(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 72
  • № 71
  • № 70
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
  • № 65
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 73

Штрафи за неподання порожньої декларації з ПДВ. Бути чи не бути?

На «гарячу лінію» звернувся платник податків з таким запитанням: «Наше підприємство є платником ПДВ. Протягом півроку ми не здійснювали господарської діяльності (не було постачань товарів, робіт, послуг), відповідно декларації з ПДВ до податкової не подавали. Проте протягом цих періодів на наше підприємство були зареєстровані в ЄРПН «вхідні» податкові накладні (за оренду офісу, комунальні послуги, інше). Тепер податківці нараховують нам штрафні санкції за всі періоди неподання декларацій з ПДВ. Чи правомірні дії контролерів?»

Вважаємо, що в цій ситуації у вас є підстави «відбитися» від нарахування таких штрафних санкцій. Аргументи наведемо нижче.

У якому випадку можна не подавати декларацію?

Дійсно, подання контролюючим органам декларацій, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків/зборів, — один з обов’язків платника податків ( п.п. 16.1.3 ПКУ). Але подавати порожні декларації з ПДВ або з прокресленнями, вважаємо, не обов’язково.

Справа в п. 49.2 ПКУ, згідно з яким платник податків за кожен звітний період зобов’язаний подавати податкові декларації за кожним окремим податком, платником якого він є, але тільки:

— при виникненні об’єкта оподаткування та/або

— за наявності показників, що підлягають декларуванню.

Звідси висновок:

достатньою підставою для неподання податкової декларації є відсутність у звітному періоді двох факторів: (1) об’єкта оподаткування і (2) показників декларування

Виняток із цього правила — платники, які мають чинні ліцензії (у тому числі припинені) на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією. Вони зобов’язані подавати податкові декларації за всіма податками, платниками яких є, незалежно від того, здійснювали такі платники господарську діяльність у звітному періоді чи ні ( п. 49.21 ПКУ).

Повернемося все ж до сформульованого вище висновку і препаруємо його за пунктами.

1. Об’єктом обкладення ПДВ є операції з постачання товарів, робіт, послуг (уключаючи прирівняні до постачання внутрішньобалансові передачі (див. п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ), місце постачання яких розташоване на митній території України, а також операції ввезення товарів на митну територію України та вивезення за межі території України ( ст. 185 ПКУ). Оскільки вищезгадані операції ви не здійснювали, отже, перша умова, що зобов’язує подавати податкову декларацію, відсутня.

2. Показники, що підлягають декларуванню, повинні зазначатися в рядках декларації з ПДВ, заповнення яких регулюється Порядком № 21*. Пунктом 9 розд. III цього Порядку передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або за наявності показників, що підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ (що, по суті, цитує норму п. 49.2 ПКУ).

* Порядок заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Зауважимо ще одну важливу деталь: обов’язковому заповненню підлягають не тільки рядки з обсягами операцій з постачання товарів, робіт, послуг, за якими відображаються податкові зобов’язання (ПЗ), але також рядки із зазначенням обсягів постачань, що не є об’єктом обкладення ПДВ ( п. 196 ПКУ), і звільнені від ПДВ ( п. 197 ПКУ), тобто за якими ПЗ не нараховуються, а також обсяги придбань без ПДВ (рядок 10.3 декларації з ПДВ). Отже, такі показники також підлягають декларуванню.

У такому разі

відсутність показників, що підлягають обов’язковому заповненню в рядках декларації з ПДВ, вказує на відсутність другої умови п. 49.2 ПКУ, що зобов’язує подавати податкову декларацію

Крім того, п. 40.1 ПКУ (вміщений у розд. II цього Кодексу) свідчить: у випадку якщо іншими розділами ПКУ визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, то використовуються правила, визначені в такому іншому розділі. Тому в нашому випадку орієнтуватися на п. 49.2 ПКУ слід з урахуванням розд. ІІІ ПКУ, що регулює порядок адміністрування ПДВ. І тут слід ураховувати деякі особливості — про них піде мова далі.

Особливості декларування ПДВ

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, підлягає бюджетному відшкодуванню та/або зараховується до складу податкового кредиту (ПК) наступного звітного (податкового) періоду ( п. 200.4 ПКУ).

Отже, навіть за відсутності об’єкта оподаткування та інших показників, що підлягають декларуванню, від’ємне значення попередніх періодів платник податків зобов’язаний «тягнути» в деклараціях подальших періодів. Тобто в такому разі присутній показник, що підлягає декларуванню. А отже, платник ПДВ зобов’язаний подавати податкову декларацію за всі подальші звітні періоди, в яких відображається таке від’ємне значення. Зазначають це й податківці в листі ДФСУ від 24.11.2015 р. № 25043/6/99-99-19-03-02-15, а також у консультації, розміщеній у підрозділі 101.19 БЗ.

«Вхідні» ПН. Нарахування ПЗ — це обов’язок ( ст. 187 ПКУ) платника ПДВ. У свою чергу, відображення ПК на підставі ПН це його право, що виникає в разі придбання, отримання, ввезення товарів, робіт, послуг ( п. 198.1 ПКУ). Причому виникає таке право за наявності правильно оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної ( п. 201.10 ПКУ), або її замінника ( п. 201.11 ПКУ), а також митної декларації ( п. 201.12 ПКУ). Якщо платник податків, маючи право, не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів** з дати складання податкової накладної. Тобто реалізувати своє право — відобразити в декларації з ПДВ податковий кредит за такою ПН ви можете в будь-якому звітному періоді, що припадає на 365 календарних днів з дати складання ПН ( п. 198.6 ПКУ).

