(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 77
  • № 76
  • № 75
  • № 74
  • № 73
  • № 72
  • № 71
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 78

Як списати прострочену кредиторку єдиноподатникам груп 1 і 2

Ситуація, коли фізособа-підприємець — платник єдиного податку групи 1 або 2 має заборгованість перед іншим суб’єктом господарювання, — далеко не рідкість. Доки кредитор не вимагає повернути борг, підприємець-боржник живе собі спокійно і гадки й думки щодо того не має. Але як діяти, якщо за такою заборгованістю минув строк позовної давності? Давайте розбиратися разом!

Що робити з простроченою кредиторкою підприємцям-єдиноподатникам 1 і 2 груп? Чи відображати її у складі єдиноподатного доходу? Наша відповідь: «Ні!», бо ні про що подібне ПКУ не говорить (у п. 292.3 ПКУ йдеться тільки про єдиноподатників третьої групи, які є платниками ПДВ).

Отже,

платники єдиного податку груп 1 і 2 суми списаної кредиторської заборгованості до єдиноподатного доходу не включають

Проте в житті нічого не буває безкоштовно і просто так. А тому в цієї історії є продовження. Яке? Дізнаєтеся прямо зараз.

Кредиторку списали — «цивільний» дохід показали

ПДФО і ВЗ. Відсутність у фізособи-підприємця єдиноподатного доходу за простроченою кредиторською заборгованістю ще не означає відсутність у неї доходу у принципі. Не дивуйтеся!

Річ у тому, що п.п. 2 п. 297.1 ПКУ чітко вказує: платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО тільки в частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті госпдіяльності платника ЄП груп 1 — 3 (фізособи) і з яких сплачено єдиний податок.

Виходить, що під першу ознаку прострочена кредиторка єдиноподатника потрапляє, а під другу, на жаль, — ні. Така «половинчатість» дає право фіскалам гнути свою лінію — те, що не можна включити до підприємницького доходу, вони прагнуть помістити до цивільного доходу.

У цьому їм на допомогу п.п. 164.2.7 ПКУ. Він відносить до оподатковуваних доходів суму заборгованості за укладеним договором цивільно-правового характеру, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, у 2016 році під обкладення ПДФО не потрапляє прострочена кредиторська заборгованість єдиноподатника 1 і 2 груп у сумі, що не перевищує 689 грн.

А ось сума заборгованості в розмірі, що перевищує 689 грн., перетворюється на оподатковуваний дохід фізособи (звичайного громадянина) і обкладається ПДФО за ставкою 18 % + ВЗ за ставкою 1,5 %.

Громадянин зобов’язаний відобразити такий дохід у своїй річній декларації про майновий стан та доходи. У які строки? До 1 травня року, що настає за звітним ( п.п. 49.18.4 ПКУ).

Сплатити ПДФО і ВЗ із задекларованого доходу фізособа повинна самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним ( п. 179.7 ПКУ)

А якщо «забути» подати «цивільну» декларацію та не платити ПДФО разом із ВЗ? Чи зійде це з рук? Не сподівайтеся на це.

Ви потрапите у поле зору фіскалів завдяки своєму ж кредитору. Адже при списанні в себе безнадійної дебіторської заборгованості він, як ваш податковий агент, зобов’язаний відобразити суму вашого доходу в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ так:

— неоподатковувану суму списаного боргу (в межах 689 грн.) — з ознакою доходу «127» (з прокресленнями у графах 4а і 4 розділу I);

— оподатковувану суму — з ознакою доходу «107» (також з прокресленнями у графах 4а і 4 розділу I, оскільки ПДФО підприємство не утримує та не сплачує).

Оскільки доходи у формі № 1ДФ відображаються за кожною фізособою персонально, то податківці візьмуть вас «на мушку». Майте це на увазі і не забудьте своєчасно подати декларацію про свої «цивільні» доходи.

Якщо цей обов’язок ви проігноруєте, вам «світить» попередження або адмінштраф у розмірі від 51 до 136 грн. ( ст. 1641 КпАП)

Крім того, фіскали самі нарахують податкові зобов’язання з ПДФО і ВЗ — надішлють вам повідомлення-рішення. Протягом 10 календарних днів після отримання такого повідомлення-рішення ви зобов’язані сплатити зазначену в ньому суму (див. консультацію контролерів у підкатегорії 103.24 БЗ). Якщо це своєчасно не зробити або повідомлення-рішення не оскаржити, то вам загрожує штраф на підставі п. 126.1 ПКУ в розмірі:

— 10 % суми податкового боргу — при простроченні до 30 календарних днів

або

— 20 % суми — при затримці сплати більше 30 календарних днів.

ЄСВ. Списана заборгованість, за якою минув строк позовної давності, на нашу думку, не потрапляє до бази для нарахування ЄСВ. Адже така виплата не є ані заробітною платою, ані винагородою за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг). Тому справляти з такої виплати ЄСВ підстав немає.

Але не засмучуйтеся завчасно. Не завжди прострочена заборгованість єдиноподатників 1 і 2 груп потрапляє до їх «цивільного» доходу. Заінтригували? Зараз усе розповімо.

Яку кредиторку включати до «цивільного» доходу?

Кредиторська заборгованість у підприємця-єдиноподатника могла виникнути:

— за отриманою раніше передоплатою (підприємець виступав у ролі продавця і повинен поставити покупцю товари (роботи, послуги));

— за отримані в минулому товари (роботи, послуги) (підприємець виступав у ролі покупця і винен продавцю гроші).

Заборгованість за отриманою передоплатою. Якщо підприємець-єдиноподатник при отриманні авансу за товари (роботи, послуги) перебував на єдиному податку, то отримані суми тоді вже потрапили до його оподатковуваного єдиним податком підприємницького доходу. Відповідно з них було сплачено єдиний податок. Нагадаємо, що ставки єдиного податку для єдиноподатників 1 і 2 груп — фіксовані ( п. 293.2 ПКУ).

Тому логічно вважати, що зараз — після закінчення строку позовної давності за заборгованістю, що утворилася, — її не потрібно включати до «цивільного» доходу фізособи та обкладати ПДФО + ВЗ. Адже умови п.п. 2 п. 297.1 ПКУ при отриманні грошей були виконані.

Крім того, це узгоджується з положеннями п.п. 165.1.36 ПКУ, що виводить з-під обкладення ПДФО дохід фізособи-підприємця, з якого сплачено єдиний податок.

Отже, повторного оподаткування доходу тут бути не повинно

Але повторимо! Кредитор при списанні в себе простроченої заборгованості фізособи-підприємця повідомляє про це фіскалів за допомогою Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Через це фіскали можуть вимагати від колишнього боржника сплатити з доходу, що утворився, суму ПДФО і ВЗ іще раз, але вже від імені не підприємця, а звичайного громадянина. Отже, про всяк випадок будьте готові в будь-який момент надати докази, що ви перед державою чисті.

А якщо підприємець у момент отримання передоплати перебував на загальній системі оподаткування? Ми впевнені, що тут «цивільного» доходу також бути не повинно. І ось чому.

Згідно з п. 177.2 ПКУ до доходу підприємця-загальносистемника включається різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними із госпдіяльністю цього підприємця. Сума отриманої в минулому передоплати як виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) у грошовій формі вже потрапила до оподатковуваного доходу фізособи-підприємця.

Отже, відображати дохід на суму списаної заборгованості і відповідно обкладати його ПДФО ще раз підстав немає. Але й тут будьте напоготові, щоб таку суму завдяки поданій вашим кредитором формі № 1ДФ контролери не розцінили як дохід звичайної фізособи-непідприємця.

Заборгованість за отримані товари (роботи, послуги). Ви отримали від постачальника товари (роботи, послуги), але так і не розплатилися за них?

Незалежно від того, були ви в момент такого отримання єдиноподатником або загальносистемником, тоді ви не відображали в себе дохід. Нині ж — після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю — «цивільний» дохід з урахуванням п.п. 164.2.7 ПКУ доведеться відобразити.

висновки

  • Відсутність у фізособи-підприємця єдиноподатного доходу за простроченою кредиторською заборгованістю ще не означає відсутність у нього доходу у принципі.
  • Сума списаної кредиторської заборгованості в розмірі, що перевищує у 2016 році 689 грн., перетворюється на оподатковуваний дохід громадянина.
  • Після закінчення строку позовної давності кредиторську заборгованість за отриманими авансами логічно не включати до «цивільного» доходу фізособи, але податківці можуть мати своє бачення.
ФОП, платник єдиного податку, прострочена заборгованість, закінчення строку позовної давності додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті