Наявність кредиторської заборгованості у фізособи-підприємця — справа житейська. Вона могла виникнути:
— за отримані в минулому товари (роботи, послуги) (підприємець виступав у ролі покупця і винен продавцю гроші);
— за отриманою раніше передоплатою (підприємець виступав у ролі продавця і повинен поставити покупцю товари (роботи, послуги)).
Що робити з такою заборгованістю фізособі-підприємцю на загальній системі оподаткування після закінчення строку позовної давності? Зараз дізнаємося.
Прострочена кредиторка: включаємо до доходу?
Об’єктом оподаткування у фізособи-підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, а точніше, різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій і негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю цього підприємця. Так говорить п. 177.2 ПКУ.
Саме чистий оподатковуваний дохід і підлягає обкладенню ПДФО за ставкою 18 %.
Які ж надходження потрапляють до загального оподатковуваного доходу підприємця-загальносистемника? Контролери уточнюють (див. консультацію в підкатегорії 104.04 БЗ), що до складу такого доходу зараховується виручка, що надійшла фізособі-підприємцю як у грошовій, так і в натуральній формі, а конкретно:
1) виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок або в готівковій формі безпосередньо підприємцю або його працівникам на місці проведення розрахунків (у тому числі проценти банку);
2) виручка в натуральній (негрошовій) формі;
3) суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, пов’язані зі здійсненням підприємницької діяльності.
А що відносно кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності? Чи включати її підприємцю до свого доходу?
На жаль, порядок списання безнадійної заборгованості в підприємців-загальносистемників не прописано у ст. 177 ПКУ. І такою «проріхою» щосили користуються фіскали. ☹
Так, у вищезазначеній консультації в підкатегорії 104.04 БЗ вони стверджують таке. Якщо кредитор списує в себе прострочену заборгованість підприємця-загальносистемника, то сума такої заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу цього підприємця і обкладається ПДФО на загальних підставах.
Виходить, що
загальносистемник на суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, повинен самостійно нарахувати дохід
Можна, звичайно, намагатися з цим виводом сперечатися, мовляв, такий дохід не є виручкою у негрошовому вираженні. Проте п.п. 2 п. 6 Порядку № 481* зводить такі спроби нанівець. Чому? Тому що він беззастережно вимагає включати до графи 2 Книги обліку доходів і витрат, крім інших доходів, отриманих від госпдіяльності, і суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Причому оскільки такі суми — це підприємницький, а не «цивільний» дохід, під обкладення ПДФО і ВЗ вони потрапляють у повному обсязі. «Цивільна» поблажка з п.п. 164.2.7 ПКУ у вигляді необкладення ПДФО суми простроченої кредиторки, що не перевищує у 2016 році 689 грн., у цьому випадку не працює.
У декларації про майновий стан і доходи** такі суми підприємець відображає у графі 4 розділу I додатка Ф4.
** На сьогодні форму декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859.
Цікаво, в якій саме сумі повинен відобразити дохід підприємець, зареєстрований платником ПДВ, — з ПДВ чи без ПДВ?
Думаємо, що з ПДВ, адже заборгованість перед контрагентом сформована в сумі, що включає цей податок. Утім, можна, звичайно, спробувати піти шляхом фізосіб — єдиноподатників групи 3. Нагадаємо: вони у графі 6 Книги обліку доходів і витрат показують суму простроченої кредиторки без ПДВ, про що там прямо зазначено. Але ми не впевнені, що цей номер у загальносистемників пройде.
Тому якщо хочете уберегти себе від можливих претензій перевіряючих через «безПДВшність» такого доходу, краще отримайте у своїй податковій інспекції з цього приводу позитивну для вас індивідуальну податкову консультацію.
У якому порядку обкладаємо дохід ПДФО?
Більшості підприємців, які мають прострочену кредиторську заборгованість за отримані товари (роботи, послуги), не пощастило. Чому? Зараз пояснимо.
Якщо підприємець, не розрахувавшись з постачальником за товар, продав його до моменту закінчення строку позовної давності (що цілком імовірно), то тепер йому «світить» сплата ПДФО двічі:
1) у зв’язку з відображенням виручки від реалізації неоплаченого товару (як доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності при подальшому продажу цього товару);
2) у зв’язку з відображенням суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, згідно з п.п. 2 п. 6 Порядку № 481.
При цьому, на жаль, ні в одному, ні в другому випадку витрат, пов’язаних з отриманням доходу, у такого підприємця не буде. Адже в п. 177.4 ПКУ не значаться витрати, що відповідали б цій ситуації. Та й обов’язковою умовою для відображення здійснених підприємцем витрат є документальне підтвердження операції (у цьому випадку — документальне підтвердження оплати). Але оплати-то тут якраз і не було. Тому про витрати можна і не мріяти. ☹
Трохи складніше ситуація в загальносистемників, які мають прострочену кредиторську заборгованість за отриманими авансами. У них така заборгованість сформувалася внаслідок отримання передоплати за товари (роботи, послуги), постачання (виконання, надання) яких так і не відбулося. Такі підприємці, звичайно, теж зобов’язані відобразити дохід за заборгованістю у зв’язку з закінченням за нею строку позовної давності і сплатити з нього ПДФО.
Але від сплати ПДФО у зв’язку з отриманням авансу підприємці-загальносистемники, ймовірно, можуть звільнитися
Дивіться самі: отримавши аванс за товари (роботи, послуги), підприємець уключив його до доходу від своєї підприємницької діяльності згідно з п. 177.2 ПКУ (ср. ). Після закінчення строку позовної давності така заборгованість змінює свій статус — вона вже не може вважатися передоплатою за товари (роботи, послуги), тому логічно відмінусувати відображений раніше дохід і одразу ж збільшити його як дохід у вигляді кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув. У результаті вийдемо на нуль.
Крім того, не забуватимемо і про ч. 2 ст. 17 ГКУ, де чітко зазначено, що закони, які регулюють оподаткування суб’єктів господарської діяльності, повинні передбачати усунення подвійного оподаткування. До речі, на цю норму посилаються і податківці (див. листи ДПСУ від 04.02.2013 р. № 1673/6/15-3115 і ДФСУ від 29.12.2015 р. № 27999/6/99-95-42-01-16-01).
Адже якщо підприємець збільшить дохід не тільки при отриманні передоплати, а і при закінченні строку позовної давності за заборгованістю, що утворилася, то подвійне оподаткування буде очевидним. Погодьтеся, два доходи за однією операцією — це занадто.
Причому вважаємо, що питань і з «цивільним» ПДФО тут бути не повинно (незважаючи на те, що кредитор при списанні в себе безнадійної дебіторської заборгованості виступає вашим податковим агентом, тому зобов’язаний відобразити суму вашого доходу у своєму Податковому розрахунку за формою № 1ДФ). Адже такий дохід прямо зазначено у Книзі обліку доходів і витрат, а отже, є підприємницьким, а не «цивільним».
висновки
- На думку податківців, прострочену кредиторську заборгованість підприємець-загальносистемник уключає до свого оподатковуваного доходу і обкладає ПДФО.
- Дохід у зв’язку зі списанням простроченої кредиторської заборгованості у фізособи-загальносистемника є підприємницьким, а не «цивільним».
