* Ідентифікаційний номер або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи.
Позиція податківців
Позиція податківців базується на положеннях п. 119 ПКУ. Він дає право контролерам притягувати до фінансової відповідальності платника податку за подання форми № 1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до:
— зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку;
та/або
— зміни платника податків.
Виправлення помилки в податковому номері якраз тягне за собою зміну платника податку.
Вирішення справи судом
Суди всіх трьох інстанцій підтримали податкового агента. На їх думку, податківці мають право накладати штраф згідно з п. 119.2 ПКУ за подання з недостовірними відомостями або з помилками Податкового розрахунку за формою № 1ДФ тільки в разі, коли такі помилки або недостовірні відомості призвели до заниження податкових зобов’язань за таким податком.
Думка редакції
Спершу давайте розберемося, чому ж податкові органи та суди в ситуації, що розглядається тут, дійшли різних висновків.
Пунктом 119.2 ПКУ передбачено штраф у розмірі 510 грн. (а за повторне порушення протягом року — 1020 грн.) за низку порушень, пов’язаних з Податковим розрахунком за формою № 1ДФ. Це:
— неподання форми № 1ДФ;
— подання форми № 1ДФ з порушенням установлених строків;
— подання форми № 1ДФ не в повному обсягу;
— подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками за умови, що такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або зміни платника податку.
Причому, штрафи згідно з п. 119.2 ПКУ не повинні застосовуватися податківцями, якщо недостовірні відомості або помилки в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ були виявлені податковим агентом при проведенні перерахунку згідно з п. 169.4 ПКУ і виправлені через уточнюючий розрахунок.
Виправлення помилки, допущеної у формі № 1ДФ у реєстраційному номері облікової картки платника податків — фізособи (ідентифікаційному номері), що прокралася у форму № 1ДФ, веде до зміни платника податку. Причому така помилка не може бути виявлена при проведенні перерахунку з ПДФО. Адже при перерахунку податковий агент перевіряє ще раз правильність утримання сум ПДФО, а не правильність відображення податкових номерів платників податку.
На цій підставі податківці роблять наступний висновок (див. також роз’яснення в категорії 103.26 БЗ). Якщо податковий агент подає уточнюючий Податковий розрахунок за формою № 1ДФ, щоб унести зміни до податкового номеру найманого працівника, то на такого податкового агента накладається штраф у розмірі 510 (1020) гривень.
А що ж суди? Розібратися з рішенням ВАСУ, що розглядається тут, нам допоможе ще одна ухвала, винесена ним 27.10.2014 р. у справі № 826/10931/13-а*. У ній чіткіше простежується логіка міркувань суду. Побудована вона на аналізі ст. 109 ПКУ. У цій статті надане визначення податкового правопорушення. Ним вважаються, зокрема, протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб. Тобто
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41210479.
податкове правопорушення — це діяння, що зазіхає на важливі для держави суспільні відносини
Податковий агент за допомогою уточнюючої форми № 1ДФ виправив помилку, допущену в податковому номері платника податку. Причому в результаті таких дій сума податкового зобов’язання не змінилася. Адже податкове зобов’язання не було занижене.
Ураховуючи це суд робить висновок, що своїми діями податковий агент не наніс шкоди інтересам держави і, зокрема, держбюджету. Отже, його дії не є протиправними і не підпадають під визначення податкового правопорушення. Підсумок: податковий орган безпідставно прийняв податкове повідомлення-рішення про застосування до податкового агента штрафних санкцій за п. 119.2 ПКУ.
Звичайно ж, рішення суду не може не тішити податкових агентів. Але є одне «АЛЕ». Як ми вже з вами з’ясували вище, положення п. 119.2 ПКУ дають право контролюючим органам застосовувати до підприємств (підприємців) штраф 510 (1020) грн., у випадку якщо вони у формі № 1ДФ неправильно зазначили податковий номер фізособи. Адже виправлення податкового номера призводить до зміни платника податку.
Звичайно, що таким правом податківці користуватимуться. А отже, оспорювати винесені ними податкові рішення-постанови доведеться через суд (причому, скоріш за все, доведеться пройти через усі три «кола» суду від першої до касаційної інстанції).
Крім того, не слід скидати з рахунків той факт, що помилки в податкових номерах не дають можливості контролюючим органам правильно визначити склад і розмір доходів, нарахованих платникам податків. У свою чергу такі помилки згодом можуть призвести до втрат бюджетних коштів. Наприклад, помилка податкового агента в податковому номері не дозволить правильно визначити фактичний дохід фізособи. І ось уже такій фізособі нараховано субсидію, хоча вона на неї права не має.
Тому настільки категоричних висновків, які привів тут суд, ми б не робили. Але якщо ви вже потрапили в подібну ситуацію, то судове рішення, що коментується, може стати вам у пригоді.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15 березня 2016 року м. Київ К/800/984/15
Вищий адміністративний суд України <...>, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів <...> на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2014 у справі <...> за позовом Публічного акціонерного товариства «У» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів <...> про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, встановив:
Матеріалами справи встановлено, що 29.04.2013 за 1 квартал 2013 року було подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1-ДФ), реєстраційний номер <...>, з недостовірними відомостями, а саме помилкою в ідентифікаційному номері фізичної особи, яка в подальшому була виправлена поданням уточнюючого розрахунку 11.07.2013 <...>.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. п. 111.1, 111.2 ст. 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна, кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Таким чином, із системного аналізу зазначених норм вбачається, що накладення штрафу за подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, суми утриманого з них податку можливе у разі, коли такі помилки або недостовірні відомості призвели до заниження податкових зобов’язань з такого податку.
Водночас, доказів про факт заниження ПАТ «У» податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб при розгляді справи податковим органом не надано, а отже не доведено факт порушення позивачем п. 119.2 ст. 119 ПК України.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень <...>.
