Коли фінанси співають романси, або Декілька слів про споживчий кредит

Амброзяк Наталя, юрист
Наші співгромадяни ніколи не відрізнялися довірою до різноманітних фінустанов, кредитів тощо. Досить сильно нас історія покарала за таку простодушність. Народні обранці для порятунку банківської системи в нинішні нелегкі часи намагаються повернути інтерес до споживчого кредитування. Давайте розберемося, які зміни чекають на нас, простих смертних, у 2017 році на цьому терені.

Почнемо з визначення.

Споживчий кредит — це грошові кошти, які надаються споживачу для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Наприклад, ви як громадянин вирішили купити пральну машину, узявши для цього кредит у банку.

Що новенького у правовому регулюванні

Новий Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 р. № 1734-VIII (далі — Закон № 1734) прийняли ще минулого року. А от набере чинності він тільки 10.06.2017 р.

Раніше основу правового регулювання в цій сфері становив Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII (далі — Закон № 1023). З набуттям чинності Законом № 1734 він займе другорядне місце, оскільки діятиме в частині, що не суперечить останньому (п. 3 розд. IV Закону № 1734).

Зверніть увагу:

Закон № 1734 охоплює не всі форми кредитів

Винятки передбачено ч. 2 і 3 ст. 3 Закону № 1734.

Найцікавіші серед них:

1) короткострокові кредити (кредитні договори строком до одного місяця, кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця);

2) договори безпроцентної позики;

3) кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної зарплати, установленої на день укладення такого договору (на сьогодні — 3200 грн.).

У будь-якому разі ці форми кредитів регулюватимуться ЦКУ, Законом № 1023, Законом України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. № 2908-III, актами НБУ тощо.

Зверніть увагу, Закон № 1734 поширюється не тільки на банки, а й на інші фінустанови (кредитні спілки, наприклад). Під його вплив також потрапляють кредитні посередники.

Цей Закон уніфікує вимоги до договорів про надання споживчих кредитів для всіх «гравців» на «арені» споживчого кредитування.

Тепер, за переконаннями його авторів, має бути все чесно. ☺

Реальна річна процентна ставка (РРПС)

Цей термін фігурував ще у Правилах надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 р. № 168 (далі — Правила № 168), що діють і сьогодні.

Але з набуттям чинності Законом № 1734 НБУ повинен відкоригувати Правила № 168 відповідно до нових вимог.

У Законі № 1734 норми щодо РРПС розширили. Визначили види витрат, що враховуватимуться при обчисленні реальної річної процентної ставки (абзац другий ч. 2 ст. 8 Закону № 1734).

При цьому у Правилах № 168 наразі залишається пряма заборона на включення до розрахунку РРПС платежів за ведення справи, облік заборгованості, прийняття платежів від споживача тощо (п. 3.6). А от Закон № 1734 скромно замовчує таке важливе обмеження.

Чи залишиться це положення в нормативці НБУ після набуття чинності обговорюваним нами Законом — це ще питання.

Якщо такі обмеження приберуть — захиститися від «лівих» комісій і платежів, що встановлюються банком, буде вкрай проблематично. Про інші фінустанови говорити навіть не доводиться.

Також

уключення до загальної вартості кредиту платежів за додаткові послуги третіх осіб (нотаріус, оцінювач тощо) для споживача стане необов’язковим

Проте кредиторів зобов’язали прямо інформувати майбутнього боржника у письмовій формі про такі додаткові послуги, якщо без них не обійтися при укладенні договору про кредитування або отримання кредиту на умовах, які запропонувала фінустанова.

При цьому список конкретних «третіх осіб» висуває сам кредитор. Клієнту залишається тільки обрати з йому запропонованих.

Водночас споживач може запропонувати свого нотаріуса, оцінювача тощо. Але тільки якщо у списку фінустанови менше трьох фахівців для кожного виду супутньої послуги.

Крім того, такий кандидат повинен відповідати вимогам кредитора.

Сферу для зловживань видно неозброєним оком. Проте шанс на порятунок все ж таки є. Частина 4 ст. 20 Закону № 1734 забороняє кредитору пов’язувати укладення договору про споживчий кредит з вимогою укладення договорів про додаткові послуги з конкретною третьою особою.

Чи буде ця норма надійним щитом для споживача? Судити про це поки що зарано. Час і практика покажуть.

А ось конкретної формули розрахунку РРПС Закон № 1734, на жаль, не передбачає. Він відсилає до нормативно-правових актів органів, що здійснюють держрегулювання ринків фінпослуг.

Реклама і кредитоспроможність споживача

Вирішили законодавці поставити під контроль також зміст і зовнішній вигляд «двигуна прогресу». Щоб кредитори не «бентежили уми» наївних громадян.

Якщо в рекламі згадується процентна ставка або будь-які інші дані, що стосуються загальних витрат за споживчим кредитом, вона повинна містити додатково стандартну інформацію, передбачену ч. 2 ст. 7 Закону № 1734.

А тепер пригадайте, яку кількість багатообіцяючої реклами з пропозиціями надати кредит «під 0 %» ви бачите щодня?

Закон № 1734 цьому повинен покласти край!

У рекламі заборонили зазначати, що споживчий кредит може: (1) надаватися без документального підтвердження кредитоспроможності позичальника; (2) бути безпроцентним або надаватися під 0 %; (3) іншу аналогічну за змістом та суттю інформацію.

А стримуватиме від порушення цієї заборони відповідальність згідно із ст. 27 Закону України «Про рекламу» від 03.06.96 р. № 270/96-ВР.

До речі, про оцінку кредитоспроможності позичальника.

Не можна не тільки вказувати на відсутність такої процедури в рекламі. Закон № 1734 установив

обов’язок кредитора перевіряти кредитоспроможність споживача як перед укладенням договору, так і в разі збільшення загального розміру кредиту

Крім того, якщо ви не надасте фінустанові документи, що підтверджують ваш фінансовий стан (передбачені законом або внутрішніми документами кредитора), вона має право відмовити у видачі кредиту.

Серед таких документів можуть бути довідка про доходи, копія трудової книжки, виписка із зарплатного рахунку тощо.

Водночас кредитор може і не вимагати жодних документів, обмежившись можливостями законно отримати інформацію з інших джерел (скажімо, з держреєстру речових прав на нерухомість тощо).

Зміна процентної ставки

Новий Закон оминув згадки про обмеження на зміну процентної ставки. Але на варті залишається ЦКУ. А «запал» банків додатково вгамують п. 3.5 Правил № 168 і ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ.

Так,

ЦКУ забороняє кредитору збільшувати фіксовану процентну ставку в односторонньому порядку

При цьому положення кредитного договору про право фінустанови самостійно змінити таку ставку є нікчемними ( ч. 3 ст. 10561 ЦКУ в редакції Закону № 1734).

Крім того, не допускається зміна порядку обчислення змінної процентної ставки без згоди позичальника ( ч. 4 ст. 10561 ЦКУ).

Але будьте обережні!

Зміну ставки в односторонньому порядку слід відрізняти від зміни умов договору за угодою сторін*.

* Див. п. 28 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5.

Інформування

Серйозно взялися законодавці і за надання інформації про кредит клієнту.

Зокрема деталізували інформування до укладення договору, а також закріпили проведення таких процедур протягом строку його дії.

Одна з відмінностей у тому, що Правила № 168 і Закон № 1023 зобов’язували кредитора включити короткі відомості про можливі види кредитування та їх відмінності. Закон № 1734 порядок дещо «перекроїв».

Схеми кредитування фінустанова публікує на своєму офіційному веб-сайті.

Перед походом до банку споживач повинен самостійно обрати певний спосіб отримання коштів

Інформація ж, яка надається перед укладенням договору, адаптована під конкретне рішення клієнта.

