Що робити з простроченою кредиторкою підприємцям-єдиноподатникам 1 і 2 груп? Чи відображати її у складі єдиноподатного доходу? Наша відповідь: «Ні!», бо ні про що подібне ПКУ не говорить (у п. 292.3 ПКУ йдеться тільки про єдиноподатників третьої групи, які є платниками ПДВ).
Отже,
платники єдиного податку груп 1 і 2 суми списаної кредиторської заборгованості до єдиноподатного доходу не включають
Проте в житті нічого не буває безкоштовно і просто так. А тому в цієї історії є продовження. Яке? Дізнаєтеся прямо зараз.
Кредиторку списали — «цивільний» дохід показали
ПДФО і ВЗ. Відсутність у фізособи-підприємця єдиноподатного доходу за простроченою кредиторською заборгованістю ще не означає відсутність у неї доходу у принципі. Не дивуйтеся!
Річ у тому, що п.п. 2 п. 297.1 ПКУ чітко вказує: платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО тільки в частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті госпдіяльності платника ЄП груп 1 — 3 (фізособи) і з яких сплачено єдиний податок.
Виходить, що під першу ознаку прострочена кредиторка єдиноподатника потрапляє, а під другу, на жаль, — ні. Така «половинчатість» дає право фіскалам гнути свою лінію — те, що не можна включити до підприємницького доходу, вони прагнуть помістити до цивільного доходу.
У цьому їм на допомогу п.п. 164.2.7 ПКУ. Він відносить до оподатковуваних доходів суму заборгованості за укладеним договором цивільно-правового характеру, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, у 2016 році під обкладення ПДФО не потрапляє прострочена кредиторська заборгованість єдиноподатника 1 і 2 груп у сумі, що не перевищує 689 грн.
А ось сума заборгованості в розмірі, що перевищує 689 грн., перетворюється на оподатковуваний дохід фізособи (звичайного громадянина) і обкладається ПДФО за ставкою 18 % + ВЗ за ставкою 1,5 %.
Громадянин зобов’язаний відобразити такий дохід у своїй річній декларації про майновий стан та доходи. У які строки? До 1 травня року, що настає за звітним ( п.п. 49.18.4 ПКУ).
Сплатити ПДФО і ВЗ із задекларованого доходу фізособа повинна самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним ( п. 179.7 ПКУ)
А якщо «забути» подати «цивільну» декларацію та не платити ПДФО разом із ВЗ? Чи зійде це з рук? Не сподівайтеся на це.
Ви потрапите у поле зору фіскалів завдяки своєму ж кредитору. Адже при списанні в себе безнадійної дебіторської заборгованості він, як ваш податковий агент, зобов’язаний відобразити суму вашого доходу в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ так:
— неоподатковувану суму списаного боргу (в межах 689 грн.) — з ознакою доходу «127» (з прокресленнями у графах 4а і 4 розділу I);
— оподатковувану суму — з ознакою доходу «107» (також з прокресленнями у графах 4а і 4 розділу I, оскільки ПДФО підприємство не утримує та не сплачує).
Оскільки доходи у формі № 1ДФ відображаються за кожною фізособою персонально, то податківці візьмуть вас «на мушку». Майте це на увазі і не забудьте своєчасно подати декларацію про свої «цивільні» доходи.
Якщо цей обов’язок ви проігноруєте, вам «світить» попередження або адмінштраф у розмірі від 51 до 136 грн. ( ст. 1641 КпАП)
Крім того, фіскали самі нарахують податкові зобов’язання з ПДФО і ВЗ — надішлють вам повідомлення-рішення. Протягом 10 календарних днів після отримання такого повідомлення-рішення ви зобов’язані сплатити зазначену в ньому суму (див. консультацію контролерів у підкатегорії 103.24 БЗ). Якщо це своєчасно не зробити або повідомлення-рішення не оскаржити, то вам загрожує штраф на підставі п. 126.1 ПКУ в розмірі:
— 10 % суми податкового боргу — при простроченні до 30 календарних днів
або
— 20 % суми — при затримці сплати більше 30 календарних днів.
