Спершу давайте визначимося, так би мовити, із статусом цього рідкого товару під назвою «Уайт-спірит» (або «Нефрас* С4-155/200»). І перш за все — з його податковим статусом, визначеним у ПКУ.
* «Нефрас» (скор. від російського «нефтяной растворитель») — збірна назва розчинників — продуктів переробки нафти.
Згідно з п.п. 215.3.4 ПКУ уайт-спірит під кодом УКТ ЗЕД 2710 12 21 00 (як різновид спеціальних бензинів) вважається пальним, тобто підакцизним товаром. Так, підакцизним, незважаючи на те, що конкретно уайт-спірит не має анінайменшого відношення до високорентабельних товарів, на які взагалі-то і прийнято накручувати акцизи, — ним навіть не можна заправити авто. І хоча зрозуміло, будучи нафтопродуктом, уайт-спірит непогано горить, він повною мірою «не тягне» на горде звання пального, а може використовуватися хіба що як паливо… Реально ж застосовується він виключно як розчинник (розбавник) лакофарбної продукції і для знежирення поверхонь перед тим же фарбуванням. Але!
Але кодекс є кодекс — і на уайт-спірит, і на його продавців (як на продавців підакцизного пального) поширюються всі прописані ПКУ заморочки «лівопального» акцизу (далі — ЛП-акциз**) і, зокрема, системи електронного адміністрування реалізації пального (далі — СЕАРП). Ми ще торкнемося цього, але перш за все давайте позбавимося марних побоювань і покажемо, що уайт-спірит — при тому, що він підакцизний — однак абсолютно «непідліцензійний» і «непіднаркоконтрольний». ☺
** Використовуємо позначення з «ЛП-акцизної» статті на с. 18 цього номера.
Ліцензію «н-н-нада»?..
Покопаємося в Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII. Конкретніше — у його ст. 7, що містить перелік видів діяльності, для здійснення яких потрібно отримувати відповідну ліцензію.
Так-от, ліцензія не потрібна, якщо тільки ви, зокрема:
— не утворюєте з уайт-спіриту небезпечних відходів (які, до того ж, протягом року після їх утворення не передаєте ліцензованим утилізаторам);
— не транспортуєте цей нафтопродукт магістральним нафтопроводом;
— не працюєте з прекурсорами.
А ось звідси детальніше.
Уайт-спірит — не прекурсор
Нагадаємо, що Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений постановою КМУ від 06.05.2000 р. № 770, включає такі розчинники, як ацетон (2-пропанон) і толуол (метилбензол). А такого розчинника, як уайт-спірит, у ньому немає і близько, тобто
уайт-спірит — не прекурсор
Але якщо вже ви зв’язалися з розчинниками, то корисно буде знати про них ось що:
1) уайт-спірит (код УКТ ЗЕД 2710 12 21 00) — це, як ми вже зазначили, не прекурсор, але пальне;
2) ацетон (код УКТ ЗЕД 2914 11 00 00) — це прекурсор, але не пальне;
3) толуол (коди УКТ ЗЕД 2707 20 10 00 і 2707 20 90 00) — це теж прекурсор і до того ж пальне.
Таких висновків легко дійти, проаналізувавши відповідний «прекурсорний список» Переліку і п.п. 215.3.4 ПКУ.
А щоб працювати з прекурсорами, необхідна відповідна ліцензія (лист Держкомпідприємництва від 16.07.2007 р. № 5172). І, звичайно, постійна готовність до перевірок Наркоконтролю…
Але це все вас не стосується.
Продаж уайт-спіриту на ЄП
Ще одне «суміжне» питання породжене трактуванням «несистемного» терміна «паливно-мастильні матеріали», вжитого в п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ. У ньому єдиноподатникам (як фіз-, так і юрособам) дозволено здійснювати роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів у ємностях до 20 літрів.
Так-от, із «доісторичного» листа Держкомпідприємництва від 14.12.2004 р. № 8727 випливає, що паливно-мастильними матеріалами вважаються будь-які нафтопродукти. А отже, і уайт-спірит теж. Зрозуміло, що написано це було задовго до того, як у ПКУ з’явився термін «пальне». Але якщо вже податківці вхопилися за щось…
Тому єдиноподатнику, який продає уайт-спірит, слід:
— по-перше, згідно із зазначеним трактуванням терміна ПММ дотримувати обмеження — «в ємностях до 20 літрів»;
— по-друге, оскільки уайт-спірит таки пальне, дотримуватися вимог, що висуваються до інших продавців будь-якого пального в частині ЛП-акцизу (про що ми зазначимо нижче). Вимог, що детально описані в «ЛП-акцизній» статті на с. 18 цього номера.
Увага! — тільки в частині ЛП-акцизу, але не «роздрібного» акцизу. Дивіться. У надфіскальному листі ДФСУ від 07.08.2015 р. № 16757/6/99-95-42-03-15 (а також у консультаціях 107.04, 104.05 і 104.08 БЗ) податківці стверджують, що отриманий зокрема при продажу пального «в ємностях до 20 літрів» акцизний податок (оскільки «отриманий» — явно мався на увазі саме «роздрібний» акциз) підлягає включенню до доходів ФОП, а для ФОП на ЄП третьої групи — відповідно і до бази ЄП (!). Так-от, сьогодні (а конкретніше — з 01.01.2016 р.) це роз’яснення можна ігнорувати. Адже згідно з п.п. 14.1.212 ПКУ
«роздрібний» акциз з пального справляється при його роздрібній реалізації виключно через АЗС та/або АГС,
що стосовно уайт-спіриту навряд чи можливо на практиці. Отже, оскільки немає отриманого «роздрібного» акцизу — нічого включати до доходів ФОП. Ну, а для юрособи на ЄП третьої групи, яка на відміну від ФОП веде бухоблік (згідно з канонами якого акцизний податок до доходів не включається), ця надумана податківцями проблема не існувала ніколи.
Таким чином — оскільки при продажу вами розфасованого уайт-спіриту «роздрібному» акцизу взятися нізвідки — на цьому з ним покінчимо. І перейдемо до премудрощів ЛП-акцизного оподаткування, що стосуються саме вас.
ЛП-акциз
Зрозуміло, ці премудрощі стосуються тільки продавців. Адже якщо суб’єкт підприємництва виступає тільки покупцем уайт-спіриту (та й будь-якого іншого пального), використовуючи його виключно для власних потреб і не реалізовуючи на сторону, він може не знати нічого ані про реєстрацію платником ЛП-акцизу, ані про акцизну накладну (АН).
Тож пройдемося за «закидонами» нашої теми майже в тій самій послідовності, як вони розсипані в розд. VI «Акцизний податок» ПКУ.
Платники. Не купуйтеся на розмитий п.п. 212.1.11 ПКУ: вас безпосередньо визначає зовсім інший — п.п. 212.1.15 ПКУ — як «особу, яка реалізує пальне». Адже, по-перше, ви ж не станете заперечувати, що уайт-спірит — таки пальне. А по-друге — не спростовуватимете того, що ваша діяльність аж бігом лягає під визначення реалізації пального з абзацу другого п.п. 14.1.212 ПКУ. Куди вже конкретніше…
Об’єкт оподаткування. Нагадаємо, що об’єктом ЛП-акцизу вважається обсяг пального, реалізований суб’єктом понад отриманий ним обсяг відповідного виду пального (у розрізі коду УКТ ЗЕД), що підтверджений «вхідними» АН, зареєстрованими в Єдиному реєстрі АН (п.п. 213.1.12 ПКУ).
Тому у принципі об’єкт для ЛП-акцизу у вас можливий…
«Можливий» — у тому сенсі, що в реальності він може кожен звітний місяць виходити рівним нулю. До речі, оскільки у ст. 214 ПКУ саме для цього об’єкта базу не визначено, доводиться нараховувати ЛП-акциз безпосередньо на величину об’єкта, тобто позитивної різниці між реалізованим об’ємом «на виході» і підтвердженим зареєстрованими АН обсягом уайт-спіриту «на вході» — якщо така різниця, звичайно, виникла — як це детально описано в зазначеній статті на с. 18.
Зауважимо, що якщо ви торгуєте саме розфасованим уайт-спіритом — об’єкт для ЛП-акцизу якщо і можливий, то дуже теоретично: хіба що «по зальоту». ☹ Тобто якщо ви десь щось наплутали із вхідними і вихідними АН. Але
навіть якщо об’єкт для ЛП-акцизу дорівнює нулю — декларацію з акцизного податку все одно подавати треба
На це прямо вказує п. 49.21 ПКУ. Подавати, як і всім іншим платникам акцизного податку — щомісячно.
Причому за застарілою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14. Як це зробити, податківці роз’яснили в листах ДФСУ від 20.04.2016 р. № 14178/7/99-99-19-03-03-17 і від 09.06.2016 р. № 12691/6/99-99-12-03-03-15: титульний аркуш заповнювати повністю, але за винятком рядка 05; у рядках*** 15 і 16 додатка 1 і відповідно графі В1 розділу В самої декларації вписувати нулі.
*** Насправді це графи.
А ось якщо об’єкт для ЛП-акцизу таки вийшов не нульовим, то нагадуємо, що його ставка для уайт-спіриту дорівнює 171,50 євро за 1000 літрів (зауважимо, що для перерахунку цієї ставки у гривневий еквівалент у цьому випадку треба брати курс НБУ гривня/євро на 1 число звітного кварталу — див. 116.04 БЗ). І в зазначених додатку 1 і графі В1 декларації треба буде навести відповідні дані. А також сплатити акцизний податок.
Реєстрація
За логікою нашого викладу (але не за хронологією ваших дій — оскільки саме з цього вам слід було починати, і ми впевнені, що ви все зробили своєчасно ☺)
продавець уайт-спіриту повинен зареєструватися у своєму податковому органі як платник акцизного податку
Цього вимагає п.п. 212.3.4 ПКУ. Увага! — навіть якщо ви не є платником «роздрібного» акцизу. Досить того, що у вас можливе формування об’єкта ЛП-акцизу згідно з п.п. 213.1.12 ПКУ. Зареєструватися вимагають і податківці (див. лист ДФСУ від 05.04.2016 р. № 7448/6/99-99-19-03-03-15). Навіть якщо цей останній об’єкт у вас завжди був і дорівнюватиме нулю!..
Для реєстрації платником акцизного податку вам треба подати (увага!) тільки як ЛП-платнику — тільки за місцем своєї податкової реєстрації — відповідну заяву за формою № 1-АПК, затвердженою наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. № 218. Причому, подати таку заяву слід «не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації». Реалізації уайт-спіриту… ☹ Упевнені, що якщо ви вже торгуєте уайт-спіритом, то прислухалися до наших колишніх рекомендацій і зареєструвалися своєчасно. А якщо тільки плануєте цим зайнятися — цей строк ви не пропустите.
А потім щомісячно подаватимете декларацію акцизного податку. Бажано нульову… ☺
І зрозуміло, продавець фасованого уайт-спіриту зобов’язаний на загальних підставах складати АН і реєструвати їх в СЕАРП (ця тема детально описана в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 18, с. 28). Щоб «вихід» точно збігався з «входом», а отже — об’єкт ЛП-акцизу виходив нульовим.
Ну, а якщо у вас раптом вилізе-таки ЛП-акциз — детальну статтю про складання та реєстрацію таких АН ви знайдете в одному з найближчих номерів «Податки та бухгалтерський облік».
Не в лоба, так… штрафом
Не хотілося б про погане, але згідно з п. 117.3 ПКУ за реалізацію пального (у тому числі уайт-спіриту) без реєстрації суб’єктам загрожує штраф у розмірі 100 % вартості реалізованого обсягу пального.
Але це так — щоб ви знали, які неприємності обминули вас… Адже ви зробили все правильно і своєчасно. Чи не так? ☺
висновки
- Для реалізації уайт-спіриту ліцензія не потрібна, оскільки він не належить до прекурсорів.
- Не відпускаючи фасований уайт-спірит з АЗС, його продавець не формує об’єкта «роздрібного» акцизу, але об’єкт ЛП-акцизу в нього виникнути може.
- Продавець уайт-спіриту зобов’язаний зареєструватися як платник акцизного податку з реалізації пального — шляхом подання заяви за місцем своєї податкової реєстрації, складати та реєструвати АН, а потім щомісячно подавати декларацію акцизного податку.
- Єдиноподатники мають право продавати уайт-спірит тільки в ємностях до 20 літрів (тобто в розфасованому вигляді), але при цьому на них поширюються ті ж ЛП-акцизні заморочки, що й на інших суб’єктів — реалізаторів пального.
