(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 72
  • № 71
  • № 70
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
  • № 65
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 73

Увезення тимчасове, а ПК — постійний

Підприємство за договором тимчасового користування здійснило ввезення лабораторного обладнання. На митниці ми сплатили 3 % ПДВ та оформили електронну митну декларацію, але ліміт реєстрації з ПДВ нам збільшили на більшу суму. Чи відображати в декларації з ПДВ податковий кредит з тимчасового ввезення? І чи потрібно буде компенсувати відображений ПК при поверненні обладнання? Чи можна користуватися отриманою сумою ліміту реєстрації?

Сплачений під час тимчасового ввезення обладнання «умовно-звільнений» 3 % ПДВ включаємо до податкового кредиту (ПК). При зворотному вивезенні обладнання компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) відображати не потрібно. Проте у податківців свої вимоги.

Увезення. У разі тимчасового ввезення в Україну обладнання підприємство потрапляє під умовне часткове звільнення від ПДВ відповідно до п.п. 206.7.2 ПКУ. Його суть у тому, що особа сплачує ПДВ (а також інші митні платежі) у момент поміщення товару в митний режим тимчасового ввезення з розрахунку 3 % за кожний повний/неповний місяць від суми, яка б підлягала сплаті у разі випуску товару у вільний обіг на території України ( ст. 106 МКУ). Тобто по суті сплачується 3 % від нарахованого ПДВ, який при звичайному ввезенні становить 20 % митної вартості з урахуванням митного збору та акцизу.

При цьому в п.п. 206.7.2 ПКУ чітко зазначено, що суми ПДВ включаються платником до складу ПК у звітному періоді, в якому він був сплачений.

Щоправда, раніше податківці у разі тимчасового ввезення товару, що підлягає зворотному поверненню в режимі реекспорту і яке звільнене від ПДВ згідно з п. 206.5 ПКУ, не дозволяли платникам відносити сплачений на митниці ПДВ до складу ПК (див. лист ДПСУ від 29.01.2013 р. № 1389/6/15-3115 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 22).

Проте з 01.07.2015 р. діють інші правила:

суми ПДВ на підставі митної декларації (МД) мають бути включені до складу ПК того звітного періоду, в якому такий ПДВ було сплачено, незалежно від передбачуваного використання (госп/негосп) увезеного об’єкта

Тому враховуючи, що 3 % ПДВ за тимчасово ввезеними активами з частковим умовним звільненням ви сплатили на митниці, відштовхуючись від нарахованого ПДВ за ставкою 20 %, показуєте ПК у рядку 11.1 декларації з ПДВ.

Якщо ви раптом вирішили перестрахуватися і вчасно (у періоді сплати) не включили суму ПДВ, сплачену на митниці, до складу ПК, то це можна виправити.

Для цього достатньо подати УР до декларації за той звітний період, коли частину умовно звільненого ПДВ було сплачено вами на митниці, підтвердженням чого буде отримана вами електронна МД. У самому УР у графі 5 у рядку 11.1 поставте правильну суму ПК з урахуванням ПДВ за тимчасовим ввезенням.

Саме так радять діяти податківці, щоб врахувати у складі ПК «вчасно не враховані» суми ПДВ, сплачені на митниці (див. підкатегорію 101.14 БЗ). Причому у разі митного оформлення товарів з використанням електронної МД для формування ПК додатково оформляти її на паперових носіях не потрібно (див. підкатегорію 101.14 БЗ).

Вивезення. Після закінчення строку договору користування обладнання має бути вивезене з України. Для цього його повинні помістити в режим реекспорту ( ч. 1 ст. 112 МКУ). І, як ми вже зазначили вище, при вивезенні такого товару на підприємство чекає повне звільнення від ПДВ згідно з п. 206.5 ПКУ. Виняток: операції вивезення згідно з п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, які обкладаються за ставкою 0 %.

Так от, вердикт податківців такий: якщо платник щодо таких товарів скористався правом на податковий кредит і надалі здійснює їх вивезення у режимі реекспорту (звільнену від ПДВ операцію), то в податковому періоді, на яке припадає таке вивезення, він повинен нарахувати ПЗ виходячи з ціни придбання таких товарів (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.10.2015 р. № 16178/10/26-15-15-01-09, а також консультацію в підкатегорії 101.09 БЗ).

При цьому податківці і в листі, і в консультації незрозуміло чому посилаються на п.п. «б» п. 198.5 ПКУ.

Проте з таким нарахуванням компенсуючих ПЗ ми не згодні. По-перше, обладнання ввезене для здійснення оподатковуваних операцій (а не з метою його вивезення у режимі, що пільгується), тому жодних коригувань ПК шляхом нарахування компенсуючих ПЗ при вивезенні обладнання проводити не потрібно, навіть незважаючи на те, що вивезення звільнене від ПДВ.

По-друге, п.п. «б» п. 198.5 ПКУ, на який посилаються податківці, вимагаючи нараховувати компенсуючі ПЗ у разі перенаправлення товарів, необоротних активів, щодо яких раніше було задекларовано ПК, стосується суто операцій, звільнених від ПДВ згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ або міжнародними угодами. А звільнення від ПДВ згідно з п. 206.5 ПКУ тут навіть не названо.

По-третє, ви точно не зможете «правильно» нарахувати ПЗ, як вимагають податківці, — виходячи з ціни придбання. Адже придбання у вас як такого не було — обладнання ввезено за договором тимчасового користування (тобто воно не перейшло до вас у власність, а підлягає обов’язковому поверненню) і у нього немає ціни придбання. Отже

вимагати нараховувати компенсуючі ПЗ при реекспорті обладнання податківці не мають права

Ліміт реєстрації. Тепер кілька слів про ліміт реєстрації. Сума податку, на яку платник має право зареєструвати ПН та РК в ЄРПН, розраховується ДФС за спеціальною формулою в автоматичному режимі (пп. 9, 13 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569).

Зауважимо, що показник ліміту реєстрації змінюється у міру надходження до системи електронного адміністрування ПДВ інформації про зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, розрахунки коригувань до таких ПН, митні декларації та аркуші коригування до них, а також при зарахуванні на електронний рахунок коштів та подання звітності (див. лист ДФСУ від 11.02.2016 р. № 2875/6/99-99-19-03-02-15).

Тобто якимось чином вплинути на показники формули, передбаченої в п.п. 2001.3 ПКУ, зокрема показник ∑Митн, що збільшує суму регліміту, платник ніяк не може.

Платник, подавши запит, отримує у відповідь вже готову інформацію про суму податку, на яку він має право зареєструвати ПН/РК. Отже, сумою реєстраційного ліміту, яку вам нарахували податківці в автоматичному режимі, ви і маєте право скористатися.

Причому навіть якщо ви сумніваєтеся в цій сумі, не хвилюйтеся, навряд чи податківці матимуть до вас претензії. Скасувати реєстрацію ПН і РК, вже зареєстрованих під «сумнівний» реєстраційний ліміт, вони не мають права. Подібних правил законодавство не передбачає.

тимчасове ввезення, тимчасове користування, лабораторне обладнання, електронна митна декларація, ПДВ, податковий кредит, ліміт реєстрації додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті