Теми статей
Обрати теми

Ми до вас завітали, а ви зовсім не чекали: обліковуємо помилково отримані гроші

Свіріденко Алла, податковий експерт
Здавалося б, ніщо не передбачало… І раптом ви дізнаєтеся, що у вас на рахунку опинилися «чужі» гроші. Причиною неочікуваного для вас «щастя» могла бути як банківська помилка (адже працівник банку теж людина), так і неуважність контрагента. Але і в тому і в іншому випадку найголовніше запитання: як бути з «помилковими» грошима? Ну і звичайно ж, які податково-бухгалтерські наслідки чекають вас як отримувача помилкового переказу? Давайте швидше розбиратися.

З дитинства всі чудово знають: чуже брати не можна. А якщо воно випадково ☺ опинилося у вас, його в будь-якому випадку доведеться повертати. Ось і помилково отримані гроші теж потрібно якнайшвидше повернути їх законному власнику. А от у які строки потрібно це зробити і що буде, якщо ви зволікатимете — з цього ми й почнемо.

Строки повернення

Усі нюанси перерахування коштів з рахунків платників та їх зарахування на рахунки отримувачів розписані у Законі № 2346* та Інструкції № 22**. Так-от, з точки зору цих документів помилково отримані гроші так і називаються: «помилковий переказ» (п. 1.24 ст. 1 Закону № 2346) або «помилкове зарахування коштів» (п. 1.4 Інструкції № 22).

* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

** Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.

Помилкове зарахування коштів передбачає списання коштів з вини банку або самого неналежного платника з рахунку такого платника та їх зарахування на рахунок неналежного отримувача. Тобто підприємство, якому без законних підстав зараховано суму переказу на його рахунок або видано йому в готівковій формі, вважається неналежним отримувачем.

Отже,

що робити, якщо вам довелося стати «неналежним отримувачем»?

Тут усе залежатиме від того, з чиєї вини сталося помилкове зарахування коштів: з вини банку чи з вини самого платника. Звичайно ж, у будь-якому разі чужі гроші потрібно повернути. Проте далі, як-то кажуть, є нюанси. Але про все по черзі.

Винний у помилковому переказі — банк. Наприклад, у разі неправильного зазначення банківським працівником реквізитів отримувача коштів. У цьому випадку банк-порушник повинен негайно повідомити вас (особисто або через ваш обслуговуючий банк) про здійснення помилкового переказу і про необхідність повернути зазначену суму банку-порушнику***. При цьому п.п. 32.3.1 Закону № 2346 і п. 2.36 Інструкції № 22 говорять про те, що

*** Форму повідомлення про помилковий переказ наведено в додатку 22 до Інструкції № 22.

повернути «чужі» гроші ви зобов’язані протягом 3 робочих днів з дати отримання повідомлення

І не чекайте, що обслуговуючий банк зробить це за вас! Річ у тім, що повноважень щодо самовільного списання коштів з рахунків клієнтів у нього просто немає.

Якщо з будь-яких причин ви порушите встановлений триденний строк, банк-порушник має право вимагати від вас повернути суму переказу, а також сплатити пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день починаючи з дати завершення помилкового переказу по день повернення грошей включно (загальна сума пені не може перевищувати 10 % від суми помилкового переказу) (п.п. 32.3.1 Закону № 2346).

Ну і, звичайно, пам’ятайте: у разі вашої відмови з будь-яких причин повернути кошти в установлені строки, повертатимуть їх у судовому порядку (п. 32.8 Закону № 2346, п. 2.37 Інструкції № 22).

Винний у помилковому переказі — платник. Наприклад, платник зазначив неправильні реквізити отримувача або помилився в сумі платежу на вашу користь. У цьому випадку у справу вступає цивільне законодавство. Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦКУ отримувач помилкових грошей повинен повернути такі кошти як безпідставно набуте майно. За безпідставне отримання і зберігання грошей нараховуються проценти за користування ними ( ч. 2 ст. 1214 ЦКУ).

Якщо ви своєчасно не повертаєте «чужі» гроші, «штрафну» суму процентів визначають, на наш погляд, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦКУ, згідно з якою

боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь період прострочення і 3 % річних від простроченої суми

Більше того, якщо неналежні отримувачі не повертають помилково перераховані кошти, суди в деяких випадках стягують з них і проценти за користування позиковими коштами в розмірі облікової ставки НБУ, передбачені ч. 1 ст. 1048 ЦКУ (див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.09.2016 р. у справі № 227/5688/14ц).

Як бачите, санкціями загрожує не просто отримання «помилкових» грошей з вини неналежного платника, а саме прострочення їх повернення. А отже, щоб уникнути відповідальності за ЦКУ, досить дотримати встановлені для цього випадку строки повернення коштів.

Строки повернення «помилкових» коштів, отриманих з вини платника, установлює ст. 6 Указу Президента України від 16.03.95 р. № 227/95 (ср. ). Тут установлено, що

підприємства зобов’язані повертати «чужі» гроші в п’ятиденний строк

Причому зверніть увагу! Указ не уточнює, в яких днях вести відлік 5-денного строку: у «робочих» чи «календарних». Але сама відсутність уточнення підказує нам, що йдеться саме про 5 календарних днів.

І ще один цікавий нюанс у зв’язку із застосуванням цього Указу. Та сама ст. 6 цього документа передбачає стягнення штрафу з директора і головного бухгалтера в розмірі 2 ннмдг за порушення строків повернення чужих грошей. Але, на щастя, про стягнення такого штрафу нічого не зазначено в КУпАП. Тому директору та бухгалтеру хвилюватися нічого: їм штрафні санкції не загрожують.

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку «помилкові» гроші підприємство-отримувач показує записом: Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Відповідно, повернення відображається зворотною проводкою Дт 685 — Кт 311.

Якщо раптом вам, у зв’язку з несвоєчасним поверненням коштів, довелося сплатити ще й пеню банку або інфляційні і 3 % річних, ці суми йдуть до складу інших операційних витрат ( п. 20 П(С)БО 16 «Витрати»). На наш погляд, відображати такі витрати потрібно кореспонденцією Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» з Кт 685. Щоправда, Мінфін у листі від 08.12.2004 р. № 31-04200-20-10/22572 для подібних витрат порекомендував використовувати субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Податок на прибуток

З податком на прибуток усе вкрай просто. Ви помітили, що надходження «помилкових» грошей та їх повернення не проходять через рахунки обліку доходів/витрат підприємства. А що це означає? Правильно,

такі суми абсолютно не впливають на податковоприбутковий облік отримувача

Про податковий облік доведеться пригадати тільки в тому випадку, якщо ви були настільки нерозторопні з поверненням коштів, що «попали» під «санкції» у вигляді пені банку або інфляційних і 3 % річних. Такі виплати потрапляють до бухвитрат, а отже, автоматично зменшують об’єкт обкладення податком на прибуток.

Для того, щоб нівелювати зменшуючий вплив штрафів на користь окремих категорій контрагентів, законодавці з 01.01.2017 р. передбачили нову податкову різницю. Згідно з новим п.п. 140.5.11 ПКУ платники податків збільшують об’єкт оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені та неустойок, нарахованих відповідно до законодавства і цивільно-правових договорів на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб) і на користь прибутківців, які нараховують податок за ставкою 0 % на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. А ось штрафи та пеня, нараховані на користь звичайних прибутківців, у коригуванні фінрезультату участі не беруть.

ПДВ

Одразу зазначимо: на наш погляд,

при отриманні коштів, помилково (!) перерахованих контрагентом (не в оплату товарів/послуг), податкові зобов’язання не виникають

Відповідно складати податкову накладну (ПН) і реєструвати її в ЄРПН не потрібно. Чому так?

Річ у тім, що об’єктом обкладення ПДВ є операції постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України ( п.п. «а» п. 185.1 ПКУ).

Як бачите, ПКУ чітко визначає об’єкт обкладення ПДВ — операції з постачання товарів. А ось кошти, що не пов’язані з відносинами між суб’єктами господарювання з приводу постачання товарів/послуг, а отримані помилково, не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ.

У принципі, згодні з цим і податківці. Проте у своїй консультації, присвяченій порядку ПДВ-обліку в ситуації, коли в результаті банківської помилки платнику ПДВ на рахунок «капнули» чужі гроші, вони висувають дві додаткові умови, за дотримання яких можна не нараховувати податкові зобов’язання (див. підкатегорію 101.02 БЗ):

1) грошові кошти повернено протягом трьох банківських днів;

2) у платника немає договірних відносин з тим суб’єктом господарювання, який перерахував «помилкові» гроші.

Такі самі умови в іншій своїй консультації податківці висувають і в тому випадку, коли кошти помилково перераховано з вини платника. Тут вони також недвозначно вказують на те, що головними умовами ненарахування ПДВ будуть: (1) відсутність договірних відносин між підприємствами і (2) своєчасне повернення коштів у встановлений для таких випадків 5-денний строк (див. підкатегорію 101.05 БЗ).

Задля справедливості зазначимо, що є і сприятливе для платників податків роз’яснення, в якому податківці, вказуючи на необкладення ПДВ помилково отриманих коштів, узагалі не згадують про строки такого повернення (див. лист ДФСУ від 15.03.2016 р. № 5575/6/99-99-19-03-02-15). Але ми не особливо сподіваємося на нього, оскільки воно має адресний характер і стосується тільки платників податків, які застосовують «касовий» метод нарахування ПДВ.

Якщо одну з цих умов порушено, то, за логікою контролерів, на дату надходження суми коштів, що «заблукали», треба нарахувати ПДВ-зобов’язання і зареєструвати ПН, а на дату повернення — скласти розрахунок коригування та зменшити податкові зобов’язання.

Ми, звичайно ж, не можемо в усьому погодитися з податківцями.

Перш за все, потрібно розуміти: навіть якщо помилкові кошти повернені пізніше встановленого триденного строку або не повернені зовсім (ні банк, ні неналежний платник не вимагають їх повернення), таке порушення розцінюється тільки як порушення порядку проведення безготівкових розрахунків. А це саме по собі ще не є підставою для нарахування податкових зобов’язань, складання ПН і реєстрації її у ЄРПН.

Більше того, на нашу думку, наявність договірних відносин з контрагентом, який помилково зарахував гроші, також не привід для того, щоб обкладати ПДВ усі отримані від нього суми коштів.

Не потрібно нараховувати ПДВ-зобов’язання і відповідно складати ПН, якщо кошти перераховано не в рахунок постачання товарів/послуг

Наприклад, не потрібно нараховувати податок у разі надходження від контрагента коштів на підставі договору постачання в завищеній сумі (якщо сторони окремо не домовилися зарахувати таку передоплату в рахунок авансу за іншим постачанням). Це саме стосується й надходження від покупця повторної оплати одних і тих самих товарів. Тобто важливо, щоб таку надміру сплачену за договором суму сторони не зарахували в рахунок майбутніх постачань товарів (робіт, послуг) за цим або іншим договором. Інакше ця сума дійсно розглядатиметься як передоплата з усіма наслідками, що з цього випливають, у вигляді ПДВ-зобов’язань, а також складання та реєстрації ПН.

Підтвердженням тому, що зайва сума була перерахована помилково, можуть бути, наприклад, договір постачання товарів/послуг, акти звірки взаєморозрахунків, офіційне листування (лист продавця з повідомленням про те, що на його рахунок надійшов помилковий платіж, лист покупця з вимогою повернути помилково сплачені кошти).

Припустимо, між контрагентами укладено договір на постачання товарів на суму 15000 грн., а покупець помилково сплатив 150000 грн. У такому разі продавець повинен виписати ПН тільки на суму 15000 грн., а надлишок 135000 грн. повернути покупцю без нарахування ПДВ. При цьому, для того, щоб податківці не змусили нарахувати ПДВ на «вершок» у сумі 135000 грн., покупець повинен надіслати на адресу постачальника лист з вимогою повернути помилково перераховані кошти, а постачальнику бажано поквапитися і повернути гроші з дотриманням 5-денного строку.

Що ж до процентів у розмірі «інфляційні + 3 % річних», отриманих згідно з ч. 2 ст. 625 ЦКУ, то такі суми ПДВ не оподатковують (див. Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 590).

Єдиний податок

У платників єдиного податку (ЄП) жодних проблем з грошима, що «заблукали», виникнути не повинно. Головна заслуга в цьому належить п.п. 5 п. 292.11 ПКУ. Саме він звільняє від уключення до складу оподатковуваного доходу сум коштів, які платники ЄП повертають покупцям товарів (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів. Простіше кажучи,

єдиноподатник, який отримав «помилкові» гроші, не включає їх суму до бази для нарахування ЄП

На наш погляд, важливо, що ПКУ ніяк не конкретизує періоди отримання та повернення грошових коштів, на які поширюється ця пільга. Тому можна не включати до оподатковуваного доходу не тільки ті гроші, що надійшли та повернені в одному звітному періоді, але також і ті, в яких дата надходження і дата повернення припадають на різні звітні періоди.

Проте податківці по-своєму читають ПКУ і дають із цього приводу зовсім інші роз’яснення. Так, на їх думку (див. підкатегорію 108.01.02 БЗ):

— якщо зарахування та повернення «помилкових» грошей сталися в одному звітному періоді і в установлений 3-денний строк, такі кошти не включають до бази ЄП і не показують у декларації платника ЄП;

— якщо повернення припало на наступний звітний період (нехай навіть воно відбулося в установлений законодавством 3-денний строк), то в періоді помилкового отримання коштів потрібно включити їх суму до оподатковуваного доходу платника ЄП. Тоді в періоді повернення коштів ЄП, нарахований у періоді їх отримання, доведеться відкоригувати.

Аналогічні роз’яснення дають контролери і щодо єдиноподатників-фізосіб у консультації в підкатегорії 107.04 БЗ.

Виходить, з урахуванням позиції податківців, дуже важливо не затягувати з поверненням коштів. Інакше доведеться «погратися» зі сплатою ЄП і подальшим коригуванням, щоб не вступати в спори з контролерами. Ну або будьте готові відстоювати свою позицію «неоподаткування». Це вже на ваш вибір.

ФОП на загальній системі оподаткування

Приватні підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, при розрахунку оподатковуваного доходу керуються ст. 177 ПКУ. Об’єктом оподаткування фізосіб-підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізособи-підприємця ( п. 177.2 ПКУ).

У нашому випадку, тобто коли підприємець отримує «чужі гроші» (наприклад, через помилку в реквізитах отримувача або в сумі платежу), вони не мають нічого спільного з виручкою від реалізації. А отже,

«помилкові» кошти не включають до складу оподатковуваного доходу підприємця і з них не утримують ПДФО

До речі, погоджуються з цим і податківці, які у своїх консультаціях підкреслюють: якщо отримана фізособою-підприємцем сума коштів була повернена, то її не включають до складу доходу суб’єкта господарювання (див. підкатегорію 104.04 БЗ).

Але з поверненням покваптеся.

По-перше, хоча податківці в зазначеній консультації про це не говорять, ми не виключаємо, що на практиці контролери як умову неоподаткування «чужих» грошей висуватимуть ті самі вимоги, що і для єдиноподатників. Тобто вимагатимуть, щоб надходження та повернення «помилкових» грошей відбулися в одному звітному періоді та/або з дотриманням 3-денного (5-денного) строку, установленого законодавством. Тому чим швидше ви позбавитеся від чужого, тим менше ймовірності нарватися на претензії при перевірці.

По-друге, якщо внаслідок затримки повернення ви «попадете» на пеню банку або інфляційні і 3 % річних, зазначені суми не можна буде включити до складу підприємницьких витрат. Напевно, податківці відстоюватимуть такий підхід на тій підставі, що зазначені витрати не включаються до переліку «підприємницьких» витрат, перелічених у п. 177.4 ПКУ. Так вони діють, наприклад, з банківськими процентами за підприємницькими кредитами (див. лист ДФСУ від 28.10.2015 р. № 1061/Г/99-99-17-02-02-14).

висновки

  • У податковоприбутковому обліку надходження та повернення «чужих» грошей не відображають. А ось пеня, інфляційні та 3 % річних (за наявності) зменшують об’єкт оподаткування в періоді включення до бухвитрат, а в деяких випадках беруть участь в коригуванні.
  • У ПДВ-обліку «помилкові» гроші не збільшують базу обкладення ПДВ, на них не потрібно виписувати ПН і реєструвати її в ЄРПН.
  • Фізособи-підприємці не включають «помилкові» гроші ані до бази оподаткування ЄП (для єдиноподатників), ані до складу загального оподатковуваного доходу (для загальносистемників).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі