(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
  • № 61
  • № 60
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/24
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2017/№ 67

Відрядження та вихідний/святковий день

Один працівник відбуває у відрядження (повертається з нього) у вихідний/святковий день. Інший — згідно з наказом про відрядження здійснюватиме роботу в святковий день або день, який є для нього вихідним. Чи зобов’язане підприємство оплачувати роботу у відрядженні в вихідні та святкові (неробочі) дні? Відповідь на запитання — у цій статті.

Трудові відносини між підприємством і працівником, направленим у відрядження, передусім регулює КЗпП. Але повністю охопити всі питання щодо відрядження йому не під силу. Бюджетникам (органам державної влади, підприємствам, установам і організаціям, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджету) вирішити ці питання допомагає Інструкція № 59*. Проте її норми на госпрозрахункові підприємства не поширюються, а мають лише довідковий (допоміжний) характер. Будь-яких інших нормативних актів, які б детально регламентували правила відрядження працівників таких підприємств, немає. Тому, на наш погляд, найбільш оптимальним варіантом для них є підготовка власного внутрішнього Положення про службові відрядження з урахуванням вимог КЗпП. Причому це Положення може як дублювати бюджетну Інструкцію № 59, так і містити норми, відмінні від тих, що зафіксовані в ній.

* Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.

Тому у відповідях на запитання щодо оплати відрядження в вихідний/святковий день будемо враховувати два можливі варіанти. Перший — внутрішнє Положення про відрядження є тотожним Інструкції № 59. Другий — норми Положення про відрядження, що регулюють питання вихідного/святкового дня, відрізняються від норм Інструкції № 59.

Отже, як бути, якщо працівник у вихідний/святковий день…

…виїжджає/приїжджає, але не працює

Ситуація. Працівник відбуває у відрядження та/або повертається з нього в вихідний/святковий/неробочий день.

Передусім нагадаємо, що вихідні дні — це дні, в які працівник підприємства не працює відповідно до графіка роботи підприємства (індивідуального графіка роботи або графіка змінності).

У свою чергу, святкові та неробочі дні — це дні, протягом яких працівники не працюють на підставі ст. 73 КЗпП. Наразі таких днів 11.

Чи треба надавати інший день відпочинку замість дня приїзду/від’їзду, який співпав з вихідним/святковим/неробочим днем?

Відповідь на це запитання слід шукати в Положенні про відрядження, затвердженому на вашому підприємстві.

Варіант 1. Положення про відрядження, що діє на підприємстві, тотожне Інструкції № 59. У цьому випадку, якщо працівник:

— відбуває у відрядження у вихідний/святковий/неробочий день, йому після повернення з відрядження надають інший день відпочинку (див. п. 10 розд. I Інструкції № 59);

— повертається з відрядження у вихідний/святковий/неробочий день — працівникові може бути наданий інший день відпочинку (п. 11 розд. I Інструкції № 59). Цей момент слід урегулювати правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Варіант 2. Положення про відрядження, що діє на підприємстві, відрізняється від Інструкції № 59. У Положенні про відрядження госпрозрахункового підприємства може бути вказано, що «працівникам, які вибувають у відрядження (повертаються з нього) у вихідний/святковий/неробочий день:

в обов’язковому порядку надають інший день відпочинку»

або

— «інший день відпочинку не надається».

І перше, і друге формулювання є допустимим і не суперечить трудовому законодавству.

До речі, робочі дні перебування працівника в відрядженні в Табелі обліку використання робочого часу (далі — Табель) позначають таким чином: у верхній комірці вказують кількість відпрацьованих годин згідно з графіком роботи за основним місцем роботи (наприклад, 8) незалежно від того, скільки годин цього дня працівник виконував службове доручення за місцем відрядження, в нижній — умовне позначення відрядження «ВД» («07»).

День відрядження, що припадає на вихідний день, відображають таким чином: у верхній комірці — прочерк або залишають її незаповненою, у нижній — «ВД» («07»).

Якщо працівникові, що відряджається, надають інший день відпочинку за день від’їзду/приїзду, то його табелюють так: у верхній комірці — прочерк або залишають її незаповненою, у нижній — код «ІН» («22»).

А чи треба додатково оплачувати день приїзду/від’їзду з відрядження у вихідний/святковий/неробочий день?

Майте на увазі! Якщо працівник відбуває у відрядження або повертається з нього у свій вихідний/святковий/неробочий день і в наказі про його направлення у відрядження не вказано, що цей день є його робочим днем, оплачувати такий день в подвійному розмірі не треба. Адже дістаючись до місця відрядження поїздом або автобусом, працівник фактично не здійснює свої посадові обов’язки в такий день, тобто, по суті, не залучається до роботи цього дня. Виходить, тут не йде мова про компенсацію за роботу в вихідний/святковий/неробочий день згідно зі ст. 72, 107 КЗпП. За такий день йому виплатять лише добові.

Також не треба оплачувати додатковий день відпочинку, наданий працівникові замість дня вибуття у відрядження у вихідний/святковий/неробочий день (прибуття з нього в такий день).

А ось якщо працівник у відрядженні…

…працює у свій вихідний день

Ситуація. Працівник виконує роботу у відрядженні у святковий/неробочий день або в день, який є для нього вихідним.

За загальним правилом, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, на яке він направлений. Але в той же час оплата періоду відрядження здійснюється за всі робочі дні за графіком, установленим за основним місцем роботи*.

* Це прямо вказано в пп. 8 і 13 розд. I Інструкції № 59. Як правило, госпрозрахункові підприємства у своїх документах, що регулюють питання щодо відрядження, прописують аналогічні норми. Тому далі будемо виходити з цього твердження.

Резюме:

режим роботи у відрядженні на його оплату жодним чином не впливає

Наприклад, на підприємстві, куди направлений працівник, субота є вихідним днем, а за місцем основної роботи — робочим. У відрядженні цього дня працівник буде відпочивати, хоча оплата праці за цей день за місцем роботи буде йому нарахована.

Те ж саме справедливо і для зворотної ситуації (див. приклад 2 нижче).

Таким чином, за період відрядження оплачують усі робочі години за графіком, установленим на підприємстві, що відряджає (з 00:00 першого дня відрядження по 24:00 останнього дня відрядження), і відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором. При цьому розмір такої оплати не повинен бути нижче за середній заробіток.

Коли ж може виникнути питання щодо оплати праці у відрядженні в вихідний/святковий/неробочий день? У разі, якщо працівник спеціально відряджений для роботи у свій вихідний день або святковий/неробочий день, що прямо вказано в наказі про відрядження.

Наприклад, менеджера відділу збуту направляють у відрядження для участі у виставці, яка проходитиме у святковий день, і при цьому в наказі про відрядження вказано, що працівник спеціально відряджений для роботи в такий день (див. приклад 3 нижче).

Важливо! Спеціальних положень з оплати праці працівника у відрядженні у вихідний, святковий або неробочий дні КЗпП не містить. Отже, у цьому питанні необхідно керуватися загальними нормами трудового законодавства, але з урахуванням норм діючого на підприємстві Положення про відрядження.

Спершу давайте ознайомимося з нормами КЗпП, що встановлюють порядок компенсації за роботу у святкові/вихідні/неробочі дні, а потім розглянемо, як ці норми працюють у тандемі з нормами Положення про відрядження, затвердженого на підприємстві.

Робота у вихідний день. Згідно зі ст. 72 КЗпП вона може компенсуватися за угодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Застосування одного із способів компенсації за роботу у вихідний день виключає необхідність застосування іншого.

Тобто у разі надання працівникові іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день у відрядженні такий інший день відпочинку не оплачують, а фактично відпрацьовані працівником години у вихідний день у відрядженні оплачують як звичайний день у відрядженні.

А якщо працівник надав перевагу оплаті?

Тоді роботу у вихідний день працівнику, який одержує місячний оклад, оплачують в розмірі (див. ст. 107 КЗпП):

— одинарної годинної або денної ставки понад оклад (понад середньоденну зарплату, якщо такий день оплачений за «середньою»), якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;

— подвійної годинної або денної ставки понад оклад (понад середньоденну зарплату, якщо такий день оплачений за «середньою»), якщо робота здійснювалася з перевищенням місячної норми.

При цьому слід враховувати, що (див. ч. 2 ст. 107 КЗпП):

оплаті у подвійному розмірі підлягають тільки години, фактично відпрацьовані працівником у вихідний день

Годинна ставка визначається шляхом ділення посадового окладу на кількість годин за нормою тривалості робочого часу.

Робота в святковий/неробочий день. У ст. 73 КЗпП вказано, що її також оплачують згідно зі ст. 107 КЗпП, тобто у подвійному розмірі (див. вище). Оплата в цій сумі провадиться за годинами, фактично відпрацьованими в святковий/неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий/неробочий день, йому можуть (але не зобов’язані) надати інший день відпочинку, який оплаті не підлягає. Причому такий день надається як додаткова компенсація. Оплата за роботу у святковий або неробочий день у будь-якому випадку провадиться в подвійному розмірі окладу (тарифної ставки).

КЗпП вивчили. Дивимося Положення про відрядження, затверджене на підприємстві.

Варіант 1. Положення про відрядження, що діє на підприємстві, тотожне Інструкції № 59. Отже, воно буде містити таку норму (див. п. 9 розд. I Інструкції № 59): якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові/неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

З цієї норми робимо висновок:

1) якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідний день, то компенсація за роботу цього дня виплачується відповідно до законодавства. Тобто працівникові здійснюються виплати з урахуванням ст. 107 КЗпП. Компенсувати роботу у вихідний день шляхом надання іншого дня відпочинку ви не можете, оскільки це буде суперечити нормам вашого Положення про відрядження, де вказано про виплату компенсації;

2) якщо працівник спеціально відряджався для роботи у святковий день, який за графіком роботи на підприємстві не був для нього робочим днем, то оплату здійснюєте згідно зі ст. 107 КЗпП (див. вище).

Варіант 2. Положення про відрядження, що діє на підприємстві, відрізняється від Інструкції № 59. У цьому випадку в Положенні про відрядження, затвердженому на підприємстві, може бути вказано:

— «якщо працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні або святкові/неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні провадиться відповідно до чинного законодавства». При такому формулюванні в компенсаційних питаннях чітко керуємося ст. 72, 107 КЗпП;

або

— «якщо працівник спеціально відряджається для роботи у свій вихідний день, то робота в такий день йому компенсується наданням іншого дня відпочинку. Якщо працівник спеціально відряджається для роботи у святкові/неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні здійснюється відповідно до чинного законодавства». При такому формулюванні вихідний день у відрядженні оплачують як звичайний робочий день + до цього працівник отримує інший день відпочинку. Варіант з подвійною оплатою йому вже не «світить». Оплата роботи у святкові/неробочі дні здійснюватиметься згідно зі ст. 107 КЗпП.

Як бачите, на сьогодні госпрозрахунковим підприємствам надали певну свободу у регулюванні питань щодо відрядження.

Проте ще раз повторимо: при складанні Положення про відрядження слід враховувати норми КЗпП. Так, наприклад, неприпустимо вказувати в Положенні про відрядження, що робота у святкові дні у відрядженні не оплачується, а компенсується шляхом надання іншого дня відпочинку. Оскільки така норма Положення погіршуватиме положення працівника порівняно з трудовим законодавством і буде недійсною на підставі ст. 9 КЗпП.

І ще один момент. Якщо працівник спеціально відряджався для роботи у вихідний для нього день, то такий день, на наш погляд, доцільно позначити в Табелі таким чином: у верхній комірці проставити кількість фактично відпрацьованих цього дня годин, у нижній через дріб — «РВ»/«ВД» («06»/«07») (години роботи у вихідні дні / відрядження).

Закріпимо сказане на прикладах.

Приклад 1. Працівник підприємства (п’ятиденний робочий тиждень, 8-годинний робочий день) перебував у відрядженні з 06.08.2017 р. по 12.08.2017 р. (5 робочих днів + день від’їзду і день приїзду припали на вихідні дні). Оклад працівника — 5000 грн. «Відрядна» середньоденна зарплата дорівнює 243,90 грн., денний заробіток — 227,27 грн. Отже, оплату днів відрядження провадитимуть за середньоденною зарплатою. Кількість робочих днів у серпні за графіком роботи підприємства — 22.

У Положенні про відрядження, затвердженому на підприємстві, зазначено:

1 варіант — працівникам, що вибувають у відрядження (повертаються з нього) у вихідний/святковий/неробочий день, надається інший день відпочинку.

Припустимо, що згідно з наказом про відрядження такі додаткові дні відпочинку були надані працівникові 17 і 18 серпня 2017 року. У цьому випадку за серпень працівникові будуть нараховані:

— зарплата за фактично відпрацьовані дні в серпні без урахування днів відрядження, які будуть оплачені виходячи з середньої зарплати (5 роб. дн.), і двох додаткових днів відпочинку. Сума зарплати складе 3409,09 грн. (5000 : 22 х (22 - 5 - 2));

— оплата днів відрядження в сумі 1219,50 грн. (243,90 х 5).

Усього за серпень працівникові буде нараховано: 3409,09 + 1219,50 = 4628,59 (грн.).

2 варіант — працівникам, що вибувають у відрядження (повертаються з нього) у вихідний/святковий/неробочий день, інший день відпочинку не надається.

У такій ситуації працівникові за серпень будуть нараховані:

— зарплата за фактично відпрацьовані дні в серпні без урахування днів відрядження, які буде оплачено виходячи із середньої зарплати (5 роб. дн.), у сумі 3863,64 грн. (5000 : 22 х (22 - 5));

— оплата днів відрядження в сумі 1219,50 грн.

Разом за серпень працівникові буде нараховано: 3863,64 + 1219,50 = 5083,14 (грн.).

Приклад 2. Працівника підприємства (п’ятиденний робочий тиждень, тривалість щоденної роботи — 8 годин) направили у відрядження на інше підприємство (шестиденний робочий тиждень, тривалість щоденної роботи в понеділок — п’ятницю — 7 годин, у суботу — 5 годин). Згідно з наказом він перебуватиме у відрядженні з 3 по 14 серпня 2017 року. Оклад працівника — 8000 грн. «Відрядна» середньоденна зарплата дорівнює — 390,24 грн., денний заробіток — 363,64 грн. Отже, оплату днів відрядження здійснюватимуть за середньоденною зарплатою. Кількість робочих днів у серпні за графіком роботи підприємства, що відряджало працівника, — 22.

Незважаючи на те, що на рідному підприємстві працівника «п’ятиденка», у відрядженні він буде працювати у суботу, але цей день окремо оплачений не буде. Оплата періоду відрядження здійснюватиметься за усі робочі дні за графіком, установленим на підприємстві, що направило працівника у відрядження.

За серпень працівникові будуть нараховані:

— зарплата за фактично відпрацьовані дні в серпні без урахування днів відрядження (8 роб. дн.), які будуть оплачені виходячи із середньої зарплати, — 5090,91 грн. (8000 : 22 х (22 - 8));

— оплата днів відрядження в сумі 3121,92 грн. (390,24 х 8).

Усього за серпень працівникові буде нараховано: 5090,91 + 3121,92 = 8212,83 (грн.).

Приклад 3. Згідно з наказом про відрядження працівник направлений у відрядження для участі у виставці з 4 серпня 2017 року на 4 дні. При цьому в наказі було вказано, що працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні для нього дні 5 і 6 серпня.

Оклад працівника — 6000 грн. Оплата періоду відрядження здійснюватиметься виходячи із середньоденної заробітної плати (292,68 грн.), оскільки вона виявилася вищою за денний заробіток працівника.

Кількість годин, фактично відпрацьованих у вихідні дні у відрядженні, — 16, тобто, по суті, два повноцінних робочих дні. На підприємстві, що відряджало працівника, п’ятиденний робочий тиждень, тривалість щоденної роботи — 8 годин. Норма тривалості робочого часу на серпень — 175 год. Працівник відпрацював усі робочі дні згідно з графіком роботи.

У Положенні про відрядження вказано:

1 варіант — якщо працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні або святкові/неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

Робота працівника, що відряджається, у вихідні дні 5 і 6 серпня (16 год) виконувалася ним понад норму робочого часу, встановлену на серпень 2017 року (175 год).

Отже, оплата фактично відпрацьованого часу в такі дні здійснюватиметься в подвійному розмірі годинної ставки понад суму середньоденної зарплати і складе 1097,14 грн. (6000 грн. : 175 год х 2 х 16 год).

Сума зарплати, нарахованої за фактично відпрацьовані дні, без урахування днів відрядження:

6000,00 : 22 х 20 = 5454,55 (грн.),

де 20 — кількість фактично відпрацьованих днів без урахування робочих днів, на які припало відрядження.

Сума оплати часу роботи у відрядженні:

292,68 х 4 + 1097,14 = 2267,86 (грн.).

Загальна сума зарплати працівника за серпень 2017 року складе:

5454,55 + 2267,86 = 7722,41 (грн.).

2 варіант — якщо працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні або святкові/неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні провадиться відповідно до чинного законодавства.

За домовленістю сторін, за роботу у вихідні дні працівникові надається 2 дні відпочинку — 17 і 18 серпня 2017 року.

У цьому випадку час роботи у відрядженні у вихідні дні (16 год) оплачується в звичайному порядку, встановленому ст. 121 КЗпП для оплати часу роботи у відрядженні, тобто не нижче середнього заробітку.

Сума зарплати, нарахованої за фактично відпрацьовані дні в серпні:

6000,00 : 22 х 18 = 4909,09 (грн.),

де 18 — кількість фактично відпрацьованих днів у серпні без урахування днів відрядження і двох додаткових днів відпочинку, в які працівник не працював.

Сума плати за дні відрядження складе:

292,68 х 4 = 1170,72 (грн.),

де 4 — кількість днів роботи у відрядженні.

Загальна сума зарплати працівника за серпень 2017 року складе:

4909,09 + 1170,72 = 6079,81 (грн.).

Як бачите, не завжди поїздка працівника у відрядження у вихідний/святковий/неробочий день обертається для роботодавця додатковими зарплатними витратами.

А дати відповідь на запитання — оплачувати або ні, надавати інший день відпочинку або не треба — вам допоможуть КЗпП, Положення про відрядження, затверджене на вашому підприємстві, і ця стаття.

оплата відрядження, вихідний день, святковий день додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті