Для зручності читачів матеріал подаємо, структурувавши його близько до схеми побудови «акцизного» розд. VI ПКУ. Далі за текстом цей новий вид акцизу, який ми раніше обзивали «лівопальним», скорочено іменуємо ЛП-акциз.
Платники ЛП-акцизу
Платником цього податку п.п. 212.1.15 ПКУ називає особу, яка реалізує пальне.
Визначення терміна «реалізація пального» надане в абзаці другому п.п. 14.1.212. Під нею розуміють будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, постачання, дарування, комісії, доручення (у тому числі передачу на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів за компенсацію або без такої, що передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво з сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.
Реєстрація платником
Згідно з п.п. 212.3.4 ПКУ особи, які збираються здійснювати реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники цього податку контролюючими органами за місцезнаходженням юросіб/місцем проживання фізосіб-підприємців до початку реалізації пального. Реєстрація здійснюється на підставі заяви.
Заява подається в електронній формі не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку реалізації пального
Форму цієї заяви (№ 1-АПК) затверджено наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. № 218. Про різні нюанси її заповнення, у тому числі для цілей внесення подальших змін до даних, податківці повідали в консультації в БЗ, категорія 116.13.01.
ДФСУ веде окремий реєстр платників ЛП-акцизу (див. також консультацію в БЗ, категорія 116.06).
Якщо особа вже є платником акцизу за іншими підставами (виробник, імпортер, суб’єкт роздрібної торгівлі), вона все одно повинна зареєструватися окремо платником ЛП-акцизу і тільки після цього починати реалізацію пального.
Спільна діяльність (СД). Якщо операції з реалізації пального планується здійснювати в межах договору про СД, то платником ЛП-акцизу повинна реєструватися особа, на яку цим договором покладено обов’язок сплачувати до бюджету податки та збори від імені СД (лист ДФСУ від 30.03.2016 р. № 6910/6/99-99-21-05-15).
Власні потреби. Використання особою пального тільки для власних потреб (за винятком «давальницьких» випадків — див. нижче) не належить до реалізації пального і не вимагає реєстрації платником (лист № 24565* // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 65, с. 5, а також БЗ, категорія 116.01).
* Лист ДФСУ від 20.07.2016 р. № 24565/7/99-99-15-03-03-17.
Продаж талонів, смарт-карт. Продаж талонів і смарт-карт (без фактичного відпуску продавцем за ними пального) не є реалізацією пального і не вимагає реєстрації такого продавця платником ЛП-акцизу (див., наприклад, листи ДФСУ від 04.07.2016 р. № 14505/6/99-99-12-03-03-15 і від 12.07.2016 р. № 15050/6/99-99-15-03-03-15, а також консультацію в БЗ, категорія 116.01).
Тут інтерес також становить думка ДФСУ, висловлена в листах від 08.04.2016 р. № 7905/6/99-99-21-05-15 і від 04.05.2016 р. № 10018/6/99-99-12-03-03-15 (ср. ). Там ішлося про викуп у власність певного обсягу пального на АЗС продавця та подальше постачання його покупцям прямо з АЗС продавця при пред’явленні ними смарт-карт (талонів). Фіскали зазначають: оскільки особа, яка викупила пальне, не здійснює операції з фізичного отримання та відпуску пального, а тільки є посередником між продавцем (постачальником) і покупцем (отримувачем) пального, не має при цьому власних АЗС, місць зберігання пального та інших об’єктів, то реєструватися платником ЛП-акцизу такій особі не треба (за умови нездійснення інших операцій, що є об’єктами обкладення акцизним податком згідно з п. 213.1 ПКУ). Цікаво, що в подібних ситуаціях — за відсутності у схемі продажу пального талонів або смарт-карт — висновки фіскалів уже не ліберальні…
«Давальницьке» пальне. Досить широке визначення реалізації пального (див. вище) дало податківцям підстави для низки фіскальних висновків, з якими важко сперечатися. Ось, наприклад, у своїх листах вони постійно вдосконалювали свою ідею про те, що
при заправці пальним техніки підрядника відбувається передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника до підрядника, що, мовляв, є операцією з реалізації пального
Цю ідею ДФСУ остаточно закріпила в зазначеному вище листі № 24565 (із свіжих див. на цю тему лист від 13.09.2016 р. № 19921/6/99-99-15-03-03). Такий підхід поставив «на вуха» безліч СПД (перш за все «сільгоспників»), які заправляють припасеним «про чорний день» пальним техніку своїх підрядників. Коментуючи і критикуючи більш ранній лист ДФСУ від 24.03.2016 р. № 6497/6/99-99-19-03-03-15 на ту саму тему в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 37, с. 3, ми дали також декілька порад, як обійти гострі кути в таких ситуаціях. А саме:
— узяти техніку підрядників в оренду;
— замовнику не придбавати «на себе» пального, а оплачувати за нього рахунки підрядників (про подібний варіант див., наприклад, у листі ДФСУ від 15.04.2016 р. № 8610/6/99-99-15-03-03-15);
— замовник може придбати «пальні» талони або смарт-карти і передати їх підрядникам (див. вище про те, що це не є «реалізацією пального»).
Реалізація залишків пального. От іще приклад формального підходу. Фіскали на практиці стверджують, що реєструватися платником необхідно також особі, яка бажає збути зайві залишки пального (у тому числі і коли йдеться про одиничний випадок!). Сперечатися з цим складно. Про варіанти того, як «розрулити» такі ситуації без реєстрації платником, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 41, с. 19.
Безоплатна передача. Контролери також вважають, що операції з безоплатної передачі пального вважаються реалізацією пального і вимагають реєстрації платником та виконання інших «акцизних» обов’язків (лист № 24565 і від 17.05.2016 р. № 10751/6/99-99-15-03-03-15).
Експорт. Інтерес становить консультація фіскалів у категорії 116.13.01 БЗ. У ній автори нагадали, що операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів за межі митної території України не обкладаються акцизним податком. З чого робиться висновок, що суб’єкт господарювання (у тому числі виробник), який здійснює експорт пального, не повинен реєструватися платником ЛП-акцизу. Проте цей висновок буде актуальний тільки для тих ситуацій, коли особа реалізує пальне виключно на експорт. Якщо ж планується реалізація і на території України — реєстрація обов’язкова!
Пальне для техобслуговування та ремонту. Про те, що витрачання пального автосервісом при проведенні техобслуговування та ремонту транспортних засобів не прирівнюється до реалізації пального (для цілей оподаткування як ЛП-акцизом, так і «роздрібним» акцизом), див. у листі ДФСУ від 10.08.2016 р. № 17343/6/99-99-12-03-03-15.
Об’єкт оподаткування
Об’єктом оподаткування ЛП-акцизом згідно з п.п. 213.1.12 ПКУ є обсяги реалізації конкретного виду (коду УКТ ЗЕД) пального понад обсяги:
— отримані від інших платників цього акцизу, підтверджені зареєстрованими акцизними накладними (АН) у Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН);
— ввезені (імпортовані) на митну територію України, що підтверджені належно оформленими митними деклараціями (МД);
— вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування згідно з п.п. 213.1.1 ПКУ, що підтверджені АН, зареєстрованими в ЄРАН.
Тобто реально об’єкт обкладення цим акцизом може виникнути на будь-яку конкретну дату, але
на практиці його зазвичай визначають тільки за підсумками (на останню дату) звітного періоду — місяця, за який подається декларація, — коли вже отримані «всі можливі» АН
Як ми вже згадували, до операцій з реалізації пального (що прямо впливають на об’єкт обкладення цим акцизом) віднесено, крім операцій постачання, ще низку операцій (у тому числі з безоплатної передачі пального та передачі його не тільки у власність, а й у розпорядження).
База оподаткування
Базою оподаткування ЛП-акцизом (оскільки для цілей його обчислення застосовуються специфічні ставки) є величина, визначена в одиницях виміру об’єм (літрах) підакцизного товару (продукції) (п.п. 214.4 ПКУ). Причому одиницею обліку обсягів пального, у тому числі для цілей визначення бази оподаткування, є літри, приведені до температури 15 °C (п. 232.1 ПКУ і п. 2 постанови КМУ від 24.02.2016 р. № 113).
Товари і ставки
Перелік товарів (пального) і ставки акцизу (у євро за 1000 л) для конкретних видів товарів (що відповідають певному коду УКТ ЗЕД) наведені в п.п. 215.3.4 ПКУ. Зверніть увагу, що перелік «пальних» товарів з 01.01.2016 р. досить розширено. До нього включені і суміші ароматичних вуглеводів, деякі види пічного побутового пального, ефіри, антидетонатори, а також толуол, ксилол і деякі інші вуглеводи, зокрема, і уайт-спірит — УКТ ЗЕД 2710122100 (детальніше про операції з ним читайте на с. 34).
Тобто особи, які реалізують такі товари (навіть фасовані у дрібну тару — каністри, пляшки, балончики тощо), формально повинні реєструватися платниками цього акцизу. Чи знають про це СПД, наприклад, які торгують підакцизним видом газу у балонах (у тому числі для запальничок ☺), або — уайт-спіритом (та подібним пальним) на базарах і в магазинах? Адже небезпека їх штрафування фіскалами зовсім не ілюзорна (див. лист ДФСУ від 05.04.2016 р. № 7448/6/99-99-19-03-03-15).
Дата ПЗ
Датою виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) за операціями, визначеними в п.п. 213.1.12 ПКУ, є дата реалізації таких обсягів пального (п. 216.12 ПКУ).
Але, на нашу думку, якщо у платника на певну дату всередині звітного місяця виник тимчасовий «перекіс» (обсяги постачань пального перевищили обсяги його отримання, наприклад, через несвоєчасну реєстрацію його постачальником АН в ЄРАН), але до кінця цього місяця постачальник встиг зареєструвати АН і «перекіс» зник, то говорити про наявність об’єкта обкладення ЛП-акцизом за підсумками місяця вже не варто.
Тобто, як ми зазначили, критично визначати «перекіс» (обчислювати об’єкт оподаткування) саме станом на кінець останнього дня звітного місяця. До речі, фіскали з приводу конкретного алгоритму обчислення ПЗ за ЛП-акцизом так досі чітко й не висловилися.
Порядок і строки сплати
Сплата ПЗ відбувається на загальних підставах. Згідно з п.п. 222.1.1 ПКУ сума ЛП-акцизу, обчислена за підсумками конкретного звітного місяця, перераховується до бюджету платниками акцизу протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Крім того, платникам слід мати на увазі, що сума ЛП-акцизу, що підлягає перерахуванню в зазначені строки за підсумками конкретного місяця,
сплачується з власного поточного рахунку безпосередньо до бюджету, але за вирахуванням сум податку, що були перераховані таким платником на його електронний рахунок з власного поточного рахунку
Про це йдеться в п. 24 Порядку № 113** (див. про це також у консультації з БЗ, категорія 116.13.02). Мабуть, ідеться про перерахування на електронний рахунок протягом цього звітного місяця. Хоча так незрозуміло написано, що можна говорити про перерахування — аж до дати сплати податку за декларацією до бюджету…
** Порядок електронного адміністрування реалізації пального, затверджений постановою КМУ № 113 від 24.02.2016 р.
Відображення в декларації
Доки не затверджена нова форма «акцизної» декларації, платники ЛП-акцизу подають декларацію за чинною формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14. ПЗ з ЛП-акцизу фіскали приписали відображати подібно до виробників підакцизного пального — у рядку В1 розділу В декларації з обов’язковим заповненням (з розшифровкою суми ПЗ) додатка 1 до декларації.
Майте на увазі, що, на думку фіскалів, платники ЛП-акцизу (і ті «акцизники», чия діяльність ліцензується), на відміну від решти платників, зобов’язані подавати декларацію і за відсутності об’єкта обкладення акцизним податком. У такому разі декларація подається платниками шляхом заповнення титульного аркуша декларації (без заповнення ряд. 05), заповнення рядків 15 і 16 додатка 1 до декларації з нулями і перенесення нуля до розділу В самої декларації (графа В1). Про це фіскали неодноразово повідомляли у своїх листах і консультаціях (див. листи ДФСУ від 20.04.2016 р. № 14178/7/99-99-19-03-03-17 і від 09.06.2016 р. № 12691/6/99-99-12-03-03-15, а також консультацію в БЗ, категорія 116.07).
Акцизні склади
Визначення акцизного складу наведено в п.п. 14.1.6 ПКУ. Щодо пального це спеціально обладнане приміщення, розташоване на території України, в якому розпорядник акцизного складу провадить свою госпдіяльність шляхом вироблення, обробки (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу***.
*** Резервуари, що використовуються для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального, не є акцизним складом (БЗ, категорія 116.11).
У листі від 09.06.2016 р. № 12869/6/99-99-15-03-03-15 головні фіскали зазначають, що згідно з визначенням акцизним складом вважається приміщення, а тому до такого не належить автозаправний пункт, технологічне обладнання якого встановлене на базі автомобільного шасі, причепі або напівпричепі, виконаних як цілісний заводський виріб (бензовоз), у якому здійснюється приймання, зберігання та заправка транспортних засобів.
З 1 січня 2017 року акцизні склади мають бути обладнані витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками, що внесені до спеціального реєстру (див. п. 230.1 і п. 12 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). Відпуск пального без їх наявності забороняється!
Зауважимо, що наразі в нормативах відсутні чіткі вимоги і механізм для реєстрації складів зберігання пального (крім складів підприємств, що виготовляють нафтопродукти). У заяві за формою № 1-АПК зазначаються тільки відомості про пункти реалізації пального (де фігурують і склади).
У зв’язку з цим зазначимо: якщо госпсуб’єкт надає тільки послуги зі зберігання та/або навантаження-розвантаження пального стороннім особам, але при цьому реалізацією пального не займається, то він не зобов’язаний реєструватися платником ЛП-акцизу і подавати таку заяву. Але водночас, на думку фіскалів, у такого госпсуб’єкта ємності, в яких зберігається пальне, є частиною акцизного складу і з 01.01.2017 р. мають бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, унесеними до Єдиного реєстру (лист ДФСУ від 05.08.2016 р. № 17060/6/99-99-12-02-02-15). Акцизним складам присвячено також лист ДФСУ від 29.03.2016 р. № 6854/6/99-99-21-05-15, у якому, зокрема, зазначено, що особа «зобов’язана створити акцизний склад, незалежно від того, хто є власником пального».
Про окремі нюанси, пов’язані з акцизними складами пального, ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 43, с. 13. Зазначимо тільки деякі з них:
— здавання в оренду ємностей для зберігання пального дозволяє їх власнику не створювати акцизного складу (оскільки надаються послуги з оренди, а не зі зберігання тощо);
— при торгівлі талонами, смарт-картами (якщо фізичний відпуск пального здійснює інша особа), при оптовій торгівлі «з коліс» (коли пальне реалізується, мов би обминаючи продавця) акцизний склад пального організовувати не потрібно;
— ПКУ наразі жодних санкцій ані за нереєстрацію, ані за нестворення акцизного складу не передбачає.
СЕАРП
Питання функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) регулюють ст. 232, 231 ПКУ і Порядок № 113.
СЕАРП призначена для обліку осіб, які реалізують пальне, а також обліку та контролю їх операцій з пальним і сплати ЛП-акцизу.
Платники інших видів акцизного податку реєстрації в СЕАРП не підлягають. Облікові картки відкриваються платнику автоматично не пізніше наступного робочого дня після включення особи до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального (п. 232.2 ПКУ). Так само — автоматично (і безоплатно) — орган Держказначейства після отримання від ДФСУ зазначеного реєстру відкриває платнику електронний рахунок для авансування ЛП-акцизу (далі — «СЕА-рахунок»).
Облік пального конкретного платника в СЕАРП ведеться окремо за кожним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД. На кожен код пального фіскали відкривають платнику окрему облікову картку (п. 232.2 ПКУ). Одиницею обліку обсягів пального в СЕАРП є літри, приведені до температури 15 °C. Для цих цілей відпущені на АЗС, АГЗС літри пального ураховуються як літри, приведені до температури 15 °C. Така одиниця обліку повинна використовуватися в первинних бухгалтерських документах, АН/РК, декларації з акцизного податку (див. також лист ДФСУ від 01.08.2016 р. № 16610/6/99-99-12-02-02-15).
СЕАРП почала функціонувати з 01.03.2016 р. Обсяги залишків пального станом на початок дня 01.03.2016 р. були внесені до СЕАРП згідно з актом інвентаризації, складеним на цю дату****. У консультації в БЗ (категорія 116.13.02) фіскали зазначали, що виправлення залишків в акті можливо тільки за підсумками податкової перевірки (про «непорушність» показників акта читайте також у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 41, с. 21).
**** Про питання складання та подання цього акта читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 18, с. 33.
СЕАРП містить у собі ЄРАН, у якому платники ЛП-акцизу зобов’язані реєструвати АН (і РК до них), складені на операції з реалізації (та інших видів «відторгнення») пального. Питання, пов’язані з «обігом» АН, ми розглянемо в окремій статті в одному з найближчих номерів.
Для кожного коду товарної категорії пального реєстрація АН (РК) і коригувань до заявок на поповнення залишків пального допускається тільки в межах обсягу «регліміту», що визначається за такою формулою:
∑ АНакл = ∑ АНаклОтр + ∑ АМитн + ∑ ЗаявкиПоповн - ∑ КоригЗаявкиПоповн - ∑ АНаклВид - ∑ втрат,
де
∑АНаклОтр — загальний обсяг пального за отриманими платником АН/РК, зареєстрованими в ЄРАН;
∑АМитн — загальний обсяг пального, ввезеного платником на митну територію України за належно оформленими МД, з якого сплачено акциз;
∑ЗаявкиПоповн — загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в СЕАРП заявками на поповнення обсягу залишку пального, зі списанням з облікових карток грошових коштів сплаченого до бюджету акцизного податку, рівних сумі акцизу, розрахованого для такого обсягу пального;
∑КоригЗаявкиПоповн — загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в СЕАРП коригуваннями до заявок на поповнення обсягу залишку пального, за якими зменшується заздалегідь збільшений обсяг залишку пального;
∑АНаклВид — загальний обсяг пального за виданими платником податку АН/РК, зареєстрованими в ЄРАН;
∑Втрат — загальний обсяг пального, втраченого як у межах, так і понад установлені норми, зіпсованого, знищеного, у тому числі в результаті аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з інших причин, пов’язаних з природним результатом, а також унаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання або транспортування такого пального, підтверджених відповідним актом втрати, псування або знищення пального.
Увага! Крім цих показників, «регліміт» збільшує ще обсяг залишків пального на 1 березня за актом інвентаризації (п. 9 підрозд. 5 розд. XX ПКУ).
Крім того, у виробників пального в обліковій картці фіскали повинні відображати ще й суму овердрафту, на яку платник може зареєструвати заявку на поповнення обсягу «регліміту» без доплати грошей на «СЕА-рахунок» (про цей овердрафт і його розрахунок див. у п. 10 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).
Розрахунок показників формули здійснюється наростаючим підсумком, на підставі документів, складених з 1 березня 2016 року, а зміна її показників відбувається протягом наступного операційного дня за днем отримання документів, на підставі яких здійснюється перерахунок.
Необхідність поповнення обсягу залишку конкретного виду (коду) пального в СЕАРП (і необхідність сплати ЛП-акцизу) виникає, як правило, у разі нереєстрації або несвоєчасної реєстрації постачальником АН у СЕАРП (або невідображення там даних за ввізною МД).
Коли обсягу «регліміту» не вистачає, платник оформляє заявку і повинен для збільшення залишку внести на СЕА-рахунок (або мати на залишку в особовому рахунку) суму коштів, що відповідає розміру акцизного податку з такого обсягу пального.
Суму коштів із СЕА-рахунку одразу в день надходження казначейство перераховує до бюджету
Заявка на поповнення (коригування) залишків пального затверджена наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. № 218). Вартісні показники в Заявці заповнюються так:
— ставка акцизного податку — в одиницях виміру, визначених п.п. 215.3.4 ПКУ, — євро за 1000 літрів;
— курс НБУ, що діє на перший день кварталу, у якому подано заявку, — у гривнях з копійками (6 десяткових знаків після коми);
— сума акцизного податку — у гривнях з копійками (з округленням до 2 десяткових знаків після коми).
Обсяг залишку пального може бути також відкоригований: у разі зміни фізико-хімічних показників пального (п.п. 232.4.3 ПКУ) і у разі виявлення помилок у зареєстрованих заявках — у межах 365 днів (п.п. 232.4.4 ПКУ).
Платник податку може отримувати інформацію про стан свого електронного рахунку (Витяг F1402601), а також про суму податку, на яку він має право зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального (Витяг F1402701). Можна ще отримати окремий Витяг ЄРАН (за формою F1403001).
Відображення в обліку
Бухоблік. Акцизний податок є податком непрямим, повинен уключатися до ціни товару та оплачуватися покупцем (див. п.п. 14.1.4 ПКУ). Проте через специфіку ЛП-акцизу відображення його в бухобліку фахівцям бачиться по-різному.
Логічно за підсумками конкретного місяця ЛП-акциз (як непрямий податок) нараховувати загальною сумою записом Дт 70 — Кт 641/ЛП-акциз. Крім того, це дозволить зменшити суму чистого доходу, розмір якого має значення, наприклад, для цілей того ж податку на прибуток. Для підстрахування в документах на певні постачання пального можна просто зазначити «у тому числі акциз» (без суми).
Водночас, не виключаємо, що Мінфін може приписати нараховувати його через витратні рахунки (як це передбачено для відображення ПДВ з мінбази). До речі, у тих випадках, коли «ліве» пальне буде використано на власні потреби платника, ЛП-акциз точно «ляже» на витрати.
«Авансові» сплати цього акцизу на СЕА-рахунок (для реєстрації АН) відображаються проводками: Дт 315/ЛП-акциз — Кт 311 і того ж дня (оскільки казначейство їх одразу перераховує до бюджету) — Дт 641/ЛП-акциз — Кт 315/ЛП-акциз. Доплата (сплата) акцизу прямо до бюджету за підсумками місяця: Дт 641/ЛП-акциз — Кт 311.
Тепер про податковий облік ЛП-акцизу.
ПДВ. До бази обкладення ПДВ уключається будь-який вид акцизного податку, за винятком тільки «роздрібного» акцизу (п. 188.1 ПКУ).
«Податок на прибуток». До податковоприбуткового/бухоблікового доходу акциз, будучи непрямим податком, не включається (як і ПДВ). Проте, якщо Мінфін припише відносити ЛП-акциз на витрати, то він суму доходу не зменшить, хоча в будь-якому разі він зменшить фінрезультат без жодних подальших податкових коригувань.
«Єдиний податок». При фіскальному підході дохід для цілей обчислення єдиного податку акцизний податок не зменшує, оскільки щодо нього відсутнє спеціальне застереження, як для ПДВ в п.п. 1 п. 292.11 ПКУ.
ПДФО. Аналогічний підхід у фіскалів і до відображення акцизу «загальносистемними» ФОП. З думки податківців (див. їх консультації в категоріях 104.05 і 104.08 БЗ) випливає, що суми акцизного податку від доходів ФОП не віднімаються і до його витрат як нарахований (сплачений) податок не включаються.
Штрафи
Згідно з п. 117.3 ПКУ реалізація пального без реєстрації платником ЛП-акцизу в порядку, передбаченому ПКУ, тягне накладення штрафу на юросіб і фізосіб-підприємців у розмірі 100 % вартості реалізованого пального.
У БЗ, категорія 116.12, фіскали також зазначають, що відображення в податковому обліку обсягів обігу пального, не приведених до температури 15 °С, є порушенням ведення податкового обліку, за яке винні притягуються до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП (мабуть, вони мають на увазі штраф за ст. 1631 КУпАП — у розмірі 85 — 170 грн.).
висновки
- Заяву на реєстрацію платником ЛП-акцизу за формою № 1-АПК подаєте до податкової за своїм місцезнаходженням мінімум за 3 робочі дні до початку торгівлі пальним. Не вимагає реєстрації платником використання пального тільки для власних потреб (за винятком «давальницьких» випадків), продаж талонів і смарт-карт (без фактичного відпуску продавцем за ними пального), відправка пального тільки на експорт і ще в деяких випадках.
- Об’єкт обкладення ЛП-акцизом може виникнути на будь-яку дату, але на практиці його зазвичай розраховують на момент закінчення звітного місяця. При розрахунку об’єкта враховують не тільки власне реалізацію пального, а й інші операції, коли пальне «йде» з балансу, і навіть операції, коли пальне передається комусь у розпорядження.
- Обчислення ПЗ за ЛП-акцизом здійснюється за ставками, наведеними в п.п. 215.3.4 ПКУ. Сплата його відбувається на загальних підставах, але за вирахуванням сум, перерахованих на електронний рахунок у СЕАРП.
- Облік пального конкретного платника в СЕАРП ведеться окремо за кожним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД. Зареєструвати заявки і ПН/РК у СЕАРП можна тільки в межах регліміту (∑АНакл), що визначається за спеціальною формулою. У разі браку регліміту для реєстрації заявки і ПН/РК потрібно вносити кошти на електронний рахунок.
- Ми вважаємо, що в загальному випадку нараховувати за підсумками місяця суму ПЗ за ЛП-акцизом слід проводкою: Дт 70 — Кт 641/ЛП-акциз. Але не виключаємо, що Мінфін може приписати нараховувати його через витратні рахунки.
