(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 09
  • № 08
  • № 07
  • № 06
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2017/№ 13

Податкова накладна: який УКТ ЗЕД, якщо набір/комплект?

2017-й підкинув нові головоломки: як закодувати в податковій накладній (ПН) товар, що поставляється? Навіть коли на перший погляд товар простий, установити сходу його код іноді не так вже й просто. А що вже говорити, коли товари/комплектуючі (два і більше) з’єднують у набір/комплект! От уже дійсно задачка не з легких! Зараз про це і поговоримо.
ПДВ

Чи необхідно в ПН (для кодування за УКТ ЗЕД) розписувати набори і комплекти «докладно»: порядково — за всіма компонентами? Або в ПН одним рядком можна записати набір/комплект уже як остаточний продукт з його кодом за УКТ ЗЕД? Ось те запитання, над яким ми будемо сьогодні битися. ☺

Одразу відповімо: можливі обидва варіанти (хоча податківці поки бачать один). Усі подробиці далі.

Що роз’яснюють податківці?

Сумніви, як бути: розписувати чи ні в ПН набори і комплекти, посилилися у 2017 році через суцільне кодування всіх товарів, що нагрянуло. І побоювання ці не безпідставні. Адже одразу згадуємо, як до цього (коли кодувалися тільки підакцизні та імпортні товари) контролери вимагали:

— у підсумкових ПН постачання «кодованих» підакцизних або імпортних товарів групувати окремими рядками — за кодами УКТ ЗЕД;

при постачанні вітчизняних товарів з імпортними в наборі (комплекті) розписувати номенклатуру товарів, що входять до набору (комплекту), проставляючи коди УКТ ЗЕД тільки за («кодованими» тоді) імпортними товарами (консультації в підкатегорії 101.17 БЗ, діяли до 01.01.2017 р.).

І ось в умовах поголовного кодування цю «розшифровувальну» логіку контролери стали просувати й далі. Так, податківці радять (101.17 БЗ):

у ПН на постачання товарів у наборі/комплекті розписувати всю номенклатуру товарів, що входять до нього

із зазначенням у гр. 3 коду УКТ ЗЕД (відповідно 10-значного — для підакцизних та імпортних товарів і не менше 4 знаків — для решти товарів).

До того ж, схожі в чомусь роз’яснення нещодавно прозвучали і від київських податківців (розглядалося збирання товару з імпортних комплектуючих). Спершу столичні контролери зазначали: продукція, зібрана з імпортних компонентів (якщо після збирання перші 4 цифри коду УКТ ЗЕД не змінюються), залишається імпортною (і з цим ми не сперечаємося!). Проте далі при постачанні пропонували в ПН поелементно розписувати всі імпортні комплектуючі зібраного товару, з їх початковими «вхідними» кодами УКТ ЗЕД (лист ГУ ДФС у м. Києві від 30.01.2017 р. № 1925/10/26-15-12-01-18).

Усе це вже викликає занепокоєння. Невже тепер у ПН беззастережно доведеться все розшифровувати сповна? Хоча насправді навіть попри все бажання інколи це видається неможливим. Адже одразу виникає низка запитань. Як бути з «покомпонентним» заповненням ПН, якщо ціна кожного компонента не відома, окремо ніде не виділяється і облік за компонентами не ведемо? Інша справа, коли під «компонентність» заточено весь облік (від купівельної ціни до ціни на виході) — тоді це дійсно вийде.

Або, наприклад, як глибоко треба копати, куди доходити у всіх цих розшифровках: до «вузлових» компонентів чи взагалі до дрібниць? Ну, наприклад, продаємо комп’ютер: чи досить записати однією з його складових системний блок або ж і його слід детально розкласти «по поличках» на комплектуючі: процесор, відеокарту, пам’ять, материнську плату, корпус тощо? Де ж грань?

ПН-номенклатура: рівняння на договір з первинкою

Але що на фоні всього цього, поза сумнівом, тішить. На початку все того ж «столичного» листа йшлося про заповнення «номенклатурної» гр. 2 ПН. При цьому податківці самі ж (!) підкреслювали: такий обов’язковий реквізит ПН, як «Номенклатура товарів/послуг продавця» ( п.п. «е» п. 201.1 ПКУ), повинні відповідати (!) формулюванням у первинних документах, які супроводжують постачання товарів/послуг, і не повинен містити інших даних. Від цього засновку, думаємо, і потрібно виходити в пошуках відповіді на запитання! Тому вважаємо:

при заповненні ПН потрібно відштовхуватися від того, що виступає предметом договору

Тобто дивитися на те, що в кінцевому підсумку продаємо те й писати в ПН. Само собою, що в дусі договору має бути витримана і первинка. Загалом, номенклатура товарів з ПН має бути аналогічною формулюванням у договорі і первинних документах. Тоді всі документи будуть «заразом». І якщо, наприклад, за договором і первинкою продаємо меблевий комплект «Кабінет керівника «Престиж», причому окремо його складові з цінами ніяк не виділяючи («безцінова» комплектація в паспорті від виробника на кшталт стіл/тумба/шафа — не рахується), то так у ПН його й занесемо одним рядком як меблевий комплект під загальною вартістю. Або інший приклад: продаємо комп’ютер (за договором і первинкою проходить як: системний блок, монітор, клавіатура, миша — кожна частина зі своєю ціновою позицією). Тоді в ПН заповнимо на нього аж 4 рядки. Причому, зауважте, у цьому випадку системний блок запишемо як «системний блок», а не за запчастинами: відеокарта, пам’ять, процесор тощо.

Інша річ, якщо, припустимо, збираємо покупцю системний блок, усі його запчастини з цінами відомі і за документами збирання провели «розгорнуто». Тоді ніщо не перешкодить також «розгорнуто» на системний блок заповнити і ПН (розписавши його за запчастинами).

Загалом, можливі варіанти. Універсального рецепту немає й бути не може. А в кожному випадку все залежить від того, що продаємо, від облікових тонкощів і від того, як оформили на це всю документацію. Тому з податківцями та їх вимогою про «покомпонентність» можемо погодитися тільки частково. Висловлювана ними думка, швидше, окремий випадок — тільки один із можливих варіантів, але не винятковий. Адже, як ми вже встигли переконатися, у ПН розкласти на складові насправді вдається не будь-який набір/комплект.

Що говорить Митний тариф?

Розмова виявиться неповною, якщо не зазирнути до самого Митного тарифу. Маємо на увазі Закон України від 19.09.2013 р. № 584-VII (ср. 025069200). Адже саме зважаючи на нього й відбувається кодування всіх товарів. До речі, на початку цього гіганта поміщено «Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД» (загальні для всіх товарів), якими необхідно керуватися. Далі свої специфічні «кодові» нюанси зазначено на початку кожного розділу і кожної товарної групи. Ну а в подробицях усі ці «кодові» правила (і загальні, і внутрішньогрупові) деталізовано в Поясненнях до УКТ ЗЕД (затверджені наказом ДФСУ від 09.06.2015 р. № 401*) — ще один документ-титан.

* Див. за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/nakazi/63754.html.

До того ж, можуть стати в нагоді Методичні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД із листа Міндоходів від 26.03.2014 р. № 6983/7/99-99-24-02-03-17 (далі — Методрекомендації № 6983).

Але звернемося все ж таки до першоджерела. Адже тут можна знайти багато цікавого.

В Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД на увагу заслуговують, перш за все, правила 2 (а) і 3 (b)

Розглянемо кожне з них.

Правило 2 (а). Точніше кажучи, його друга частина стосується, в тому числі, комплектного або завершеного виробу, поданого незібраним або розібраним. Так от, керуючись цим правилом, виріб, поставлений розібраним (у розібраному вигляді), класифікується в тій самій товарній позиції, що й зібраний об’єкт! Ну а саме подання товару «комплектуючими» зазвичай пов’язане з вимогами транспортування, пакування, вантажно-розвантажувальних робіт.

Щоправда, універсальність коду (що для розібраного, що для зібраного об’єкта) допустима (!) тільки за умови, що розібраний об’єкт потім збирається в готовий виріб за допомогою простих складальних операцій. Тобто шляхом збирання за допомогою простих кріпильних матеріалів (гвинтів, гайок, болтів тощо) або, наприклад, клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання. Словом, коли в результаті такого збирання не відбувається достатньої переробки ( ч. 6 ст. 40 МКУ) і не змінюється класифікація (тобто код) товару (скажімо, на рівні будь-якого з перших 4 символів коду УКТ ЗЕД).

У такому разі неважливо, як надходить виріб: зібраним чи розібраним. Навіть у розібраному вигляді він класифікується в тій самій товарній позиції, що й готовий зібраний об’єкт.

От посудіть самі. Адже насправді навіть під час надходження розібраними меблі залишаються меблями, обладнання — обладнанням, а виставковий стенд — виставковим стендом тощо. До речі, про те, що, керуючись правилом 2 (а), не за окремими запчастинами (код 841590), а під єдиним кодом (з товарних позицій 841510-841582), потрібно класифікувати, зокрема, комплектні набори систем кондиціонування повітря, ішлося і в Методрекомендаціях № 6983.

Що вже говорити, коли з комплектуючих продаємо зібраний об’єкт! Тоді він собою вже наочно демонструє готовій виріб, а не запчастини. А тому й «кодуємо» його в цілому як один об’єкт.

Як бачимо, сам (!) Митний тариф приписує присвоювати навіть розібраному об’єкту єдиний код без жодної розшифровки комплектуючих. Ну чим не випадок з листа податківців? А там об’єкт узагалі продавався зібраним. Але контролери чомусь у роз’ясненнях дійшли протилежних висновків (вимагаючи «покомпонентної» розшифровки). І, судячи з усього, тільки через те, що комплектуючі надходили з персональними кодами УКТ ЗЕД. Хоча в ході їх збирання перші 4 цифри коду УКТ ЗЕД за виробом не змінилися, тобто достатньої переробки (зміни коду) не було. Тому готовий зібраний виріб цілком можна було підвести в ПН під єдиний код (а не розписувати за комплектуючими). Адже всі умови правила 2 (а) дотримано. Проте про такий варіант контролери чомусь умовчали.

А для себе візьміть на замітку: Митний тариф дає всі підстави присвоювати комплектному об’єкту єдиний код (і далі цей код зазначати в ПН, не доходячи до подетальної розшифровки комплектуючих).

Правило 3(b). Стосується товарів, що надходять у наборах у роздріб. Хоча, думаємо, в умовах поголовного кодування тепер такі правила можна взяти на озброєння будь-яким суб’єктам: як роздрібним торговцям, так і будь-яким укладачам наборів, наприклад, оптовикам. При цьому взагалі за ним «глобальна» ідея — та сама: знову ж таки весь набір можна класифікувати під одним кодом УКТ ЗЕД (тобто окремо компоненти не кодують).

Але як же для набору визначають такий код? За наступним правилом: суміші, багатокомпонентні товари (що складаються з різних матеріалів або виготовлені з різних компонентів), а також товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікують за тим матеріалом або компонентом, що визначає основні властивості цих товарів. Тобто за компонентом, що надає набору основну відмітну ознаку.

У зв’язку з цим свою цінність становлять уже згадувані Пояснення до УКТ ЗЕД, де ці правила підкріплено мовою прикладів. Там, зокрема, пояснюється, що:

— набір для перукаря, що складається з електричної машинки для підстригання (код 8510), гребінця (код 9615), ножиць (код 8213), щітки (код 9603), рушника з тканини (код 6302), укладений у шкіряний футляр (код 4202), класифікують як код 8510 «Електробритви, машинки для підстригання волосся», а, наприклад,

— креслярські набори, що складаються з лінійки (код 9017), транспортира (код 9017), олівця (код 9609) і точила для олівців (код 8214), укладені у пластмасовий пенал (код 4202), класифікують як код 9017 «Інструменти для креслення».

Тобто визначальним обирають компонент, що дає набору відмітну властивість. І за ним усьому набору присвоюють єдиний код. Думаємо, що про такий підхід також варто знати і за необхідності брати його на озброєння. І якщо «покомпонентного» обліку не ведемо (з «покомпонентними» цінами для заповнення ПН визначитися не є можливим), то чому не можна «закодувати» весь набір повністю? Адже сам Митний тариф це дозволяє!

податкова накладна, код товару, код УКТ ЗЕД, набір, комплект додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті