Витрати на страхування майна

Страхування — це досить специфічний вид діяльності, тому не можна не надавати значення основним термінам і принципам, що застосовуються в цій сфері. От з них і почнемо.

Основні поняття та принципи страхування

Страхова діяльність в Україні регулюється нормами Закону про страхування. Згідно зі ст. 1 Закону про страхування, страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання відповідних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством. Захист майнових інтересів здійснюється за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Суб’єктами правовідносин при цьому виступають страховики і страхувальники.

Страховиками, як правило, є фінансові установи або зареєстровані філії іноземних страхових компаній, що отримали ліцензію на здійснення страхової діяльності ( ст. 2 Закону про страхування).

Страхувальники — це юридичні або фізичні особи, які уклали із страховиками договір страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України ( ст. 3 Закону про страхування).

Майнове страхування — це галузь страхування, в якій об’єктом страхових відносин є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном юридичних або фізичних осіб, що здійснюються на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником ( ст. 4 Закону про страхування). У свою чергу, майно підприємства становлять: виробничі і невиробничі фонди (основні засоби — ОЗ), а також інші товарно-матеріальні цінності (запаси), вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства ( ст. 66 ГКУ).

Договір страхування обов’язково складається письмово і може засвідчуватися страховим свідоцтвом, полісом, сертифікатом, що є формами договору страхування

У такому договорі разом з іншими умовами встановлюється розмір страхової суми.

Страхова виплата — це грошова сума, що виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому страхова виплата не може перевищувати розмір страхової суми ( ст. 9 Закону про страхування).

У свою чергу, страховий випадок — подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі ( ст. 8 Закону про страхування).

Стаття 5 Закону про страхування установлює дві форми страхування: обов’язкове та добровільне.

Страхування майна є одним із видів добровільного страхування ( п. 11 ст. 6 Закону про страхування)

Очевидно, що у зв’язку з добровільністю майнового страхування страхувальник не обмежений з вибором події, від настання якої він бажає застрахувати своє майно. Як правило, страхують майно від: пожежі, стихійного лиха, пошкодження водою, протиправних дій третіх осіб (крадіжка, у тому числі під час транспортування, умисне знищення чи пошкодження), а також інших ризиків зовнішнього впливу. Перелік страхових випадків має бути чітко прописаний у договорі страхування.

Звичайно, договір страхування передбачає сплату страхувальником страхових платежів. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний унести страховику відповідно до договору ( ст. 10 Закону про страхування).

З основною термінологією розібралися. Звичайно, у результаті укладення договору страхування страховик несе витрати зі сплати страхових платежів. Далі розглянемо порядок відображення таких платежів у податковому обліку страховика з січня 2015 року.

Податковий облік витрат на страхування

Податок на прибуток. Уже ні для кого не новина, що з 2015 року податковий облік повністю базується на бухгалтерському. Тобто податком на прибуток обкладається бухгалтерський фінансовий результат, а високодохідні підприємства (з річним доходом більше 20 млн грн.) або малодохідні «добровольці» (з річним доходом, що не перевищує 20 млн грн.) такий фінансовий результат до оподаткування ще коригують на податкові різниці, перелічені у ст. 138 — 140 розд. ІІІ ПКУ.

Одразу зазначимо: розділ ІІІ ПКУ не передбачає застосування податкових різниць за операціями страхування*. Тому

* Виняток установлено ст. 123¹ ПКУ щодо операцій довгострокового страхування життя. Причому ця норма зазначена в розд. II ПКУ, тому стосується всіх «прибутківців», у тому числі малодохідників, які можуть не застосовувати податкові різниці з розд. III ПКУ.

витрати на страхування майна у прибутковому обліку відображаються виключно за правилами бухобліку

Страхові витрати відображає у своєму обліку той платник податків, який безпосередньо такі витрати здійснює. Причому неважливо: є таке майно власністю страхувальника чи перебуває в нього в користуванні, на зберіганні тощо. Зауважте: порядок обліку страхових платежів для цілей податкового обліку ніяк не залежить від факту використання застрахованого майна в господарській діяльності страхувальника, а також не має значення форма страхування: добровільна чи обов’язкова.

Проте акцентуємо вашу увагу на особливостях обліку невиробничих ОЗ. Річ у тім, що у високодохідників і малодохідників-«добровольців» не підлягають амортизації в податковому обліку і здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання / самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів ( п. 138.3.2 ПКУ). Тому

витрати, які формують амортизаційну вартість невиробничого основного засобу в бухгалтерському обліку, не підлягають амортизації в податковому обліку

Загалом, пам’ятайте: якщо страхові суми потраплять до первісної вартості невиробничого ОЗ, то вони не братимуть участі в податкових амортизаційних витратах! От і все. В усьому іншому діємо чітко за правилами бухобліку. Тобто, як ви помітили, усі обмеження в податковому обліку щодо обліку страхових витрат, що існували до 01.01.2015 р., «наказали довго жити».

ПДВ. Не є об’єктом обкладення ПДВ операції з надання послуг страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів і страхових агентів ( п.п. 196.1.3 ПКУ). Це підтверджують і представники податкових органів (категорія 101.12 БЗ, див. с. 45). Тому не чекайте у складі витрат на страхування сум «вхідного» ПДВ і, зрозуміло, податкового кредиту тут не буде. Витрати на придбання страхових послуг відображаємо в рядку 10.3 декларації з ПДВ.

З податковим обліком розібралися. І оскільки для цілей податкового обліку основний акцент зроблено на бухобліку, то далі говоритимемо про відображення страхових платежів за правилами бухгалтерського обліку.

Визнання страхових витрат у бухобліку

Страхувальник здійснює страхові платежі на підставі договору, в якому прописано їх розмір, порядок та умови сплати. Якщо дія договору страхування припадає на один звітний період, то, в загальному випадку, страхові платежі включаються до складу витрат у період їх нарахування згідно з договором страхування ( п. 7 П(С)БО 16) і залежно від виконуваних застрахованим майном функцій відображаються на рахунках 23, 91, 92, 93 і 94.

Важливо!

Момент визнання витрат визначається не датою сплати страхового платежу, а періодом, за який він сплачується

Бувають ситуації, коли умовами договору страхування передбачена одноразова сплата страхових платежів при укладенні договору за весь строк страхування. У такому разі оплату страхового полісу, перераховану авансом, спочатку відображаємо за дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а потім списуємо на собівартість готової продукції, робіт, послуг або до витрат того місяця, до якого вони належать згідно з договором страхування ( п.п. 9.2 П(С)БО 16). При цьому страхові платежі, які за датою нарахування потрапили до собівартості готової продукції, робіт, послуг, потрапляють до витрат того періоду, в якому будуть визнані доходи від реалізації такої готової продукції, робіт, послуг.

Облік вищезгаданих страхових витрат ведуть на субрахунку 655 «Розрахунки за страхуванням майна». Тут ведуть аналітичний облік у розрізі страховиків за окремими договорами страхування.

Можливі ситуації, коли витрати на сплату страхових платежів уключають до первісної вартості основних засобів або запасів. У якому випадку таке відбувається?

Страхування майна при його придбанні

Застрахувати своє майно ви маєте право в будь-який момент, у тому числі при укладенні договору купівлі-продажу ( ст. 696 ЦКУ). Причому обов’язок застрахувати товар може бути покладено договором як на продавця, так і на покупця. Якщо витрати на страхування товару несе продавець, то в його бухобліку все просто: такі суми займуть місце у витратах звітного періоду на збут товару (рахунок 93). Коли витрати зі страхування майна, що придбавається, покладені договором купівлі-продажу на покупця, то можуть бути два випадки страхування:

(1) страхування транспортування майна, що придбавається (страхування ризиків доставки);

(2) страхування інших ризиків (знищення, пошкодження, крадіжки тощо), що передбачене договором купівлі-продажу як обов’язкова умова придбання майна (наприклад, при купівлі у кредит нерухомості або транспортного засобу).

Зверніть увагу: при імпорті товару питання про те, хто з учасників операції нестиме страхові витрати, залежить від обраної покупцем товару умови (базису) постачання Інкотермс. Причому, у будь-якому разі, якщо ризики випадкової загибелі товару при транспортуванні несе імпортер і на нього покладено обов’язок зі страхування цих ризиків, то витрати на таке страхування обліковуватимуться в імпортера згідно з правилами бухобліку, описаними далі.

(1) Страхування ризиків доставки. Для цілей бухобліку витрати на страхування ризиків доставки об’єкта основних засобів у момент їх визнання капіталізуються в бухобліку покупця (накопичуються за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції») і включаються до первісної вартості ОЗ. Про це прямо зазначено в п. 8 П(С)БО 7. Надалі у складі вартості ОЗ такі витрати підлягають амортизації.

Аналогічно придбанню ОЗ, первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку визначається з урахуванням інших витрат, пов’язаних з придбанням. Зокрема, витрати на страхування ризиків транспортування запасів уключаються до складу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), що є складовою первісної вартості запасів ( п. 9 П(С)БО 9).

Далі, залежно від прийнятого на підприємстві порядку обліку ТЗВ*, витрати на страхування доставки запасів або безпосередньо збільшують їх первісну вартість, або обліковуються на окремому субрахунку (припустимо, Дт 289 «Транспортно-заготівельні витрати») з подальшим щомісячним розподілом між запасами, що залишилися та вибули протягом місяця.

* Детально про способи відображення ТЗВ в обліку підприємства див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 38, с. 4.

(2) Страхування інших ризиків майна (знищення, пошкодження, крадіжки тощо), що передбачене договором купівлі-продажу як обов’язкова умова його придбання. Ураховуючи жорстку регламентацію П(С)БО в питаннях формування первісної вартості, витрати на інше страхування майна (ОЗ, запасів) не потрапляють до складу первісної вартості ОЗ та/або запасів. І незважаючи на обов’язковість такої страховки, прописаної договором купівлі — продажі, у контексті п. 7 П(С)БО 16 такі витрати, у загальному порядку, відображаємо у складі витрат у період їх нарахування та обліковуємо залежно від напряму використання застрахованого майна (ОЗ або запасів). Це підтверджує Мінфін у листі від 21.07.2004 р. № 31-17310-01-29/13178.

Страхування власного майна

Якщо ви вирішили застрахувати вже наявне у власності майно, пам’ятайте, що витрати на його страхування за жодних умов не збільшуватимуть первісну вартість об’єкта страхування. Річ у тім, що первісна вартість — це непорушна величина, що формується у момент придбання, і вона може змінюватися у випадках, чітко прописаних П(С)БО 7 і П(С)БО 9. Зокрема, первісна вартість об’єкта ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням (модернізацією тощо) об’єкта ОЗ, що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод ( п. 14 П(С)БО 7). Зрозуміло, витрати на страхування об’єкта ОЗ не належать до його поліпшень і ніяк не підвищать економічний ефект від його використання. Тому витрати на страхування майна, що вже є на балансі, визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були понесені ( п. 7 П(С)БО 16).

Застраховане майно передаємо в оперативну оренду. Зазначимо: порядок відображення страхових платежів в обліку орендодавця залежатиме від того, чи є надання майна в оренду його основним видом діяльності (див. лист Мінфіну від 22.09.2010 р. № 31-34020-20-27/25329).

Якщо оренда — основний вид діяльності, то страхові платежі спочатку обліковуємо за дебетом рахунку 23, а в момент визнання доходів від здавання в оренду (Кт 703) відносимо до дебету субрахунку 903.

Якщо ні, то витрати на страхування майна, що здається в оренду, обліковуємо за дебетом субрахунку 949, а доходи від здавання майна в оренду відображаємо за кредитом субрахунку 713 «Дохід від операційної оренди» ( п. 17 П(С)БО 14). Детально про орендні операції можна дізнатися в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 89, с. 5.

Зауважте, договір оренди може передбачати компенсацію орендарем страхового платежу. У такому разі орендодавець відображає дохід у сумі отриманої від орендаря компенсації на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Зверніть увагу на важливий момент щодо нарахування ПДВ-зобов’язань на суму отриманої компенсації. Річ у тім, що в листі ДФСУ від 19.04.2016 р. № 8813/6/99-99-19-03-02-15 податківці стверджували, що компенсуючі платежі на суми, зокрема, комунальних витрат, земельного та «нерухомого» податку не повинні обкладатися ПДВ — оскільки це не постачання, чим наробили багато галасу в бухгалтерському середовищі. На наш погляд, така позиція законодавчо не обґрунтована. Уже в листі від 04.08.2016 р. № 26595/7/99-99-15-03-02-17 контролери поспішили виправитися*, повідомивши, що компенсація комунальних витрат обкладається ПДВ незалежно від того, яким чином оформлено її надання: окремим договором чи у складі основного договору оренди. Проте, враховуючи таку невизначеність контролерів і щоб уникнути конфлікту під час перевірки, рекомендуємо або заручитися індивідуальним роз’ясненням ( пп. 52.1 і 53.1 ПКУ), або не виділяти в договорі оренди окремо компенсацію страхових платежів, а включити такі витрати до складу орендної плати. У такому разі компенсація страхових платежів обкладатиметься ПДВ у складі орендної плати.

* Коментар до цього листа читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 69, с. 4.

На практиці досить часто договір оренди передбачає обов’язок саме орендаря застрахувати об’єкт оренди. Як в обліку орендаря відображаються витрати на страхування майна?

Страхування орендованого майна

Дійсно, п. 2 ст. 771 ЦКУ дозволяє встановити договором оренди, а в деяких випадках законодавчо зобов’язує* орендаря укласти договір страхування майна, отриманого в оренду. У такому разі витрати зі страхування майна у своєму обліку відображатиме не власник майна, а його орендар.

* Згідно зі ст. 24 Закону України від 10.04.92 р. № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» орендоване майно страхується орендарем на користь такого учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкового знищення або руйнування об’єкта оренди.

Бухгалтерський облік таких платежів аналогічний відображенню в обліку страхових платежів власного майна. Страховий платіж орендар відображає в себе в обліку проводкою Дт 655 — Кт 311. А страхові платежі, сплачені авансом, за договором визнаються витратами майбутніх періодів, що відображається проводкою Дт 39 — Кт 655. Щомісячно частина витрат списується на витрати періоду — 23, 91, 92, 93 або 94 рахунок, залежно від напряму використання застрахованого об’єкта ОЗ, що орендується.

Згрупуємо в табл. 1 порядок відображення страхових платежів у бухобліку.

Таблиця 1. Облік витрат на страхування майна

Розглянемо на числовому прикладі відображення в бухобліку страхових платежів.

Приклад. Підприємство перерахувало страховий платіж за страховий поліс:

— авансом 28800 грн. за 12 місяців за верстат, що орендується та використовується у виробництві продукції;

— 12000 грн. за страхування ризиків доставки товарів при їх придбанні;

— авансом 6000 грн. за 6 місяців за власне приміщення, що використовується в адміністративних цілях.

У бухгалтерському обліку підприємства будуть відображені такі проводки (див. табл. 2):

Таблиця 2. Бухгалтерські проводки по страхуванню майна

Як ви могли переконатися, з січня 2015 року облік страхових платежів для цілей податкового обліку значно спростився. Тепер не потрібно «морочитися» з безліччю податкових нюансів (як було раніше), важливо тільки уважно читати договори страхування і правильно класифікувати страхові платежі в бухгалтерському обліку. Бажаємо успіху і нехай ваше майно залишається цілим і неушкодженим!

висновки

• Страхування майна є одним із видів добровільного страхування. Договір страхування обов’язково укладається письмово.
• Витрати на страхування майна в податковоприбутковому обліку відображаються виключно за правилами бухобліку.
• Якщо страхові суми формують первісну вартість невиробничого ОЗ, то такі витрати не амортизуються в податковому обліку.
• При придбанні ОЗ та/або запасів до первісної вартості включаються витрати на страхування ризиків їх транспортування.
• У загальному випадку витрати на страхування майна відображаються у складі витрат у період їх нарахування і обліковуються залежно від напряму використання застрахованого майна.
• Момент визнання витрат на страхування в бухобліку визначається датою їх нарахування згідно з договором страхування.