<...>
Згідно з п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), до бази оподаткування ПДФО відноситься сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою — резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:
а) особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;
б) одним із членів сім’ї першого ступеня споріднення платника податку;
в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.
Ураховуючи викладене вище, сума страхових внесків, сплачена суб’єктом господарювання за добровільне страхування на користь найманих працівників (крім випадків, зазначених у абз. «а» — «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ), вважається додатковим благом фізичної особи, підлягає оподаткуванню на загальних підставах та відображається в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «126».
За матеріалами Бази знань (категорія 103.02)
