(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 77
  • № 76
  • № 75
  • № 74
  • № 73
  • № 72
  • № 71
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 78

Кредиторка зі строком давності, що минув: що в обліку єдиноподатника групи 3?

У наш непростий час можливі ситуації, коли підприємство з тих чи інших причин не виконує зобов’язань перед своїм контрагентом і тоді в обліку «зависає» кредиторська заборгованість. Після закінчення строку позовної давності така заборгованість підлягає списанню. Особливо пильну увагу у контролерів викликає списання кредиторської заборгованості єдиноподатником 3 групи, адже норми ПКУ дають для цього підстави. Які податкові наслідки чекають єдиноподатника при списанні простроченої кредиторки? Чи є місце подвійному оподаткуванню? Про ці питання й поговоримо в нашій статті.

Справа в п. 292.3 ПКУ, згідно з яким до суми доходу платника єдиного податку третьої групи (як «фізика», так і «юрика») уключається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності*.

* Строк позовної давності — це строк, у межах якого особа має право звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав або інтересів ( ст. 256 ЦКУ). Про те, як можна «погратися» з продовженням цих строків, ви могли дізнатися з матеріалу на с. 33 цього номера.

Важливо:

ця норма стосується тільки тих суб’єктів господарювання — платників єдиного податку 3 групи, які є до того ж платниками ПДВ

Одразу зазначимо: ураховуючи, що суми ПДВ виключені зі складу доходів єдиноподатника ( п.п. 1 п. 292.11 ПКУ), до доходу прострочена кредиторка потрапить без ПДВ. Такий висновок випливає також з назви графи 6 розділу I Книги єдиноподатника- ПДВшника 3 групи**, в якій передбачено відображення суми доходу від списання кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, «без ПДВ». При цьому датою виникнення доходу є дата списання такої кредиторки ( п. 292.6 ПКУ).

** Книга обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість), форму якої затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579.

На наш погляд, при списанні простроченої кредиторки найбільше викликають запитань два важливі моменти:

1. Різні наслідки оподаткування кредиторки залежно від характеру її появи (заборгованість за отриманими товарами або отриманими передоплатами).

2. Поява податкових наслідків за іншими податками, якщо на суму простроченої кредиторки єдиноподатний дохід відсутній.

Ось і розглянемо ці моменти по черзі, але спершу пригадаємо загальні правила визначення доходу єдиноподатника.

Дохід єдиноподатника

Доходом платника єдиного податку — юрособи (ЮРЄПа) або фізособи — підприємця (ФОП-ЄП) на 3 групі є будь-який грошовий або негрошовий згідно з п. 292.3 ПКУ дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду ( п.п. 2 п. 292.1 ПКУ).

Окремо виділені негрошові доходи єдиноподатників. Саме до них належить прострочена кредиторська заборгованість, а також безоплатно отримані товари, роботи (послуги).

Нам цікава саме кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності. І тут важливо визначитися, звідки вона з’явилася.

Характер утворення кредиторки

Кредиторська заборгованість може утворитися двома способами:

(1) у результаті отриманих і неоплачених товарів, робіт (послуг) та

(2) у результаті отримання авансів за товари, роботи (послуги), що так і не були відвантажені.

1. Заборгованість за отриманими товарами. Утворилася така заборгованість у момент отримання товарів, робіт (послуг). Причому операція має оплатний характер. Тому на етапі утворення кредиторки об’єкт обкладення єдиним податком не виникає. Після закінчення строку позовної давності кредиторка підлягає списанню до доходу і в цей період «спрацьовує» п. 292.3 ПКУ — операція потрапляє під обкладення єдиним податком. Тобто операція обкладена податком, платником якого є єдиноподатник, а отже, один із основних принципів податкового законодавства України — загальності оподаткування ( п.п. 4.1.1 ПКУ), виконується.

2. Заборгованість за отриманими авансами. У цій ситуації

кредиторська заборгованість утворилася після отримання авансу, а тому вже на цьому етапі виник об’єкт обкладення єдиним податком — грошовий дохід ( п.п. 2 п. 292.1 ПКУ)

Незважаючи на це, п. 292.3 ПКУ не робить винятку для простроченої «безтоварної» кредиторки, а просто говорить про обкладення кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, єдиним податком у момент списання. Проте в такому разі під обкладення єдиним податком потрапить одна й та сама операція двічі. Такий підхід, очевидно, несправедливий і суперечить основним принципам державного регулювання підприємництва в Україні. Вагомим аргументом тут виступає п. 2 ст. 17 ГКУ, в якому чітко зазначено, що закони, які регулюють оподаткування суб’єктів господарської діяльності, повинні передбачати усунення подвійного оподаткування. До речі, на цю норму посилаються й податківці (див. листи ДФСУ від 11.08.2016 р. № 17515/6/99-99-15-03-02-15 та від 13.09.2016 р. № 19830/6/99-95-42-01-15). Вважаємо, що подвійного обкладення бути не повинно, і при списанні кредиторської заборгованості за отриманими авансами повторно дохід єдиноподатнику показувати не потрібно.

Або вже тоді взагалі говорити про те, що після закінчення строку позовної давності отримана раніше передоплата втрачає свій колишній статус передоплати і перетворюється на заборгованість зі строком позовної давності, що минув. А отже, списуючи кредиторку, потрібно одночасно зменшити грошовий дохід (від передоплати) і збільшити «негрошовий» дохід (від списання кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув). Наслідки в результаті будуть нульовими, подвійного оподаткування не виникне.

Як бачимо, аргументів достатньо. І все ж не виключено, що свою позицію платнику податків все ж таки доведеться відстоювати в суді.

Зауважимо, що і юрособи, і фізособи на 3 групі, які при цьому є платниками ПДВ, при списанні простроченої кредиторки діють однаково: включають до складу доходу, що підлягає обкладенню єдиним податком за ставкою 3 %, кредиторську заборгованість без ПДВ.

Підіб’ємо підсумок. На наш погляд, єдиноподатники 3 групи — платники ПДВ на суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, єдиноподатний дохід:

не відображають, якщо кредиторська заборгованість пов’язана з отриманням авансів за товари, роботи (послуги) і потрапила під обкладення єдиним податком при її формуванні;

відображають, якщо кредиторська заборгованість на етапі її первинного визнання не брала участі в єдиноподатному доході (тобто утворилася на суму отриманих товарів, робіт (послуг)).

А ось як діяти єдиноподатнику — неплатнику ПДВ? Чи все так гладко при списанні кредиторки в нього в обліку? Розберемося далі.

Єдиноподатник — неплатник ПДВ

Ураховуючи, що п. 292.3 ПКУ прямо зобов’язує включати до єдиноподатного доходу суми простроченої кредиторки виключно єдиноподатниками, які є платниками ПДВ, то на перший погляд останні можуть «спати спокійно». Проте фізособі слід діяти з урахуванням п. 297.1 ПКУ, в якому зазначено, що єдиноподатник звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) тільки в частині доходів, що обкладені єдиним податком. Таким чином, фізособам доведеться обкласти податками (ПДФО і ВЗ) такі суми як звичайний цивільний дохід (детальніше див. статтю на с. 37).Тепер про юросіб — неплатників ПДВ. Вони не обкладають єдиним податком суму простроченої кредиторки (див. п. 292.3 ПКУ), а вимога обкладати будь-яким іншим податком доходи, що не увійшли до єдиноподатного доходу, відсутня. Отже, у них немає жодних підстав для відображення доходів від списання кредиторки зі строком позовної давності, що минув. Але й тут не все так гладко і «мутять воду» податківці.

Наприклад, у своєму листі від 25.05.2016 р. № 11405/6/99-99-12-02-03-15 ДФСУ «одним розчерком пера» зрівняла під дію норми п. 292.3 ПКУ всіх єдиноподатників 3 групи незалежно від їх реєстрації платниками ПДВ.

Обговорюючи дії третьогрупника — неплатника ПДВ, податківці прямо заявили, що при списанні кредиторської заборгованості у зв’язку із закінченням строку давності вся сума кредиторки обкладається єдиним податком за ставкою 5 %

І якщо для фізосіб це роз’яснення навіть буде «на руку» (хоча воно і незаконне), адже ставка єдиного податку значно нижча за сумарну ставку ПДФО і ВЗ (див. с. 37), то для юросіб — неплатників ПДВ з’являється додатковий об’єкт обкладення єдиним податком, не передбачений ПКУ. Та й вписати такий дохід фізособам до Книги* нікуди — там просто не передбачено графи для відображення списаної кредиторки. Щоправда, податківці можуть «заспівати», що для відображення доходу «зійде» і гр. 5 — як вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

* Книга обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість), затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579.

Хотілося б звернути увагу на такий момент. Списання простроченої заборгованості за отримані товари, роботи (послуги) не робить (!) такі товари, роботи (послуги) безоплатно отриманими (див. ухвалу ВАСУ від 01.03.2016 р. № К/800/63696/14 і коментар до нього в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 72, с. 6). Тобто, якщо прострочена заборгованість за отримані товари, роботи (послуги) не відображається в юрособи у складі доходу на тій підставі, що вона не є платником ПДВ ( п. 292.3 ПКУ), то визнати такі товари, роботи (послуги) безоплатно отриманими і вже на цій підставі включити до доходу формально немає підстав. Утім, ще раз нагадаємо, що податківці дотримуються фіскальної позиції. До речі, зазначимо, що якщо йдеться про заборгованість за отриманими авансами, то за ними вже був сплачений єдиний податок (при отриманні передоплати). Навіть якщо дотримуватися фіскальної позиції податківців, вважаємо, що сплачувати єдиний податок удруге не потрібно. А з аргументами ви вже ознайомилися на попередній сторінці.

Виходячи із зазначеного, зауважимо, що списання простроченої кредиторки містить масу спірних моментів, тому слід «тримати руку на пульсі». Також рекомендуємо, ґрунтуючись на п.п. 14.1.172, ст. 52 і п. 53.1, п. 53.3 ПКУ, заручитися індивідуальною податковою консультацією, а за потреби та за наявності економічної доцільності відстоювати свою позицію в суді, тим паче що підстав для цього предостатньо.

висновки

  • Сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, уключається до доходу платника єдиного податку 3 групи за умови, що він — платник ПДВ.
  • Кредиторка за отриманими авансами, за якою минув строк позовної давності та яка обкладалася єдиним податком у момент її утворення, не включається до єдиноподатного доходу. Проте таку позицію платнику податків, можливо, доведеться відстоювати в суді.
  • У фізособи — неплатника ПДВ виникає об’єкт для нарахування ПДФО і ВЗ при списанні кредиторської «товарної» заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
контрагент, виконання зобов’язань, кредиторська заборгованість, закінчення строку позовної давності, єдиноподатник, списання простроченої кредиторки додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті