Почнемо з того, що з точки зору обов’язку як власне застосування РРО, так і інших — що випливають з цього «головного» — ФОП-загальносистемнику важливо не заблукати у трьох нормативних «соснах»: Законі про РРО, ПКУ та Переліку № 1336. Точніше кажучи — Перелік № 1336 — це ніяка не «сосна», а справжнісінький «терновий кущ»*, будучи «кинутим» у який ви зможете ухилитися від застосування РРО, а обмежитися веденням КОРО плюс РК. Але про все по черзі.
* Д. Харріс. Казки дядечка Римуса.
Три варіанти: РРО, КОРО плюс РК, звільнення
Як відомо, ст. 3 Закону про РРО (і до речі — у цьому їй вторить абзац четвертий п. 177.10 ПКУ) покладає низку РРО-обов’язків на суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (останнє в основному — із застосуванням платіжних карток) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з прийняття готівки для подальшого її перерахування.
Найголовніше тут — якщо говорити про ФОП-загальносистемника — це, звичайно, сам факт здійснення розрахункової операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (скорочено обмежимося цим), причому — у готівковій формі або з використанням платіжної картки (інше залишимо «за дужками»). Не станемо цитувати об’ємне визначення розрахункової операції з абзацу четвертого ст. 2 Закону про РРО, а тільки зазначимо, що, приймаючи від покупця (клієнта) оплату як грошима, так і з платіжної картки (через POS-термінал), ви напевно здійснюєте саме розрахункову операцію, а отже, зобов’язані застосовувати РРО.
Зауважимо, що з точки зору обов’язковості застосування РРО за законодавством ФОП-загальносистемник абсолютно нарівні з юрособою (оскільки згідно з п. 2 ч. 2 ст. 65 ГКУ від теж вважається суб’єктом господарювання). Він навіть у дещо гіршому становищі.
Адже якщо звернутися до ст. 9 Закону про РРО, що начисто звільняє суб’єктів господарювання від обов’язку застосування як власне РРО («жорсткий» варіант), так і КОРО плюс РК («м’який» варіант), то п. 1 цієї статті виводить з-під обох цих варіантів торгівлю продукцією власного виробництва (крім технічно складних виробів, що підлягають гарантійному ремонту, — тільки-но буде затверджено Кабміном їх відповідний перелік) при проведенні готівкових розрахунків у касах (з оформленням ПКО). Виводить тільки підприємства, установи та організації (109.03 БЗ)! Але не ФОП. ☹ Хоча нижче ми скажемо ще про Перелік № 1336, який при дотриманні певних критеріїв дозволяє ФОП-загальносистемнику (нарівні з юрособами) обійтися варіантом «КОРО плюс РК» — у тому числі і продаючи продукцію власного виробництва за готівку.
Оскільки ми говоримо про ФОП-загальносистемників, у цій ст. 9 Закону про РРО акцентуємо увагу на таких її пунктах (повторимо — що звільняють від обох варіантів — як РРО, так і КОРО плюс РК):
— п. 9 — продаж продуктів і продтоварів за готівку на ринках (крім технічно складних виробів, що підлягають гарантійному ремонту, — тільки-но буде затверджено Кабміном їх відповідний перелік). Зауважимо, що у відповіді 2.2.84 оглядового листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 податківці відмовляють ФОП-загальносистемникам у праві на підставі цього пункту працюючи без РРО, обійтися і без КОРО з РК;
— п. 10 (див. також 109.03 БЗ) — продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу, за відсутності продажу алкогольних напоїв* та підакцизних непродовольчих товарів, а також технічно складних виробів, що підлягають гарантійному ремонту, — згідно з майбутнім їх переліком. Згідно з листом ДПАУ від 01.12.2004 р. № 10919/6/23-2119 критерій 50 % береться не за кожною торговельною точкою, за суб’єктом у цілому;
* Що прямо заборонено Законом № 481.
— п. 11 (див. також 109.03 БЗ) — продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.
«А що там у»... ФОП на ЄП?
Що стосується ФОП на ЄП, то просто вкажемо на такі норми законодавства:
(1) п. 6 ст. 9 Закону про РРО — що формально звільняє (крім продажу технічно складних виробів, що підлягають гарантійному ремонту, — тільки-но буде затверджено Кабміном їх відповідний перелік) тих ФОП на ЄП, яким ПКУ (див. нижче) дозволив не застосовувати РРО, ще й від застосування варіанта «КОРО плюс РРО»;
(2) п. 296.10 ПКУ — який не поширюватиметься на єдиноподатників, які реалізують технічно складні вироби, що підлягають гарантійному ремонту (тільки-но буде затверджено Кабміном їх відповідний перелік), — що звільняє від обов’язку застосовувати обидва варіанти (як РРО, так і КОРО плюс РК) таким ФОП на ЄП: першої групи — узагалі; другої і третьої — за умови неперевищення розміру річного доходу 1 млн грн.;
(3) п. 1 Переліку № 1336 — звільняючий ФОП на ЄП (без обмеження в розрізі груп), які торгують уроздріб продтоварами і пивом у пляшках та бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів (без обмеження річного обсягу доходу).
Щоб ви менше їм заздрили ☺, скажемо прямо, що податківці жорстко стоять на своїй позиції (див. лист ДФСУ від 27.05.2016 р. № 5585/С/99-99-22-07-03-14; 109.02 БЗ), а саме: (2) має пріоритет над (3), що означає таке. Доки ФОП на ЄП другої або третьої груп ліміт 1 млн грн. не перевищив — він звільнений від обох варіантів, якщо перевищив — він зобов’язаний застосовувати РРО (без будь-яких варіантів «КОРО плюс РК»), причому, по-перше — обов’язково, по-друге — назавжди, тобто доки він буде зареєстрований платником ЄП...☹
Варіант «КОРО плюс РК»
Скажемо окремо про ст. 10 Закону про РРО, а краще — прямо про Перелік № 1336, що регламентує застосування суб’єктами господарювання варіанта «КОРО плюс РК».
Не станемо вас заморочувати детальним аналізом кожного з 26 «іще живих» пунктів Переліку № 1336 (тим паче, що не всі з них можуть безпосередньо стосуватися ФОП-загальносистемника, та і врешті-решт його «юзали» уже багато років і в ньому не залишилося незрозумілостей). Звернемо вашу увагу тільки на три такі подробиці.
Перша. Для деяких форм діяльності (тобто пунктів) у п. 2 самої постанови КМУ № 1336 установлено обмеження річного доходу, перевищення якого веде до обов’язкового використання РРО, а для інших форм такий ліміт відсутній (див. подробиці у статті «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 41, с. 5).
Друга. Згідно з п. 3 Переліку № 1336 варіант «КОРО плюс РК» дозволений для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках — увага! — крім розміщених на їх території магазинів, кіосків, наметів, павільйонів, приміщень контейнерного типу. І на цьому «крім» твердо стоять податківці в 109.02 БЗ.
Третя. Свіжі форми відповідної КОРО (на господарську одиницю) див. у додатку 2, а реєстраційної сторінки РК — у додатку 6 до Порядку № 547. До речі, п. 3 цього наказу дозволяє довикористати книги і книжки старої форми до їх вичерпання.
«Де взяв, де взяв... Купив!»
Кажучи про правду життя, вкажемо на консультацію в 104.08 БЗ, в якій від ФОП-загальносистемника прямо вимагають наявність на торговельному місці таких документів: Книги ОДВ; КОРО; виписки з ЄДР; ліцензії (на роздрібну торгівлю підакцизними товарами); свідоцтва платника ПДВ (для платника)*; трудових договорів з найманими працівниками (при використанні найманої праці).
* Наразі ця вимога неправомірна, оскільки цей документ давно скасовано.
Але це ще не все заморочки... ☹ Нагадаємо, що на відміну від ФОП на ЄП, усі ФОП-загальносистемники згідно з п. 177.10 ПКУ:
зобов’язані... мати підтверджуючі документи щодо походження товару
І до речі, новий п.п. 177.4.5 ПКУ прямо забороняє включення до складу витрат ФОП-загальносистемника тих витрат, що не підтверджені документально.
Так-от, п. 177.10 ПКУ перекликається з вимогою (зрозуміло, що поширюється і на ФОП-загальносистемників) згідно з п. 12 ст. 3 Закону про РРО вести облік товарних запасів зокрема за місцем їх реалізації і здійснювати продаж тільки тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. На підставі цієї вимоги в 109.02 БЗ податківці, по-перше, говорять про обов’язковість використання режиму попереднього програмування РРО, а по-друге, як підтвердні документи називають, зокрема: накладні, ТТН, МД, закупівельні акти тощо. Ми ж вважаємо, що за відсутності встановленого конкретно для ФОП порядку ведення обліку товарних запасів, для дотримання вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО тому ж ФОП-загальносистемнику достатньо мати підтвердні документи на наявний у нього товар (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 65, с. 15). До речі, у 104.02 БЗ податківці прямо визнають, що не передбачено ведення ФОП-загальносистемниками: ані обліку залишку товарних запасів — Порядком № 481, ані взагалі обліку запасів — бухгалтерським законодавством. Але при цьому в 104.13 БЗ погрожують двохсотвідсотковим штрафом згідно зі ст. 20 Закону про РРО плюс адмінштрафом згідно зі ст. 1641 КпАП (51 — 136 грн. — за перше порушення, 85 — 136 грн. — за повторне протягом року)... ☹
Крім того, навіть безРРОшному ФОП-загальносистемнику не варто забувати про вимогу п. 15 ст. 3 Закону про РРО, що зобов’язує надавати покупцю товарів (послуг) на вимогу останнього чек, накладну або інший письмовий документ (зауважимо — довільної форми), що свідчить про передачу права власності з метою дотримання вимог «споживчого» Закону № 1023. На практиці на догоду податківцям ФОП найчастіше застосовують квитанцію, подібну до розрахункової за формою, затвердженою в додатку 3 до Положення № 13.
Зрозуміло, що всі навколоРРОшні питання (реєстрації, застосування тощо) вимагають до себе вкрай серйозного ставлення, тому про них неможливо сказати «коротко». Та це і не потрібно, оскільки в РРО-енциклопедичному спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 41 усі ці питання розписано дуже детально та докладно. І перш ніж «лізти у воду», не нехтуйте цією можливістю «розібрати брід»... ☺
Але! Найголовніше: якщо ви, як майбутній ФОП-загальносистемник, плануєте отримувати оплату від клієнтів/покупців за товари (роботи, послуги), що продаються, виключно в безготівковій формі — а інструментів для цього сьогодні є предостатньо — вам РРО не знадобиться! Так, податківці, як правило, безапеляційно пропонують усім ФОП-загальносистемникам уже при первинній податковій реєстрації одразу ж подавати документи на реєстрацію РРО, так що будьте напоготові!..
Повне та своєчасне
На завершення декілька слів про оформлення та оприбуткування отриманої готівки. «Декілька слів» — тому що всі подробиці ви вже знаєте з «касового» спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 40, с. 99.
Так-от. Ані вести касову книгу, ані затверджувати «ліміт каси», ані дотримувати строки подання готівкової виручки до банку ФОП-загальносистемник не зобов’язаний (див. абзац другий п. 2.7; абзац четвертий п. 4.2 Положення № 637; 109.15 БЗ). Відповідно — Положення № 637 не вимагає від нього оформляти ані ПКО, ані РКО. До речі, у 109.15 БЗ прямо зазначено, що і ПКО теж не потрібний, і хоча прямо це зазначено щодо ФОП на ЄП, там немає аргументів, які не дозволяли б поширити цю думку і на ФОП-загальносистемників. Що стосується розрахункових документів, що оформляються і видаються, то якщо ви використовуєте РРО — це фіскальний чек форми № ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення № 13); для варіанта «КОРО плюс РК» — це РК (додаток 3 до Положення № 13); в усіх інших випадках (на вимогу покупця) — папірець довільної форми (див. вище).
Відповідно повним і своєчасним оприбуткуванням готівкової виручки (обов’язково в день надходження і в повній сумі!) буде: для варіанта РРО — запис на підставі Z-звіту в КОРО (КОРО на РРО — див. форму в додатку 1 до Порядку № 547) і в Книгу ОДВ; для варіанта «КОРО плюс РК» — на підставі квитанцій РК — до КОРО (КОРО на господарську одиницю) і до Книги ОДВ; у всіх інших випадках — до Книги ОДВ. Порушення цих правил загрожує п’ятикратним штрафом, і хоча відповідна позиція ДФСУ і НБУ небездоганна (див. «касовий» спецвипуск), оспорити її в суді буде важко...
Не жартуйте з цим!
висновки
- На ФОП-загальносистемника поширюються практично всі ті самі РРО-положення законодавства, що й на юридичну особу.
- Для дотримання ФОП-загальносистемником вимог щодо ведення обліку товарних запасів йому достатньо мати підтвердні документи на товар, що є у нього.
- Повним і своєчасним оприбуткуванням готівкової виручки ФОП-загальносистемником вважається: для варіанта РРО — запис до КОРО і до Книги ОДВ; для варіанта «КОРО плюс РК» — до КОРО і до Книги ОДВ; у всіх інших випадках — до Книги ОДВ.