(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 32
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 28
  • № 27
  • № 26
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2017/№ 33

«Трудова» відповідальність

Статтею 265 КЗпП передбачено низку штрафів за порушення трудового законодавства. Розібратися з порядком їх застосування вам допоможе ця стаття.

Фінансову відповідальність за порушення законодавства про працю встановлено з 01.01.2015 р. До такої відповідальності можуть бути притягнені роботодавці за правопорушення, що були (1) вчинені починаючи з цієї дати, або (2) вчинені раніше, але були триваючими на 01.01.2015 р.

Важливо! Строки давності при застосуванні фінансових санкцій не визначено у ст. 265 КЗпП. Отже,

у цьому випадку застосовується загальний строк давності — 3 роки

Міри фінансової відповідальності (розміри штрафів) залежно від виду правопорушення наведено в абзацах другому — восьмому ч. 2 ст. 265 КЗпП.

При цьому розмір фінансових санкцій за порушення, перелічені в абзацах третьому і восьмому ч. 2 ст. 265 КЗпП, не залежить від

(1) кількості працівників, щодо яких вчинено такі правопорушення;

(2) часу, протягом якого тривало правопорушення, і

(3) кількості виявлених випадку порушень у періоді, що перевіряється.

Водночас, розмір штрафів за порушення, зазначені в абзацах другому, четвертому і п’ятому ч. 2 ст. 265 КЗпП, обчислюється кратно кількості працівників, щодо яких вчинено правопорушення.

Майте на увазі: сьогодні штрафи, зазначені в ч. 2 ст. 265 КЗпП, можуть бути накладені на роботодавців посадовими особами Держпраці на підставі:

— акта про виявлення під час перевірки роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятості населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу;

— рішення суду про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, і встановлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Майте на увазі!

Сплата штрафу не звільняє від необхідності усунення порушень законодавства про працю

Далі з’ясуємо, за які порушення роботодавцю загрожує відповідальність…

…передбачена абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП

Абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачає штраф за такі порушення трудового законодавства:

1) фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Річ у тім, що працівник не може бути допущений до роботи без:

- укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) роботодавця, і

- повідомлення органу фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (див. ч. 3 ст. 24 КЗпП).

Зауважимо, що форму такого Повідомлення наведено в додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413;

2) оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві.

Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Це прямо прописано у ст. 50 КЗпП.

Водночас, за домовленістю між працівником і роботодавцем, або з ініціативи роботодавця працівнику може бути встановлено меншу тривалість робочого часу — неповний робочий час.

Оплата праці в цьому випадку здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Таким чином, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, може призвести до необґрунтованого зниження заробітної плати працівника, виплати її частини «у конверті»;

3) виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ і ПДФО.

Важливо! У цьому випадку йдеться про відповідальність за виплату «чорної» зарплати «у конвертах».

Відповідальність за порушення вимог податкового законодавства і законодавства про ЄСВ установлено ПКУ та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI відповідно.

Відповідальність за порушення, перелічені в абзаці другому ч. 2 ст. 265 КЗпП, несуть юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю.

Міра відповідальності —

штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення

На сьогодні розмір цього штрафу становить 96000 грн. за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

абзацом третім ч. 2 ст. 265 КЗпП

Абзац третій ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачає штраф за затримку виплати зарплати (її частини), інших трудових виплат більше ніж на один місяць.

У яких випадках роботодавцю може загрожувати штраф за цією підставою? Якщо він більш ніж на місяць пропустить строки:

— виплати зарплати, установлені у ст. 115 КЗпП. Пам’ятайте, роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівникам: (1) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів; (2) не пізніше 7-ми днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата; (3) у робочі дні. Якщо день виплати заробітної плати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП);

— проведення розрахунку при звільненні, установлені у ст. 116 КЗпП. Нагадаємо, що в загальному випадку при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, здійснюється в день звільнення;

— виплати відпускних, що визначені у ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Штраф за порушення, перелічені в абзаці третьому ч. 2 ст. 265 КЗпП, дорівнює трикратному розміру мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення. На сьогодні — 9600 грн.

Зверніть увагу: розмір цього штрафу не залежить від кількості працівників, яких стосується порушення, а також від тривалості порушення та кількості випадків порушень.

абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП

Абзац четвертий ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачає штраф за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Про які гарантії йдеться? Перш за все про ті, що встановлені КЗпП і ст. 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Тобто, наприклад, недотримання будь-якої норми КЗпП, що стосується оплати праці працівника, надання гарантій та компенсацій, пов’язаних з необхідністю розрахунку і нарахування середнього заробітку працівнику за будь-які періоди, загрожуватиме роботодавцю штрафом згідно з абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Перелічимо найпоширеніші порушення, що підпадають під «недотримання мінімальних держгарантій в оплаті праці»:

— установлення окладів (тарифних ставок) на рівні нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виплата зарплати в розмірі нижче мінімальної заробітної плати, розрахованої пропорційно виконаній нормі праці;

— недотримання порядку оплати праці в нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, у надурочний час, при невиконанні норм виробітку, при виготовленні продукції, що виявилася браком, а також часу простою не з вини працівника і освоєння нового виробництва;

— недотримання порядку оплати праці за виконану роботу у відрядженні;

— недотримання порядку оплати праці працівників, які суміщають професії та виконують обов’язки тимчасово відсутніх працівників;

— оплата часу щорічних (інших оплачуваних) відпусток у розмірі нижче передбаченого Порядком № 100*, ненарахування компенсації за невикористані дні щорічної відпустки і додаткової соціальної відпустки батькам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи;

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

— недотримання гарантій щодо збереження середнього заробітку у випадках, перелічених КЗпП (за період підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, обстеження в медустановах, переведення за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу, переведення на іншу роботу тимчасово у зв’язку з виробничою необхідністю, для вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 3 років, за період переведення на легку роботу, донорам тощо), за винятком гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами № 2232, № 1975, № 3543**.

** Закони України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII, «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.91 р. № 1975-XII, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII відповідно.

Розмір штрафу за такі порушення дорівнює десятикратному розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

Наразі це 32000 грн. за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

абзацом п’ятим ч. 2 ст. 265 КЗпП

Абзац п’ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачає штраф за недотримання встановлених законом гарантій і пільг для працівників, які залучаються до виконання «військових обов’язків», передбачених законами № 2232, № 1975, № 3543. Наприклад, незбереження місця роботи, посади та середньої зарплати за працівниками, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Розмір штрафу дорівнює десятикратному розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. Наразі — 32000 грн. за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

абзацом шостим ч. 2 ст. 265 КЗпП

Цією нормою встановлено штраф

за безпідставну відмову у проведенні перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні

Сума штрафних санкцій дорівнює трикратному розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення. На сьогодні — 9600 грн.

абзацом сьомим ч. 2 ст. 265 КЗпП

Тут уже все серйозніше. Абзац сьомий ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачає фінансові санкції, що накладаються на підприємство за безпідставну відмову (створення перешкод) у проведенні перевірки, що проводиться з метою встановлення фактів:

— допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

— оформлення працівників на неповний робочий час у разі фактичного виконання ними роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

— виплати заробітної плати (винагороди) «у конвертах».

Наприклад, до Держпраці звернувся громадянин із заявою про те, що він працював на підприємстві «ХХХ» неофіційно, без оформлення трудового договору, до трудової книжки відомості про роботу не вносилися, зарплата виплачувалася йому в конверті.

Заява громадянина є підставою для проведення позапланової перевірки з питань, викладених у ній. Інспектор прийшов на перевірку, а його до перевірки не допустили. Підсумок — штраф у розмірі, передбаченому в абзаці сьомому ч. 2 ст. 265 КЗпП. Чому він дорівнює? 100 розмірам мінзарплати, установленої на момент виявлення порушення. Наразі це 320000 грн.

абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП

Усі порушення вимог трудового законодавства, що не були перелічені в абзацах другому — сьомому ч. 2 ст. 265 КЗпП (див. вище), зібрав «під своє крило» абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП. Це, наприклад:

— нескладання графіка відпусток і неповідомлення працівників за два тижні про початок відпустки (див. лист Держпраці від 25.01.2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17);

— ненарахування компенсації втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням строків її виплати (лист Держпраці від 19.05.2016 р. № 5548/4/4.3-ДП-16);

— незастосування коефіцієнта коригування згідно з п. 10 Порядку № 100 (див. лист Мінсоцполітики від 16.08.2016 р. № 1143/13/84-16);

— порушення строків попередження про зміну істотних умов праці;

— тимчасове переведення на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без згоди працівника у випадках, не зазначених у ч. 2 ст. 33 КЗпП;

— неознайомлення працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку ( ст. 29 КЗпП);

— недотримання граничних норм щодо надурочних робіт, установлених у ст. 65 КЗпП;

— залучення працівників до роботи у вихідні дні з порушенням порядку, установленого ст. 71 КЗпП;

— недотримання умов та порядку надання щорічних відпусток, відкликання з відпустки, перенесення (див. ст. 79 КЗпП) тощо.

Розмір штрафу за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим ч. 2 ст. 265 КЗпП, дорівнює одній мінзарплаті, установленій на момент виявлення порушення (на сьогодні — 3200 грн.). Як ми вже підкреслили на початку статті, застосовують його за сукупність таких порушень, а не за кожне порушення окремо.

висновки

  • Строки давності при застосуванні фінансових санкцій не визначені в ст. 265 КЗпП. Отже, в даному випадку застосовується загальний строк давності — 3 роки.
  • Розмір фінансових санкцій за порушення, перелічені в абзацах третьому і восьмому ч. 2 ст. 265 КЗпП, не залежить від (1) кількості працівників, щодо яких вчинено такі правопорушення, (2) часу, протягом якого тривало правопорушення, і (3) кількості виявлених випадків порушень у періоді, що перевіряється.
  • Розмір штрафів за порушення, зазначені в абзацах другому, четвертому і п’ятому ч. 2 ст. 265 КЗпП, обчислюється кратно кількості працівників, щодо яких вчинено правопорушення.
  • Мінімальні державні гарантії в оплаті праці, за недотримання яких передбачений штраф в розмірі 32000 грн. за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, наведені в КЗпП і ст. 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
порушення трудового законодавства, фінансова відповідальність, штрафи додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті