Згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ), у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби (далі — ОЗ) ліквідуються за самостійним рішенням платника податку на додану вартість (далі — ПДВ), така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких ОЗ за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли ОЗ ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення ОЗ, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник ПДВ подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Згідно з п. 41 та п. 43 Методичних рекомендацій з обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, із змінами та доповненнями, для визначення непридатності ОЗ до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Така комісія:
— здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;
— установлює причини невідповідності критеріям активу;
— визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
— визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;
— складає і підписує акти на списання основних засобів.
Складені комісією акти на списання ОЗ відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно із законодавством (статутом підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об’єктів ОЗ.
Типові форми актів встановлено наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».
Документами, що підтверджують знищення, розібрання або перетворення ОЗ, є висновки відповідної експертної комісії щодо неможливості використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням та акти на їх списання відповідної форми.
Ураховуючи зазначене, якщо з незалежних від платника ПДВ обставин ОЗ (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник ПДВ змушений відмовитися від їх використання внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, то такий платник ПДВ, на підставі наказу керівника підприємства у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, здійснює їх ліквідацію та подає до податкової декларації з ПДВ за такий звітний період відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
За матеріалами Бази знань (категорія 101.06)
