Низку перехідних моментів вже розтлумачили податківці в листі ДФСУ від 03.01.2017 р № 8/7/99-99-15-03-02-17 (далі — лист № 8). Візьмемо це до уваги у статті.
Спецрежим скасовано: наслідки
Перелічимо їх, керуючись пп. 48 — 50 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
1. Відкриті сільгосппідприємствам-спецрежимникам ПДВ додаткові СЕА-рахунки закриваються з дня, наступного за граничним строком сплати ПЗ за грудень/IV квартал 2016 року. Отже, для місячних платників ПДВ закриття таких рахунків має відбутись 31 січня 2017 року, причому без жодної участі платників. Казначейство закриє рахунки на підставі отриманого реєстру від контролерів (п. 48).
2. Пам’ятайте!
15 січня 2017 року — останній день реєстрації ПН та РК до ПН, складених сільгосппідприємствами, що застосовували спецрежим сільгоспПДВ, за операціями з постачання сільгосптоварів/послуг
Причому зареєструвати спецрежимні ПН та/або РК пізніше буде неможливо (п. 49).
3. Сума від’ємного значення (ВЗ), сформована за останньою спецдекларацією за грудень/IV квартал 2016 року, з рядка 21 переноситься до загальної (бюджетної) декларації за січень/І квартал 2017 року в рядок 16.1 (п. 50; див. також приклади з листа № 8).
Зменшення «загального» ПЗ за рахунок спецрежимного ВЗ, та ще й із відтермінуванням на місяць/квартал — не найкращий варіант. І тут виникає запитання: а чи можна ризикнути і спрацювати на випередження? Тобто провести коригування ПК щодо придбаних товарів/послуг/основних засобів (ОЗ) у залишках на 31 грудня. На наш погляд, це можливо, підставами для цього є п.п. 4 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21. Адже в грудні вже відомо, що спецрежиму із 01.01.2017 р. не буде. Тому за підсумками грудня аграріям можна говорити про зміну ними напряму використання придбаних виробничих факторів.
Причому про коригування ПК можна говорити незалежно від результатів за останньою спецдекларацією, тобто незалежно від позитивного чи від’ємного значення. Перенесення ПК відображається за рядками 13 обох декларацій (загальної та спеціальної) і, головне, за один і той же звітний період — грудень/IV квартал 2016 року. У першій, відповідно, з «плюсом», у другій — з «мінусом».
При цьому сільгосппідприємство може спершу зробити коригування ПК в грудні, а вже потім, якщо спецрежимне ВЗ все-таки ж виникне, врахувати його в наступному звітному періоді.
Про можливість коригування ПК говорили й контролери (лист ДФСУ від 11.02.2016 р. № 4698/7/99-99-19-03-02-17) в контексті добровільної відмови від спецрежиму.
4. Уточнюючі розрахунки (УР) до «старих» періодів після 01.01.2017 р. слід подавати за загальною формою УР «0110». Те що дораховано за ними, сплачується повністю до бюджету (див. лист № 8).
5. Анулювати спецрежимних платників будуть на підставі рішення податківців. При цьому сільгоспник не повинен надавати жодних заяв на ПДВ-розреєстрацію та/або ПДВ-реєстрацію. Про це йдеться у листі № 8.
Дотаційний порядок
А тепер поговоримо про новий, так званий дотаційний порядок держпідтримки сільгоспгалузі ( п. 51 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). Наведемо його основні моменти.
1. Такий порядок тимчасовий — з 01.01.2017 р. до 01.01.2022 р.
2. Претендувати на отримання бюджетної дотації для розвитку сільгосптоваровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції можна, якщо ви внесені до Реєстру, передбаченого Законом № 1877.
3. Претенденти на дотацію мають подавати декларацію з ПДВ з додатком.
У додатку відображається розрахунок ПЗ позитивної різниці між сумою ПЗ та сумою ПК звітного періоду за операціями, визначеними ст. 161 Закону № 1877
Причому у випадку від’ємного значення додаток подавати теж потрібно. Підтверджує це п.п. «в» п. 161.1 ст. 161 Закону № 1877, згідно з яким додаток подається щомісячно.
4. Внесені до Реєстру сільгосптоваровиробники мають подавати розрахунок так званої сільгоспчастки, визначеної за результатами попередніх 12 послідовних звітних періодів (місяців).
Форма додатка має бути затверджена Мінфіном.
Для здійснення розрахунків з бюджетом сільгосптоваровиробників, внесених до Реєстру, ДФСУ надсилає Мінагрополітики та Казначейству окремий реєстр, в якому зазначаються назва сільгосптоваровиробника, його податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, сплачена до бюджету (тут якось не зовсім зрозуміло, можливо, законодавці хотіли сказати «що підлягає сплаті»).
Зважаючи на наведене, підсвідомо виникає бажання назвати його новою варіацією спецрежиму. До того ж, як побачимо далі, частина новацій співзвучна нормам «покійної» ст. 209 ПКУ. А з точки зору подання звітності виходить, що коли раніше сільськогосподарська та інша діяльність відображались за окремими деклараціями, то тепер їх звели докупи з вичлененням сільгоспПЗ у окремому додатку. Погодьтеся, такий порядок подання звітності, як і раніше, зумовлює ведення окремого обліку операцій із сільгосптоварами.
До того ж, зверніть увагу,
до розрахунку зазначеної сільгоспчастки в «дотаційному» порядку приймаються лише сільгосптовари
Про сільгосппослуги жодного слова. Отже, цілком логічно очікувати появи нових форм декларації та відповідних додатків до неї.
Механізм дотаційного порядку в загальних рисах встановлено нововведеною ст. 161 розд. V1 Закону № 1877 (ср. ). Детально не зупиняючись, висвітлимо основні моменти з посиланням на відповідні пункти зазначеної статті.
Коло щасливчиків
Право на бюджетну дотацію має сільгосптоваровиробник за сукупністю умов:
— для якого постачання сільгосптоварів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, є основною діяльністю;
— у якого сільгоспчастка не менше 75 %. Причому вона розраховується (1) лише за товарами (без послуг), (2) поставленими протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових місяців (розуміється, відвантажених товарів, у цьому разі правило «першої події» як отримання коштів не працює);
— який здійснює види діяльності, визначені п. 161.3 ст. 161 Закону № 1877 (про це детальніше далі);
— за умови внесення його до Реєстру.
Передбачено два винятки із загального правила визначення сільгоспчастки:
(1) новоутворені аграрії розраховують її за результатами кожного окремого звітного періоду;
(2) в розрахунок не включаються операції з постачання ОЗ, що перебували у складі ОЗ не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Утім, нічого революційного, аналогічне було зазначено раніше у п. 209.6 ПКУ.
Як потрапити до Реєстру
Для цього
безпосередньо керівник або документально уповноважена особа мають подати відповідну заяву, форму якої має встановити Мінфін
У заяві зазначаються підстави для внесення до Реєстру та перелік видів діяльності сільгосптоваровиробника, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації (п. 161.2 ст. 161 Закону № 1877). Якщо пам’ятаєте, про перелік видів діяльності йшлося свого часу в п. 209.10 ПКУ.
На підставах відмови контролерів щодо внесення сільгосптоваровиробника до Реєстру чи виключення його з Реєстру (в добровільному чи примусовому порядку), що регламентовано п. 161.2 ст. 161 Закону № 1877 (який є співзвучним п. 209.12 ПКУ), не зупиняємось.
Дотаційні види діяльності
Згідно з п. 161.3 ст. 161 Закону № 1877 право на отримання бюджетної дотації мають сільгосптоваровиробники, які здійснюють такі види діяльності (перелічимо за узагальненими групами без деталізації щодо видів продукції).
Вирощування:
— овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів 01.13 КВЕД;
— винограду 01.21 КВЕД ;
— зерняткових і кісточкових фруктів 01.24 КВЕД;
— ягід, горіхів та інших фруктів 01.25 КВЕД;
— тютюну 01.15 КВЕД.
Розведення:
— великої рогатої худоби молочних порід 01.41 КВЕД;
— іншої великої рогатої худоби та буйволів 01.42 КВЕД;
— коней та інших тварин родини конячих 01.43 КВЕД;
— розведення овець і кіз 01.45 КВЕД;
— свиней 01.46 КВЕД;
— свійської птиці 01.47 КВЕД;
— інших тварин 01.49 КВЕД.
Виробництво:
— м’яса 10.11 КВЕД;
— м’яса свійської птиці 10.12 КВЕД;
— інших харчових продуктів 10.80 КВЕД.
Перероблення молока, виробництво масла та сиру 10.51 КВЕД.
Отже, очевидно: вектор бюджетних дотацій спрямовано на найбільш проблемні види сільгоспдіяльності: вирощування овочів, фруктів та виробництво продукції тваринництва.
Майте на увазі, що дотаційний порядок розповсюджується не на весь вид діяльності, а лише на певну його частину. Наприклад, для 01.21 КВЕД це вирощування винограду для виробництва вина та винограду столових сортів на виноградниках.
Розподіл дотації
Розподіл бюджетної дотації між отримувачами здійснюють органи Казначейства в автоматичному режимі (п. 161.6 ст. 161 Закону № 1877). Порядок розподілу має затвердити Кабмін.
При цьому з 01.01.2018 р. встановлюється обмеження дотації — не більше 150 млн грн. на рік на одного сільгосптоваровиробника з урахуванням пов’язаних з ним осіб.
На сьогодні це поки що все. Більш предметно можна говорити лише після появи низки підзаконних актів від Кабміну, Мінфіну, ДФСУ, а можливо, й Мінагрополітики та Казначейства, що також пов’язані з механізмом реалізації новацій на практиці.
висновки
- 15 січня 2017 року — останній день реєстрації спецрежимних ПН та РК.
- Право на бюджетну дотацію мають сільгосптоваровиробники, що внесені до відповідного Реєстру.
- Заява для включення до Реєстру подається безпосередньо керівником або документально уповноваженою особою.
- Дотаційна держпідтримка спрямовується на найбільш проблемні види сільгоспдіяльності: вирощування овочів, фруктів та виробництво продукції тваринництва.
