насправді в декларації за останній період року потрібно подати й дод. Д7; про це зазначають і податківці в консультації в категорії 101.20 БЗ). Утім один раз ЧВ, порахований у цьому рядку для «старих» необоротних активів, все ж таки використовувався: за об’єктами, придбаними в період з 01.01.2015 р. по 01.07.2015 р. Уперше вони потрапили під загальний перерахунок за підсумками 2015 року саме на підставі ЧВ із ряд. 3.1 табл. 1. Удруге ЧВ, порахований за цим рядком, використовуватиметься для них при перерахунку за підсумками 2016 року (перерахунок буде здійснено за табл. 3 дод. Д7).

Нюанс для тих, хто вперше здійснив неоподатковувані операції протягом року: антиЧВ при річному перерахунку потрібно визначати виходячи з фактичних обсягів проведених протягом усього (!) року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, тобто враховуємо й період, протягом якого неоподатковуваних операцій не було.

2. Для «старих» (придбаних до 01.07.2015 р.) необоротних активів — ряд. 3.2 (перерахунок за підсумками двох років використання) і 3.3 (перерахунок за підсумками трьох років використання).

Підсумки цього перерахунку відображаються в ряд. 15 декларації за останній період року

Причому для таких перерахунків оподатковувані/неоподатковувані обсяги постачань беруться, по-перше, наростаючим підсумком, а по-друге, постачання року придбання не враховуються, тобто враховуємо постачання тільки двох, трьох років, що настають за роком придбання.

До речі, термін «придбання» до 01.07.2015 р., використаний у п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, податківці розуміють не тільки як оприбутковування об’єкта або його введення в експлуатацію до цієї дати. Найбільше значення вони надають моменту формування ПК, а це могло статися і при перерахуванні передоплати (лист ДФС від 29.10.2015 р. № 23012/6/99-99-19-03-02-15). Нехай ця позиція не зовсім відповідає п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (там ідеться про початок використання (введення в експлуатацію)), але вона цілком відповідає ідеї самого перерахунку, тому тут, мабуть, варто з ними погодитися.

Графи 4 і 5. У цих графах показують загальний обсяг операцій за період і обсяг тільки оподатковуваних операцій. Автори форми повернулися до колишньої практики, зазначивши конкретні рядки, з яких слід брати показники. Це зручніше, ніж було в попередній формі. Та все ж є нюанси.

1. У складових формули (і у гр. 4, і у гр. 5) фігурує показник ряд. 7 декларації. Це коригування ПЗ. Хоча насправді в цьому рядку показуються коригування як оподатковуваних, так і неоподатковуваних постачань (зверніть увагу на гр. 7 табл. 1 дод. Д1).

Коригування неоподатковуваних постачань не можна враховувати у гр. 5 табл. 1 дод. Д7

Про цей важливий нюанс чомусь нічого не зазначено. А ось у гр. 4 потрібно повністю враховувати всі коригування — і оподатковувані, і неоподатковувані.

2. Обов’язково виключіть з гр. 4 і 5 (1) «пільгові» постачання власного металобрухту (ПДВ-пільга згідно з п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) і (2) пільгові «дотаційні» операції (ПДВ-пільга згідно з п.п. 197.1.28 ПКУ), що відображаються в ряд. 5 декларації. Ці операції виведені з-під загальних правил ПДВ-розподілу згідно з п. 199.6 ПКУ.

3. З формули зрозуміло, що самі умовні постачання (нарахування компенсуючих ПЗ) у розрахунку не беруть участі (нагадаємо: до появи нової форми декларації питання було спірне, проте податківці й раніше вважали, що такі постачання в розрахунку антиЧВ не враховуються (лист ДФС від 31.12.2015 р. № 48122/7/99-99-19-03-02-17)).

Важливо! Для розрахунку ЧВ для перерахунку необоротних активів за результатами двох і трьох календарних років (ряд. 3.2 і 3.3 табл. 1 дод. Д7) потрібно використовувати значення рядків декларацій і УР, перелічених у шапці гр. 4 і 5 табл. 1 дод. Д7 свіжої редакції (тобто в редакції, що діє відповідно на кінець другого і третього року використання).

Графи 6 і 7. У цих графах розраховуються показники:

— ЧВ. На сьогодні він використовується тільки для проведення річних перерахунків за «старими» необоротними активами (за ними необхідно коригувати ПК, а не нараховувати компенсуючі ПЗ; це випливає з табл. 3 дод. Д7);

— антиЧВ. Він використовується для всіх випадків нарахування «розподільчих» компенсуючих ПЗ і проведення перерахунків за товарами (послугами) і «новими» необоротними активами згідно зі ст. 199 ПКУ.

Розраховані значення ЧВ і антиЧВ визначаються у відсотках за наведеною у гр. 6 и 7 формулою. Результат слід округлювати за загальновстановленими правилами до двох знаків після коми, тобто до сотих (див. запитання 22 з листа ДПСУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 93, с. 34).

Таблиця 2

У ній відображаються результати річного перерахунку за товарами (послугами) і «новими» необоротними активами на підставі антиЧВ, порахованого в ряд. 3.1 гр. 7 табл. 1. Заповнюється тільки в декларації за останній період року або в разі анулювання реєстрації платника ПДВ у декларації за останній період, коли сталося зняття. З метою мінімальних розбіжностей обсягів постачання і сум ПДВ ця таблиця заповнюється у гривнях з копійками, а підсумковий показник («Всього») відображається у гривнях без копійок за загальновстановленими правилами округлення (категорія 101.20 БЗ).

Саме нарахування «розподільчих» компенсуючих ПЗ здійснюється на підставі зведеної ПН, виписаної згідно з п. 199.1 ПКУ (зведені ПН, складені згідно з іншим пунктом, — п. 198.5 ПКУтут не враховуються і в табл. 2 не показуються).

Річний перерахунок (як і будь-яке інше коригування) проводиться на підставі РК, складеного до такої ПН.

У загальному випадку потрібно скласти 12 ПН і 12 РК до них

Хоча якщо в якихось періодах часткові ПЗ не нараховувалися, то ПН і РК буде менше. Тобто максимальна кількість рядків у табл. 2 — 12. Номери та дати цих ПН і РК потрібно зазначати у гр. 2, 3 і 4, 5 табл. 2.

У гр. 6 і 7 зазначаються ПЗ, що підлягають коригуванню (відповідно за ставкою 20 % і 7 %), тобто, по суті, сюди переписуються дані зведених ПН. А вже у гр. 8 і 9 зазначають результат коригування з РК. Тобто сам перерахунок нарахованих раніше ПЗ у табл. 2 не показується (нагадаємо: колишня форма табл. 2 дод. Д7 була прозоріша, річний перерахунок у ній фактично розраховувався).

Дані складених РК заносяться до дод. Д1, а звідти — до ряд. 7 декларації.

Таблиця 3

У ній відображається річний перерахунок за «старими» необоротними активами «подвійного призначення» ( п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Такий перерахунок проводять також в останньому періоді року (при анулюванні ПДВ-реєстрації в декларації за період анулювання). Оскільки коригується саме ПК (а не нараховуються ПЗ, як у випадку з «новими» необоротними активами), то:

1. Жодні ПН і РК не складаються, ПК коригують на підставі бухдовідки.

2. Результати цього перерахунку повинні відображатися в розділі II декларації. Для цього передбачено спеціальний ряд. 15, що заповнюється тільки в декларації за останній період року (при анулюванні ПДВ-реєстрації — в декларації за період анулювання).

Сама таблиця нічим не відрізняється від табл. 3 дод. Д7 старої редакції. Звернути увагу хотілося б на такі моменти:

1. У декларації за останній період 2016 року перерахунок за результатами одного року, наступного за роком придбання, здійснюватиметься тільки за необоротними активами, придбаними в період з 01.01.2015 р. по 01.07.2015 р. Уперше вони потрапили під перерахунок за підсумками 2015 року, удруге — за підсумками 2016-го. Більше «однорічного» перерахунку за «старими» необоротними активами не буде (тобто ряд. 1 табл. 3 більше не заповнюватиметься). Для перерахунку використовуємо ЧВ, розрахований у ряд. 3.1 гр. 6 табл. 1. Перерахунок за підсумками двох років здійснюється за необоротними активами, придбаними у 2014 році (на підставі ЧВ із ряд. 3.2 гр. 6 табл. 1), за підсумками трьох років — за необоротними активами, придбаними у 2013 році (на підставі ЧВ із ряд. 3.3 гр. 6 табл. 1).

2. Підсумкового рядка в табл. 3 немає. Тому спершу визначаємо сумарне значення показників гр. 7 (за всіма рядками з урахуванням знака). Отриманий сумарний показник заносимо до ряд. 15 декларації за грудень / IV квартал.

3. Таблиця 3 не розділяє придбання за ставкою 20 % і 7 %. Тому цілком можливо, що гр. 4 не дорівнюватиме гр. 3 х 20 %.

Детально про нарахування «розподільчих» компенсуючих ПЗ можна прочитати в тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 4.

Таблиця 4

У цій таблиці платники, які застосовують касовий метод згідно з п. 187.10 ПКУ, проводять розподіл сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно і касовий, і загальний методи визначення ПЗ і ПК ( п. 17 розд. III Порядку № 21). Але, схоже, податківці вимагатимуть заповнення цієї таблиці всіма касовиками, а не тільки тими, хто працює згідно з п. 187.10 ПКУ (детальніше див. «Касовий метод: розбираємося в нюансах» // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 31).

Ідея, закладена в табл. 4 дод. Д7, така:

якщо придбаний товар/послуга використовується в операціях, за якими застосовуються касовий метод і метод першої події, дати виникнення ПЗ і ПК повинні визначатися на паритетних основах

Відобразити ПК можна тільки за оплатою товарів (послуг), що придбаваються, призначених для використання в касових операціях.

Отримавши від постачальника ПН за першою подією — оприбутковуванням товару (отриманням послуг), відобразити за нею ПК платник податків ще не зможе. Він матиме право зробити це тільки за перерахуванням оплати за такі товари (послуги).

А ось якщо постачальнику спочатку оплатити вартість товарів (робіт, послуг), що придбаваються, то одночасно дотримуватимуться умови відображення ПК і для касового, і для звичайного випадків.

декларація з ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті