(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 73
  • № 72
  • № 71
  • № 70
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 74

Оподаткування внесків за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування

<...>

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон № 108).

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників регулюються Законом № 108 та іншими законодавчими та нормативними актами, у тому числі розробленими відповідно до Кодексу законів про працю та Закону № 108, Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5).

Пунктом 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 визначено види виплат, які включаються до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5 Інструкції № 5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії ( пп. 2.3.4 п. 2 Інструкції № 5).

Розділом 3 Інструкції № 5 встановлені інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, зокрема внески підприємств згідно з договорами пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей ( п. 3.5 Інструкції № 5).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, відповідно до п. 2 розділу II якого платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.

Отже, сума страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.

Водночас внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного забезпечення, не є базою нарахування єдиного внеску.

<...>

Згідно з п.п. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Кодексу до загальнодержавних податків належить, зокрема, податок на прибуток підприємств.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків ( п. 136.1 ст. 136 Кодексу).

Відповідно до п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених п. 1 частини другої ст. 671 цього Кодексу) належать, зокрема, 90 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, що зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі, та податку, визначеного п. 18 частини першої ст. 64, п. 12 частини першої ст. 66 та п. 2 частини першої ст. 69 цього Кодексу).

Таким чином, податок на прибуток сплачується платниками до державного бюджету.

Виходячи з викладеного, роботодавець не має права перераховувати податок на прибуток в рахунок страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування, що були укладені в порядку корпоративного страхування.

Крім того, відповідно до положень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Розділом III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не передбачено різниць щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування, що були укладені в порядку корпоративного страхування.

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

<...>

Разом з тим повідомляємо, якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п’яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку — страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом.

Податкові зобов’язання страховика у зв’язку з обставинами, зазначеними в абзаці першому цього підпункту, за період до кінця звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору довгострокового страхування життя чи договору страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договору страхування додаткової пенсії, або такий договір чи договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом, коригуванню не підлягають ( ст. 1231 Кодексу).

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб страхового відшкодування (страхової виплати) за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування

Згідно з п.п. 164.2.15 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, у випадках та розмірах, визначених п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу.

Щодо права платника податку на податкову знижку

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Кодексу платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Відповідно до п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу такого платника за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, зокрема, суми витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом такого платника податку, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) ( п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

<...>

Перший заступник Голови С. В. Білан

договір довгострокового страхування життя, оподаткування внесків, договір недержавного пенсійного страхування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті