9.1. Касові операції: «підприємницькі» особливості
При здійсненні касових операцій підприємці повинні враховувати вимоги Положення № 637. Це прямо прописано у преамбулі зазначеного документа. Водночас щодо ФОП такі вимоги застосовуються доволі вибірково та специфічно. Почнемо з визначення каси підприємця.
Згідно з п. 1.2 Положення № 637, каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Виходячи з цього визначення, касою може вважатися як спеціальне приміщення, так і просто окремо відведене місце проведення розрахунків.
У підприємця, який не має можливості виділити для приміщення каси спеціальну кімнату, касою вважатиметься місце, де він:
— проводить готівкові розрахунки, наприклад, приймає гроші від покупців;
— видає готівку: виплачує зарплату, видає аванси на відрядження, кошти під звіт тощо;
— зберігає готівкові кошти і Книгу обліку доходів або Книгу обліку доходів і витрат.
Тобто ФОП може визначити для себе касу як місце, де перебуває він сам (його касир) і його портфель (барсетка чи інший засіб) для зберігання готівки та касових документів. Якщо ФОП (його касир) буде в постійному русі, то й каса постійно переміщатиметься з ним.
У підприємців, які застосовують РРО, касою в розумінні Положення № 637 буде РРО.
Ми на самому початку акцентуємо на цьому увагу з однієї важливої причини. Річ у тім, що особливі вимоги щодо облаштування каси та укріплення її приміщення висуваються п. 4.1 Положення № 637 тільки до підприємств. На підприємців зазначена норма не поширюється (див. також лист НБУ від 16.04.2015 р. № 50-01015/25464).
Також дуже важливо, що
на ФОП не поширюється вимога про встановлення ліміту каси та дотримання строків здавання готівки до банку
Це прямо визначено п. 2.7 Положення № 637 (див. також п.п. 2.5.26 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572). А отже, готівка в підприємця може зберігатися в будь-якій сумі і будь-яку кількість днів. Здавати її до банку зовсім не обов’язково (див. лист ГУ ДФС у Вінницькій області від 29.10.2015 р. № 615/Б/02-32-22-04-15). Та й узагалі поточний рахунок у банку ФОП відкривати не зобов’язаний.
А ось дотримуватися граничних розмірів розрахунків готівкою (10 і 150 тис. грн.) підприємці зобов’язані (див. розділ 6 на с. 73).
Здійснювати касові операції та займатися їх оформленням може як сам підприємець, так і його найманий працівник. При цьому пам’ятайте: з особою, яка працює з готівковими коштами, слід укласти договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність* ( пп. 4.7 і 4.8 Положення № 637). Якщо ФОП сам «завідує» своєю касою, то договір про матвідповідальність самому із собою укладати, звичайно ж, не потрібно.
* Про матеріальну відповідальність касира див. у підрозділі 2.3 на с. 19.
А тепер розглянемо, які документи зобов’язаний оформляти підприємець при здійсненні касових операцій.
9.2. Оформлення операцій з готівкою
Підприємці, на відміну від підприємств, не ведуть касову книгу. Про це прямо зазначено в абзаці четвертому п. 4.2 Положення № 637. Підтверджують цей факт і податківці (див. консультацію в категорії 109.15 БЗ).
Щодо оформлення ФОП касових ордерів Положення № 637 чіткої вказівки не містить. Це викликає певні запитання.
Так, у п. 4.8 Методрекомендацій № 210 зазначено, що підприємці повинні оформляти касові ордери. Водночас у консультації з категорії 109.15 БЗ податківці говорять протилежне, причому в категоричній формі: ФОП не ведуть касову книгу і не складають касові ордери. Щоправда, у цьому роз’ясненні йдеться тільки про єдиноподатників.
На думку НБУ, підприємці касові ордери не оформляють
Такий висновок випливає з листів від 16.04.2015 р. № 50-01015/25464, від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354 та від 30.10.2006 р. № 25-113/2453-11507.
Ми згодні, що Положення № 637 не зобов’язує підприємців складати касові ордери. Річ у тім, що форма та порядок заповнення касових ордерів передбачають, що оформляти їх можуть тільки підприємства. Зокрема, касові ордери оформляються бухгалтерією підприємств, у них передбачено такі обов’язкові реквізити, як підпис головного бухгалтера та/або керівника тощо. Крім того, підприємці не згадуються по тексту гл. 3 «Порядок оформлення касових операцій» Положення № 637.
Водночас і заборони на застосування касових ордерів підприємцями це Положення не містить. У зв’язку з цим використовувати їх чи ні, ФОП вирішує самостійно. Детальніше з усіма «за і проти» такого оформлення касових операцій ви можете ознайомитися в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 34.
Ви відмовилися від використання касових ордерів? Які документи в такому разі слід застосовувати?
Почнемо з прийняття готівки.
Із п. 2 ст. 3 Закону про РРО ми можемо зробити висновок, що підприємці зобов’язані видавати розрахунковий документ на повну суму проведеної операції. При застосуванні РРО такими розрахунковими документами є: фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція, спрощена розрахункова квитанція. Форми зазначених документів наведено в додатках до Положення № 13.
А якщо підприємець не застосовує РРО? Тоді він усе одно зобов’язаний видавати розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, із зазначенням дати продажу. Цього вимагає ч. 11 ст. 8 Закону про захист прав споживачів. Проте форму та зміст такого документа законодавчо не встановлено.
Наприклад, розрахунковими документами можуть виступати:
— квитанція. На практиці ФОП, оформляючи надходження грошей квитанціями, нерідко на догоду податківцям відштовхуються від розрахункової квитанції за формою № РК-1 ( додаток 3 до Положення № 13);
— товарний чек. Зауважте: у листі ДПАУ від 27.04.2011 р. № 7966/6/23-7015/515 податківці констатували, що форму товарного чека не встановлено і визнавали право ФОП складати його у довільній формі. Проте при цьому вони вимагали, щоб товарний чек для визначення його як розрахункового документа містив реквізити касового чека. Ми вважаємо цю вимогу податківців не дуже коректною. Якщо підприємець має право не використовувати РРО, то з якого дива в товарному чеку він повинен дотримуватися вимог, які висуваються до касового чека?
— розписка в одержанні грошей. Розписка є письмовим підтвердженням певної операції. У цьому випадку — передачі та одержання готівкових коштів. Форму розписки законодавчо не встановлено.
Детальніше з можливими варіантами оформлення ФОП надходження готівки ви можете ознайомитися в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 74, с. 38.
Тепер скажемо декілька слів про оформлення видаткових касових операцій.
Як ми зазначили вище, використовувати видаткові касові ордери ФОП не зобов’язаний. Підприємець (його касир) може, наприклад, видати готівку за відомістю на виплату грошей або оформити передання готівки в довільній формі. Зокрема, підтвердженням видачі готівки може слугувати розписка отримувача.
Але при цьому пам’ятайте: який би варіант оформлення касових операцій ви не обрали, для надання документу статусу первинного він повинен містити обов’язкові реквізити, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Детально про це див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 85, с. 68.
9.3. Оприбуткування готівки
Уся готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно (у день надходження) і в повній сумі оприбутковуватися ( п. 2.6 Положення № 637). Це правило поширюється й на ФОП.
Оприбуткуванням вважається проведення обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО ( п. 1.2 Положення № 637). Проте вище ми вже встановили, що ФОП касову книгу не ведуть. Що ж тоді для них вважати оприбуткуванням готівки?
Згідно з абзацом другим п. 2.2 Положення № 637 підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Тобто ФОП оприбутковують готівку залежно від виду та специфіки своєї діяльності.
Спочатку про тих підприємців, які здійснюють розрахунки з покупцями із застосуванням РРО (РК). Для них згідно з п. 2.6 Положення № 637 оприбуткуванням буде облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). У свою чергу, дані КОРО щодо отриманої готівки мають бути перенесені до Книги обліку доходів або Книги обліку доходів і витрат.
Ви не зобов’язані застосовувати РРО (РК)? Тоді для вас оприбуткуванням вважатиметься проведення обліку готівки, що надійшла, у Книзі обліку доходів або Книзі обліку доходів і витрат. Майте на увазі:
цей запис слід здійснити в день надходження грошових коштів
На той факт, що відсутність запису у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат) вважається неоприбуткуванням готівки, НБУ вказував у листах від 16.04.2015 р. № 50-01015/25464 і від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354.
Неповне або несвоєчасне оприбуткування готівки є штрафонебезпечним (див. розділ 11 на с. 110).
А що коли ФОП, який застосовує РРО, запис у КОРО зробив, а у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат) — ні (або навпаки). Чи буде в цьому випадку готівка вважатися оприбуткованою?
Тут перш за все звернемо увагу на позицію НБУ (див. лист від 16.04.2010 р. № 11-110/2010-6116) і податківців (див. листи ДПАУ від 05.05.2010 р. № 8795/7/23-7017/538 і ДПСУ від 11.06.2012 р. № 9756/6/22-1315/505, а також консультацію в категорії 109.16 БЗ). У перелічених роз’ясненнях контролюючі органи наводять своє бачення понять «неповне оприбуткування» і «несвоєчасне оприбуткування» готівки.
Так, якщо кошти проведено через РРО і відображено в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, проте в день їх одержання не проведені за касовою книгою, на думку фіскалів і НБУ, ідеться про несвоєчасне оприбуткування готівки. Якщо готівку проведено через РРО, у день її надходження зроблено відповідний запис у касовій книзі, проте кошти не відображено в КОРО, такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування готівки.
Щодо підприємців це означає таке: у разі, коли готівка, яка надійшла, не відображена або в КОРО, або у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат), вони можуть бути оштрафовані згідно з абзацом третім ст. 1 Указу № 436.
Ми не можемо повністю погодитися з викладеною думкою податківців і НБУ. На наш погляд, якщо вся отримана за день виручка проведена через РРО, є запис у КОРО, але у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат) запис відсутній, немає причин говорити про несвоєчасне оприбуткування готівки.
Своєчасно оприбуткувати готівку — означає неодмінно відобразити такі суми у відповідній книзі обліку в день їх надходження до каси. При цьому законодавство розмежовує способи оприбуткування готівки залежно від порядку проведення готівкових розрахунків (див. табл. 3.2 на с. 26). Так, згідно з абзацом третім п. 2.6 Положення № 637 при проведенні розрахунків із застосуванням РРО (РК) оприбуткуванням вважатиметься відображення отриманої готівки в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Тому невідображення готівки у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат) у цьому випадку, на нашу думку, може загрожувати адмінштрафом згідно зі ст. 1641 КУпАП (за порушення порядку ведення обліку доходів і витрат), але аж ніяк не п’ятикратним штрафом за несвоєчасне оприбуткування згідно з Указом № 436.
А ось якщо отримані грошові кошти проведено через РРО і відображено у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат), але відсутній запис у КОРО, то в цій ситуації порушення (неоприбуткування) дійсно є. Такий висновок підтримав ВСУ (див. постанову від 11.12.2012 р. № 21-400а12 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 53, с. 33). У зазначеній постанові ВСУ вказав, що оприбуткуванням є сукупність таких дій: (1) фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО і (2) відображення на їх підставі готівки в КОРО. Якщо ви не виконали будь-яку з цих дій, то порушили порядок оприбуткування готівки. А отже, повинні сплатити штраф згідно з Указом № 436.
висновки
Підприємець не зобов’язаний дотримуватися вимог Положення № 637 щодо облаштування каси та встановлення ліміту залишку готівки у ній.
ФОП не зобов’язані оформляти касові ордери, проте заборони на те, щоб це робити, для підприємців теж немає.
На думку НБУ, якщо відсутній запис у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат) підприємця, готівка, що надійшла, вважається неоприбуткованою.