Тішить, що форму подання відомостей прямо закріплено Законом № 1734. Тепер жодних фантазій з боку кредитора.

Щодо інформування під час дії договору, особливий інтерес викликає надсилання відомостей за споживчим кредитом зі змінною процентною ставкою. Цей обов’язок лягає на кредитора.

Інформація надається письмово.

При цьому

строк установлюється в 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка

Разом з таким повідомленням кредитор зобов’язаний надати споживачу новий графік платежів.

Проте інформування про зміну такої процентної ставки не потрібне, якщо дотримані всі умови, передбачені ч. 5 ст. 11 Закону № 1734 (ср. ). Зазначимо тільки, що вони так чи інакше пов’язані зі змістом договору.

Кредитор не виконав ці зобов’язання?

У разі збільшення ставки він не має права вимагати оплати за новим графіком.

Крім того, до повідомлення належним чином про зміни діє стара процентна ставка.

Якщо процентна ставка зменшилася — кредитор зараховує надміру сплачені кошти до суми основного боргу.

Більш того, одразу після укладення договору споживач має право вимагати інформацію про свій споживчий кредит. Але звернутися можна не частіше ніж один раз на місяць. ☹

Інформацію фінустанова повинна надати безоплатно.

Послідовність погашення боргів

Ще один дуже важливий момент.

Закон № 1734 встановлює порядок погашення заборгованості за споживчими кредитами, відмінний від того, що міститься в ЦКУ.

З моменту набуття чинності цим Законом

спочатку погашатиметься сума прострочення, потім «тіло» кредиту і проценти, і тільки потім — штрафні санкції

Тоді як ЦКУ передбачає погашення перш за все штрафних санкцій, а вже потім суми кредиту та процентів.

Таким чином, ця неприємна процедура проходитиме раціональніше для споживача.

До цього всі кошти боржника йшли саме на погашення процентів і штрафних санкцій. При цьому основна сума боргу залишалася незмінною.

Тепер же перш за все зменшуватиметься «тіло» кредиту, що спричинить зменшення штрафних санкцій надалі.

Нові-старі «гравці»

Нардепи в Законі № 1734 згадали про кредитних брокерів та агентів.

Ці посередники раніше не фігурували в жодному нормативно-правовому акті. Щоправда, вони працювали й до прийняття нового Закону.

Хто ж такі ці посередники?

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 1734 кредитний посередник — це фізособа, ФОП або юрособа, яка не виступає кредитором і надає посередницькі послуги у сфері споживчого кредитування від імені, в інтересах та за дорученням кредитора або від свого імені на користь останнього.

Цікаво, що діяльність таких суб’єктів не ліцензується.

Отже, ми пройшлися з вами основними ключовими моментами Закону № 1734.

Звичайно, один загальний нормативно-правовий акт всіх проблем у споживчому кредитуванні не вирішить. Тут потрібне кропітке і ґрунтовне опрацювання підзаконної нормативки. А дія Закону № 1734 на практиці виявить слабкі місця, крім тих, що нам уже відомі. Тому уважність і обережність у питаннях кредитування ніхто не відміняє.

Читайте договір! Читайте уважно! Оскільки, як-то кажуть, «що написано пером, того не витягнеш і волом».

висновки

  • Закон № 1734 поширюється не тільки на банки, а й на інші фінустанови.
  • При укладенні договору про споживче кредитування фінустанова зобов’язана перевірити кредитоспроможність позичальника.
  • Кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про необхідні для укладання договору послуги третіх осіб (нотаріуса, оцінювача тощо).
  • Фінустанова може відмовити в укладенні договору про споживче кредитування, якщо на її вимогу позичальник не надасть документи про підтвердження своєї платоспроможності.
  • Перед походом до банку позичальник повинен самостійно обрати підходящу для нього модель споживчого кредиту із запропонованих на веб-сайті фінустанови.
  • Зміну процентної ставки в односторонньому порядку слід відрізняти від зміни умов договору за угодою сторін.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі