Коли (не) потрібна ТТН?
Згадку про ТТН можна знайти відразу в декількох нормативних актах. Передусім основним документом, який оформляють при перевезенні вантажів автомобільним транспортом, ТТН називають Правила № 363*. Крім того, серед документів водія хочуть бачити ТТНку п. 1 Переліку № 207**, а також ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III.
* Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363.
Але це все ж не означає, що оформляти ТТН приречені абсолютно всі і завжди. Якщо проаналізувати положення перелічених документів, ТТН потрібна тільки коли вантаж перевозять із залученням сторонніх осіб (перевізників) на підставі договору перевезення. Тобто питання, застосовувати чи не застосовувати ТТН, вирішується так (табл. 1):
Таблиця 1. Коли (не) потрібна ТТН
| ТТН | |
| обов’язкова | необов’язкова |
| Вантаж перевозять сторонні особи на підставі договорів на перевезення. Причому ТТНка в цьому випадку згодиться незалежно від того, яким автотранспортом (легковим або вантажним) переміщають вантаж (див. листи Мінтрансу від 26.12.2007 р. № 5327-02/06/14-07 і Держкомстату від 25.06.2007 р. № 05/2-8/46) | Підприємство перевозить власний вантаж власним автотранспортом для забезпечення господарської діяльності (наприклад, транспортування вантажу здійснюється автотранспортом покупця, або підприємство перевозить власний вантаж зі складу на склад, з магазину в магазин, підприємство на власному транспорті доставляє вантаж на склад транспортної компанії, яка і відвозить вантаж покупцеві) |
| При перевезенні особливих груп товарів, для яких установлені типові форми ТТН (спирту етилового, алкогольних напоїв, нафтопродуктів, хлібобулочних виробів тощо, див. нижче) | Підприємство-постачальник доставляє вантаж покупцям власним автотранспортом |
Перший випадок невикористання ТТН прямо випливає з п. 2 Переліку № 207. Право власності на вантаж, що перевозиться, достатньо підтвердити будь-яким первинним документом, наприклад, витратною накладною, чеком, закупівельним актом тощо. До речі, такої ж точки зору дотримують і в Мінінфраструктури (див. лист від 28.05.2014 р. № 5615/25/10-14). Крім того, цей висновок підтверджує і судова практика (див., наприклад, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 р. у справі № 821/589/17, ухвалу ВАСУ від 14.01.2014 р. № К800/31054/13 тощо).
Єдине пам’ятайте: це все справедливо лише в тому випадку, якщо покупець перевозить вантаж власним автотранспортом за свій рахунок, тобто не вимагає компенсацію своїх транспортних витрат з підприємства-продавця. Інакше без ТТН усе ж не обійтися.
Що стосується другого випадку невикористання ТТН з нашої таблиці, то Правила № 363 і Перелік № 207 не вимагають обов’язкового оформлення ТТН. Тут немає місця договірним відносинам із перевізником, а підтвердити походження вантажу на борту можна будь-якими іншими первинними документами. Проте Мінінфраструктури вважає інакше і наполягає на оформленні ТТНки в подібних випадках, причому незалежно від того, власним чи орендованим транспортом доставляють вантаж (див. лист від 03.09.2013 р. № 10092/25/10-13). Та і податківці здавна упереджено ставляться до «безТТНних» витрат і ПДВ. Тому підприємству, яке хоче убезпечити себе, бажано оформляти ТТН навіть при «самотранспортуванні» (особливо, якщо вартість доставки не входить у ціну товару і її прописують у договорі окремо).
Отже, ми з вами розібралися, коли потрібно / не потрібно оформляти ТТН. А тепер поговоримо про форму цього документа і згадаємо особливості заповнення окремих її реквізитів.
Форма ТТН: типова або довільна?
Правилами № 363 встановлена типова форма ТТН — форма № 1-ТН (додаток 7 до Правил № 363). Крім того, цей документ дозволяє не «морочитися» з оформленням типової форми і дає добро на виписку ТТНок довільної форми.
Головна умова застосування «довільної» ТТН — вона повинна містити набір обов’язкових реквізитів, перелічених в абзаці другому п. 11.1 Правил № 363
Що ж це за реквізити? У ТТН, виписаній «не за формою», має бути обов’язково вказана така інформація:
— найменування документа («Товарно-транспортна накладна»);
— дата і місце його складання;
— найменування (П. І. Б.) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
— найменування і кількість вантажу;
— основні характеристики й ознаки, які надають можливості однозначно ідентифікувати вантаж;
— марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа;
— пункти навантаження і розвантаження із зазначенням повної адреси;
— посади, прізвища і підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Виходить, що сьогодні ви вже не «прив’язані» до типової форми № 1-ТН, яка наведена в Правилах № 363. Ви можете розробити бланк накладної на свій «смак», тобто з урахуванням специфіки діяльності саме вашого підприємства. Наприклад, з форми можна «викинути» зайві здебільшого реквізити «Транспортні послуги, які надаються автомобільним перевізником», «Переадресація вантажу» або «Навантажувально-розвантажувальні роботи». Водночас комусь можуть знадобитися додаткові графи для відображення специфічної інформації про вантаж.
Важливо! Перш ніж приймати в «оборот» самостійно розроблену форму ТТН, її потрібно затвердити наказом керівника або іншим розпорядчим документом по підприємству.
Право на застосування «довільної» ТТН не поширюється на перевезення деяких видів вантажів, для яких установлені спеціалізовані форми ТТН
Тобто довільна ТТН не полегшить життя суб’єктів підприємництва, що здійснюють перевезення:
— молочної сировини (заповнюють спецТТН за формою № 1-ТН (МС));
— алкогольних напоїв (складають спецТТН за формою № 1-ТН (алкогольні напої));
— спирту етилового (оформляють спецТТН за формою № 1-ТН (спирт));
— високооктанових кисневмісних домішок (заповнюють спецТТН за формою № 1-ТН (вкд));
— нафтопродуктів (нафти) (складають спецТТН за формою № 1-ТТН (нафтопродукт));
— хлібобулочних виробів (оформляють спецТТН за формою № 1-ТТН (хліб));
— деревини (складають спецТТН за формою ТТН-ліс).
Правила оформлення ТТН
ТТН виписує замовник транспортних послуг (зазвичай, це вантажовідправник*) у кількості не менше 4 примірників. Такі вимоги п. 11.4 Правил № 363. Більше ТТНок знадобиться, наприклад, у тому випадку, якщо в ланцюжку вантажовідправник — перевізник — вантажоодержувач з’являється ще одно ланка — експедитор, якому теж потрібний свій примірник ТТН.
* Саме тому далі ми виходитимемо з того, що виписує ТТН вантажовідправник. Проте вам завжди потрібно пам’ятати, що замовником транспортних послуг може бути і підприємство-вантажоодержувач, і тоді оформлення ТТН лягає на його плечі.
І врахуйте!
Оформляти менше 4 примірників ТТН не можна навіть у тому випадку, коли вантажовідправник, вантажоодержувач товарів і замовник послуг з перевезення є однією і тією ж особою
Це відбувається, наприклад, коли підприємство залучає транспортну компанію для перевезення власного вантажу. На цей нюанс заповнення ТТНок звертало увагу Мінінфраструктури в листі від 28.05.2014 р. № 5615/25/10-14.
Більше того, окремий комплект ТТНок у кількості не менше 4 примірників знадобиться, якщо перевізник доставляє вантаж для одного вантажоодержувача, але в декілька торгових точок за різними адресами. У такому разі виникає спокуса відбутися однією ТТН. Але не поспішайте! Серед обов’язкових реквізитів ТТН указана інформація про пункт розвантаження товарів із зазначенням повної адреси. Ну а оскільки адреси в цій ситуації в різних торгових точках будуть різні, то для кожної точки потрібно оформити окрему ТТН. Такий висновок виходить з роз’яснень Мінінфраструктури в згаданому вище листі від 28.05.2014 р. № 5615/25/10-14.
Що стосується зворотної ситуації (коли автомобіль за день робить декілька «ходок» за однією і тією ж адресою й перевозить однорідний товар), то тут, на наш погляд, вибір за вами: можна оформити декілька комплектів ТТН на кожну поїздку, а можна обмежитися одним, виписаним на загальну кількість вантажу, яку планується перевезти за день. При цьому оформлення проміжних «ходок» проводиться з видачею вантажовідправником водієві автомобіля талона на кожну окрему «ходку».
Перший примірник ТТН залишається в замовника (вантажовідправника), другий — дістається вантажоодержувачеві, ну а третій і четвертий — отримує перевізник (п. 11.6 Правил № 363). При цьому на підставі третього примірника перевізник виписує замовникові рахунок за надані транспортні послуги. Разом із цим рахунком третій примірник ТТН повертається до замовника. Четвертий примірник перевізник додає до подорожнього листа. Він слугує підставою для обліку транспортної роботи і нарахування заробітної плати водієві**.
** Така норма міститься у вже скасованій Інструкції № 228. Проте цими правилами можна користуватися й сьогодні.
Заповнювати ТТН (і типової, і довільної форми) можна як друкарським способом, так і вручну. Більше того, абсолютно спокійно можна оформити ТТНку комбінованим способом, коли частина реквізитів віддрукована на принтері, а частина — заповнена від руки.
Усі примірники ТТН мають бути завірені підписом, а за необхідності (!) печаткою або штампом замовника (вантажовідправника). Така норма досі міститься в п. 11.4 Правил № 363.
Але зверніть увагу!
Правила № 363 не вимагають обов’язково засвідчувати ТТН печаткою вантажовідправника, вантажоодержувача і перевізника
Та і згідно зі ст. 581 ГКУ (з урахуванням змін, унесених Законом України від 23.03.2017 р. № 1982-VIII, який набув чинності з 19.07.2017 р.) суб’єкт господарювання може (але зовсім не зобов’язаний) мати печатку. Виходить, що в ТТН цілком може і не бути завірена печатками сторін, але від цього вона не стане недійсною і не втратить силу первинного документа. До речі, той факт, що в ТТН не обов’язково повинна стояти печатка підприємства-перевізника, фахівці Мінінфраструктури говорили ще в листі № 2455.
Крім того, після прийняття вантажу всі примірники ТТН підписує водій (експедитор) (п. 11.5 Правил № 363). Ну і, звичайно ж, у формі ТТН передбачено місце для підпису вантажоодержувача. Він завіряє своїм підписом другий, третій і четвертий примірники ТТНки (п. 11.6 Правил № 363).
До речі, за бажання для оформлення ТТН можна використати і факсиміле
Про це говорили податківці у своєму листі від 04.09.2015 р. № 18936/5/99-99-10-03-02-15. Головна умова — використання факсимільного відтворення підпису має бути передбачене письмовою угодою сторін (договором), у якій наведені зразки власноручних підписів.
Ознайомившись із загальними правилами оформлення ТТН, саме час розібратися з особливостями заповнення деяких її реквізитів.
Особливості заповнення деяких реквізитів ТТН
На жаль, ні Правила № 363, ні будь-який інший нормативний акт не встановлюють чітких правил оформлення ТТН. Але форма в неї, у принципі, нескладна, тому її заповнення не викликає особливих труднощів. Тим більше, у деяких випадках на допомогу нам з вами приходять роз’яснення Мінінфраструктури. Отже, давайте розберемося, як заповнити найбільш неоднозначні реквізити ТТН (табл. 2).
Таблиця 2. Порядок заповнення окремих реквізитів ТТН
| № з/п | Реквізити ТТН | Порядок заповнення |
| 1 | Вид перевезень | У цьому полі вказують вид роботи перевізника: за відрядним тарифом, за погодинним тарифом, за покілометровим тарифом, централізоване перевезення тощо (див. лист № 2455) |
| У тих випадках, коли заповнити цей реквізит таким чином немає можливості (наприклад, підприємство-постачальник перевозить товар покупцеві власним автотранспортом і заповнює ТТН для «підстраховування»), тут указують вид перевезень залежно від типу — внутрішньоміське, приміське, міжміське, міжнародне. | ||
| 2 | Замовник | Як видно із самої назви поля, тут указують найменування підприємства-замовника транспортних послуг (П. І. Б. фізособи-замовника), тобто вантажовідправника або вантажоодержувача, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів (розд. 1 Правил № 363). Але буває, що договір на перевезення не укладають, а ТТН виписують «про всяк випадок». Наприклад: — покупець перевозить вантаж власним автотранспортом і за свій рахунок. Тут ТТН не потрібна, що підтверджує і Мінінфраструктури в листі від 28.05.2014 р. № 5615/25/10-14. Але якщо ви все ж оформляєте ТТНку для підстраховування, тоді в цьому полі можна поставити прочерк (або, як варіант, указати тут найменування підприємства-покупця); — продавець доставляє покупцеві вантаж власним автотранспортом і за свій рахунок. Ми вже згадували, що і в цьому випадку оформляти ТТН зовсім не обов’язково, оскільки договір на перевезення тут не укладається. Але враховуючи думку Мінінфраструктури (див. лист від 03.09.2013 р. № 10092/25/10-13), а також фіскальну позицію податківців стосовно «безТТНних» витрат і ПДВ, запастися ТТНкою все ж буде не зайвим. Тоді поле «Замовник» можна не заповнювати. Чи, як це нерідко робиться на практиці, тут можна вказати найменування підприємства-продавця, за рахунок якого відбувається доставка. Чинне законодавство тонкощі заповнення цього реквізиту не регламентує, тому ви можете обрати будь-який із запропонованих варіантів |
| 3 | Вантажовідправник, вантажоодержувач | Указують повне найменування підприємства-вантажовідправника і вантажоодержувача відповідно або П. І. Б. фізособи-вантажовідправника (вантажоодержувача). Також не забудьте вказати тут адреси їх місцезнаходження або місця проживання. У разі коли вантажовідправник, вантажоодержувач товарів і замовник послуг з перевезення є однією і тією ж особою (наприклад, підприємство залучає транспортну компанію для перевезення власного вантажу), ці поля будуть заповнені однаково |
| Як бачите, за Правилами № 363 вантажовідправником може вважатися як юридична, так і фізична особа. Тому фізособи-підприємці повинні виписувати ТТН на загальних підставах причому незалежно від використовуваної системи оподаткування. | ||
| 4 | Пункт навантаження і пункт розвантаження | За можливістю тут указують повну юридичну адресу (населений пункт, вулицю, будинок) пунктів навантаження і вивантаження вантажу. Якщо ж склад розташований за межами населеного пункту (наприклад, у полі), можна вказати відповідну адміністративно-територіальну одиницю (наприклад, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт. Гути). Принаймні так рекомендує вказувати інформацію про місце складання первинного документа в аналогічній ситуації Мінфін у своєму листі від 26.08.2011 р. № 31-08420-07-25/21247 |
| 5 | Переадресування вантажу | Підприємство-замовник, яке оформляє ТТН, на етапі її виписки цей реквізит не заповнює (див. лист № 2455). Заповнить його згодом вантажоодержувач, якщо він згідно з п. 13.11 Правил № 363 не може прийняти вантаж від перевізника. При цьому в цьому полі вказують новий пункт призначення, який визначають за узгодженням з вантажовідправником. Якщо ж у процесі перевезення переадресації вантажу не відбувається, тоді при прийманні вантажу вантажоодержувач проставляє тут прочерк |
| 6 | Масою брутто | Зрозуміло, що тут указують загальну масу вантажу, що перевозиться. Пам’ятайте: визначати масу і кількість вантажу у вантажовідправника й у вантажоодержувача потрібно однаковими способами. При цьому при вимірах слід керуватися спеціальними правилами виміру, установленими главою 6 Правил № 363 залежно від виду вантажу (упаковані, штучні неупаковані, насипні, навалювальні або наливні) |
| 7 | Супровідні документи на вантаж | Тут перелічують супровідні документи на вантаж, про які йдеться в п. 11.1 Правил № 363. Тобто залежно від виду вантажу це можуть бути ветеринарні, санітарні і якісні документи (сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо). За кожним документом потрібно вказати його назву, номер і дату складання |
| 8 | Транспортні послуги, які надаються автомобільним перевізником | Цей реквізит також у віданні не замовника, а вже перевізника, що надає транспортні послуги. Тобто вантажовідправник, складаючи ТТН, залишає це поле порожнім. Так що ж тут повинен указати перевізник? У листі № 2455 Мінінфраструктури рекомендує при необхідності перелічувати тут додаткові послуги, пов’язані з транспортуванням вантажів, які він надає згідно з угодою на перевезення. Наприклад, окрім власне перевезення, перевізник може надавати послуги: — навантаження-розвантаження вантажу (п. 8.7 Правил № 363); — експедиції вантажу (п. 10.10 Правил № 363); — очищення забрудненої вантажної платформи (кузова) автомобіля (п. 13.10 Правил № 363); — зняття й установки контейнерів на рухомий склад (п. 17.17 Правил № 363); — зняття і завантаження піддонів на рухомий склад (п. 18.10 Правил № 363) |
| 9 | Найменування вантажу | Тут указують найменування всіх товарів (номери контейнера), що перевозяться за договором транспортних послуг. При транспортуванні небезпечних вантажів додатково вказують клас небезпечних речовин, до якого віднесений вантаж. Начебто все зрозуміло. Запитання можуть виникнути в тих підприємств, які від руки заповнюють покупні бланки ТТН. У такому разі може статися, що всі найменування товарів у готовому бланку просто не помістяться. Пункт 11.7 Правил № 363 рекомендує в цьому випадку додати до ТТН документ довільної форми із зазначенням відомостей про вантаж (графи 1 — 9 ТТН). Таким «довільним» документом може послугувати накладна на відпуск товару (див. лист Держкомстату від 14.12.2007 р. № 05/2-8/100) або інший документ. Тоді в розділі «Відомості про вантаж» ТТН указують, що до неї як товарний розділ додається документ (указують найменування, номер і дату його виписки), без якого ТТН вважається недійсною і не може бути використана для розрахунків із замовником. Звичайно ж, при застосуванні «довільних» ТТН, а також у разі самостійного «виготовлення» бланка ТТН типової форми таких питань не виникне. Додати ще кілька рядків, щоб умістити всю товарну номенклатуру, — не проблема |
| 10 | Кількість місць розділу «Відомості про вантаж» | Якщо розуміти назву реквізиту дослівно, то тут потрібно вказувати кількість місць вантажу (наприклад, кількість мішків, ящиків, бочок, контейнерів тощо). У такому разі: — у графі «Одиниця виміру» потрібно вказувати упаковку (мішок, ящик, контейнер, бочка тощо); — у графі «Кількість місць» — кількість упаковок (тобто кількість місць); — у графі «Ціна без ПДВ за одиницю, грн.» доведеться поставити ціну за одну упаковку товару (тобто за один мішок, ящик, контейнер, бочку тощо). Проте при перевезенні вантажів навалом, насипом або наливанням кількість місць не визначають (п. 10.12 Правил № 363). Та і для даних про кількість місць вантажу в шапці бланка ТТН уже є окреме поле. Тобто дублювати його ще і в розділі «Відомості про вантаж» сенсу немає. Тому, на наш погляд, при заповненні цього поля можна вчинити інакше. Тут можна показати кількість відвантаженого товару. Адже, якщо її не вказати тут, то іншого місця для цієї інформації в бланку ТТН узагалі немає. При цьому варіанті заповнення: — у графі «Одиниця виміру» вказують одиницю виміру вантажу (кг, л, шт. тощо); — у графі «Кількість місць» — показують кількість відвантаженого товару (у кг, л, шт. тощо); — у графі «Ціна без ПДВ за одиницю, грн.» проставляють ціну за одну одиницю товару (тобто за один кг, л, шт. тощо). До речі, якщо ви використовуєте «довільну» форму ТТН, то при заповненні її другим способом рекомендуємо змінити назву поля «Кількість місць» на більш відповідне в цьому випадку, наприклад, «Кількість (об’єм, обсяг)» |
| 11 | Документи з вантажем | Тут перелічують реквізити документів, які водій отримує від вантажовідправника і передає вантажоодержувачеві разом з вантажем (товарні, залізничні накладні, сертифікати, свідоцтва тощо) |
Ось, загалом, і всі особливості оформлення ТТН. Заповнення інших полів цього документа запитань, зазвичай, не викликає. Головне, будьте уважні, і це дозволить вам уникнути помилок. А це означає, у вас проблем не буде. І що важливо — не буде проблем з відображенням транспортних витрат і витрат на придбання товарів у вашого контрагента-вантажоодержувача.
Але навіть якщо ви виявили в ТТНці якісь погрішності, не поспішайте засмучуватися.
Річ у тому, що неточності і помилки при заповненні ТТН автоматично не роблять цей документ недійсним і не тягнуть за собою будь-яких негативних податкових наслідків. На це не раз звертали увагу суди (див. наприклад, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2017 р. у справі № 805/4960/16-а, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 р. у справі № 820/1124/17, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 р. у справі № 804/1239/17). У цих і в багатьох інших судових рішеннях судді регулярно доходять схожих, по суті, висновків: помилки, допущені при оформленні деяких первинних документів, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції за умови, що має місце фактичний рух активів або зміни у власному капіталі і зобов’язаннях підприємства. Тому недоліки в оформленні ТТН не позбавляють госпоперацію її реального змісту, а наявні податкові накладні, плати за поставлений товар і подальше використання товарів у власній госпдіяльності підтверджують факт отримання товарів.
Звичайно ж, шукати справедливості в суді справа морочлива. Але, як бачите, судячи із судової практики, що склалася, за необхідності ваші шанси довести свою правоту дуже великі.
висновки
- Якщо перевезення вантажів здійснюється сторонніми особами на підставі договорів на перевезення, замовник транспортних послуг зобов’язаний оформляти ТТН.
- У разі транспортування власних вантажів на власному автотранспорті ТТН можна не виписувати.
- Підприємство-замовник транспортних послуг, виписуючи ТТН, може або скористатися типовою формою № 1-ТН, або оформити ТТН довільної форми із зазначенням у ній обов’язкових реквізитів з п. 11.1 Правил № 363.
