(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 101
  • № 100
  • № 99
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2017/№ 102

Розраховуємо середню заробітну плату для визначення суми відпускних

Одна з «найпопулярніших» виплат працівникам, з якою регулярно стикаються підприємства, — це відпускні. Адже кожен працівник має право на відпочинок. А роботодавець зобов’язаний йому такий відпочинок надати. При цьому для бухгалтера важливо правильно розрахувати суму відпускних кожному трудязі, що жадає відпочинку. У такому разі не обійтися без обчислення середньої заробітної плати. Хочете правильно зробити необхідні розрахунки? Тоді дотримуйтеся нижченаведених правил.

Передусім зазначимо, що при розрахунку середнього заробітку для визначення суми відпускних слід керуватися Порядком № 100. Виходячи з його приписів, «відпускну» середню зарплату обчислюють за такою формулою:

СЗП = ЗП : (К - С - Ч),

де СЗП — середня заробітна плата для розрахунку суми відпускних*;

* У такому ж порядку здійснюється розрахунок середнього заробітку при виплаті працівникам компенсації за невикористану відпустку.

ЗП — сума заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

С — кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;

Ч — час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді.

Розберемо складові цієї формули «по кісточках».

Тривалість розрахункового періоду

Щоб знайти загальну кількість календарних днів у розрахунковому періоді, необхідно спочатку цей розрахунковий період визначити. Як? Читайте далі.

Загальний випадок (працівник відпрацював на підприємстві один рік і більше). У загальному випадку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абзац перший п. 2 Порядку № 100).

Приклад 1. Працівника прийнято на роботу 14.03.2016 р. З 11.12.2017 р. йому надано щорічну відпустку.

У такому разі розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати буде грудень 2016 року — листопад 2017 року.

Начебто все просто. Проте бувають і окремі випадки, що потребують особливого порядку визначення розрахункового періоду. Негайно про них розповімо.

Працівник відпрацював на підприємстві менше року. Працівник, що пропрацював на підприємстві менше року, проситься у відпустку? Не біда! Розрахувати йому середню заробітну плату допоможе абзац другий п. 2 Порядку № 100. Так, для цього випадку він наказує брати за розрахунковий період фактичний час роботи (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка).

Враховуються тільки повністю відпрацьовані місяці

Приклад 2. Працівника прийнято на роботу 24.04.2017 р. З 18.12.2017 р. йому надано щорічну відпустку.

Як бачите, працівник пропрацював на підприємстві менше 12 календарних місяців. Тому середню заробітну плату в цьому випадку слід обчислювати за фактичний час роботи (з 1-го до 1-го числа), що передує місяцю надання відпустки. Отже, розрахунковим періодом для цього прикладу буде травень — листопад 2017 року.

Працівник прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, який не є першим календарним днем. Таке теж буває. Так от, фахівці Мінсоцполітики вважають, що такий місяць є «повноцінним» і його потрібно враховувати при визначенні кількості календарних днів у розрахунковому періоді (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 22, с. 46).

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 03.04.2017 р. і йде в щорічну відпустку з 04.12.2017 р.

Розрахунковим періодом, за який визначається середня зарплата, в цьому випадку буде квітень — листопад 2017 року, оскільки 3-тє число — перший робочий день квітня 2017 року (1 і 2 квітня — вихідні дні).

Працівник не зі своєї вини не мав заробітку в розрахунковому періоді. У разі виникнення такої ситуації потрібно діяти так, як наказує абзац третій п. 4 Порядку № 100. А саме, обчислювати середню зарплату слід виходячи зі встановленої в трудовому договорі тарифної ставки або посадового (місячного) окладу. При цьому за розрахунковий період беруть 12 місяців, що передують місяцю, в якому працівник іде у відпустку. Покажемо механізм дії цього правила на прикладі.

Приклад 4. Працівниця підприємства 04.12.2017 р. вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3 років. З 18.12.2017 р. їй надано щорічну відпустку за 2013 — 2014 роки.

Виходячи з даних прикладу, кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку, визначаємо в розрахунковому періоді, який дорівнює 12 календарним місяцям, що передують місяцю, в якому працівниця йде в щорічну відпустку, тобто в грудні 2016 року — листопаді 2017 року.

