* Щодо послуг запрацює тільки після внесення змін до форми і Порядку заповнення ПН, якими збираються додати в ПН нову графу для зазначення коду для послуг (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 9, с. 5 і № 7, с. 31).
ПДВ
Уже частково стає «традицією», що з оновленням законодавства і переходом від старих правил до нових самі перехідні ситуації залишаються «за бортом» — законодавці взагалі не приділяють їм уваги. Так і цього разу: усе ускладнює те, що в ПКУ не передбачено жодних перехідних норм стосовно «перехідних» ПН/РК. Ну що ж, давайте розбиратися разом. Тим паче, що нагальних запитань тут вистачає. Пройдемося найпоширенішими.
Якщо ПН 2016 року реєструємо в 2017-му
Чи писати код товарів і послуг? Відомо, що поголовне кодування ввели з 01.01.2017 р. Тому «кодувати» необхідно ті ПН/РК, які складено починаючи з 1 січня 2017 року. А ось усі «попередні» ПН/РК (складені раніше, тобто з датою складання «до 01.01.2017 р».) «кодувати» не треба. Навіть якщо їх реєструємо в 2017 році (по суті, момент реєстрації ПН/РК — обставина другорядна і для кодування ролі не грає). Тому для «старих» ПН/РК правила складання залишаються «старими». Ну а вони не вимагали проставляти код в ПН/РК (кодувалися тільки (!) імпортні і підакцизні товари).
Радує, що аналогічним чином тлумачать ситуацію і контролери. У листі ДФСУ від 20.01.2017 р. № 1312/7/99-99-15-03-02-17 про це говорилося: введені з початку року
зміни в частині вказівки в ПН кодів товарів за УКТЗЕД застосовуються до ПН, дата складання яких припадає на період з 1 січня 2017 року
Так що на реєстровані в 2017-му торішні ПН/РК поголовне кодування не поширюється (коди в них проставляти не потрібно, за винятком, хіба що, як відзначалося, підакцизу з імпортом).
Якщо в 2017-му виправляємо торішні ПН-помилки. І, до речі, схожою буде ситуація, якщо в 2017-му виправляємо торішні ПН-помилки. Скажімо, забули виписати тоді (у 2016-му) ПН — тепер виписуємо її торішньою датою (першої події). Або ж виправляємо торішню ПН-помилку, припустимо, в даті ПН або ІПН покупця (через «зменшуючий» РК і перевиписку ПН). Тоді в такій ПН 2016 року, що виписується, яку реєструємо вже сьогодні, в 2017-му, також не проставляємо код. Хоча, що примітно, сам виправляючий РК (якщо він «свіжий» і датований вже 2017 роком) у такому разі «кодувати» доведеться (детальніше про це ще скажемо далі).
Граничний строк реєстрації — 180 або 365 календарних днів? З 01.01.2017 р. збільшено (!) граничний строк реєстрації ПН/РК зі 180 до 365 календарних днів (п. 201.10 ПКУ). Звідси виникають запитання: чи стосується новий 365-денний строк «перехідних» ПН/РК, складених до 01.01.2017 р.? Чи можна їх реєструвати впродовж 365 днів? Чи вдасться тоді зареєструвати ті «старі» ПН, за якими сплинуло 180 днів, але не пройшло 365 днів? Від контролерів поки із цього приводу ані слова.
Найпесимістичніший прогноз: по факту усе залежатиме від того, як оновлять програмне забезпечення (ПЗ). Раптом в ньому поставлять фільтр для усіх ПН/РК з датою складання до 01.01.2017 р. ☹ Навіщо? Щоб по них залишити «старий» строк реєстрації в 180 календарних днів? Тоді зареєструвати «старі» ПН/РК з датою складання до 01.01.2017 р. по-новому (у 365-денний строк) просто не вийде.
Хоча, на наш погляд,
для застосування нового строку (365 днів) до «перехідних» ПН є усі підстави
Принаймні, до тих ПН/РК, за якими в 2016-му не сплинув 180-денний строк. Адже за такими ПН/РК «граничний» (тодішній 180-денний) строк реєстрації за станом на 01.01.2017 р. не порушено (не вичерпано)! Тобто з настанням 2017-го він триває й далі. Ось тільки розчерком пера законодавців з 2017-го такий реєстраційний строк подовжено і він став вже 365-денним. Ну а оскільки реєструємо ці ПН/РК в 2017-му, то і рівняємося на діючий (!) на момент їх реєстрації 365-денний строк! Виходить, що граничний строк реєстрації таких «перехідних» ПН/РК автоматом подовжується (до 365 днів).
Усе набагато важче зі «старими» ПН/РК, за якими 180-денний строк у 2016-му вже сплив, а 365-денний ще ні. По правді кажучи, в їх реінкарнацію сьогодні чомусь важко віриться. Тоді як, по-хорошому, 365-денний строк повинен поширюватися і на них (оскільки колишній 180-денний строк був «не дуже-то законний»).
Ну посудіть самі. Адже той же строк (365 днів!) відведено покупцеві, щоб відобразити податковий кредит — ПК (п. 198.6 ПКУ). Проте раніше контролери вже на півдорозі ставили перешкоду і підбиралися до ПК покупця через продавця. Як? Встановивши для продавців при реєстрації ПН/РК обмеження і самовільно відвівши для цього лише половинку строку — в 180 календарних днів. Тим самим продавці були позбавлені можливості зареєструвати ПН/РК через 180 днів. З чим, до речі, не погоджувався сам (!) Мінфін, вимагаючи від податківців переглянути «урізані» 180 днів у «повномасштабні» 365-денні (лист від 30.03.2016 р. № 31-11120-09-10/9133). Але контролери все одно стояли на своєму (лист ДФСУ від 23.06.2016 р. № 13858/6/99-99-15-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 61, с. 9). Зрештою виходило, що покупець міг (!) впродовж 365 днів відображати ПК, тільки за умови, що продавець (!) зареєструє ПН в 180-денний строк.
Тепер же ці капості усунено — розриву більше немає: для реєстрації ПН, як і для відображення ПК, відведено 365-денний строк. А справа лише за малим: головне, щоб про такі колишні несправедливості «пам’ятало» ПЗ ☺ і «перехідні» ПН/РК від них звільнило, дозволивши їх по праву зареєструвати в 365-денний строк.
Чи будуть штрафи за нереєстрацію ПН? Ще одне запитання-запитань: чи штрафуватимуть в 2017-му за прострочення реєстрації ПН 2016 року, які не видавалися покупцям (у тому числі складених на неплатника)? Адже з оновленням «штрафної» ст. 1201 ПКУ з цього року нависає загроза штрафів і по таких ПН/РК (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 3). Хоча із цього приводу все ще чекаємо чітких роз’яснень контролерів.
За логікою відштовхуватися у такому разі треба від того, на який рік припадає порушення. Тобто в якому році уперше припустимо прострочення реєстрації — пропустили відведений для їх реєстрації «перший» 15-денний строк: у 2016-му («нештрафованому») або 2017-му («штрафованому»).
Якщо в 2016-му (коли відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, які не видавалися покупцям, не було), то і притягнути до відповідальності платників після 1 січня щодо таких ПН/РК не можна.
Якщо ж у 2017-му (коли за це вже передбачена відповідальність), то можуть й оштрафувати. Правда, до таких можуть потрапити лише ПН/РК, складені 17 грудня 2016 року і пізніше. І те, якщо їх стали реєструвати з 16 січня і далі. Адже з 1 січня 2017 року, строго кажучи, для реєстрації ПН/РК запрацював новий подовжений строк, який залежить від того, в якій — першій/другій — половині місяця складено ПН/РК (п. 201.10 ПКУ).
Хоча, сподіваємося, що контролери не стануть так вже педантично прив’язуватися до грудневих дат, а віддадуть перевагу простішому підходу: визнають, що штрафи за прострочення реєстрації повинні застосовуватися тільки до тих не видаваних покупцям ПН/РК, які складені починаючи з 1 січня 2017 року. Загалом, чекаємо вістей від них із цього приводу.
Касовикам ввели 365-денний ПК-строк. Увазі касовиків (тобто платників, які працюють за касовим методом згідно з п. 187.10, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)! З 01.01.2017 р. граничний строк на відображення ПК для них встановили таким же, як і для інших платників — 365 календарних днів з дати складання ПН (останній абзац п. 198.6 ПКУ). Тоді як колишній 60-денний ПК-строк для касовиків скасовано. Тому
з урахуванням (тобто не пізніше) 365 днів касовикам слід формувати ПК і по «перехідних» ПН
Правда, виходить, що для цього тепер касовикам потрібно буде виконати ще і свою «касову» ПК-умову: встигнути розрахуватися з постачальником в 365-денний строк. Адже в силу правил касового методу ПЗ з ПК касовики формують «по грошах» (п.п. 14.1.266 ПКУ). Тобто для визнання ПК, зрозуміло, важлива оплата. Утім, хотілося б ще почути думку податківців із цього приводу.
Якщо до ПН 2016 року складаємо РК в 2017-му — вказуємо код
Тепер уявімо, що в 2017-му виписуємо РК до будь-яких ПН (не важливо — старих або нових). Або, як варіант, виправляємо торішні ПН-помилки за допомогою РК. Чи треба «кодувати» РК?
У такому разі, передусім, виходимо з того, що правила складання РК схожі на ПН. Дослівно в п. 21 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, про це мовиться ось що: «порядок складання розрахунку коригування і його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних». Тобто в цьому випадку вчиняємо по аналогії з ПН. Тут усе вирішує дата складання РК: «до» або «після» 01.01.2017 р. З урахуванням цього застосовуємо правило:
у РК, складених починаючи з 01.01.2017 р. (до будь-яких ПН: старих або нових) проставляємо код
Приємно, що в такому ж дусі висловлюються і податківці. Свою позицію з цього питання ДФСУ вже озвучила в листі від 20.01.2017 р. № 312/7/99-99-15-03-02-17 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 9, с. 5). У ньому роз’яснювалося: «кодувати» необхідно і РК, складені з 01.01.2017 г. При цьому ролі не грає (!), до яких ПН «старих» або «нових» (тобто до ПН з датою складання до 1 січня 2017 року або після цієї дати) складено РК.
Так що неважливо, до якої ПН (2017 року або минулих років) складаєте РК. Якщо РК при цьому «свіженький» (тобто датований 2017 роком), в ньому треба проставляти коди товарів за УКТ ЗЕД (ну а з часом, коли вирішать «послугову» проблему, і коди послуг).
Хоча є і винятки (!) з правил: РК до «компенсуючих» ПН (за пп. 198.5, 199.1 ПКУ) і до ПН з мінбази (за п. 188.1 ПКУ). Ці РК кодувати не треба, оскільки спочатку не кодуються самі «компенсуючі» (див. лист ДФСУ від 20.01.2017 р. № 312/7/99-99-15-03-02-17) і «мінбазові» ПН (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 1-2, с. 5.).
висновки
- «Кодувати» на повну треба ті ПН/РК, які складені з 01.01.2017 р. А ось торішні ПН/РК «кодувати» не треба (за винятком імпортних і підакцизних товарів).
- Вважаємо, що до «перехідних» ПН/РК є усі підстави застосовувати новий строк реєстрації 365 днів. Проте усе вирішиться з оновленням програмного забезпечення.
- З 01.01.2017 р. касовики можуть відображати ПК не пізніше 365 календарних днів з дати складання ПН і за умови розрахунків з постачальником.
