Загальне
По суті, згадані мобільні пристрої (смартфони, планшети тощо) є невеликими комп’ютерами. Як будь-який комп’ютер, вони не можуть працювати без спеціальних програм. Окрім основної програми — операційної системи, вони зазвичай містять і ряд дрібних програм, переважно — мобільних додатків. Вони використовуються для безпровідної передачі (отримання) інформації та/або проведення певних, у тому числі і платіжних, операцій. Тобто створення мобільного додатка фактично є створенням програмного продукту.
Використання в певних напрямах діяльності мобільних додатків у наш «інтернетно-гаджетний» час дуже допомагає госпсуб’єктам у досягненні їх конкретних господарських цілей і результатів.
Бухгалтерський облік
Відображення в обліку витрат на створення платником мобільного(их) додатка(ів) досить схоже з обліком витрат на створення сайта (про них див. на с. 19 цього номера).
Мобільний додаток, як і сайт, є об’єктом авторського права. Належність майнових права на мобільний додаток залежатиме від способу його створення. У разі створення додатка (із залученням сторонніх виконавців або без такого) підприємство, може мати на нього виняткові майнові права, а може мати лише визначений договором обсяг прав.
Цей момент обов’язково повинен визначатися у відповідних документах (договорах і т. ін.). Умова про те, що замовникові передаються виняткові майнові права на створений об’єкт у повному обсязі дозволить йому практично без обмежень розпоряджатися результатами розробки*.
* Юристи ще радять у договорах робити зауваження, що автор програми (й інших об’єктів авторського права) мобільного додатка бере на себе всі претензії третіх осіб, пов’язані з авторськими правами на об’єкт. Це дозволить захиститися від негативних наслідків того, коли автор свідомо або через незнання «запозичує» окремі елементи з інших робіт і видає їх за свої.
Обсяг отриманих підприємством прав, а також «напрям» (мета) використання мобільного додатка в діяльності підприємства, зазвичай, мають вирішальне значення для відображення витрат на його створення в бухобліку
У разі «оренди» мобільного додатка (коли підприємство виняткових прав на нього не отримує) сплачувані платежі, на наш погляд, у більшості випадків не будуть роялті.
Отже, вважаємо, що при отриманні виняткових майнових прав на програму (та інші об’єкти авторських прав) мобільного додатка підприємство може розглядати його як окремий об’єкт обліку — нематеріальний актив (НМА), капіталізувавши витрати на його створення, або ж списати такі видатки на витрати. Віднести ж видатки на створення мобільного додатка відразу у витрати, коли підприємство має на такий об’єкт виняткові майнові права, можливо, якщо мобільний додаток буде створено тільки для реклами-просування (п. 9 П(С)БО 8). Проте мобільні додатки частіше використовуються ширше — не лише для рекламно-просувальних цілей — тобто в більшості випадків вони будуть НМА...
Якщо такий об’єкт належить до НМА, то всі витрати на його створення накопичуються на рахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». Після «запуску» мобільного додатка підприємство витрати на його створення капіталізує на рахунку 125 «Авторське право і суміжні з ним права» — на підставі «Акта введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (типова форма № НА-1, затверджена наказом Мінфіну від 22.11.2004 р. № 732).
Первісна вартість цього НМА, виготовленого із залученням сторонніх виконавців, формується згідно з п. 11 П(С)БО 8, самостійно виготовленого — згідно з п. 17 П(С)БО 8. З місяця, наступного за «запуском», на вартість мобільного додатка нараховується амортизація. Метод амортизації (зазвичай прямолінійний) підприємство обирає самостійно. Строк амортизації визначається строком корисного використання об’єкта, який теж повинне установити саме підприємство при визнанні НМА активом (див. п. 25 П(С)БО 8). Тому разом з оформленням акта за формою № НА-1 підприємству потрібно видати розпорядчий документ, у якому вказати строк корисного використання (і метод амортизації). Пам’ятайте, що НМА з невизначеним строком корисного використання не амортизуються (див. другий абзац п. 25 П(С)БО 8), тому платникам податку на прибуток, що не застосовують податкові різниці, бажано за усіма НМА (у тому числі, і мобільними додатками) такий строк установлювати.
Коли підприємство отримує право користування мобільним додатком (тобто воно його, по суті, «орендує»), платіж(ежі) за це включаються за загальними правилами у витрати.
Податковий облік
У підприємств, що не застосовують податкові різниці, податковий облік прямо «випливає» з бухгалтерського, і тут не буде якихось додаткових сюрпризів (особливо, якщо такий платник встановив у бухобліку строк корисного використання мобільного додатка).
А ось підприємства, зобов’язані ці різниці застосовувати, повинні будуть обов’язково проводити податкові «амортизаційні» коригування відповідно до пп. 138.1 і 138.2 ПКУ (ср. ). Вони здійснюються аналогічно, як і в ситуації з НМА, що є сайтом (див. детальніше на с. 21 цього номера).
Відмітимо, що стосовно мобільних додатків постає те ж питання, що і за сайтами: до якої групи НМА їх віднести для податкових цілей? Вважаємо, що
оскільки мобільний додаток також є об’єктом авторського права, то це буде НМА групи 5*
* Не виключаємо, що фіскали за аналогією з їх підходом до кваліфікації НМА-сайта і тут стануть вести мову про групу 6 НМА...
Згідно з п.п. 138.3.4 ПКУ об’єкти НМА групи 5 повинні амортизувати за строком згідно з правовстановлюючим документом, але — не менше 2 років. Якщо ж правовстановлюючий документ не містить строку користування мобільним додатком, то згідно з останнім абзацом п.п. 138.3.4 ПКУ платник повинен визначити його самостійно, але не менше 2 і не більше 10 років.
ПДВ. Нюанси, що стосуються наявності/відсутності суми ПДВ у вартості послуг зі створення мобільного додатка подібні тим, що і при створенні сайта. Тобто тут усе залежить від того, що вказано в договорі — отримується готовий мобільний додаток чи послуги з його створення (детальніше читайте про це на с. 21-22).
Приклад і таблицю бухгалтерських проводок не наводимо, оскільки відображення в обліку буде ідентичним ситуації зі створенням (господарським або підрядним способом) сайта — див. їх на с. 22-23.