Відсутні оперативні дані для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду. Це може статися у працівників з відрядною оплатою праці. Як діяти в такому разі? Не панікувати і дотримуватися правил, установлених абзацом дев’ятим п. 2 Порядку № 100. А вони свідчать, що

у такому разі потрібно останній місяць розрахункового періоду замінити місяцем, який безпосередньо передує розрахунковому періоду

Приклад 5. Працівник, що пропрацював на підприємстві більше року, йде в щорічну відпустку з 04.12.2017 р. У цьому випадку розрахунковим періодом має бути грудень 2016 року — листопад 2017 року. Проте на момент розрахунку і виплати відпускних відсутні оперативні дані про заробітну плату працівника за листопад 2017 року.

У цьому випадку листопад 2017 року потрібно замінити на листопад 2016 року. Тобто в розрахунок потраплять виплати за листопад 2016 року — жовтень 2017 року.

Але майте на увазі: наведений порядок розрахунку не може застосовуватися для працівників з почасовою оплатою праці. А як же бути, якщо визначення середнього заробітку здійснюється до закриття відомості про нарахування заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду? Мінсоцполітики в листі від 06.02.2017 р. № 272/0/101-17/282 пропонує здійснювати розрахунок з наявних даних, а після проведення всіх нарахувань за останній місяць робити перерахунок середнього заробітку з урахуванням донарахованих сум. Тобто розрахунковий період у такій ситуації не змінюється.

Надання невикористаних днів щорічної відпустки за декілька років. Зазначимо, що законодавство не передбачає строку давності, після якого працівник втрачав би право на щорічну відпустку (див. лист Мінсоцполітики від 29.12.2015 р. № 774/13/116-15). Тому якщо у вашого співробітника є невикористані дні відпустки за декілька попередніх років роботи, він має всі підстави ними скористатися. При цьому якщо працівник бере їх «скопом», розрахунковий період для нарахування відпускних визначають один раз у звичайному порядку. Якщо ж працівник вирішить роздробити свою тривалу відпустку на частини, між якими працюватиме, то під кожну таку частину потрібно визначати свій розрахунковий період. Виняток — випадок, коли декілька «шматочків» відпустки «вписуються» в межі одного місяця. Для таких «шматочків» розрахунковий період буде один.

При цьому тут важливо, в якому саме календарному місяці згідно з наказом працівнику надається відпустка. Тобто розрахунковий період у такому разі не залежить від місяця видання наказу і кількості таких наказів (див., зокрема, листи Мінсоцполітики від 26.10.2016 р. № 1475/13/84-16 і від 19.06.2017 р. № 1692/0/101-17).

Приклад 6. Працівник, що пропрацював на підприємстві більше року, йде у відпустку з 21.12.2017 р. Тривалість відпустки — 30 календарних днів (24 календарні дні за поточний робочий рік і 6 — за минулий).

Розрахунковим періодом для обчислення суми відпускних за весь період відпустки буде грудень 2016 року — листопад 2017 року. Якщо ж відпустки надають окремо, то розрахунковий період доведеться визначати кожного разу наново.

Надання послідовно щорічної основної і додаткової відпустки. Відомо, що, крім основної відпустки, окремі категорії працівників мають право на додаткову відпустку. Якщо працівник за погодженням з роботодавцем приймає рішення відгуляти обидва види відпустки один за іншим, то для визначення розрахункового періоду важливим буде те, в якому саме календарному місяці згідно з наказом працівнику надаються ці відпустки. Причому місяць видання наказу та їх кількість тут не важливі. Розрахунковий період визначають за загальними правилами. Наочніше це продемонструє приклад.

Приклад 7. Згідно з наказом працівниці було надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 20.11.2017 р. і додаткову відпустку «на дітей» тривалістю 10 календарних днів з 14.12.2017 р.

У такій ситуації при обчисленні середньої заробітної плати для оплати щорічної основної відпустки розрахунковим періодом буде листопад 2016 року — жовтень 2017 року, а для оплати часу додаткової відпустки — грудень 2016 року — листопад 2017 року. Такий же підхід демонструє Мінсоцполітики в листі від 01.12.2016 р. № 1623/13/84-16 (ср. 025069200).

Святкові та неробочі дні

Як ви могли бачити у формулі на с. 38, святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, з нього виключають. Але ось запитання: які дні вважати святковими і неробочими? Відповідь на нього «знає» ст. 73 КЗпП. Такими днями на сьогодні є:

1 січня — Новий рік;

7 січня та 25 грудня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 травня — День праці;

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України;

14 жовтня — День захисника України;

один день (неділя) — Пасха (Великдень) (у 2017 році — 16 квітня, у 2018 році — 8 квітня);

один день (неділя) — Трійця (у 2017 році — 4 червня, у 2018 році — 27 травня).

Зверніть увагу: згідно із Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів» від 16.11.2017 р. № 2211-VIII з 2017 року з’явився новий святковий день — 25 грудня (Різдво Христове). А ось 2 травня тепер буде звичайним робочим днем.

Приклад 8. Працівник прийнятий на роботу 29.05.2017 р. З 26.12.2017 р. йому надають щорічну відпустку.

Розрахунковим періодом у цьому випадку є червень — листопад 2017 року. На цей період припадають 4 святкові дні: Трійця (4 червня), День Конституції (28 червня), День незалежності (24 серпня) і День захисника України (14 жовтня). Ці дні необхідно виключити при розрахунку середньої зарплати для визначення суми відпускних. Таким чином, кількість днів розрахункового періоду, що беруть участь в обчисленні середнього заробітку, становить:

30 + 31 + 31 + 30 + 31 + 30 - 4 = 179 (к. дн.).

Для зручності наведемо інформацію про календарні дні, що включаються до розрахунку*, в табл. 1.

* Станом на день підготовки спецвипуску до друку.

Таблиця 1. Дні, що беруться для розрахунку відпускних

Місяць

Кількість календарних днів

Кількість святкових і неробочих днів (число місяця, на яке припадає свято)

Календарні дні, що враховуються

2016 рік

Листопад

30

30

Грудень

31

31

2017 рік

Січень

31

2 (1, 7)

29

Лютий

28

28

Березень

31

1 (8)

30

Квітень

30

1 (16)

29

Травень

31

3 (1, 2, 9)

28

Червень

30

2 (4, 28)

28

Липень

31

31

Серпень

31

1 (24)

30

Вересень

30

30

Жовтень

31

1 (14)

30

Листопад

30

30

Грудень

31

1 (25)

30

2018 рік

Січень

31

2 (1, 7)

29

Лютий

28

28

Березень

31

1 (8)

30

Квітень

30

1 (8)

29

Травень

31

3 (1, 9, 27)

28

Червень

30

1 (28)

29

Інші дні, що виключаються з розрахункового періоду

Крім святкових і неробочих днів, з розрахункового періоду виключають час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абзац шостий п. 2 Порядку № 100). Таким чином, у розрахунку середнього заробітку для оплати днів відпустки не беруть участі:

— дні простою не з вини працівника, за які за працівником частково зберігався заробіток. Нагадаємо: такі дні оплачують в розмірі не нижче 2/3 встановленої працівнику тарифної ставки (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП);

Дні прогулів з вини працівника не виключають з розрахункового періоду, оскільки їх не можна вважати поважною причиною для відсутності на робочому місці

— дні, коли працівники не працювали у зв’язку зі встановленням режиму неповного робочого тижня з незалежних від них причин (на підставі ст. 32 КЗпП) (див., зокрема, лист Мінпраці від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07). Але! Якщо працівник сам виявив бажання працювати неповний робочий тиждень відповідно до ст. 56 КЗпП, то дні, протягом яких він не працював, не виключають з розрахункового періоду (див. лист Мінпраці від 25.05.2009 р. № 294/13/84-09). Якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого дня, «неповноробочі» дні враховують у розрахунковому періоді в загальному порядку;

— час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (6/16/18* років — згідно з медичним висновком). Проте зверніть увагу: якщо працівниця (працівник)** перебувала в такій відпустці, але водночас працювала на підприємстві на умовах неповного робочого часу (неповного робочого дня або неповного робочого тижня)***, тобто отримувала заробіток, період такої роботи включають до розрахункового періоду на загальних підставах. Середню зарплату для визначення суми відпускних у такій ситуації розраховують виходячи із заробітної плати, нарахованої працівниці (працівнику) за розрахунковий період;

* Залежно від захворювання дитини.

** Нагадаємо, що, крім матері, відпустка для догляду за дитиною може бути використана (повністю або частинами) також батьком дитини, бабою, дідом або іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, а також усиновлювачем чи опікуном дитини або одним з прийомних батьків чи батьків-вихователів.

*** Про можливість роботи в період такої відпустки говорять ч. 8 ст. 179 КЗпП і ч. 4 ст. 18 Закону про відпустки.

— дні відпустки без збереження зарплати як за ст. 25, так і за ст. 26 Закону про відпустки (див. лист Мінсоцполітики від 26.11.2012 р. № 1203/13/84-12). Але зауважте: якщо працівник перебував у неоплачуваній відпустці довше, ніж передбачено в згаданих статтях, «надлишок» відпускних днів вважається наданим незаконно і такі дні не виключають з розрахунку середньої заробітної плати.

Як це діє на практиці, розглянемо на прикладах.

Приклад 9. Працівниця йде в щорічну відпустку з 18.12.2017 р. Розрахунковий період — грудень 2016 року — листопад 2017 року. Протягом розрахункового періоду вона працювала в такому режимі:

— грудень 2016 року — березень 2017 року — у режимі неповного робочого дня;

— квітень — серпень 2017 року — повний робочий день і повний 5-денний робочий тиждень;

— вересень — листопад 2017 року — неповний робочий тиждень (3 дні на тиждень — понеділок, вівторок, середа) у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, про що працівниця була повідомлена за 2 місяці.

Зазначений режим роботи вплине на розрахунковий період таким чином:

— період роботи в режимі неповного робочого дня (грудень 2016 року — березень 2017 року) буде повністю врахований при визначенні розрахункового періоду (за винятком святкових і неробочих днів);

— період, коли працівниця працювала повний день 5 днів на тиждень (квітень — серпень 2017 року), також у загальному порядку потрапить до розрахункового періоду;

— з періоду роботи працівниці в режимі неповного робочого тижня з незалежних від неї причин виключають невідпрацьовані у зв’язку зі встановленням такого режиму дні.

Таким чином, кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить:

365 - 11 - 26 = 328 (к. дн.),

де 365 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

11 — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період;

26 — кількість робочих днів, протягом яких працівниця не працювала у вересні — листопаді 2017 року у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці підприємства.

Приклад 10. Працівниця підприємства з 26.12.2017 р. йде в щорічну відпустку. У розрахунковому періоді (грудень 2016 року — листопад 2017 року) вона:

з 01.12.2016 р. по 09.04.2017 р. перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;

з 10.04.2017 р. по 15.08.2017 р. продовжуючи перебувати у відпустці для догляду за дитиною, працювала в режимі неповного робочого дня (4 години на день);

з 16.08.2017 р. вийшла на роботу з відпустки для догляду за дитиною на повний робочий день.

Оскільки з 01.12.2016 р. по 09.04.2017 р. включно жінка не працювала і за нею не зберігався заробіток, цей час виключаємо з розрахункового періоду. А ось час роботи в режимі неповного робочого дня і подальший час роботи після виходу з відпустки для догляду за дитиною потрапить до розрахункового періоду в загальному порядку. Таким чином, розрахунковий період становить:

235 - 8 = 227 (к. дн.),

де 235 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді (21 + 31 + 30 + 31 + 31 + 30 + + 31 + 30);

8 — кількість святкових днів у розрахунковому періоді (див. табл. 1 на с. 41).

Приклад 11. Працівнику підприємства надано щорічну відпустку з 13.12.2017 р. Розрахунковим періодом є грудень 2016 рокулистопад 2017 року. З 13.03.2017 р. по 22.03.2017 р. працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на підставі ст. 26 Закону про відпустки.

Дотримуючись вимог Порядку № 100, при обчисленні «відпускної» середньої заробітної плати час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати (10 календарних днів) необхідно виключити з розрахункового періоду.

Таким чином, розрахунковий період «позбавиться» 11 святкових і неробочих днів, а також 10 днів перебування в неоплачуваній відпустці, які на цей період припадають. Отже, кількість днів розрахункового періоду, що беруть участь в обчисленні середньої заробітної плати, становить:

365 - 11 - 10 = 344 (к. дн.),

де 11 — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;

10 — час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати згідно зі ст. 26 Закону про відпустки.

Виплати, що включаються до розрахунку відпускних

Перелік виплат, що беруть участь у визначенні середньої заробітної плати для обчислення суми відпускних, наведений у п. 3 Порядку № 100. Їх ви можете знайти в таблиці на с. 6. Бачите «+» в графі таблиці «за 12 місяців»? Значить, відповідна виплата з Інструкції № 5 бере участь у розрахунку «відпускної» середньої заробітної плати. А ось якщо навпроти виплати стоїть «-», то у вказаний розрахунок їй не потрапити. До речі, виплати, які не включають до розрахунку середньої заробітної плати для обчислення суми відпускних, наведено в п. 4 Порядку № 100.

Зверніть увагу: усі виплати включають до розрахунку середнього заробітку в тому розмірі, в якому вони нараховані, тобто без вирахування сум ПДФО, ВЗ, аліментів тощо (крім відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі).

Виплати повинні враховуватися в тих місяцях, за які їх здійснено (див. лист Мінсоцполітики від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11)

Це, зокрема, стосується «перехідних» виплат — лікарняних і відпускних.

Водночас свої особливості має облік премій і одноразових винагород. Зупинимося на ньому детальніше.

Так, згідно з п. 3 Порядку № 100 при розрахунку відпускних премії включають у заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Причому це стосується премій, нарахованих як за місяць, так і за квартал або більший проміжок часу.

Одноразову винагороду за підсумками роботи за рік і за вислугу років включають до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній рік.

Зверніть увагу: одноразову винагороду розподіляють не між місяцями року, за роботу в яких вона була нарахована, а між місяцями розрахункового періоду, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати. Тобто в загальному випадку (коли кількість місяців розрахункового періоду дорівнює 12) до розрахунку середньої зарплати потрапить уся сума одноразової винагороди.

Але може статися, що в розрахунковому періоді кількість місяців менше 12. Як бути тоді? У такому разі при розрахунку середнього заробітку для визначення відпускних враховують не всю суму одноразової винагороди, а її частину, пропорційну кількості місяців розрахункового періоду.

Врахуйте: до розрахунку включають тільки винагороду, нараховану в поточному році (у якому надаєте відпустку) за попередній рік (див., зокрема, лист Мінсоцполітики від 24.06.2008 р. № 411/13/84-08). Якщо ж винагороду за підсумками роботи за рік нараховано в поточному році за поточний рік, то її не можна враховувати при розрахунку відпускних.

Як «працює» розглянутий порядок обліку премій, покажемо на прикладах.

Приклад 12. Працівник іде в щорічну відпустку з 02.01.2018 р. Розрахунковим періодом є січень — грудень 2017 року. Працівнику в розрахунковому періоді було нараховано квартальні премії:

— за IV квартал 2016 року (нараховано в січні 2017 року) — 300,00 грн.;

— за І квартал 2017 року (нараховано в квітні 2017 року) — 450,00 грн.;

— за ІІ квартал 2017 року (нараховано в липні 2017 року) — 450,00 грн.;

— за IІІ квартал 2017 року (нараховано в жовтні 2017 року) — 450,00 грн.

Також у січні 2018 року працівнику нараховано премію в розмірі 500,00 грн. за IV квартал 2017 року.

Нагадаємо, що при розрахунку середньої зарплати для визначення суми відпускних премії слід включати до заробітної плати того місяця, в якому їх нараховано (абзац перший п. 3 Порядку № 100). Отже, квартальна премія, нарахована в січні 2017 року за IV квартал 2016 року, в повному обсязі ввійде до розрахунку середньої зарплати, незважаючи на те, що вона нарахована за місяці, які не ввійшли до розрахункового періоду. А ось премію, нараховану в січні 2018 року, навпаки, не враховуємо в розрахунку відпускних, хоча вона і нарахована за місяці, що ввійшли до розрахункового періоду.

Приклад 13. Працівник прийнятий на роботу 04.12.2016 р. З 27.11.2017 р. йому надається щорічна відпустка. Розрахунковим періодом є січень — жовтень 2017 року. У січні 2017 року нараховано винагороду за підсумками роботи за 2016 рік у сумі 300,00 грн.

Нагадаємо: винагороду за підсумками роботи за 2016 рік включають до розрахунку середньої зарплати шляхом додавання 1/12 від суми нарахованої винагороди до заробітку кожного місяця розрахункового періоду. У нашому випадку розрахунковий період становить 10 місяців (січень — жовтень 2017 року). Отже, до розрахунку середньої зарплати включаємо частину винагороди за підсумками роботи за 2016 рік у розмірі 10/12 від її повної суми, а саме:

300,00 : 12 х 10 = 250,00 (грн.).

І ще один цікавий момент. У разі коли працівник весь місяць не працював у зв’язку з перебуванням у неоплачуваній відпустці (наприклад, на підставі ст. 25 Закону про відпустки), такий місяць повністю «випадає» з розрахункового періоду. Отже, якщо цього місяця працівнику були нараховані будь-які виплати (премії, надбавки тощо), вони не братимуть участі в розрахунку середньої зарплати.

Інша ситуація, якщо працівник був у неоплачуваній відпустці частину місяця. Тоді з розрахункового періоду виключаємо тільки кількість днів, що припадають на таку відпустку. При цьому всі виплати, нараховані за цей місяць, потраплять до розрахунку у повному обсязі.

Коригування середнього заробітку при підвищенні зарплати

При розрахунку середньої заробітної плати може виникнути необхідність здійснити коригування виплат, що враховуються при такому розрахунку, на підставі п. 10 Порядку № 100. Зокрема, таке коригування потрібно зробити, якщо в розрахунковому періоді або під час відпустки на підприємстві відбулося підвищення тарифних ставок або посадових окладів згідно з актами законодавства та/або рішеннями, передбаченими колективним договором. При цьому важливо розрізняти, коли підвищення заробітку працівника зумовлює необхідність здійснювати таке коригування, а коли — ні. Розібратися в цьому вам допоможе табл. 2, наведена на с. 45.

Таблиця 2. Коригування виплат при розрахунку середнього заробітку

№ з/п

Коригування потрібне

Коригування не здійснюється

1

Якщо підвищення окладів (тарифних ставок) відбулося в розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівника у зв’язку з присвоєнням йому вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду)* тощо (абзац третій п. 10 Порядку № 100)

* Проте якщо в розрахунковому періоді, крім підвищення окладу у зв’язку з переведенням працівника на вищеоплачувану посаду, були підвищення окладів за рішеннями, передбаченими в колективних договорах або згідно з актами законодавства, то коригування зарплати здійснювати потрібно. Причому коригування здійснюють за тією посадою, яку працівник обіймав на момент підвищення окладів (тарифних ставок). При цьому якщо до переведення на нову посаду підвищення окладу в розрахунковому періоді не було, то зарплату за період до такого переведення (у випадку підвищення окладу за новою посадою) не коригують.

2

Якщо підвищення окладів відбулося під час перебування працівника у відпустці*. У цьому випадку коригування середньої заробітної плати і донарахування відпускних здійснюють за період з дня підвищення посадових окладів (тарифних ставок) (абзац другий п. 10 Порядку № 100)

Якщо тарифні ставки (посадові оклади) підвищували окремим працівникам і таке підвищення не передбачене актами законодавства або колективним договором**

* Зверніть увагу: таке донарахування здійснюють і в тому випадку, коли працівник відразу після відпустки звільняється, а в період його перебування у відпустці відбулося підвищення окладів. На це вказує Мінпраці в листі від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08.

** Мінпраці в листі від 03.08.2005 р. № 18-441-1 висловило думку про те, що не коригують заробіток і в тому випадку, коли тарифні ставки (посадові оклади) підвищують окремим категоріям працівників. Проте із самого Порядку № 100 такий висновок не випливає. Найімовірніше, в листі йшлося про підвищення тарифних ставок (посадових окладів), не передбачених колдоговором або актами законодавства.

3

Якщо місячний оклад (тарифна ставка) «прив’язаний» до розміру мінімальної заробітної плати і його (її) підвищують у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати згідно з чинним законодавством

У разі зниження працівникам розміру посадових окладів (тарифних ставок) (див. консультацію в газеті «Праця і зарплата», 2012, № 2, с. 19)

Зауважте: коригувати необхідно не лише оклад (тарифну ставку), але й інші виплати, які були нараховані в розрахунковому періоді та враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за проміжок часу до підвищення (див. лист Мінсоцполітики від 04.05.2017 р. № 1344/0/101-17/282).

Для здійснення вказаного коригування потрібно визначити відповідний коефіцієнт коригування. Його розраховують шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого працівнику після підвищення, на оклад (тарифну ставку), який був до такого підвищення. Причому майте на увазі: коефіцієнти коригування розраховують для кожного працівника окремо за кожним випадком підвищення окладу.

Розрахований коефіцієнт (або декілька коефіцієнтів, якщо зарплата підвищувалася кілька разів) множать на суми виплат за період до підвищення. На підставі відкоригованої таким чином зарплати визначають середній заробіток для розрахунку відпускних.

Зверніть увагу: госпрозрахункові підприємства коригування заробітної плати та інших виплат здійснюють з урахуванням їх фінансових можливостей (абзац перший п. 10 Порядку № 100). Тобто в разі скрутного фінансового становища госпрозрахункове підприємство має право зменшити коефіцієнт коригування. Але зауважте:

на думку Мінпраці (див. лист від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08), не здійснювати коригування взагалі підприємство не має права

За порушення згаданої норми фахівці Мінсоцполітики погрожують штрафом згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі однієї мінзарплати (див. лист від 16.08.2016 р. № 1143/13/84-16).

Ще суворіше до відмови підприємства від коригування ставиться Держпраці. Вона готова кваліфікувати таку відмову як недотримання мінімальних державних гарантій працівникам. За це роботодавцю «світить» штраф уже згідно з абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 10 мінзарплат (див. лист від 26.09.2016 р. № 9695/1/4.3-ДП-16). Відповідальність чекає тут і посадових осіб підприємства — адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн. (ст. 41 КУпАП).

Водночас зазначимо, що можна спробувати відстояти право не здійснювати коригування заробітку при розрахунку «середньої» в судовому порядку. Служителі Феміди часто опиняються в цьому питанні на боці роботодавця (див., наприклад, постанову Чернівецького окружного адмінсуду від 04.08.2009 р. у справі № 2а-643/09/2470, ухвалу ВАСУ від 14.03.2013 р. № К/9991/48171/11, постанову Драбівського районного суду від 20.08.2013 р. у справі № 692/1011/13-п).

Якщо ж ви не готові сперечатися з Держпраці, краще не відмовляйтеся від проведення коригування, а просто встановіть для цієї мети знижений коефіцієнт. Нехай він буде на такому рівні, на якому дозволяють ваші фінансові можливості (див. постанову ВСУ від 18.02.2015 р. у справі № 6-234цс14).

А тепер порядок коригування заробітної плати для визначення суми відпускних розглянемо на прикладі.

Приклад 14. Працівнику надається щорічна відпустка з 26.12.2017 р. по 05.01.2017 р. Розрахунковий період для обчислення відпускних — грудень 2016 року — листопад 2017 року. Протягом розрахункового періоду заробітна плата працівника підвищувалася двічі:

з 01.03.2017 р. — у зв’язку з підвищенням посадового окладу працівника згідно з умовами колективного договору;

з 01.09.2017 р. — у зв’язку з переведенням на вищеоплачувану посаду.

Оклад працівника становив:

з грудня 2016 року по лютий 2017 року — 5600,00 грн.;

у березні — серпні 2017 року — 6160,00 грн.;

у вересні — листопаді 2017 року — 6700,00 грн.

У розрахунковому періоді працівнику було нараховано заробітну плату (включаючи премії та інші виплати, що враховуються при розрахунку відпускних) у сумі 76550,00 грн., у тому числі:

з грудня 2016 року по лютий 2017 року — 17850,00 грн.;

з березня по серпень 2017 року — 37700,00 грн.;

з вересня по листопад 2017 року — 21000,00 грн.

З 01.01.2018 р. згідно з положеннями колективного договору оклади працівників підприємства будуть підвищені на 15 %. Оклад працівника становитиме 7705,00 грн.

Передусім зазначимо, що не потребує проведення коригування зарплати підвищення окладу у вересні 2017 року, оскільки таке підвищення було пов’язане з переведенням працівника на вищеоплачувану посаду (див. табл. 2 на с. 45).

А ось «березневе» підвищення окладу спричинить коригувальні заходи. Коефіцієнт, на який необхідно відкоригувати нарахований працівнику дохід для розрахунку відпускних у зв’язку з підвищенням окладу з березня 2017 року, становить:

6160,00 : 5600,00 = 1,1.

Коригуємо заробіток за грудень 2016 року — лютий 2017 року на коефіцієнт підвищення окладу в березні 2017 року:

17850,00 х 1,1 = 19635,00 (грн.).

Визначимо суму відкоригованого заробітку за 12 місяців:

19635,00 + 37700,00 + 21000,00 = 78335,00 (грн.).

Кількість календарних днів за розрахунковий період без урахування святкових і неробочих днів становить:

365 - 11 = 354 (к. дн.).

Середньоденний заробіток для розрахунку відпускних дорівнює:

78335,00 : 354 = 221,29 (грн./к. дн.).

Виходячи із цього середньоденного заробітку оплачують дні відпустки, що припадають на грудень 2017 року.

Крім того, у зв’язку зі збільшенням окладу з 01.01.2018 р. на 15 % необхідно відкоригувати на коефіцієнт 1,15 суму середньої заробітної плати, що виплачується за 4 дні відпустки, які припадають на січень 2018 року*.

* Нагадаємо: 1 січня є святковим днем. Він не включається в тривалість відпустки і не оплачується.

Сума середньої зарплати з урахуванням коефіцієнта підвищення окладу в січні 2018 року становить:

221,29 х 1,15 = 254,48 (грн.).

Більше про коригувальні заходи, пов’язані з підвищенням заробітної плати в розрахунковому періоді або під час відпустки, див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 32, с. 55.

І ще один цікавий момент. Якщо ви розраховуєте середній заробіток для нарахування компенсації за невикористану відпустку, врахуйте думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 10.05.2017 р. № 1380/0/101-17/282. У цій ситуації коригувати заробітну плату працівника доведеться, тільки якщо її підвищення відбулося в розрахунковому періоді.

Якщо ж вона була підвищена в місяці звільнення працівника, в розрахунку середнього заробітку виплати братимуть участь у тому розмірі, в якому вони були нараховані (без будь-яких коригувань).

Річ у тому, що компенсація за невикористану відпустку (на відміну від відпускних) не є збереженням середнього заробітку. Просто при її розрахунку використовується показник середньої заробітної плати. Тому є тільки одна умова коригування заробітку при обчисленні «середньої» для визначення суми компенсації за невикористану відпустку — підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у розрахунковому періоді.

Розрахунок відпускних

З обчисленням середньої заробітної плати, сподіваємося, все зрозуміло. Але яким чином вона візьме участь у розрахунку відпускних? А тут усе просто! Щоб розрахувати належну працівнику суму відпускних, необхідно отриману середню заробітну плату помножити на кількість календарних днів відпустки (абзац перший п. 7 Порядку № 100). При цьому врахуйте, що святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, в розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Покажемо, як це «працює», на прикладах.

Приклад 15. Працівнику надається щорічна основна відпустка з 13.12.2017 р. тривалістю 10 календарних днів. Розрахунковий період для визначення суми відпускних: грудень 2016 рокулистопад 2017 року. Сума заробітної плати за розрахунковий період склала 77240,00 грн. Сума оплати лікарняного листа за період тимчасової непрацездатності з 18.10.2017 р. по 26.10.2017 р. — 1927,97 грн.

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

365 - 11 = 354 (к. дн.),

де 365 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

11 — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

(77240,00 + 1927,97) : 354 = 223,64 (грн./к. дн.).

Сума відпускних за 10 календарних днів відпустки в цьому випадку становить:

223,64 грн./к. дн. х 10 к. дн. = 2236,40 грн.

Зверніть увагу: для визначення середньоденного заробітку виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) існує спеціальний алгоритм розрахунку (абзац третій п. 4 Порядку № 100).

Як ми вказували раніше, умовний розрахунковий період у цьому випадку становить 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки**. Для визначення середньоденного заробітку оклад, установлений працівникові в місяці надання відпустки, множать на 12 (кількість місяців в умовному розрахунковому періоді) і ділять на кількість календарних днів (без урахування святкових і неробочих) у такому умовному розрахунковому періоді.

** На це, зокрема, вказували фахівці Мінсоцполітики в листах від 08.05.2013 р. № 498/13/84-13 і від 08.04.2016 р. № 383/13/84-16.

Після того, як середню зарплату розрахували, можна легко визначити і суму відпускних. Для цього середню заробітну плату множимо на кількість календарних днів відпустки.

Приклад 16. Працівниця вийшла на роботу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років 20 листопада 2017 року. З 4 грудня 2017 року їй надається частина щорічної основної відпустки тривалістю 10 календарних днів. Розмір місячного окладу працівниці — 4000,00 грн.

Оскільки за попередні 12 календарних місяців працівниця не мала заробітку не зі своєї вини, середньоденний заробіток визначаємо згідно з абзацом третім п. 4 Порядку № 100.

Умовний розрахунковий період: грудень 2016 року — листопад 2017 року. Кількість календарних днів за цей розрахунковий період, що беруть участь у розрахунку, становить:

365 - 11 = 354 (к. дн).

Визначимо середньоденну зарплату:

(4000,00 х 12) : 354 = 135,59 (грн./к. дн.).

Сума відпускних дорівнює:

135,59 х 10 = 1355,90 (грн.).

З обчисленням середнього заробітку для визначення суми відпускних ми розібралися. Далі ви зможете дізнатися, як визначають «середню» для інших виплат — за період відрядження, при розрахунку вихідної допомоги тощо.

висновки

  • У загальному випадку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток здійснюють виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
  • З розрахункового періоду для визначення суми відпускних виключають святкові і неробочі дні, що припадають на такий період, а також дні, протягом яких працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.
  • За загальним правилом виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, враховують у тих місяцях, за які їх здійснено. Виняток становлять премії.
  • Якщо в розрахунковому періоді або під час відпустки на підприємстві відбулося підвищення тарифних ставок або посадових окладів згідно з актами законодавства та/або рішеннями, передбаченими колективним договором, необхідно здійснити коригування виплат, що враховуються при обчисленні середнього заробітку.
відпускні, обчислення середньої зарплати, розрахунок відпускних, коригування виплат додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті