Для відповіді на перше запитання давайте зазирнемо у КЗпП. Він зобов’язує роботодавців, у тому числі й фізичних осіб, вести трудові книжки працівників, які пропрацювали в них більше п’яти днів (див. ч. 2 ст. 24 КЗпП).
І якщо раніше в ситуації, коли у працівника вже було відкрито трудову книжку, питання з унесенням до неї запису про роботу вирішувалося за допомогою центрів зайнятості (вони до 2015 року засвідчували записи про роботу своєю печаткою), то з заведенням трудової тим, у кого її не було, було зовсім сумно. Річ у тім, що п. 2.12 Інструкції № 58 установлено, що на першій сторінці трудової книжки повинна стояти печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Аргументуючи цим Мінпраці у своїх листах від 23.03.2006 р. № ДЦ-12-1528/ 0/6-06 і від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07 наполягало, що ані підприємці, ані центри зайнятості не наділені правом заповнювати першу сторінку трудової книжки працівника. А отже завести трудову книжку працівнику вони не могли.
Чи змінилося щось зараз? Так! І ось чому.
З 1 січня 2015 року з КЗпП було виключено ст. 241. Тепер підприємці оформлюють працівників самостійно, без допомоги центрів зайнятості. Плюс до цього сьогодні суб’єкти господарювання можуть не мати печатки взагалі (див. ст. 581 Господарського кодексу України). Підсумок: норми Інструкції «відстали» від змін, що відбулися в законодавстві. У результаті Мінсоцполітики було змушене переглянути свої погляди на можливість оформлення підприємцем трудової книжки працівникові, який її не має.
Так, у листі від 03.12.2015 р. № 492/06/186-15 це відомство зазначило, що сьогодні
норми Інструкції слід застосовувати в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили
А отже, роботодавці-підприємці відповідно до ст. 48 КЗпП зобов’язані для працівників, які працевлаштуються вперше, оформляти трудову книжку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.
Усі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про винагороди та заохочення вносяться підприємцем після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні — у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Як бачите, без наказів з особового складу підприємцям не обійтися. Це узгоджується з положеннями ст. 24 КЗпП, де зазначено, що укладення трудового договору оформляють наказом (розпорядженням) роботодавця.
Важливо! У разі відсутності у фізичної особи — підприємця печатки записи у трудовій книжці він засвідчує тільки своїм підписом.
Візьміть на замітку! Трудові книжки працівників, які працюють у підприємця, зберігаються безпосередньо у самих працівників. Це прямо зазначено в п. 2.211 Інструкції № 58 (ср. ). Тобто підприємець не повинен зберігати їх у себе. Зробив запис — віддай трудову книжку працівнику.
А ось період підприємництва, як і раніше, унести до трудової книжки не вийде. І тому є вагомі підстави.
Трудова книжка — це документ про трудову діяльність особи на умовах трудового договору (контракту), укладеного з роботодавцем.
Підприємець не є роботодавцем щодо себе. Тому запис про період підприємництва до трудової книжки не вносять.
