Так, порушення простежується. У подібних ситуаціях — якщо продавець алкоголю, у якого на «загальнолюдських» умовах (уроздріб, з розрахунком через РРО) закуповуються «алко-товари», дійсно не має ліцензії на оптову торгівлю алкоголем, то покупець не дотримується п. 8 Правил № 854*. Цією нормою передбачено, що суб’єктові господарської діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями,
* Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854.
забороняється приймати для продажу і зберігання алкогольні напої від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту або оптової торгівлі алкогольними напоями
Тут необхідно уточнити, що ч. сьома ст. 15 Закону № 481** вимагає в такій ситуації завжди наявності у постачальника алкоголю також ліцензії і на оптову торгівлю.
Ну а тепер давайте розберемося із запитанням, на яку кару можна чекати за це порушення?
По-перше, зазначимо, що «базовий» Закон № 481 та інші підзаконні нормативи, включаючи Правила № 854, не містять прямої заборони на роздрібний продаж суб’єктами господарювання, що мають «роздрібно-алкогольні» ліцензії, придбаних згаданим вище способом алко-напоїв. У п. 8 Правил № 854 йдеться про заборону «приймати для продажу», але не власне продавати. Тому сам факт роздрібної реалізації підприємцем/підприємством таких («некоректно» закуплених) алкогольних напоїв порушенням не є і не повинен мати жодних наслідків. Але придбання алкоголю у продавця без оптової ліцензії формально може потягнути на порушення правил торгівлі (про адмінвідповідальність див. у статті далі).
По-друге, подивимося, чи карається некоректний — такий, що порушує п. 8 Правил № 854 — факт «прийому для продажу» алкогольних напоїв від «не тієї особи». Адже очевидно, що закупівля таким шляхом «алко-напоїв» з метою подальшого їх роздрібного продажу є порушенням Правил № 854. Давайте разом пошукаємо, чи передбачені у нормативці які-небудь санкції за такий («закупівельний») вид порушення.
Основні санкції (із Закону № 481)
Усі, хто «в темі», знають, що основні санкції за порушення в «алкогольній» сфері передбачені ст. 17 Закону № 481.
Ретельно покопавшись у ній, ми санкцій за такий вид порушення не виявили.
Там є штрафи за торгівлю без роздрібної ліцензії, за торгівлю через РРО, не вказаний в ліцензії. За наявності ліцензії (і торгівлі через «правильний» РРО) за порушення правил торгівлі алкоголем відповідальність (у розмірі 6800 грн.) передбачена, тільки якщо не дотримуються обмеження, встановлені в ст. 153 Закону № 481. Але в цій статті йдеться в основному про те, де, як і кому не дозволяється продавати алкоголь, і наш випадок там взагалі не згадується. Є у ст. 17 ще низка всіляких штрафів, але жоден з них не годиться для нашого випадку.
Позбавлення ліцензії?
Наступне питання, яким ми задамося: а не чи позбавлять суб’єкта-порушника його «роздрібної» ліцензії за таку провинність? Ці питання теж регулює Закон № 481 і конкретно — його ст. 15*.
* Ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем видаються відповідно до Тимчасового порядку, затвердженого постановою КМУ від 13.05.96 р. № 493, але в ньому не містяться які-небудь «позбавляючо-караючі» норми.
Вивчивши норми цієї статті, знаходимо, що ліцензію можна втратити тільки за такі два основні види порушень правил торгівлі алкоголем, як продаж алкогольних напоїв особам, що не досягли 18 років, або продаж у невизначених для цього місцях. Передбачена ще низка випадків позбавлення суб’єкта ліцензії, але вони вже — за провинності дещо іншого характеру (несплата платежів, «маніпуляції» з акцизними марками тощо).
За такий вид порушення Правил № 854, як купівля алкоголю «не у того» продавця, «роздрібно-алкогольну» ліцензію точно не відберуть (і навіть через суд)
Санкція із Закону про РРО
У ст. 20 Закону про РРО** визначено: до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації і зберігання, за цінами реалізації, але не менше 170 грн. (не поширюється на ФОП-єдинників, не зареєстрованих платниками ПДВ).
Тому не виключаємо, що за наявності у нашого покупця тільки одного чека РРО і відсутності витратної накладної від продавця на отримання алкогольних напоїв фіскали можуть спробувати застосувати до нього цю санкцію. Хоча, на наш погляд, це буде некоректно.
Вважаємо, щоб оприбуткувати покупцеві в цій ситуації товар, досить буде і чека РРО. А за місцем реалізації товар може бути врахований і за внутрішніми документами (накладними тощо).
Якщо ж при придбанні алкоголю у торговця, що не має оптової алкогольної ліцензії, такий «недбалий» покупець попросить у нього накладну або акт приймання-передачі, то це може вже «підвести під монастир» торговця-продавця (згаданий вище супермаркет тощо).
Річ у тім, що фіскали намагаються відносно такого роздрібного продавця трактувати подібну операцію як торгівлю алкоголем без оптової ліцензії. У категорії 115.03 БЗ є діюча консультація фіскалів, що дає відповідь на запитання, чи вважатиметься порушенням, коли СПД, що має ліцензію на право роздрібної торгівлі, реалізує алкогольні напої іншому СПД, який також має ліцензію на роздрібну торгівлю, і така реалізація оформляється тільки фіскальним чеком?
У цій консультації фіскали вказують, що покупець не має права реалізовувати такий алкоголь, а може тільки його використати для власних потреб (скажімо, улаштувати корпоративчик ☺). Про якісь санкції, якщо покупець все ж таки реалізує такий алкоголь уроздріб, не згадується.
А ось відносно продавця податківці пишуть: якщо він при такому продажу оформив документи як при відвантаженні алкогольних напоїв для подальшої реалізації (витратні накладні, податкові накладні, а також товарно-транспортні накладні встановленого зразка № 1-ТН (алкогольні напої)), то до такого суб’єкта господарювання мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до ст. 17 Закону № 481 як за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії — 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.
До слова, про те саме йдеться у листі ДФСУ від 08.08.2017 р. № 1537/6/99-99-12-02-02-15/ІПК (ср. ).
Коли ж такі документи продавцем не оформлені, тобто така операція оформлена тільки фіскальним чеком, то продавець як би не знає, що покупець виступає як суб’єкт господарювання (чи від його імені), і ніяких наслідків у нього бути не повинно.
Загалом, продавці не повинні скидати цей момент з рахунку і у разі перевірки не світити такі документи (коли вони ними оформлялися).
Адмінпокарання?
У КУпАП є штрафи за порушення правил торгівлі алкоголем — можливо, вони поширюються на нашу ситуацію? Давайте подивимося.
Адмінштрафи за торгово-алкогольні «злочини» є в ст. 156 КУоАП.
Згідно з цією статтею, крім усього іншого, адміністративно карається порушення працівником підприємства (організації) торгівлі і громадського харчування правил торгівлі пивом (окрім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями (і тютюновими виробами).
Проте далі наведений перелік конкретних порушень, за які винуватцям загрожує адмінштраф* у розмірі від 510 до 1700 грн. І серед приведеного там переліку порушень правил торгівлі наш випадок ні прямо, ні побічно не згаданий. Тож і адмінштраф за таке нікому не світить.
* Звертаємо увагу, що протоколи по таких порушеннях правил торгівлі алкоголем мають право складати уповноважені особи Нацполіції, органів Держпродпотребслужби і виконкомів сільських, селищних і міських рад.
Єдина загроза — це відповідальність за загальною ст. 155 КУпАП за порушення правил торгівлі працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, а також громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю
На щастя, штрафи не великі — від 17 до 170 грн., а за повторне порушення впродовж року — від 85 до 459 грн.**.
** Протоколи на «загальні» порушення правил торгівлі мають право складати уповноважені особи Нацполіції і виконкомів сільських, селищних і міських рад.
Що у результаті?
Наші висновки про те, що за такий «злочин» порушникові практично нічого не загрожує, підтверджує і давнішня консультація фіскалів у БЗ, яку вони скасували ще 08.06.2012 р. У ній податківці, так і не знайшовши чіткої відповіді (і прямо підтвердивши той факт, що Закон № 481 за це не карає), пристрашили порушників тим, що, мовляв, відповідно до ГКУ за порушення встановлених правил здійснення госпдіяльності органи державної влади і органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень можуть застосовувати до суб’єктів господарювання адміністративно-господарські санкції.
Але, наскільки нам відомо, місцева влада до такого ще ніде «не опустилася» ☺, тобто нікого за таке порушення не штрафувала.
висновки
- Підприємець (підприємство), який з метою подальшого роздрібного продажу придбаває як звичайний покупець алкогольні напої у торговця, що має тільки «роздрібно-алкогольну» ліцензію, здійснює порушення, але воно йому практично нічим не загрожує.
- А ось якщо у супермаркеті протягом одного дня підприємець/підприємство закупить за готівкові кошти алкогольні (чи інші) товари на суму, що перевищує 10000 грн., то можна нарватися на чималий адмінштраф — за ст. 16315 КУоАП за порушення готівкових розрахунків.