ЄСВ. Списана заборгованість, за якою минув строк позовної давності, на нашу думку, не потрапляє до бази для нарахування ЄСВ. Адже така виплата не є ані заробітною платою, ані винагородою за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг). Тому справляти з такої виплати ЄСВ підстав немає.
Але не засмучуйтеся завчасно. Не завжди прострочена заборгованість єдиноподатників 1 і 2 груп потрапляє до їх «цивільного» доходу. Заінтригували? Зараз усе розповімо.
Яку кредиторку включати до «цивільного» доходу?
Кредиторська заборгованість у підприємця-єдиноподатника могла виникнути:
— за отриманою раніше передоплатою (підприємець виступав у ролі продавця і повинен поставити покупцю товари (роботи, послуги));
— за отримані в минулому товари (роботи, послуги) (підприємець виступав у ролі покупця і винен продавцю гроші).
Заборгованість за отриманою передоплатою. Якщо підприємець-єдиноподатник при отриманні авансу за товари (роботи, послуги) перебував на єдиному податку, то отримані суми тоді вже потрапили до його оподатковуваного єдиним податком підприємницького доходу. Відповідно з них було сплачено єдиний податок. Нагадаємо, що ставки єдиного податку для єдиноподатників 1 і 2 груп — фіксовані ( п. 293.2 ПКУ).
Тому логічно вважати, що зараз — після закінчення строку позовної давності за заборгованістю, що утворилася, — її не потрібно включати до «цивільного» доходу фізособи та обкладати ПДФО + ВЗ. Адже умови п.п. 2 п. 297.1 ПКУ при отриманні грошей були виконані.
Крім того, це узгоджується з положеннями п.п. 165.1.36 ПКУ, що виводить з-під обкладення ПДФО дохід фізособи-підприємця, з якого сплачено єдиний податок.
Отже, повторного оподаткування доходу тут бути не повинно
Але повторимо! Кредитор при списанні в себе простроченої заборгованості фізособи-підприємця повідомляє про це фіскалів за допомогою Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Через це фіскали можуть вимагати від колишнього боржника сплатити з доходу, що утворився, суму ПДФО і ВЗ іще раз, але вже від імені не підприємця, а звичайного громадянина. Отже, про всяк випадок будьте готові в будь-який момент надати докази, що ви перед державою чисті.
А якщо підприємець у момент отримання передоплати перебував на загальній системі оподаткування? Ми впевнені, що тут «цивільного» доходу також бути не повинно. І ось чому.
Згідно з п. 177.2 ПКУ до доходу підприємця-загальносистемника включається різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними із госпдіяльністю цього підприємця. Сума отриманої в минулому передоплати як виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) у грошовій формі вже потрапила до оподатковуваного доходу фізособи-підприємця.
Отже, відображати дохід на суму списаної заборгованості і відповідно обкладати його ПДФО ще раз підстав немає. Але й тут будьте напоготові, щоб таку суму завдяки поданій вашим кредитором формі № 1ДФ контролери не розцінили як дохід звичайної фізособи-непідприємця.
Заборгованість за отримані товари (роботи, послуги). Ви отримали від постачальника товари (роботи, послуги), але так і не розплатилися за них?
Незалежно від того, були ви в момент такого отримання єдиноподатником або загальносистемником, тоді ви не відображали в себе дохід. Нині ж — після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю — «цивільний» дохід з урахуванням п.п. 164.2.7 ПКУ доведеться відобразити.
висновки
- Відсутність у фізособи-підприємця єдиноподатного доходу за простроченою кредиторською заборгованістю ще не означає відсутність у нього доходу у принципі.
- Сума списаної кредиторської заборгованості в розмірі, що перевищує у 2016 році 689 грн., перетворюється на оподатковуваний дохід громадянина.
- Після закінчення строку позовної давності кредиторську заборгованість за отриманими авансами логічно не включати до «цивільного» доходу фізособи, але податківці можуть мати своє бачення.
