Прийнятий 01.07.2015 р. Верховною Радою Закон№ 569, на жаль, досить довго відлежувався у владних кулуарах, і всі його «покращення» (і «погіршення») набули чинності тільки з дати опублікування Закону — 23 липня ц. р. Через це в перші 22 дні липня у сфері застосування РРО утворилася така собі нормативна «чорна діра» — коли формально ще/уже працювали РРО-зміни із Закону № 71*.
* Детальніше про цей проблемний період читайте на с. 4, 8 і 10 цього випуску.
Тобто обговорювані нами «штрафні» зміни актуальні тільки для порушень, виявлених не з 1липня, а починаючи з дати набуття Законом № 569 чинності. Проте частина преференцій, у тому числі й антиштрафних, передбачених у Законі № 569 (ср. ), захопить і зазначений період «чорної діри» (але про це детальніше у матеріалі на с. 21).
А зараз приступимо до «теми» штрафів.
Goodbye, п’ятикратний. І — про те, що ще залишилося
«Друге» стало «третім» і так далі. Схоже, «найпопсовішою» зміною в РРО-штрафній сфері є скасування п’ятикратного штрафу, який застосовувався починаючи з третього виявлення протягом календарного року тих видів порушень, що перелічені вп. 1 ст. 17 Закону про РРО.
Тепер, починаючи з 23.07.2015 р., не тільки за кожне друге, а й за всі подальші порушення, перелічені в цій нормі, застосовується один і той самий 100 %-й штраф
Тобто сума такого штрафу становитиме 100 % від вартості товарів/послуг, проданих з порушеннями, переліченими в зазначеній нормі Закону про РРО.
А за перше порушення, виявлене протягом календарного року, штраф залишився тим самим — урозмірі 1 гривні.
«На перший-другий розрахуйся!» Нагадаємо, що фіскали на практиці другим (і наступними) вважають здійснення будь-якого з наведених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО видів порушень (ми їх перелічили нижче), а не тільки того ж самого. Причому, якщо при перевірці вони виявляють одразу декілька видів порушень, то одне з них вони вважають першим і штрафують «однією гривнею», а до другого (а тепер — і решти) одразу застосовують 100 %-й штраф. Саме такий «єзуїтський» підхід до застосування цих штрафів (у попередній редакції «п. 1 ст. 17») було викладено в листі ДФСУ від 31.07.2014 р. № 862/7/99-99-22-06-03-17/34.
Рік чи «все»? Нагадаємо, що для цілей застосування цієї норми (і передбаченого нею штрафу) визначення послідовності порушень стартує щороку «по-новому» — тобто з початку кожного календарного року. А не один раз — з початку застосування суб’єктом господарювання РРО або РК. Це прямо випливає зі змісту п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Тобто до першого виявленого в черговому календарному році виду порушення, що підпадає під ці штрафи, фіскали повинні виписувати штраф 1 грн.
«Оголосіть увесь список, будь ласка!» Починаючи з 23 липня дещо змінився і перелік порушень, що підпадають під ці штрафи, перелічених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО.
Як і раніше (тобто — без змін), у цьому пункті фігурують такі види порушень:
— проведення розрахункових операцій з використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
— непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
— нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;
— проведення розрахункової операції без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.
Проте при цьому оновився один з видів штрафованих згідно з цією нормою порушень:
— невідповідність у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більш ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Тепер поговоримо про цей, оновлений, вид порушень дещо детальніше.
Про штраф «за невідповідність» (і про 10 %-й «люфт»)
По-перше, нагадаємо, що раніше за невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівки тій сумі, що зазначена в денному (Х-) звіті РРО (або сумі продажу за квитанціями — якщо застосовується РК), штрафувалися будь-які суб’єкти господарювання.
Тепер же «за невідповідність» штрафуватимуться тільки юридичні особи
Відрадно, що з-під штрафу за такі порушення випали всі ФОП. У принципі, така зміна «складу суб’єктів» порушення, схоже, випливає з доповнення, проведеного законодавцями в п. 13 ст. 3 Закону про РРО. Згідно з новою редакцією цієї норми з ФОП-єдинників, які не є платниками ПДВ, фактично знятий обов’язок забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті РРО, а в разі використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня!
Проте за компанію з ними будь-які ФОП-загальносистемники, а також ФОП-єдинники— платники ПДВ під цей штраф теж тепер не підпадають. Хоча, на відміну від перших єдинників (неплатників ПДВ), усім цим «персоналіям» Закон про РРО і не дозволяє «влаштовувати» обліково-готівковий «бардак» на місці проведення розрахунків. Тобто вони зобов’язані дотримуватися відповідності готівки даним денного звіту, але штрафів за порушення цієї вимоги немає. Мабуть, законодавці вирішили, що у ФОП, які можуть мати в себе «на кишені» як підприємницькі, так й особисті кошти, такий контроль і штрафування малоефективні. От і добре...
По-друге, зауважимо, що стара редакція «складу» цього порушення не мала такого (МЗП-10 %-го) «люфту». Досить цікаво: як ця норма застосовуватиметься фіскалами на практиці?
Думаємо, що «люфт» фіскалами при РРО-перевірках повинен ураховуватися як у «плюс» (надлишок готівки на місці проведення розрахунків), так і в «мінус» (нестача грошей). Тобто при перевірках юросіб у 2015 році, що проводяться починаючи з 23липня, відхилення на місці проведення розрахунків залишку готівки у «плюс» або в «мінус» на суму в межах 121 грн. 80 коп. (включно) від сум, зазначених у денному (Х-) звіті РРО, застосування штрафів згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО викликати не повинні.
Тут ще цікаве таке питання. А чи поширюється цей 10 %-й «люфт» на відхилення, виявлені у юрособи, якою застосовується не РРО, а РК? Якщо читати текст норми буквально, то складається враження, що ні. Адже поблажка у вигляді цього «люфту» безпосередньо «прив’язана» за суттю до денного (Х-) звіту РРО. Водночас, якщо підходити до прочитання цього фрагмента норми системно, то можна стверджувати, що нешрафований «люфт» поширюється і на випадки з використанням РК. Сподіваємося, що цей момент роз’яснять фіскали нефіскально.
Нероздрукування Z-звіту
Незважаючи на те, що для суб’єктів, які застосовують РРО, у Законі про РРО (п. 9 ст. 3) збережено обов’язок щодня роздруковувати Z-звіт (якщо цього дня проводилися розрахункові операції), проте
зі ст. 17 Закону про РРО тепер прибрали п. 4, де був присутній штраф як за нероздрукування, так і за незбереження фіскальних звітних чеків у КОРО в розмірі 20 нмдг (340 грн.)
Водночас, незважаючи на таке «штрафопокращення», не варто нехтувати щоденним роздрукуванням Z-звітів (за ті дні, коли проводилися РРО-розрахунки), адже податківці віддавна дуже люблять підводити такі порушення під адмінштраф за ст.1551 КУпАП — від 5 до 10 нмдг. (Див. їх припинені 23 липня ц. р. консультації в категорії 109.20 БЗ.)
Крім того, зазначимо, що з того ж 23 липня скасовано обов’язок підклеювати ці щоденні звіти до КОРО.
Інше
1. З п. 5 ст. 17 Закону про РРО виключено також штраф за незбереження контрольної стрічки впродовж 3 років. У принципі, скасування цього штрафу (як і штрафу за нероздрукування Z-звітів) пов’язано з тим, що податківці вже й так постійно отримують необхідну РРО-інформацію в електронному вигляді по мережах.
Водночас, цікаво, а чи буде штраф, якщо перевірка виявить, що не зберігаються контрольні стрічки за дати, що передували 23 липня ц. р.? Оскільки на той момент ця вимога діяла, то перевірка такі дії (точніше — бездіяльність) суб’єкта розцінить як порушення законодавства «того» періоду. Водночас, за загальним правилом застосовуватися можуть тільки санкції, що діють на момент виявлення (цю концепцію викладено в Інформаційному листі ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 101). Отже, штрафу згідно зі ст. 17 Закону про РРО не буде. При цьому не забувайте і про небезпеку застосування зазначеного вище адмінштрафу за ст. 1551 КУпАП. Утім, тут можна злегка понадіятися на те, що до моменту перевірки вже мине строк давності за такими адмінправопорушеннями...
2. До Закону про РРО введено нову ст. 171, що передбачає санкцію для центрів сервісного обслуговування РРО (ЦСО). У разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО у строки, установлені Законом про РРО (п. 2 ст. 14 якого відводить для цього граничний строк — 7 днів), і невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб'єкта господарювання
резервного РРО застосовується штраф у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, установлених законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2015 році розмір цього штрафу становить 6090 грн.).
3. Нагадаємо: у ст. 20 Закону про РРО є норма, що передбачає для суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, не врахованих в установленому порядку за місцем їх реалізації та зберігання, штраф у розмірі двократної вартості таких товарів, не врахованих за цінами реалізації, але не менше 10нмдг (170 грн.). Тепер там прямо застережено, що цей штраф не застосовується до ФОП-єдинників, які не є платниками ПДВ. Це випливає зі змін, проведених у п. 12 ст.3 Закону про РРО, де ФОП-єдинників-безПДВшників законодавці звільниливід обов’язку ведення обліку товарів. Зауважимо, що ця преференція діє тільки в межах Закону про РРО.
У світлі таких облікових і штрафних преференцій для цієї когорти ФОП-єдинників, навіщо їм здався РРО? Задуми законодавців нам так і залишилися не зрозумілі. Можливо, це просто приманки, а гайки стануть за(до)кручувати дещо пізніше? Сподіваємося, що це не так.
висновки
«Найпопсовішою» зміною в РРО-штрафній сфері є скасування з 23 липня 5-кратного штрафу, що застосовувався починаючи з третього виявлення протягом календарного року тих видів порушень, що перелічені в п. 1 ст. 17 Закону про РРО.
За невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівки тій сумі, що зазначена вденному (Х-) звіті РРО, тепер штрафуються тільки юрособи, і — якщо сума відхилень перевищить 10 % МЗП (у 2015 році — 121 грн. 80 коп.).
З 23 липня згідно із Законом про РРО тепер не штрафуються: нероздрукування Z-звіту (скасовано й обов’язок підклеювання їх до КОРО) і незбереження контрольної стрічки впродовж 3 років.
Запроваджено штраф для ЦСО за недотримання тижневого строку гарремонту РРО.