** При імпорті товарів, послуг і при відображенні ПК на підставі замінників ПН такого відстрочення не передбачено, тому реалізувати право на ПК можна тільки у звітному періоді його виникнення. Отже, такий ПК підлягає декларуванню вже у звітному періоді виникнення на нього права.

Загалом, запам’ятайте: якщо ви правом на ПК за зареєстрованою ПН не скористалися у звітному періоді його виникнення, то й обов’язку декларувати такий ПК у цьому періоді у вас немає, як немає показника, що підлягає декларуванню, а отже, немає й обов’язку подавати податкову декларацію.

Таким чином,

показники, що підлягають декларуванню в звітності з ПДВ, відсутні тоді, коли у вас немає ані ПК, ані ПЗ, ані від’ємного значення ПДВ минулих періодів

У вашій ситуації за звітні періоди, в яких були відсутні такі складові, як об’єкт оподаткування (операції з постачання) і показники, що підлягають декларуванню (у тому числі від’ємне значення попередніх періодів), ви маєте повне право не подавати декларації з ПДВ.

Важливо! Якщо ви вирішили «відкласти» отримані з ЄРПН податкові накладні до «кращих часів» і у зв’язку з цим податкову декларацію за такий звітний період*** не подавали, то, за необхідності, подати уточненку за такий період ви не зможете. Підстава: немає декларації з ПДВ — немає об’єкта для уточнення. Тому, щоб не втратити ПК назавжди за такими ПН, важливо не упустити граничний строк їх «придатності» (365 календарних днів).

*** Звичайно, за умови дотримання інших умов: відсутності об’єкта оподаткування та інших показників, що підлягають декларуванню.

Ще один ризик, пов’язаний з неподанням порожньої декларації. Якщо раптом потім виявиться, що показники до відображення в декларації все ж таки були, та/або виявиться наявність чинних ліцензій, що діють (у тому числі припинених), на право здійснення діяльності за підакцизною продукцією або діяльністю, що підлягає ліцензуванню, то наслідки будуть такими самими, як при несвоєчасному поданні декларації ( п.п. 54.3.1 ПКУ).

І не забувайте, що неподання декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання декларації, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів з нарахуванням ПЗ або ПК, загрожує анулюванням ПДВ-реєстрації за самостійним рішенням податкового органу ( п. «г» п. 184.1 і п. 184.2 ПКУ).

Ці загадкові показники: думка контролерів

З наших статей (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 29, с. 3) ви вже знаєте про фіскальне трактування податківцями п. 49.2 ПКУ. Зокрема, в листі ДФСУ від 01.02.2016 р. № 1987/6/99-99-19-01-01-15 вони заявляють, що відсутні показники зовсім навіть не відсутні, а присутні в нульовому значенні. Незважаючи на те, що в цьому листі йдеться про подання декларації з податку на прибуток та фінансової звітності, його висновки, як бачимо із запитань «гарячої лінії», податківці на місцях не проти втілити в життя щодо інших податків. Зважаючи на такі висновки контролерів, п. 49.2 ПКУ звільняє тільки від подання декларації з податків, зборів, платниками яких ви не є. Але ПКУ і не містить вимоги подавати такі декларації. Якщо так розуміти п. 49.2 ПКУ, тоді взагалі відпадає необхідність у його існуванні. Не зрозуміло, від чого він звільняє і коли, взагалі, працює?

Зверніть увагу, щодо подання декларації з ПДВ офіційна думка контролерів не така фіскальна і наразі не змінювалася. Податківці згодні: якщо платник податків господарську діяльність протягом звітного (податкового) періоду не вів і відсутні показники, що підлягають декларуванню (у тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларацію з ПДВ за такий звітний період можна не подавати (роз’яснення в категорії 101.19 БЗ, лист ДФСУ від 24.11.2015 р. № 25043/6/99-99-19-03-02-15). Нагадаємо також, що ця норма прямо закріплена і в п. 9 розд. III Порядку № 21.

Виходячи із зазначеного, вважаємо дії контролерів неправомірними. У вас є всі шанси відстояти свою позицію. Ваше діло праве — перемога буде за вами. ☺

висновки

  • Якщо відсутні об’єкт оподаткування (операції з постачання) і показники, що підлягають обов’язковому декларуванню, платник податків має право не подавати декларацію з ПДВ.
  • Показники, що підлягають декларуванню, відсутні тоді, коли у вас немає ані податкового кредиту, ані податкових зобов’язань, ані від’ємного ПДВ минулих періодів.
  • Оскільки відображати чи ні отримані з ЄРПН податкові накладні зі строком «придатності» 365 календарних днів у звітному періоді їх отримання — це ваше право, а не обов’язок, то такі ПН не створюють показників, що підлягають обов’язковому декларуванню, доти, доки ви самі не приймете таке рішення.
  • Якщо під час податкового контролю виявиться, що показники для відображення в декларації все ж таки були, то наслідки неподання декларації будуть такими самими, як при несвоєчасному поданні декларації.
декларація з ПДВ, неподання декларації, порожня декларація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті