Готуємося до Нового року: як облікувати?

Документальне оформлення

Кожне підприємство, яке вирішило витратитися на новорічні святкові заходи, стає перед необхідністю їх певним чином документально оформити. Адже саме первинні документи є підставою для обліку господарських операцій (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV).

Отже, тут нам допоможуть:

1) наказ керівника про проведення заходів із новорічного оформлення приміщень. У цьому документі зазвичай обумовлюються порядок, місце та строки проведення заходів із новорічного оформлення приміщень, відповідальні за це особи. Також у наказі варто зазначити, що новорічні заходи мають зв’язок із безпосередньою діяльністю підприємства);

2) кошторис витрат на проведення заходів із новорічного оформлення;

3) первинні (розрахункові, платіжні, прибуткові тощо) документи, які свідчать, що витрати на передноворічні приготування дійсно були понесені (наприклад, прибуткові накладні тощо).

Також незайвим буде скласти звіт про витрати на проведення рекламної акції. Адже якщо пов’язати новорічний святковий «бабах» з рекламою, буде значно легше доводити обґрунтованість таких витрат і їх «господарність» (що аж надто важливо для цілей ПДВ-обліку).

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку новорічне «приладдя» обліковується у складі активів підприємства. Тому залежно від строку експлуатації та вартості місце новорічної атрибутики, придбаної для прикрашення ваших приміщень, може бути у складі:

а) основних засобів — якщо строк експлуатації матеріальних цінностей більше одного року, а вартість перевищує вартісну межу, установлену підприємством. Облік таких «новорічних» основних засобів, наприклад, може здійснюватися на субрахунку 109 «Інші основні засоби», куди, зокрема, можуть потрапляти штучні ялинки, світлотехніка, ростові фігури Діда Мороза, Снігуроньки, інших казкових персонажів тощо;

б) МНМА — якщо строк експлуатації предметів більше одного року, але вартість при цьому не перевищує вартісного критерію, установленого підприємством. Такі недорогі прикраси зараховуються на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Прикладами таких активів можуть слугувати гірлянди, світлові гармати, дзеркальні диско-кулі тощо;

в) запасів — якщо строк експлуатації новорічної атрибутики менше року. Такі матеріальні цінності обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» та субрахунку 209 «Інші матеріали». Зазвичай до їх числа потрапляють картонні гірлянди, повітряні кульки, ялинкові іграшки, серпантин, сніжинки, дощик, конфетті тощо, а також живі ялинки, оскільки строк їх служби невеликий.

При цьому витрати на придбання або амортизацію новорічних прикрас для торговельного залу, як правило, списуються на рахунок 93 «Витрати на збут». Витрати на прикрашання офісу списуються на рахунок 92 «Адміністративні витрати» (якщо йдеться про офіси «без клієнтів») або на рахунок 93 (якщо йдеться про офіси, куди приходять клієнти).

Послуги, пов’язані з проведенням новорічних свят, також списуються до витрат в залежності від напряму їх використання: витрати на проведення корпоративу тільки «для своїх» списуються на рахунок 92, а витрати на корпоративи за участі клієнтів чи бізнес-партнерів — на рахунок 93.

Податковий облік

Підхід до податкового обліку визначатиметься залежно від того, яке саме приміщення ви збираєтесь прикрашати — торговельний зал чи офіс. Але спочатку ознайомтеся із загальними принципами, які дозволять класифікувати ті чи інші «новорічні» придбання щодо їх облікової сутності.

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку діятимуть загальні «бухоблікові» принципи. Тобто ті самі витрати, які зменшили бухобліковий фінрезультат, зменшать і об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Мабуть, найприємніша «реформаційна» новина для платників податку на прибуток в тому, що

Це правило діє після 01.01.2015 р. і стосується абсолютної більшості як «новорічних», так і інших витрат, які податківці раніше «завертали», посилаючись на їх негосподарський характер¹.

¹ Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 86, с. 9.

Виняток становлять тільки високодохідні платники податку на прибуток, які для новорічних свят придбавають активи, що можна класифікувати як основні засоби. Тобто вартістю понад 6000 грн. і строком експлуатації понад один рік (п.п. 14.1.138 ПКУ). Такі основні засоби в податковоприбутковому обліку заборонено амортизувати. Крім того, заборонено відносити до «податкових» витрати на ремонт таких основних засобів. Відтак, на суму амортизації і ремонту таких основних засобів треба збільшити фінрезультат до оподаткування (п.п. 138.3.2 ПКУ).

Це, звісно, в тому випадку, якщо ви погоджуєтеся, що «новорічні» основні засоби є невиробничими. Якщо хочете із цим сперечатися — читайте далі наші аргументи.

ПДВ. У ПДВ-обліку все стандартно: на дату першої події відображаємо податковий кредит з усіх «новорічних» придбань з ПДВ (п. 198.2 ПКУ). Але! Якщо ці придбання визнати такими, що не пов’язані із господарською діяльністю — необхідно нараховувати «компенсуючий» ПДВ згідно з п.п. 198.5 ПКУ.

Якщо ви із цим згодні — це, власне, все, що вам потрібно знати про ПДВ-облік. Але якщо ви хочете позмагатися за податковий кредит з ПДВ — доведеться доводити зв’язок «новорічних» витрат з господарською діяльністю. Аргументи для цього будемо шукати далі у роз’ясненнях і судовій практиці.

Прикрашаємо вітрини і торговельні зали магазинів. Торговельним установам обґрунтувати придбання новорічної атрибутики простіше. Адже святкова атмосфера у торговельному залі чи відповідним чином прикрашена вітрина привертають додаткову увагу до їхньої продукції та підприємства загалом. Тому аби обґрунтувати «господарність» таких витрат, придбання новорічних прикрас доцільно розглядати саме виходячи з цієї логіки. Такі витрати можна назвати «господарськими», схарактеризувавши їх як витрати на рекламу чи інші витрати, пов’язані зі збутом продукції.

Якщо строк служби придбаної для новорічних заходів атрибутики становить понад один рік, а вартість — максимум 6000 грн., вони визнаються малоцінними необоротними матеріальними активами (МНМА) у складі групи 11 (п.п. 138.3.3 ПКУ). Витрати на придбання таких об’єктів зменшать фінрезультат до оподаткування через «бухоблікову» амортизацію. При цьому зауважте: «амортизаційні» різниці за такими активами у високодохідників не виникають, бо ж МНМА не є основними засобами у розумінні ПКУ (див. листи ДФСУ від 19.01.2017 р. № 1000/6/99-99-15-02-02-15; від 02.03.2017 р. № 4346/6/99-99-15-02-02-15 і від 31.03.2017 р. № 6607/6/99-99-15-02-02-15).

Нарешті, якщо придбані для прикрашення новорічні пристосування служать понад один рік та коштують більше 6000 грн., їх слід обліковувати у складі інших основних засобів (група 9). За такими активами високодохідники мають визначати «амортизаційні» різниці, передбачені пп. 138.1, 138.2 ПКУ. «Бухгалтерська» та «податкова» амортизація відображаються відповідно у рядках 1.1.1 і 1.2.1 АМ.

Якщо придбана новорічна атрибутика має зв’язок із господарською діяльністю, податковий кредит відображається без нарахування «компенсуючого» ПДВ.

Що ж, із оздобленням торговельних приміщень ситуація є більш-менш зрозумілою, тож переходимо до приміщень офісних.

Прикрашаємо офісні приміщення. З офісами ситуація набагато складніша. Тут головне завдання — довести зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю — ускладнюється. Адже прикрашання офісу не завжди можна обґрунтувати бажанням привабити нових клієнтів. Ця логіка певною мірою спрацює з офісами, куди приходять клієнти. Але є офіси «без клієнтів». Що робити з ними? Послатися на те, що новорічна атрибутика на робочому місці підвищить продуктивність праці робітників офісу? Але це аж занадто «натягнута» аргументація.

Виходячи із цього, слід зазначити, що придбану підприємством новорічну атрибутику з метою прикрашення офісу складно пов’язати з господарською діяльністю. Адже придбання такої атрибутики пов’язане перш за все зі створенням святкової атмосфери на робочому місці.

Тут прямі норми, які дозволяли б претендувати на податковий кредит і амортизацію основних засобів (для високодохідників), знайти важко. Тож сподіваємося перш за все на те, щоб відстояти своє право на такі дії в судах.

Забігаючи наперед, відзначимо, що змагатися за витрати є сенс у тому випадку, коли витрати на прикрашання офісу можна пов’язати з рекламою підприємства чи підвищенням його позитивного іміджу серед клієнтів. А це можливо лише у тому випадку, якщо клієнти приходять до офісу і на власні очі бачать його прикрашеним. Нижче ми проаналізуємо наявну судову практику відносно «господарської» спрямованості витрат щодо кожного конкретного «новорічного» атрибута.

