(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 101
  • № 100
  • № 99
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2017/№ 102

Розраховуємо середньоденну зарплату для лікарняних/декретних

Щоб визначити розмір виплат на підставі листків непрацездатності особи, прийнятої на роботу за трудовим договором, роботодавцю необхідно знати розмір середньоденної зарплати такого працівника. Розібратися з порядком розрахунку середньоденного заробітку, який потрібен для обчислення суми лікарняних/декретних*, нам з вами допоможе Порядок № 1266.

Причому, що не може не радувати, середньоденну зарплату і для лікарняних, і для декретних обчислюють за єдиними правилами за допомогою ось такої простої формули:

* Тут і далі під лікарняними розуміємо оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця і суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, що не пов’язана з нещасним випадком на виробництві, а під декретними — суму допомоги по вагітності та пологах.

ЗПсер = ЗП : Крп,

де ЗПсер — сума середньоденної зарплати;

ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Таким чином, щоб розрахувати суму середньоденної зарплати, необхідно визначити:

1) розрахунковий період, за який обчислюватиметься середньоденна зарплата, і підрахувати кількість календарних днів у ньому;

2) суму заробітної плати, яка нарахована в розрахунковому періоді та братиме участь у розрахунку середньоденного заробітку.

Давайте пройдемо цей шлях разом.

Визначаємо розрахунковий період

Розрахунковий період — це період, за який здійснюють розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності / відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Чому він дорівнює? Відповідь на це запитання див. у табл. 1.

Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду

Стаж роботи на цьому підприємстві

Правила визначення розрахункового періоду (пункт Порядку № 1266)

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25)

Приклад 1. Співробітник був прийнятий на роботу з 11 січня 2016 року. З 4 грудня 2017 року він перебуває на лікарняному.

Розрахунковий період — з 1 грудня 2016 року по 30 листопада 2017 року.

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26).

Приклад 2. Працівниця прийнята на роботу з 10 січня 2017 року. З 28 грудня 2017 року вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Розрахунковий період — з 1 лютого по 30 листопада 2017 року.

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27)

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу з 27 листопада 2017 року, а вже 5 грудня він захворів.

Розрахунковий період — з 27 листопада по 4 грудня 2017 року.

Який місяць вважати місяцем настання страхового випадку? Той, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами.

Місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключаємо з розрахункового періоду. Вичерпний перелік* таких причин наведено у п. 3 Порядку № 1266. Це:

* Зазначимо, що Мінсоцполітики відносить до поважних ще одну причину — період проходження військової служби мобілізованими працівниками у 2014 — 2015 рр., за який роботодавці отримали компенсацію середнього заробітку з бюджету (див. лист від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15).

1) тимчасова непрацездатність;

2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

4) відпустка без збереження заробітної плати.

Майте на увазі: замінювати виключені з розрахункового періоду місяці іншими не потрібно!

Важливо! Якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо

Після того, як визначили розрахунковий період, підраховуємо кількість календарних днів у ньому. При підрахунку не враховуємо дні, на які припадає дія перелічених вище поважних причин.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з будь-яких причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Як бачите, ні графік роботи непрацездатного працівника, ні варіант обліку його робочого часу для цілей розрахунку лікарняних (декретних) значення не мають.

Приклад 4. Працівник хворів з 5 по 8 грудня 2017 року. Розрахунковий період — грудень 2016 року — листопад 2017 року (365 к. дн.). У розрахунковому періоді працівник:

— з 1 березня по 7 квітня 2017 року хворів (31 к. дн. березня + 7 к. дн. квітня);

— з 5 по 18 червня перебував у відпустці без збереження зарплати (14 к. дн.);

— з 1 по 24 вересня був у щорічній основній відпустці.

Березень 2017 року повністю не відпрацьований з поважної причини (тимчасова непрацездатність). Тому цей місяць «викидаємо» і розрахунковий період «звужується»: 365 к. дн. - - 31 к. дн. = 334 к. дн.

Далі «прибираємо» дні, які також не були відпрацьовані з поважних причин (хвороба і відпустка «за свій рахунок»). А ось дні щорічної відпустки залишаємо ☺.

Тепер підрахуємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних:

334 - 7 - 14 = 313 (к. дн.).

Розраховуємо середньоденну зарплату

Спершу розглянемо, які виплати слід включати в розрахунок.

У розрахунку середнього заробітку для оплати лікарняних листів за місцем роботи на умовах трудового договору беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати в сумі, що ввійшла до бази стягнення ЄСВ у складі заробітної плати (див. пп. 3 і 32 Порядку № 1266).

При цьому

суми лікарняних і допомоги по вагітності та пологах не беруть участі в розрахунку середньої зарплати, незважаючи на те, що вони входять у базу нарахування ЄСВ

Чому? Усе просто: дні тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не беруть участі в розрахунку лікарняних/декретних. А отже, і виплатам, нарахованим за такі дні, там місця немає.

Після того, як визначилися з виплатами, які включаються в розрахунок, і кількістю календарних днів у розрахунковому періоді, знаходимо середньоденний заробіток за формулою, наведеною на с. 56.

Приклад 5. Використовуючи умови прикладу 4 (див. вище), припустимо, що працівнику за період грудень 2016 — листопад 2017 року були нараховані:

— зарплата за фактично відпрацьований час у загальній сумі 56500,00 грн.;

— відпускні — 4070,00 грн.;

— матеріальна допомога до відпустки — 5000,00 грн.;

— лікарняні — 6270,00 грн.

Визначимо суму виплат, які братимуть участь у розрахунку лікарняних:

56500,00 + 4070,00 + 5000,00 = 65570,00 (грн.).

Середньоденна зарплата дорівнює:

65570,00 : 313 = 209,49 (грн./к. дн.).

Пам’ятайте: із загальної суми зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, виключаємо «зарплатні» виплати, які були нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин.

Приклад 6. Працівник хворів з 11 по 15 грудня 2017 року. Розрахунковий період для оплати періоду тимчасової непрацездатності — грудень 2016 року — листопад 2017 року.

У червні 2017 року працівник весь місяць не працював у зв’язку з перебуванням у відпустці «за свій рахунок» на підставі п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки.

У розрахунковому періоді працівнику нараховано заробітну плату в сумі 72000,00 грн., у тому числі в червні нараховано премію за підсумками роботи за ІІ квартал 2017 року в сумі 3000,00 грн.

Оскільки в червні працівник не відпрацював жодного дня, цей місяць, а також суму премії, нарахованої цього місяця, виключаємо з розрахунку середнього заробітку.

Кількість днів у розрахунковому періоді становить:

365 - 30 = 335 (к. дн.).

Сума заробітку, що бере участь у розрахунку:

72000,00 - 3000,00 = 69000,00 (грн.).

Визначимо середньоденний заробіток:

69000,00 : 335 = 205,97 (грн./к. дн.).

Важливо! Якщо працівник — внутрішній сумісник, то розрахунок лікарняних (декретних) за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводимо окремо, виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи! Тобто в тому ж порядку, як і для зовнішніх сумісників.

Крім того, майте на увазі: сумарна зарплата, з якої розраховують лікарняні (декретні), по місяцях розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 30 Порядку № 1266).

А як бути, якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин (див. вище) не відпрацював жодного дня або страховий випадок настав у перший день роботи? У цьому випадку середньоденну зарплату знаходимо, розділивши тарифну ставку (оклад) або її частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівнику на день настання хвороби, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Як ця норма застосовується на практиці, ви можете дізнатися з прикладу 9 на с. 61.

Тарифну ставку (оклад) працівнику не встановлено? Тоді розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (або її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).

Після того, як ви визначили середньоденний заробіток працівника, потрібно перевірити, чи «вписується» він в обмеження, передбачені Порядком № 1266.

Враховуємо обмеження суми середньоденної зарплати

Середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день (п. 4 Порядку № 1266). Цей показник знаходимо, розділивши максимальну величину бази нарахування ЄСВ, установлену в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Так, якщо настання страхового випадку припадає на грудень 2017 року, середньоденна зарплата не повинна перевищувати 1383,05 грн. (42100,00 грн.* : 30,44).

* Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у листопаді 2017 року (див. с. 5).

Приклад 7. Працівник, який був прийнятий на роботу 20 листопада 2017 року, захворів 24 листопада.

Оклад працівника — 44000,00 грн. Заробітна плата за фактично відпрацьовані в листопаді до початку хвороби 4 дні — 8000,00 грн.

Розрахунковий період — з 20 по 23 листопада 2017 року. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 4.

Середньоденна зарплата дорівнює:

8000,00 : 4 = 2000 (грн./к. дн.).

Її розмір перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день (42100 грн. : 30,44 = = 1383,05 грн.). Тому з урахуванням обмеження всі подальші розрахунки слід здійснювати виходячи із суми 1383,05 грн.

Середньоденну зарплату визначили і порівняли з максимальною величиною? Можна переходити до розрахунку лікарняних (декретних). Про те, як це зробити правильно, ми з вами зараз і поговоримо.

Розраховуємо лікарняні

Розрахунок оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця і допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюємо відповідно до Порядку № 1266. Суму лікарняних (Л) знаходимо за формулою:

Л = ДВ х К,

де ДВ — денна виплата, розрахована залежно від страхового стажу працівника;

К — кількість календарних днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності.

У свою чергу, денну виплату знаходимо так:

ДВ = ЗПсер х С : 100,

де ЗПсер — розмір середньоденної заробітної плати;

С — відсоток оплати листка непрацездатності, який установлюється залежно від страхового стажу (див. табл. 2).

Таблиця 2. Відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу

Страховий стаж

% середньої зарплати

до 3 років

50

від 3 до 5 років

60

від 5 до 8 років

70

понад 8 років

100

пільгові категорії працівників* незалежно від страхового стажу

* До них належать:

— особи, віднесені до 1 — 3 категорій осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону № 796;

— один з батьків або особа, що їх замінює і доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;

— ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551;

— особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом № 1584;

— донори, що мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону № 239.

Важливо! При розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно враховувати обмеження, встановлені Законом № 1105. Усі їх можна умовно розбити на загальні і спеціальні. Розглянемо ці обмеження.

Загальне обмеження щодо суми лікарняних

Загальне обмеження прописане для застрахованих осіб, страховий стаж яких, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр), протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку становить 6 місяців і більше. Озвучимо його.

Сума лікарняних у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ

Причому за роз’ясненнями Мінсоцполітики (див. лист від 03.12.2015 р. № 1837/18/93-15), для порівняння потрібно брати розмір максимальної величини, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду.

Таким чином, якщо працівник був непрацездатний один (або більше) календарний місяць, суму лікарняних, нарахованих за повні місяці хвороби, порівнюємо з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. У випадку якщо сума лікарняних, нарахована за повні місяці непрацездатності, перевищить максимальну величину, «зрізаємо» її до рівня максимальної величини. За «рвані» (неповні) календарні місяці хвороби лікарняні нараховуємо і виплачуємо без такого порівняння.

Приклад 8. Працівник, прийнятий на роботу з 25 вересня 2017 року, був непрацездатний з 29 вересня по 30 листопада 2017 року. Листки непрацездатності, що підтверджують період хвороби (первинний і його продовження), надані в грудні. Страховий стаж працівника — 15 років і 7 місяців. Згідно з довідкою за формою № ОК-7 за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник «заробив» собі страховий стаж більше 6 місяців.

У розрахунковому періоді з 25 по 28 вересня 2017 року (4 к. дн.) працівнику нараховано зарплату в сумі 7619,05 грн., на яку був нарахований ЄСВ.

Визначимо суму фактичної середньоденної зарплати:

7619,05 : 4 = 1904,76 (грн./к. дн.).

Розрахуємо суму обмежуючого показника:

42100,00 : 30,44 = 1383,05 (грн./к. дн.),

де 42100,00 грн. — максимальна величина бази нарахування ЄСВ.

Оскільки фактична середньоденна зарплата (1904,76 грн.) перевищує величину обмежуючого показника (1383,05 грн.), у розрахунках денної виплати орієнтуємося на 1383,05 грн.

Стаж працівника 15 років і 7 місяців. Денна виплата — 1383,05 грн.

Сума лікарняних:

— за 2 дні хвороби у вересні: 1383,05 х 2 = = 2766,10 грн.;

— за 31 день у жовтні: 1383,05 х 31 = = 42874,55 грн.;

— за 30 днів у листопаді: 1383,05 х 30 = = 41491,50 грн.

Сума лікарняних, нарахованих за повний місяць хвороби в жовтні (42874,55 грн.), перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ (42100,00 грн.). Тому за дні тимчасової непрацездатності в жовтні лікарняні нараховуємо в сумі 42100,00 грн.

Загальна сума лікарняних, нарахованих працівнику за час хвороби з 29 вересня по 30 листопада 2017 року, дорівнює:

2766,10 + 42100,00 + 41491,50 = 86357,60 (грн.).

Спеціальне обмеження щодо суми лікарняних

Спеціальне обмеження передбачено для застрахованих осіб, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності, за даними Держреєстру, становить менше 6 місяців.

Причому

за страховими випадками, що настали після 10.10.2017 р., це обмеження «працює» в новій редакції

Наведемо її. Так, застрахованим особам, у яких страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6 місяців, лікарняні розраховують виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески, але при цьому їх сума не може бути більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Розглянемо порядок застосування спеціального обмеження на прикладі.

Приклад 9. Працівниця, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 6 років 4 грудня 2017 року, хворіла з 6 по 11 грудня 2017 року.

У розрахунковому періоді працівниця не відпрацювала жодного дня у зв’язку з відпусткою для догляду за дитиною до 6 років. Оклад працівниці — 5200,00 грн. Страховий стаж — 5 років і 5 місяців. При цьому за останні 12 місяців перед початком хвороби працівниця заробила собі страховий стаж менше 6 місяців.

Оскільки працівниця в розрахунковому періоді не відпрацювала жодного дня, розрахунок середньоденної зарплати здійснюємо виходячи з окладу.

Сума фактичної середньоденної зарплати дорівнює:

5200,00 : 30,44 = 170,83 (грн./к. дн.).

Сума денної виплати з урахуванням стажу працівниці становить:

170,83 х 70 : 100 = 119,58 (грн./к. дн.).

За останні 12 місяців працівниця заробила собі страховий стаж менше 6 місяців. Тому застосовуємо спеціальні обмеження. Розрахуємо суму мінімальної середньоденної зарплати:

3200,00 : 30,44 = 105,12 (грн./к. дн.).

Як бачите, сума денної виплати (119,58 грн.) вища за мінімальну середньоденну (105,12 грн.). Тому в розрахунку лікарняних братиме участь мінімальна середньоденна зарплата.

Сума оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності становить:

105,12 х 5 = 525,60 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності — 105,12 грн.

Загальна сума лікарняних:

525,60 + 105,12 = 630,72 (грн.).

Тепер давайте розглянемо особливості обчислення суми декретних.

Розраховуємо допомогу по вагітності та пологах

Розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах можна представити таким чином:

Д = ЗПсер х Кв,

де Д — сума допомоги по вагітності та пологах;

ЗПсер — сума середньоденної заробітної плати;

Кв — кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Як бачите, на відміну від лікарняних, допомога по вагітності та пологах обчислюється в розмірі 100 % середньоденної зарплати незалежно від загального страхового стажу працівниці.

Але бувають ситуації, коли фактичну середньоденну зарплату, розраховану виходячи з виплат, нарахованих працівниці в розрахунковому періоді, замінює «обмежуюча» середньоденна зарплата. Що це за «фрукт» такий і звідки він узявся? З норм Закону № 1105 (див. ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26), якими встановлено обмеження суми допомоги по вагітності та пологах. Причому зверніть увагу: за страховими випадками, що настали після 10.10.2017 р., такі обмеження діють у новій редакції. Умовно їх розіб’ємо на мінімальне і максимальне (загальне і спеціальне) обмеження сум декретних.

Мінімальне обмеження суми декретних. За страховими випадками, що настали після 10.10.2017 р., сума декретних, нарахованих за основним місцем роботи, у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений виходячи із мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку.

Страховий стаж працівниці, у тому числі за останні 12 місяців, тут значення не має

Важливо! Мінсоцполітики в листі від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 наполягає на тому, що при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах працівницям-сумісницям, у тому числі внутрішнім, мінімального обмеження щодо суми декретних дотримуватися не потрібно. Чому? Відомство вважає достатнім, якщо вимогу щодо декретних не нижче «мінімалки» буде дотримано роботодавцем за основним місцем роботи працівниці.

Максимальні обмеження суми декретних. Тут важливий стаж працівниці за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Якщо такий стаж за даними Держреєстру склав менше 6 місяців — застосовуємо спеціальне максимальне обмеження за сумою декретних, прописане в п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105.

За таких умов за страховими випадками, що настали після 10.10.2017 р., допомогу по вагітності та пологах розраховують виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але при цьому її сума не може бути більше за розмір допомоги, обчислений з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.

Щоб виконати цю вимогу, порівнюємо середньоденну зарплату, розраховану виходячи з фактичної зарплати працівниці, із середньоденною зарплатою, обчисленою виходячи з двократного розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку. Суму декретних визначаємо за меншим показником.

При цьому врахуйте: за страховими випадками, що настали після 10.10.2017 р., «розкидувати» по місяцях і «зрізати» суму допомоги до рівня двох мінзарплат у повних місяцях перебування в декретній відпустці не потрібно.

Приклад 10. Працівниця, яка за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку «заробила» собі страховий стаж менше 6 місяців, іде в декретну відпустку з 25 грудня 2017 року на 126 календарних днів. Для працівниці це місце роботи є основним. Середньоденна заробітна плата працівниці становить:

— варіант 1 — 220,60 грн./к. дн.;

— варіант 2 — 200,00 грн./к. дн.;

— варіант 3 — 103,50 грн./к. дн.

Передусім, визначимо мінімальний і максимальний розмір середньоденного заробітку.

Так, розмір нижнього обмежуючого показника (мінімальна середньоденна зарплата) дорівнюватиме: 3200,00 : 30,44 = 105,12 (грн./к. дн.).

Верхній обмежуючий показник (двократна мінімальна середньоденна зарплата) становить: 3200,00 х 2 : 30,44 = 210,25 (грн./к. дн.).

1 варіант — фактична середньоденна зарплата перевищила верхній обмежуючий показник. Тому для розрахунку декретних використовуємо показник двократної мінімальної середньоденної зарплати — 210,25 грн./к. дн.

Сума допомоги по вагітності та пологах дорівнюватиме:

210,25 х 126 = 26491,50 (грн.);

2 варіант — фактична середньоденна зарплата «вписалася» в обмежуючі критерії. Тому для розрахунку декретних використовуємо фактичну середньоденну зарплату.

Сума декретних становить:

200,00 х 126 = 25200,00 (грн.);

3 варіант — фактична середньоденна зарплата не дотягла до нижнього обмежуючого показника. Розрахунок декретних здійснюємо виходячи з мінімальної середньоденної зарплати — 105,12 грн./к. дн.

Визначимо суму допомоги по вагітності та пологах: 105,12 х 126 = 13245,12 (грн.).

Переходимо до ситуації, коли в працівниці страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить 6 або більше місяців. Тут важливо не порушити загального максимального обмеження щодо суми декретних.

У такій ситуації сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

Для дотримання цього обмеження необхідно визначити дві величини:

1) середньоденну зарплату виходячи з фактичної зарплати працівниці;

2) максимальну середньоденну зарплату шляхом ділення максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установленої в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Визначаємо суму допомоги виходячи з меншої величини і розподіляємо її по місяцях, на які декретні припадають. Декретні, нараховані за повні календарні місяці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, не повинні перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. Тобто отримані місячні суми «обрізаємо» до рівня максимальної величини і нараховуємо декретні з урахуванням «обрізаних» сум.

Приклад 11. Працівниця була прийнята на роботу 15 травня 2017 року. З 11 грудня 2017 року вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами на 126 календарних днів. Страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить 10 місяців.

Заробітна плата, що нарахована їй у розрахунковому періоді (червень — листопад 2017 року) і бере участь у розрахунку декретних, — 252000 грн.

Середньоденна зарплата становить:

252000,00 : 183 = 1377,05 (грн./к. дн.).

Максимальна середньоденна зарплата дорівнює:

42100,00* : 30,44 = 1383,05 (грн./к. дн.).

* Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у листопаді 2017 року (див. с. 5).

Фактична середньоденна зарплата (1377,05 грн.) не перевищує максимальної середньоденної зарплати (1383,05 грн.). Отже, попередній розрахунок суми декретних здійснюємо виходячи із суми фактичної середньоденної зарплати.

Розрахуємо суми допомоги по вагітності та пологах у розрізі місяців декретної відпустки:

— грудень: 1377,05 х 21 = 28918,05 (грн.);

— січень: 1377,05 х 31 = 42688,55 (грн.);

— лютий: 1377,05 х 28 = 38557,40 (грн.);

— березень: 1377,05 х 31 = 42688,55 (грн.);

— квітень: 1377,05 х 15 = 20655,75 (грн.).

Сума декретних за дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами в січні і березні (42688,55 грн.) перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду (42100 грн.).

Отже, суми допомоги, нараховані за дні відпустки в таких місяцях, «обрізаємо» до рівня максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяла в листопаді 2017 року.

Визначимо загальну суму допомоги, яку слід нарахувати працівниці:

28918,05 + 42100,00 + 38557,40 + 42100,00 + + 20655,75 = 172331,20 (грн.).

Підіб’ємо підсумки?

висновки

  • Середньоденну зарплату для оплати і періоду тимчасової непрацездатності, і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюють за єдиними правилами. При цьому її величина не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ у розрахунку на один календарний день.
  • У загальному випадку розрахунковий період для обчислення суми лікарняних/декретних дорівнює 12 повним календарним місяцям роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку.
  • Сума лікарняних/декретних у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
  • Для застрахованих осіб, які за 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше 6 місяців, установлені спеціальні обмеження за максимальною сумою лікарняних і декретних.
лікарняні, декретні, допомога по вагітності та пологах, допомога з тимчасової непрацездатності, середньоденна зарплата, порядок розрахунку, розрахунковий період, обмеження суми додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті