«Єдиноподаткова» звітність. Юрособи

Зазначаємо порядковий номер декларації за поточний рік. Нумерація здійснюється послідовно, наростаючим числом протягом року. Причому ведеться загальна нумерація для всіх декларацій незалежно від їх типу («звітна», «звітна нова» або «уточнююча»)

Містить загальну інформацію про юрособу-єдиноподатника та про декларацію, яка такою особою подається. Майте на увазі: інформація, наведена у службових полях 1 — 5, належить до обов’язкових реквізитів ( п. 48.3 ПКУ). За її відсутності документ втрачає статус податкової декларації ( пп. 48.1 і 48.2 ПКУ)

Поле 1

Проставляємо позначку «Х» в одному з полів залежно від типу декларації:

«звітна» — при поданні звітної декларації;

«звітна нова» — при повторному поданні декларації до закінчення граничного строку її подання за звітний період;

«уточнююча» — при поданні уточнюючої декларації для виправлення виявлених помилок (граничний строк для подання звітної декларації закінчився);

«довідково» — це поле заповнюється ФОП-єдиноподатниками, тож про нього говорити тут не будемо

Поле 2

Проставляємо позначку «Х» в одному з полів, обравши звітний період, за який складається декларація: «I квартал», «півріччя», «три квартали» або «рік». Далі зазначаємо календарний рік, за який подається декларація (наприклад, «2017»).

Поле «місяць» заповнюється ФОП-єдиноподатниками, тож про нього говорити тут не будемо.

У разі подання декларації з типом «уточнююча» поле 2 не заповнюють (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 108.01.05)

Поле 3

Це поле заповнюємо в такому самому форматі, як і поле 2, з тією тільки різницею, що тут зазначаємо період, який уточнюється.

При цьому якщо виправлення помилки ви здійснюєте в поточній декларації (зроблена відмітка в полі «звітна» або «звітна нова»), у полі 2 буде зазначено поточний звітний період, а в полі 3 — звітний період, показники за який ви виправляєте (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 108.01.05, втратила чинність із 01.01.2017 р.).

Пам’ятайте: для уточнюючого розрахунку інформація, наведена в цьому полі, є обов’язковим реквізитом ( п. 48.3 ПКУ)

Поле 4

У цьому полі зазначається інформація про юрособу-єдиноподатника як про платника. А саме:

— повне найменування підприємства;

— код юрособи-єдиноподатника згідно з ЄДРПОУ;

— код виду економічної діяльності згідно з КВЕД-2010. За роз’ясненнями податківців, юрособам-єдиноподатникам потрібно зазначати тільки основний вид діяльності (див. консультацію в підкатегорії 108.01.05 БЗ, з 01.01.2017 р. втратила чинність);

— код організаційно-правової форми господарювання відповідно до Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затвердженої наказом Держспоживстандарту від 28.05.2004 р. № 97;

— податкова адреса єдиноподатника. Для юрособи такою є її місцезнаходження, зазначене в ЄДР ( п. 45.2 ПКУ). Тут обов’язково потрібно наводити поштовий індекс, населений пункт, вулицю, номер будинку та телефон. Також за бажанням платника можна зазначити факс та адресу електронної пошти

Поле 5

Зазначають найменування органу ДФСУ, до якого єдиноподатник подає декларацію. Нагадаємо: єдиноподатники подають декларацію за місцем своєї податкової адреси ( п. 296.4 ПКУ). Тобто у випадку з підприємством — за місцезнаходженням юридичної особи ( п. 45.2 ПКУ)

Тут юрособи-єдиноподатники узагальнюють інформацію про суму доходу, одержаного за звітний період. Показники заповнюють наростаючим підсумком з початку року у гривнях з копійками.

У цьому розділі чотири графи. Це зумовлено тим, що за однією і тією ж формою декларації звітують як єдиноподатники-«ПДВшники», так і єдиноподатники-«безПДВшники». У графі 3 свої доходи відображають платники ПДВ, а у графі 4 — неплатники.

Зауважте: у формі декларації зазначені неіснуючі наразі ставки єдиного податку.

У 2017 році (як і у 2016) розрахунок податку «ПДВшники» здійснюють за ставкою 3 %, а «безПДВшники» — за ставкою 5 %. При заповненні декларації слід керуватися саме цими розмірами ставок.

А якщо протягом року юрособа змінювала ставку єдиного податку? Наприклад, у I кварталі 2017 року працювала на ставці 3 %, а з II кварталу перейшла на ставку 5 %. У цьому випадку у графі 3 розділу II до кінця року відображають суму доходів за I квартал, а у графі 4 цього самого розділу наростаючим підсумком наводять суму доходів починаючи з II кварталу

Зазначаємо суму доходу, отриманого за звітний період від усіх не заборонених єдиноподатнику видів і форм діяльності.

У цьому рядку відображаємо суму доходу в межах 5 млн грн. Суму перевищення наводимо в рядку 2

Заповнюємо у тому випадку, якщо за підсумками звітного періоду підприємство перевищило граничний обсяг доходів, що дає право застосовувати спрощену систему.

Для юросіб-єдиноподатників цей обсяг становить 5 млн грн. ( п.п. 3 п. 291.4 ПКУ).

У цьому рядку відображаємо суму, на яку підприємство перевищило зазначений обсяг доходів. Нагадуємо: сума такого перевищення оподатковується за подвійною ставкою ( п.п. 1 п. 293.5 ПКУ)

Заповнюємо, якщо у звітному періоді здійснювали негрошові форми розрахунків ( п. 291.6 ПКУ). До них належать: бартер, взаємозалік, вексель тощо. «Негрошові» доходи оподатковують за подвійною ставкою ( п.п. 2 п. 293.5 ПКУ)

Заповнюємо, якщо у звітному періоді отримували доходи від видів діяльності, заборонених єдиноподатникам. Перелік таких видів діяльності установлено п. 291.5 ПКУ. Ці доходи оподатковуються за подвійною ставкою ( п.п. 3 п. 293.5 ПКУ).

На нашу думку, доходи від діяльності, не зазначеної у Реєстрі платників єдиного податку ( п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ), у цьому рядку не зазначаються. Адже такі доходи хоча і «викидають» єдиноподатника зі спрощеної системи, але оподатковуються за звичайною (а не подвійною) ставкою

Розраховуємо за формулою, зазначеною в назві рядка. Тут відображається загальна сума всіх доходів, одержаних єдиноподатником за звітний період. Iнакше кажучи, у цьому рядку наводять як «дозволені», так і «заборонені» доходи

Розділ призначено для розрахунку суми податкових зобов’язань з єдиного податку, що підлягає сплаті. Заповнюється у гривнях з копійками наростаючим підсумком з початку року. Так само, як і попередній, цей розділ складається з чотирьох граф

(графу 3 заповнюють «ПДВшники», а графу 4 — «безПДВшники»).

При цьому пам’ятайте: незважаючи на те, що у формі декларації зазначені старі ставки, податок слід розраховувати виходячи зі ставок, чинних у 2017 році:

3 % — для платників ПДВ і 5 % — для неплатників.

Якщо протягом року ставка єдиного податку змінювалася, у цьому розділі можуть бути одночасно заповнені і графа 3, і графа 4

Зазначається сума єдиного податку, нарахована на «дозволені» доходи (ті, які ми відображали в рядку 1 розділу II). Значення рядка розраховується за формулою, зазначеною в її назві. При цьому С — ставка єдиного податку, на якій працює єдиноподатник (3 % або 5 %)

Заповнюємо в разі, коли за звітний рік одержано дохід:

— у сумі більше ніж 5 млн грн.;

— при здійсненні негрошових розрахунків (бартер, залік заборгованостей тощо);

— від здійснення заборонених видів діяльності, перелічених у п. 291.5 ПКУ.

Iнакше кажучи, у цьому рядку зазначається сума єдиного податку, нарахована на «заборонені» доходи. Вони оподатковуються за подвійною ставкою ( п. 293.5 ПКУ). Тому значення цього рядка ми отримаємо, якщо підсумуємо всі заборонені доходи (за їх наявності), відображені в рядках 2, 3 та/або 4, а потім застосуємо до них подвійну ставку єдиного податку. Таким чином, у графі 3 платники ПДВ відображають суму єдиного податку, нарахованого за ставкою 6 %. У свою чергу, «безПДВшники» показують єдиний податок, нарахований за ставкою 10 %, у графі 4

Розраховуємо за формулою із назви рядка. Тут зазначається загальна сума єдиного податку, нарахованого як на «дозволені», так і на «заборонені» доходи

Зазначаємо загальну суму єдиного податку за підсумками попереднього звітного періоду поточного року. Простіше кажучи, тут наводимо значення рядка 8 минулої декларації за поточний рік (з урахуванням уточнень, що були проведені протягом звітного кварталу за минулі періоди поточного року)

Зазначається сума єдиного податку, що підлягає сплаті за підсумками звітного періоду. Розраховується за формулою, зазначеною в назві рядка. Тобто знаходимо різницю між загальною сумою єдиного податку, нарахованою з початку року (рядок 8), і сумою єдиного податку за підсумками минулого звітного періоду з початку року (рядок 9)

Цей розділ заповнюється тільки в тому випадку, якщо ви виправляєте помилки, допущені в деклараціях за минулі звітні періоди. Крім того, податківці пропонують заповнювати його також, якщо єдиноподатник у одному звітному періоді отримав від покупця аванс за товар, а в іншому звітному періоді — повернув ці грошові кошти покупцю (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 108.01.05). Але ми зосередимося перш за все саме на виправленні помилок.

Нагадаємо: якщо помилку виявлено після подання податкової декларації за звітний період, але до закінчення граничного строку її подання, подаємо декларацію з відміткою «звітна нова» у полі 1 розділу I декларації. Розділ IV у цьому випадку не заповнюється!

Згідно з п. 50.1 ПКУ, якщо платник податків у наступних податкових періодах (з урахуванням установленого ст. 102 ПКУ строку давності в 1095 днів) самостійно виявляє помилки, допущені ним у раніше поданій податковій декларації, він може виправити такі помилки в один із двох способів.

Спосіб 1 — подаємо уточнюючий розрахунок до податкової декларації (у полі 1 розділу I декларації проставляється тип «уточнююча»). Уточнююча декларація подається за той період, в якому були допущені помилки (він зазначається в полі 3 розділу I декларації). Поле 2 розділу I уточнюючої декларації не заповнюється (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 108.01.05).

У розділах II і III уточнюючої декларації наводять правильні дані (показники з урахуванням проведених виправлень) за той період, що уточнюється. Відповідно, в одній уточнюючій декларації можуть бути виправлені помилки, допущені тільки в одній декларації. При цьому додатково заповнюється розділ IV. У цьому розділі зазначається сума уточнень податкових зобов’язань, яка розраховується шляхом порівняння показників уточнюючої податкової декларації та податкової декларації, яка уточнюється.

Незалежно від періоду, в якому були допущені помилки, виправлення здійснюється шляхом подання уточнюючої декларації за тією формою, що діє на момент її подання ( абзац перший п. 50.1 ПКУ). На це звертали увагу й податківці в консультації з підкатегорії 108.01.05 БЗ.

Якщо ви в уточнюючому розрахунку виправляєте показники поточного року, не забудьте врахувати проведені уточнення при складанні наступної звітної декларації за цей рік (у розділах II і III). А ось розділ IV у цій наступній звітній декларації заповнювати вже не доведеться (якщо, звичайно, ви в ній не виправлятимете нові помилки способом 2).

Спосіб 2 — зазначаємо відповідні уточнені (правильні) показники в податковій декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені (у полі 1 розділу I проставляється відмітка типу декларації «звітна» або при повторному поданні до закінчення строку подання — «звітна нова»). У полі 2 розділу I декларації зазначаємо поточний звітний період, а в полі 3 — період, що уточнюється. При цьому в розділах II і III декларації відображають дані за звітний період, а в розділі IV — суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки за один з попередніх звітних періодів. Про цей спосіб виправлення помилок див. консультацію в БЗ, підкатегорія 108.01.05, яка хоч і втратила чинність, але в цілому є актуальною, адже не змінилася форма декларації.

Якщо в поточній декларації ви виправляєте помилки поточного року, зверніть увагу на такий нюанс. У розділах II і III показники відображають наростаючим підсумком. У них ви проставляєте правильні дані за звітний період (тобто з урахуванням виправлень). При цьому в рядку 9 слід показати суму податку, що була відображена в рядку 8 попередньої декларації поточного року, але з урахуванням уточнення. Тобто необхідно розрахувати, яку суму податку ви б нарахували в минулому звітному періоді поточного року, якби помилки не було. I саме її слід відобразити в рядку 9. Якщо цього не зробити, відбудеться задвоєння податкового зобов’язання — один раз воно буде нараховано за даними з розділу III, другий раз — виходячи з розділу IV

Зазначаємо помилкову суму єдиного податку до сплати (за даними декларації, яку виправляємо). Цю цифру беремо з:

— рядка 10 розділу III, якщо декларація, що виправляється, була подана за наразі чинною формою;

— рядка 9 розділу II (для колишніх представників четвертої групи) або з рядка 24 розділу III (для колишніх представників шостої групи), якщо декларація, що виправляється, була подана за старою формою.

Зверніть увагу: якщо помилки, зроблені в розд. II та розд. III декларації, не призвели до заниження податкового зобов’язання за податковий (звітний) календарний квартал (рядок 10 помилкової декларації заповнено вірно), то в уточнюючій декларації у розд. IV заповнюються тільки показники рядків 11 та 12, а рядки 13 — 17 прокреслюються (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 108.01.05)

Зазначаємо правильну суму єдиного податку ― ту, яку слід було сплатити за підсумками періоду, що виправляється

Заповнюється в тому випадку, якщо виправлення помилки призвело до збільшення податкового зобов’язання з єдиного податку за той період, який ми виправляємо, тобто рядок 12 більше, ніж рядок 11. Тут показуємо позитивне значення різниці між зазначеними рядками.

Якщо у вас заповнений цей рядок, отже, має місце недоплата єдиного податку, а тому обов’язково повинно бути заповнено рядок 15 або 16, а також, можливо, і рядок 17.

Суму недоплати слід перерахувати до подання уточнюючої декларації (якщо виправляємося через уточнюючу декларацію) або разом з поточним зобов’язанням (якщо виправляємося в декларації за звітний період)

Заповнюється в тому випадку, якщо виправлення помилки призвело до зменшення податкового зобов’язання з єдиного податку за період, який ми виправляємо, тобто рядок 11 більше, ніж рядок 12. Тут відображаємо позитивне значення різниці між показниками цих рядків

Заповнюється тільки в тому випадку, коли помилка призвела до недоплати єдиного податку (заповнено рядок 13). Рядок 15 заповнюють ті юрособи-єдиноподатники, які вирішили самовиправитися через уточнюючу декларацію. У цьому випадку «самоштраф» становить 3 % від суми недоплати ( п.п. «а» п. 50.1 ПКУ). Таким чином, тут відображаємо суму штрафу, розраховану за формулою: рядок 13 х 3 : 100. Пам’ятайте: штраф слід сплатити до подання уточнюючої декларації. У звітній декларації цей рядок не заповнюється

Заповнюється тільки в тому випадку, коли помилка призвела до недоплати єдиного податку (заповнений рядок 13). Рядок 16 заповнюють ті юрособи-єдиноподатники, які вирішили самовиправитися у складі поточної декларації. У цьому випадку «самоштраф» становить 5 % від суми недоплати ( п.п. «б» п. 50.1 ПКУ).

Таким чином, у цьому рядку відображаємо суму штрафу, розраховану за формулою: рядок 13 х 5 : 100. Штраф сплачують разом з поточним зобов’язанням з єдиного податку

Цей рядок також заповнюється тільки в тому випадку, коли мала місце недоплата єдиного податку (заповнений рядок 13). Незважаючи на назву рядка, тут зазначається сума пені, розрахована відповідно до п.п. 129.1.3 ПКУ.

При цьому нагадаємо: якщо ви самостійно виявили помилку і вносите виправлення до раніше поданої податкової звітності, то згідно з п. 129.9 ПКУ пеня нараховуватиметься тільки після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Таким чином, виправитися без нарахування пені можна протягом 90 днів з дня граничного строку сплати податкового зобов’язання. Якщо ви в цей строк не укладетеся, то з 91-го дня починається нарахування пені, причому за весь період, протягом якого мала місце недоплата (а не починаючи з 91-го дня). Це підтверджують і податківці в консультації з БЗ, підкатегорія 138.02, наразі втратила чинність.

I ще: якщо ви все-таки не виправилися протягом 90 днів і вам доведеться нараховувати пеню, то зауважте: розмір такої пені у 2017 році знижено до 100 % річних облікової ставки НБУ замість попередніх 120 % ( п. 129.4 ПКУ)

Заповнюється, коли юрособі-єдиноподатнику, керуючись п. 46.4 ПКУ, потрібно подати доповнення до декларації, складені в довільній формі. Таке доповнення (у разі його наявності) вважається невід’ємною частиною декларації.

Зауважте: був період, коли податківці радили юрособам-єдиноподатникам відображати у такому доповненні суми «дивідендних» авансових внесків. Однак наразі це не актуально