Прибрали, безумовно, тепер уже зайві рядки про типи операцій 0110–0130 у верхній частині додатка. Крім того, додаток 5 «збіднів» на таблицю 3 розділу II, і це зрозуміло, оскільки вона втратила свою актуальність. Нагадаємо, її заповнювали тільки платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до п. 187.10 ПКУ, і то одноразово за звітний період, за який декларація за формою, затвердженою Порядком № 21, подавалася вперше, тобто за січень або I квартал 2016 року. А робити це потрібно було для того, щоб «долипневі» ПН, що потрапили до ПК II півріччя 2015 року, збільшили регліміт ( п. 34 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). З цієї ж причини прибрали наприкінці таблиці 2 рядок «з них: за податковими накладними, складеними до 01 липня 2015 року», що містив розшифровку таких операцій з розбиттям за ставками (20 % і 7 %). Тепер у підсумковому рядку таблиці 2 окремо підлягатимуть розшифровці сільгоспоперації.
Як і раніше, додаток Д5 підлягає обов’язковому поданню при заповненні рядків 1.1, 1.2, і 10.1, 10.2 декларації з ПДВ. У ньому ми розшифровуємо ПЗ і ПК у розрізі контрагентів. Також підлягають розшифровці в додатку Д5 податкові зобов’язання, нараховані згідно з п. 198.5 і ст. 199 ПКУ, з відображенням цих операцій у рядках 4.1 і 4.2 декларації з ПДВ. Тепер перейдемо безпосередньо до заповнення додатка.
Таблиця 1. Заповнення розділу I додатка Д5
| № з/п | Платник податку — покупець (індивідуальний податковий номер) | Період складання податкових накладних | Ознака здійснення с/г операцій* | Обсяг постачання (без податку на додану вартість) | Сума податку на додану вартість | |
| основна ставка | ставка 7 % | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| У розділі 1 додатка розшифровуються рядки 1.1, 1.2 (у розрізі контрагентів-покупців) і рядки 4.1 і 4.2 декларації з ПДВ. Причому відображаються виключно операції, що обкладаються за ставками 20 або 7 %. Якщо ПН виписана одночасно на операції, оподатковувані за основною і нульовою або 7 % і нульовою ставками, то в додатку Д5 така ПН відображається тільки в частині операцій, що оподатковуються за ставкою 20 % та/або 7 % | ||||||
| У графі 2 відображаємо тільки ІПН покупця, без зазначення його назви та інших даних. Нагадаємо, при нарахуванні ПЗ з мінбази (товари/послуги, ОЗ, готова продукція) зазначаємо свій ІПН. Графа 3 призначена для того, щоб відображати період, в якому складено податкову накладну. Наприклад: «03.2017». Причому зазначають місяць і рік, у тому числі «квартальники» (див. консультацію у категорії 101.20 БЗ*). У графі 4 ставлять відмітку «+» при здійсненні операцій, визначених ст. 161 Закону № 1877, сільгоспники, які внесені або претендують на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. У графі 5 відображають загальний обсяг постачань без ПДВ, а у графах 6 і 7 — суму ПДВ, залежно від того, за якою ставкою оподатковувалася операція — 20 % або 7 %. Рядки таблиці в розрізі контрагентів заповнюємо у гривнях з копійками, а от уже підсумкові рядки «Усього:...» округлюємо до цілих гривень за загальними правилами | ||||||
| * Незважаючи на те, що ця консультація переведена до недіючих, тут нічого не змінилося. | ||||||
| У рядку «Інші в розрізі умовних ІПН» розділу I додатка Д5 відображаються ПЗ із рядків 1 і 4 декларації, сформованої за операціями в розрізі умовних ІПН: | ||||||
| 100000000000 | Постачання неплатникам ПДВ (ПН з типом причини «02»), підсумкові ПН, складені на кінцевого покупця («11»). Зверніть увагу: при роздрібній торгівлі підсумкова накладна за день виписується з урахуванням повернень за день. Тому якщо були повернення, то в цьому рядку відображаємо згорнутий результат. Також тут відображаємо ПЗ на суму збільшення компенсації вартості товарів/послуг, якщо на дату такого збільшення покупець став неплатником ПДВ (тип причини «01») | |||||
| 200000000000 | Судячи з умовного ІПН операції, в цьому рядку необхідно відображати пільгові постачання особливим неплатникам ПДВ ( п. 197.2, ст. 211, п. 26 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, п. 10 Порядку № 1307). Проте додаток Д5 призначено виключно для операцій, оподатковуваних ПДВ за ставками 20 % і 7 %, а пільгові постачання потрапляють до рядка 5 декларації з ПДВ з розшифровкою значення в додатку Д6. Тому наявність цього рядка в Д5 незрозуміла, оскільки він буде порожній | |||||
| 400000000000 | Нарахування ПЗ із складанням ПН, що не надається покупцю в разі видачі натуроплати працівникам (тип причини «03»), ліквідація ОЗ за рішенням платника («05»), переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих («06») ( п. 12 Порядку № 1307) | |||||
| Усього за звітний період (рядок 1 декларації), у тому числі: | ||||||
| У цьому рядку визначаються загальний обсяг постачання без ПДВ і сума ПДВ (окремо за ставками 20 % і 7 %). Значення округлюємо до цілих гривень за загальними правилами | ||||||
| постачання необоротних активів | ||||||
| У цьому рядку із загального обсягу операцій обираємо постачання необоротних активів, а також прирівняні до них операції. До прирівняних до постачання операцій, по суті, належать: переведення виробничого ОЗ до складу невиробничого, коли ПН складаємо «на себе» з типом причини «06», ліквідація ОЗ («05»). Інформація цього рядка має виключно довідковий характер | ||||||
| за операціями, визначеними статтею 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» | ||||||
| Відображаємо підсумкову суму операцій без ПДВ і суму ПДВ за ставкою 20 % за видами діяльності, зазначеними у ст. 161 Закону № 1877. Тобто підсумовуємо загальний обсяг операцій з позначкою «+» у графі 4 цієї таблиці. Важливо: ПЗ (гр.6 цього рядка) переносять в ряд. 1 першої таблиці додатка ДС9. | ||||||
| 6000000000000 (рядки 4.1 та 4.2 декларації) | ||||||
| Окремим рядком виведено операції, за якими складаються зведені та індивідуальні ПН для нарахування «компенсуючих» ПЗ згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ, постачання в межах балансу для невиробничого використання (тип причини «04»), використання ОЗ, товарів (послуг) у необ’єктних («08») / пільгованих («09»), негосподарських («13») операціях ( п. 11 Порядку № 1307). Причому тут же, мабуть, місце ПН з типом причини «10», які складають при анулюванні ПДВ-реєстрації (п. 184.7 ПКУ). Важливо! Тут не враховуємо річний перерахунок ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ і також не потрапляють сюди коригування «компенсуючих» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ. Для них уготовано додаток Д1 (див. с. 20). У цьому ж рядку відображаємо тільки звичайні нарахування, згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ, протягом року. Хоча ці значення потім усе одно «стечуться» у рядки 4.1 і 4.2 декларації з ПДВ | ||||||
Таблиця 2. Заповнення розділу II додатка Д5
| № з/п | Постачальник (індивідуальний податковий номер) | Податкова накладна, інший документ | Обсяг постачання (без податку на додану вартість) | Сума податку на додану вартість | |||
| період складання | ознака касового методу* | ознака здійснення с/г операцій* | основна ставка | ставка 7 % | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| У цій таблиці розшифровуємо операції придбання з «вхідним» ПДВ у розрізі контрагентів за ставками 20 % і 7 % (відповідно рядки 10.1 і 10.2 декларації з ПДВ). У графі 2 відображаємо тільки ІПН постачальника, без зазначення його назви й інших даних. Якщо відновлюємо ПК по бухдовідці на підставі ПН, складених до 01.07.2015 р. ( п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ), то податківці рекомендують вказувати свій ІПН (див. лист ДФСУ від 14.02.2017 р. № 2962/6 / 99-99-15-03-02-15), тобто покупця, а не постачальника. При придбанні товарів/послуг за касовим чеком, який дає право на формування податкового кредиту, зазначаємо ІПН постачальника — платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку (див. підкатегорію 101.20 БЗ). Дотримуємося аналогічного підходу з іншими замінниками ПН. У графі 3 відображаємо період складання податкових накладних або інших документів, за якими відображається ПК. Наприклад: «03.2017». «Квартальники» аналогічно зазначають місяць і рік. У разі формування ПК на підставі документів (що дають право на ПК без отримання ПН ( п. 201.11 ПКУ)), які подаються разом з авансовим звітом (за витратами у відрядженні, на госппотреби та інше), зазначаємо тут період складання таких розрахункових документів, а не дату затвердження авансового звіту. Причому якщо авансовий звіт подано і затверджено в наступному періоді після періоду складання таких документів, ПК формуємо в періоді затвердження авансового звіту, та у графі 3 зазначаємо не дату звіту, а дату, зазначену в розрахунковому документі. Про це детально можна прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 60, с. 4. У графі 4 (згідно з виноскою до цієї графи) проставляємо позначку «+» у разі, якщо суми податку включаються до складу ПК за касовим методом відповідно до п. 187.10 ПКУ. Причому інші «касовики» ( п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) тут відмітку не ставлять (див. лист ДФСУ від 17.03.2016 р. № 5887/6/99-99-19-03-02-15). І ще. Якщо сума ПДВ, зазначена в ПН, уключається до ПК частково за касовим методом відповідно до п. 187.10 ПКУ, частково за касовим методом згідно з п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, а частково за правилом «першої події», то в таблиці 2 додатка 5 суми ПДВ зазначаються в окремих рядках. Залежно від періоду сплати така ПН може бути включена до податкового кредиту і, відповідно, відображена в таблиці 2 додатка 5 кілька разів у різних податкових періодах, виходячи із сум ПДВ, що включаються до складу ПК. Про це було сказано в категорії 101.20 БЗ, і хоча на сьогодні вона втратила чинність, проте щодо цього нічого не змінилося. У графі 5 сільгоспники, які внесені або претендують на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, ставлять відмітку «+» у випадках здійснення операцій, визначених ст. 161 Закону № 1877. У графі 6 відображаємо обсяг придбань без ПДВ, а у графах 7 і 8 — суму ПДВ, уключену до складу ПК. Залежно від того, за якою ставкою оподатковувалася операція — 20 % або 7 % — ця сума потрапить або до графи 7, або до графи 8 | |||||||
| Усього за звітний період, у тому числі: | |||||||
| У цьому рядку визначаються загальний обсяг придбань без ПДВ і сума ПДВ (окремо за ставками 7 % і 20 %). Значення округлюємо до цілих гривень за загальними правилами | |||||||
| придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів | |||||||
| Рядок довідковий. Оскільки в назві рядка зазначаються слова «будівництво, спорудження, створення», то при придбанні, наприклад, будматеріалів (або запчастин) для будівництва об’єкта основних засобів уже необхідно включати суму такого придбання до цього рядка | |||||||
| усього за касовим методом відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу | |||||||
| Відображається ПК платниками ПДВ, які визначають ПЗ і ПК за касовим методом. Причому тільки згідно з п. 187.10 ПКУ. Відповідно у графі 5 зазначається обсяг придбання без ПДВ, у графі 6 — сума ПДВ, нарахована за ставкою 20 %, у графі 7 — загальна сума ПДВ за ставкою 7 %. Нижче прибрали рядок з розшифровкою операцій за касовим методом за ПН, складеними до 1 липня 2015 року, і додали рядок з підсумковою сумою за сільгоспопераціями | |||||||
| за операціями, визначеними статтею 161 Закону Україні «Про державну підтримку сільського господарства Україні» | |||||||
| У цьому рядку відображаємо загальний обсяг придбань за операціями згідно зі ст. 161 Закону № 1877. Важливо: ПК (гр. 7 + гр. 8 цього рядка) переносять в стр. 2 першої таблиці додатка ДС9. | |||||||
