(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 71
  • № 70
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
  • № 65
  • № 64
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 72

ВСУ знову відмовляє у стягненні відшкодування ПДВ з бюджету

Суть спору
Товариство (платник ПДВ) звернулося до суду з позовом із двома вимогами: про визнання протиправної бездіяльності ОДПІ, щодо подання документів казначейству на бюджетне відшкодування Товариству ПДВ (1) та про стягнення з держбюджету на користь Товариства суми відшкодування (2).
Окружний адмінсуд виніс рішення про задоволення усіх позовних вимог. Суму відшкодування було стягнуто з бюджету на користь Товариства. Окружний апеляційний суд та ВАСУ залишили це рішення без змін. Проте ВСУ під час перегляду за зверненням податківців цієї справи дав крен у фіскальний бік.

Позиція податкового органу

Податківці наполягали на незаконності стягнення платниками ПДВ через суд сум бюджетного відшкодування, апелюючи при цьому до постанови Верховного Суду України від 16.09.2015 р. у справі № 21-881а15.

Вирішення справи судом

Як ми вже згадали, під час перегляду цієї справи ВСУ став на бік фіскалів, буквально дослівно процитувавши висновок згаданої вище його постанови від 16.09.2015 р. На думку ВСУ, порядок бюджетного відшкодування (встановлений ст. 200 ПКУ та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість*) не передбачає бюджетного відшкодування ПДВ способом судового стягнення безпосередньо (одночасно) зі здійсненням судового контролю за рішеннями податкових органів, прийнятими за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

* Затверджений постановою КМУ від 17.01.2001 р. № 39.

ВСУ вважає, що відшкодування з Держбюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів Держказначейства, а тому суд не може підміняти державний орган та вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Тому, мовляв, вимога Товариства в позовній заяві про стягнення ПДВ з бюджету була помилковою, і в цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов’язання фіскалів надати органу Держказначейства висновок щодо суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Думка редакції

Ми вважаємо, що при розгляді цієї справи аргументація та висновки всіх інстанцій адмінсудів виглядають більш зваженими, ніж позиція ВСУ. Адмінсуди, на нашу думку, справедливо зазначали, що тут було порушено право позивача на володіння, користування та розпорядження своїм майном — грошовими коштами, що підлягають бюджетному відшкодуванню, що виявилося у бездіяльності податкових органів (та органів держказначейства). Позиція адмінсудів щодо правомірності стягнення відшкодування ПДВ з бюджету (і незгода з думкою ВСУ, викладеною в постанові від 16.09.2015 р.) ґрунтувалася на ст. 55 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Проте тепер — після «закріплення» ВСУ такої своєї фіскальної позиції — платникам ПДВ доведеться, подаючи позов, свідомо ризикувати, висуваючи вимогу стягнення відшкодування. Втім, поки адмінсуди «м'яко» ігнорують позицію ВСУ, є деякий шанс «висмикнути» з бюджету відшкодування, коли справу буде виграно на нижчих судових етапах.

Якщо ж подавати позов до суду тільки з вимогою змусити фіскалів видати Держказначейству висновок про суму, що підлягає відшкодуванню, то навіть у разі позитивного рішення суду процес відшкодування може затягтися надовго**. Та й після видачі фіскалами висновку Держказначейству, можливо, доведеться судитися і з останнім — з метою визнання протиправною бездіяльності ще й цього органу.

** Цікаво: а що, коли фіскали тупо не виконають такий судовий припис?.

Тенденція, проте, нехороша... ☹

 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 7 червня 2016 року

(витяг)

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України <...>

встановила:

У червні 2015 року Товариство завернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило:

визнати протиправною бездіяльність ОДПІ, що полягає у невиконанні обов’язку щодо підготовки та подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість (далі — ПДВ), що підлягають відшкодуванню Товариству з бюджету за березень 2015 року в сумі <...> грн.;

стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетну заборгованість у сумі <...> грн.

<...> колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом Державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п’ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей Порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухваленими за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.

Колегія суддів наголошує, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів Державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

За таких обставин необґрунтованим є посилання Вищого адміністративного суду України про те, що прийняття судом рішення про стягнення з бюджету на користь платника податків заборгованості з ПДВ є ефективним способом відновлення порушеного права, який забезпечує погашення такої заборгованості перед ним. Оскільки відповідно до частини 2 статті 21 КАС в одному провадженні адміністративним судом можуть розглядатися лише вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень.

Отже, рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов’язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов’язків щодо надання органу казначейства висновку стосовно суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

У зв’язку з тим, що при вирішенні спору суди неправильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, а сума бюджетного відшкодування ПДВ повернута Товариству до апеляційного розгляду, заяву ОДПІ слід задовольнити частково — постанову <...> окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року, ухвали <...> апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2016 року скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ.

Керуючись статтями 241 — 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Заяву <...> об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у <...> задовольнити частково.

<...>

бюджетне відшкодування ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті