Почнемо, як і годиться, з документального боку справи.
Документальне оформлення торгівлі вживаними товарами
Комісіонер, який здійснює торгівлю вживаними товарами, у своїй діяльності передусім керується нормами Закону про захист прав споживачів. Детально умови такої торгівлі прописано у Правилах № 37 та Інструкції № 343.
На комісію приймаються непродовольчі товари, придатні для використання, як нові, так і ті, що були у користуванні, а також антикварні й унікальні речі та товари мистецтва
Головні умови — такі товари не потребують ремонту або реставрації і відповідають санітарним вимогам (п. 2.1 Правил № 37).
Приймання товару. При прийманні товарів комісіонер на кожну одиницю виписує:
а) квитанцію у двох примірниках. Перший — комітенту за формою № 1-вт (додаток № 1 до Інструкції № 343), другий — за формою № 2-вт (додаток № 2 до Інструкції № 343) — залишається у комісіонера і додається до товарного звіту;
б) товарний ярлик за формою № 3-вт (додаток № 3 до Інструкції № 343). Ярлик повинен мати той же номер, що і квитанція.
Ярлик прикріплюють до прийнятого товару. Для дрібних речей виписують цінник із зазначенням номера квитанції і ціни реалізації, який прикріплюють до товару. При продажу товару ярлик (або цінник) не знімають. Причому виправлення у квитанції, товарному ярлику або ціннику не допускаються (пп. 3 і 4 Інструкції № 343).
Оцінювач при прийманні товарів записує їх в оціночно-здавальну відомість, яку складають у двох примірниках (за формою додатка № 4 до Інструкції № 343). Перший примірник разом з товарним звітом здається до бухгалтерії, другий — разом з товарами передається матеріально відповідальній особі, яка підписує обидва примірники відомості (п. 5 Інструкції № 343).
Продаж товару. Товар для продажу виставляється в торговельну залу не пізніше наступного після його прийняття дня (п. 5.1 Правил № 37). При продажу товарів інші примірники квитанцій (комітентських карток) передаються в касу за реєстром, який складають у двох примірниках. Реєстр передають за розпорядженням керівника підприємства про виплату грошей під розпис касира на другому примірнику документа. До розрахунку з комітентом картки зберігають у картотеці каси (п. 11 Інструкції № 343).
При отриманні грошей комітент повертає касиру перший примірник квитанції і ставить підпис на комітентській картці. Обидва примірники квитанцій разом зі звітом касира здають до бухгалтерії. Після перевірки касового звіту бухгалтер ставить штамп «погашено».
Відображення в обліку
У бухобліку комісіонера приймання вживаних товарів обліковується без будь-яких особливостей — на позабалансовому субрахунку 024 «Товари, прийняті на комісію». Реалізація вживаного товару відображається як стандартна реалізація за готівку (Дт 301 — Кт 702) з подальшим виключенням вартості реалізованих товарів зі складу доходів (Дт 704 — Кт 685)*. Виплата грошей комітенту відображається проводкою Дт 685 — Кт 301. При цьому тут необхідно пам’ятати про обмеження готівкових розрахунків, установлені постановою № 210.
* Особливості продажу вживаних автомобілів висвітлено у «Податки та бухгалтерський облік, 2016, № 73, с. 17.
У податковоприбутковому обліку — жодних коригувань. Усе за бухобліком (п.п. 134.1.1 ПКУ). Тож до доходу потрапить тільки сума комісійної винагороди комісіонера.
У ПДВ-обліку ситуація така. Комісіонер (платник ПДВ), який провадить діяльність із постачання вживаних товарів, що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, базу оподаткування від таких операцій визначає виходячи зі своєї комісійної винагороди (п. 189.3 ПКУ). Тобто
власне реалізація вживаних товарів, прийнятих від комітентів — неплатників ПДВ, комісіонера ПДВ не обкладається
ПДВ-зобов’язання на свою комісійну винагороду комісіонер нараховує за правилом «першої події» (п. 187.1 ПКУ). Оскільки «роздрібна» комісійна торгівля, як правило, здійснюється за готівку, обидві події збігатимуться у часі.
Зауважте! Для цілей розд. V ПКУ
вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту
Цей строк визначається виходячи з дати придбання товару, яка міститься у документах на нього. У разі якщо така дата невідома — імовірно, доведеться повірити комітенту «на слово». У деяких випадках можна провести експертизу прийнятого товару.
Отже, застосовувати п. 189.3 ПКУ слід саме при постачанні таких товарів.
Податкова накладна складається виключно на суму комісійної винагороди. У випадку якщо ідеться про продаж товару фізичної особи (а таких випадків більшість) чи юрособи — неплатника ПДВ, податкова накладна складається з типом причини «11» як постачання неплатнику ПДВ. Якщо ж комітентом є платник ПДВ, норми п. 198.3 ПКУ не діють.
Приклад. Підприємство прийняло від юрособи — неплатника ПДВ вживані товари для продажу. Вартість товару оцінено у 4500 грн. Комісійна винагорода — 960 грн. (у тому числі ПДВ — 160 грн.).
Продаж вживаних товарів в обліку комісіонера
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | ||
дебет | кредит | сума, грн. | ||
1 | Отримано товари від комітента | 024 | — | 4500 |
2 | Реалізовано товари покупцеві | 301 | 702 | 4500 |
3 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ на суму комісійної винагороди* | 643 | 641 | 160 |
4 | Списано реалізовані товари комітента | — | 024 | 4500 |
5 | Відображено заборгованість перед комітентом | 704 | 685 | 4500 |
6 | Відображено винагороду комісіонера | 361 | 703 | 960 |
7 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 703 | 643 | 160 |
8 | Списано собівартість наданих комісійних послуг (сума умовна) | 903 | 23 | 150 |
9 | Здійснено залік заборгованостей | 685 | 361 | 960 |
10 | Перераховано грошові кошти комітенту (за вирахуванням комісійної винагороди) | 685 | 301 | 3540 |
* Оскільки комісійна винагорода не сплачується комітентом, а утримується комісіонером з виручки, її потрібно нараховувати вже на дату отримання коштів від покупця. |
ПДФО та ВЗ
Нагадаємо. Право власності на товар, прийнятий на комісію, зберігається за комітентом до моменту продажу товару споживачу. Після його продажу комісіонер нараховує комітенту-фізособі дохід.
Важливо! Датою виникнення доходу в комітента буде дата продажу комісіонером речей, переданих на комісію. Розмір цього доходу дорівнюватиме вартості проданого товару (з урахуванням суми комісійної винагороди).
Для цілей оподаткування нарахований комісіонером фізособі-комітенту дохід, на наш погляд, логічно класифікувати як дохід від продажу об’єктів рухомого майна. Такий дохід обкладається ПДФО за ставкою — 5 % (ознака доходу в формі № 1ДФ — «105»). Але тут може виникнути проблема з визначенням бази оподаткування.
Згідно з абзацом другим п. 173.1 ПКУ дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної відповідно до закону. Тобто, інакше кажучи, норми зазначеного пункту вимагають провести оцінку об’єкта рухомого майна в порядку, установленому постановою КМУ від 21.08.2014 р. № 358.
Якщо така оцінка не проводилась і в проведенні її економічної доцільності немає, безпечніше оподатковувати такий дохід за стандартною ставкою 18 % і відображати в формі № 1ДФ з ознакою доходу «127». Тим більше, що саме на цій ставці у своїх усних роз’ясненнях наполягають податківці.
Майте на увазі: ПДФО із суми доходу комітент сплачує не самостійно, а з вашою «комісіонерською допомогою». Тобто саме юридична особа (фізична особа — підприємець) — комісіонер є податковим агентом фізособи-комітента. У зв’язку з цим комісіонеру необхідно буде:
1) від імені та за рахунок фізособи-комітента утримати й сплатити до бюджету ПДФО з доходу, виплаченого такій фізособі. Нагадаємо: сплата ПДФО здійснюється протягом банківського дня, наступного за днем нарахування (виплати, надання) доходу, — якщо оподатковуваний дохід виплачується готівкою з каси податкового агента (п.п. 168.1.4 ПКУ). А виплатити гроші за проданий товар саме готівкою зобов’язує комісіонера п. 5.8 Правил № 37 (ср. ). Якщо дохід комітенту нараховано, але не виплачено, сплата податку здійснюється протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, у якому нараховано, але не виплачено дохід (п.п. 49.18.1, п. 57.1 і п.п. 168.1.5 ПКУ);
2) відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суму нарахованого (виплаченого) доходу та утриманого (перерахованого) податку із зазначенням ознаки доходу (див. вище).
Крім ПДФО з доходу, нарахованого комітенту, потрібно буде утримати ВЗ (див. пп. 1,2 і 1,7 підрозд. 10 розд. ХХ НКУ). Ставка збору — 1,5 %. І не забутьте відобразити суму такого доходу та нарахованого/перерахованого ВЗ у розділі II Податкового розрахунку за рядком «Військовий збір».
РРО при продажу і виплатах комітенту
У загальному випадку комісіонер при готівкових розрахунках з покупцями (а також за допомогою платіжних карток) повинен застосовувати РРО. При цьому розрахунки через РРО необхідно проводити на повну суму покупки (ст. 3 Закону про РРО).
Якщо комісіонер є платником ПДВ, то реалізація оподатковуваних і неоподатковуваних ПДВ товарів у нього буде проходити по-різному, а саме:
— при продажу вживаних товарів, прийнятих у комітентів — платників ПДВ, комісіонеру необхідно друкувати у фіскальному чеку за формою № ФКЧ-1, наведеною у додатку 1 до Положення № 13, суму ПДВ за ставкою 20 %;
— при продажу вживаних товарів, прийнятих у комітентів — неплатників ПДВ, база оподаткування визначається з комісійної винагороди.
При цьому, ураховуючи те, що п. 2 розд. VI Положення № 13 і п. 2 Порядку № 1224 вимагають друкувати в чеку окремо найменування товарів і послуг, необхідно окремими рядками зазначати в чеку вартість товару і суму комісійної винагороди. Тож при продажу вживаних товарів, прийнятих у комітентів — неплатників ПДВ (неоподатковувані операції), у чеку необхідно окремо зазначати вартість товару без ПДВ та суму комісійної винагороди із зазначенням ПДВ за ставкою 20 %.
Видача готівки комітентові також безпечніше проводити через РРО. Зрозуміло, що формально така видача готівки не підпадає під визначення розрахункової операції і її можна було б узагалі «без клопотів» видавати зі звичайними касовими ордерами. Але, ураховуючи РРОшні «реалії», безпечніше все ж проводити видачу через РРО. Оскільки видача готівки не пов’язана з проведенням розрахункових операцій, її необхідно реєструвати через РРО з використанням операції «службова видача» (якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків). Інакше видача коштів комітенту проводиться шляхом реєстрації від’ємної суми.
Що ж, гадаємо, з обліком вживаних товарів вам усе зрозуміло.
висновки
- Бухоблік і податковоприбутковий облік операцій з продажу вживаних товарів практично нічим не відрізняється від обліку звичайної комісії на продаж.
- Вживані товари, прийняті від комітентів — неплатників ПДВ, не оподатковуються ПДВ. Базою оподаткування у комісіонера є виключно сума комісійної винагороди.
- Комісіонер є податковим агентом комітента — фізичної особи і зобов’язаний утримати у нього ПДФО за ставкою 5 %.
- Операції з продажу вживаних товарів за готівку і виплати готівкових коштів комітенту повинні проводитися через РРО.