Ялинка. Податківці в «дореформаційні» часи, ясна річ, були проти «податкових» витрат на придбання ялинки (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 47, с. 24). Якщо ідеться про живу ялинку — перейматися можна хіба що про податковий кредит із ПДВ. Адже жива ялинка для облікових цілей є запасами, тож в податковоприбутковому обліку ніщо не заважає відобразити витрати на її придбання навіть без доказів зв’язку із господарською діяльністю. А от із дорогими штучними ялинками виникають обидві проблеми — і податковий кредит, і амортизація ялинки як основного засобу (у високодохідників). До слова: останнє — малоймовірно, адже штучні ялинки вартістю понад 6000 грн. зустрічаються не дуже часто.

Чи можливо сперечатися із цією позицією? Спробуємо.

У цьому нам допоможе ухвала ВАСУ від 03.12.2009 р. у справі № К-29291/06², у якій суд дійшов висновку, що можна пов’язати придбання ялинки з господарською діяльністю. На думку суду, це можливо, якщо обґрунтовувати її придбання не новорічними святами, а естетичним поліпшенням побутових умов офісу, у якому платник здійснює свою статутну діяльність. Проте тут є одна важлива особливість: ялинку було встановлено у приміщенні, в якому платник надавав платні послуги. Із цієї правової позиції суду можна винести вельми важливий принцип:

² Див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/7275710.

Аналогічний висновок випливає також із постанови Одеського апеляційного адміністративного суду 23.02.2016 р. у справі № 821/3357/15-а³. Керуючись цим принципом, передноворічне оздоблення офісів, куди приходять клієнти, безумовно, можна пов’язати зі створенням у клієнта позитивного іміджу підприємства. А отже, із його господарською діяльністю.

³ Див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/56130520.

Надалі у нашому підході до прикрашання офісів ми керуватимемося перш за все саме цим принципом. Тож рухаймося далі!

Новорічні гірлянди та ялинкові іграшки. У листі ДПАУ від 28.01.2010 р. № 806/6/23-4016/40 податкові органи згадали про гірлянди як приладдя для мерчандайзингу. Але «підвести» під цей принцип традиційні новорічні гірлянди в офісі навряд чи вийде. Суди так само вважають за можливе відображати «податкові» витрати на придбання гірлянд виключно у зв’язку із рекламними заходами (див. ухвалу ВАСУ від 26.07.2011 р. у справі № К/9991/2739/11⁴ та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2017 р. у справі № 826/2708/17⁵).

⁴ Див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/18259094.

⁵ Див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/65904378.

Для того щоб «налагодити» цей зв’язок, знову ж таки, необхідно, аби прикрашалися саме ті приміщення, в яких приймають клієнтів. Окрім того, на нашу думку, додатковий аргумент, аби зберегти ці витрати для податкового обліку — замовити ексклюзивні гірлянди з логотипом чи назвою підприємства.

У цьому випадку можна «підвести» придбання гірлянд під вищенаведений принцип щодо ялинок. Можна побачити натяк на прихильне ставлення до таких витрат у роз’ясненнях податківців (зокрема, у вже згадуваному вище листі ДПАУ). Судова практика також дає певні надії на цей шлях порятунку податкового кредиту (див. постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 р. у справі № 2а-391/10/2070⁶ і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 р. у справі № 876/6510/14⁷).

⁶ Див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/14974729.

⁷ Див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/42706207.

В інших випадках, тобто коли встановлення гірлянд не має на меті рекламу, розраховувати на податковий кредит за придбанням таких гірлянд і ялинкових іграшок, на нашу думку, ризиковано. Тож податковий кредит за такими придбаннями доведеться компенсувати ПДВ-зобов’язаннями згідно з п. 198.5 ПКУ.

Новорічний одяг. До новорічного одягу можна віднести костюми Діда Мороза, Снігуроньки, інших казкових персонажів, а також новорічні шапочки (ковпаки і т. п.).

Такі придбання, мабуть, видаються вітчизняним платникам занадто «екзотичними», аби змагатися за їх зв’язок із господарською діяльністю. Можливо, тому ми не знайшли практично жодних роз’яснень щодо «господарності» вказаних придбань.

Маємо хіба що позитивне для платника рішення щодо витрат на виготовлення декоративного Діда Мороза, встановленого на фасаді магазину (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2011 р. у справі № 826/7661/ 13-а)⁸. Однак проводити у цьому випадку аналогію з новорічним костюмом, на нашу думку, вельми сумнівно.

⁸ Див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/33204880.

Утім, якщо новорічний одяг буде використовуватися в офісах, де здійснюється прийом клієнтів, виходячи із «загального» принципу, вважаємо, що податковий кредит без «компенсуючого» ПДВ все-таки відображати можна. При відображенні новорічного одягу в обліку слід керуватися загальними принципами, які діють щодо їх вартості та строку експлуатації.

Послуги дизайнера. Припустимо тепер, що підприємство вирішило створити професійне новорічне оформлення офісу і наймає для цього дизайнера. Зрозуміло, що податкові органи, виходячи зі своєї загальної позиції, заперечуватимуть проти господарського спрямування цього придбання.

Однак посилаючись на вже наведений вище принцип, можна врятувати податковий кредит за такими послугами. Для цього необхідно зазначити, що дизайнер працює саме над оформленням приміщень, куди приходять клієнти.

На підтримку таких витрат ми маємо позитивне судове рішення щодо послуг дизайнера із новорічного оздоблення центру з обслуговування VIP-пасажирів та прилеглої до нього території (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2013 р. у справі № 826/7969/ 13-а⁹). А зовсім нещодавно з’явилося позитивне рішення і щодо послуг дизайнера, отриманих для прикрашання офісу (див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 р. у справі № 826/2708/17¹⁰).

⁹ Див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/32988419.

¹⁰ Див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/69922909.

Новорічний корпоратив. Витрати на новорічний корпоратив можна «прив’язати» до господарської діяльності у тому випадку, якщо такий корпоратив пов’язаний зі створенням позитивного іміджу підприємства (наприклад, якщо на нього запрошені теперішні або потенційні клієнти).

В інших випадках відображати податковий кредит за витратами на новорічний корпоратив без «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ, на нашу думку, аж занадто сміливо. Ліпше нарахувати «компенсуючи» податкові зобов’язання з ПДВ. Тим більше і фіскали на цьому наполягають (див. лист ГУ ДФС у Миколаївській обл. від 11.02.2016 р. № 431/10/14-29-15-01-10).

Загальний висновок. Тож, на нашу думку, змагатися за податковий кредит за засобами для новорічного прикрашання офісів варто лише в одному випадку: коли є можливість довести, що ці придбання певним чином пов’язані з рекламою або створенням позитивного іміджу підприємства у клієнта. Це можливо тоді, коли ялинка, гірлянди, інші новорічні декорації прикрашають офіси, у які приходять клієнти.

Прикладами тут можуть бути офіс туристичної фірми або рекламної компанії, куди приходять замовляти послуги (так звані фронт-офіси). У цьому разі порядок податкового обліку практично не відрізнятиметься від тих випадків, коли прикрашається торговельне приміщення.

Якщо ж ідеться про офіси, у які не приходять клієнти (наприклад, службові приміщення, бек-офіси тощо), то у разі прикрашання їх на «безкомпенсаційний» податковий кредит сподіватися не варто. Прикрашання таких офісів однозначно можна кваліфікувати як негосподарську діяльність.

Також варто зазначати, що після податкової реформи, яка відбулася до реанімації податкових витрат для цілей податкового обліку, кількість судових спорів щодо зазначених питань об’єктивно зменшилася, тож прослідкувати певну тенденцію у рішеннях судів тепер буде складніше.

Приклад. З метою збільшення обсягу продажів підприємство вирішило прикрасити в передноворічний період приміщення торговельного залу та вітрини магазину. Для цього було придбано:

— штучну ялинку вартістю 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.);

— підставку для ялинки вартістю 240 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн.);

— електричні гірлянди 50 штук на загальну суму 4800 грн. (у тому числі ПДВ — 800 грн.);

— серпантин, кульки, ялинкові іграшки на суму 720 грн. (у тому числі ПДВ — 120 грн.).

Крім того, для прикрашення приміщення бек- офісу було придбано 3 новорічні композиції на суму 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.), а також світлодіодну конструкцію у формі ялинки вартістю 840 грн. (у тому числі ПДВ — 140 грн.).

Обліковуємо витрати на новорічне прикрашання

На цьому можна поставити крапку. Підготуйтеся до свят заздалегідь, аби облікова морока святковий настрій не зіпсувала!