Повернення сплаченого товару продавцеві

Для відповіді на поставлене запитання доведеться оцінити ряд обставин. Адже багато що залежить від того, як був складений договір; причин, в силу яких повертається товар (передусім, який повертається товар: якісний/неякісний); належного/неналежного виконання сторонами договірних зобов’язань та інших умов.

Ну а розпочнемо з випадку, коли повернення товару засвітиться як нове постачання.

Коли «нове постачання»

Візьмемо найпростішу ситуацію. Припустимо, укладено звичайний договір купівлі-продажу (без застереження (!) про можливе повернення товару покупцем). І за таким договором продавець поставив і передав у власність покупця товар, а покупець прийняв і оплатив товар (ст. 655 ЦКУ).

У такому разі договірні зобов’язання виконані: договір закритий. Ну а виконані належним чином зобов’язання (товар переданий, плата за нього отримана) вважаються такими, що припинилися (ч. 1 ст. 599 ЦКУ) і перегляду не підлягають. Адже сторони не мають права вимагати повернення виконаного ними за зобов’язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не передбачене договором або законом (ч. 4 ст. 653 ЦКУ). А в нашому випадку, як зазначалося, застереження про повернення не було. Тож

виконаний договір, за яким припинені договірні зобов’язання, розірвати або змінити не можна

А тому покупець не зможе в односторонньому порядку, скажімо, просто так узяти і повернути якісний товар, вимагаючи повернення грошей від продавця (умовимося, що в цьому випадку немає претензій до якості товару). Тим паче, що договір уже виконаний.

Тому якщо покупець далі заявить про свій намір повернути товар, то сторонам доведеться все розпочати «з чистого аркуша» й укласти новий договір купівлі-продажу. Тоді в обліку таке повернення пройде як нове постачання цього товару (тобто зворотний продаж) — уже від покупця продавцеві.

При цьому в ПДВ-обліку за першою подією (відвантаженням товару продавцеві або отриманням грошових коштів від продавця) у покупця виникнуть податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ. На їх підтвердження покупець складе і зареєструє на ім’я продавця податкову накладну (ПН). У свою чергу, на підставі такої ПН продавець відобразить податковий кредит (ПК).

Приклад 1. Через 10 днів покупець повернув продавцеві сплачений якісний товар вартістю 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.). Можливість повернення товару покупцем договором не передбачена.

В обліку сторін операції відобразяться так, як показано у табл. 1.

Таблиця 1. Повернення товару покупцем = зворотний продаж

Хоча зворотний продаж може нести із собою і мінуси, і плюси. Так, наприклад, «зайвий» дохід може бути «не потрібний» покупцеві, який хоче перебувати в малодохідниках і не бажає перевищувати «річні» 20 млн грн. (п.п. 134.1.1 ПКУ). До речі, із цієї ж причини «невідкоригований» дохід може бути не вигідний і продавцеві. А ось ПЗ з ПДВ з продажу, навпаки, можуть «підвищити» долю оподатковуваних операцій (коефіцієнт ЧВ) у покупця, якщо останній одночасно здійснює оподатковувану і неоподатковувану діяльність і розподіляє ПДВ. А тому варто заздалегідь замислитися над тим, що вигідніше: повернення товару чи нове постачання (щоб, наприклад, застереження про повернення додати в договір).

Отже, ми розглянули лише один випадок — коли про можливість повернення не йшлося в договорі, при цьому зобов’язання за договором сторони виконали належним чином (у покупця немає претензій до якості/комплектності товару; покупець, наприклад, не прострочив плату за товар тощо).

Ну а тепер розглянемо й інші ситуації, коли операції відобразяться як повернення.

Коли «повернення товару»

Щодо цього варіанта розвитку подій у цілому потрібно зазначити таке. Якщо можливість покупця повернути товар виходить з договору або передбачена законом (тобто є законним правом покупця), то операцію повернення вважають операцією, здійснюваною в межах укладеного договору (тобто продовженням усе того ж договору) й оформляють в обліку як повернення. Тепер детальніше розберемо, що це за випадки.

Якщо є застереження про повернення в договорі. Як зазначалося, згідно з ч. 4 ст. 653 ЦКУ сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не передбачене договором або законом. Тож можливість повернення може бути передбачена за згодою сторін (ч. 2 ст. 214 ЦКУ).

А тому якщо на момент укладення договору сторони припускають, що товар може бути повернений, то краще відразу передбачити цю можливість у договорі. Ну, скажімо, включити в договір умову приблизно такого змісту:

Утім, не біда, якщо в укладеному договорі такого застереження немає, а ймовірність повернення товару стала проглядатися в міру виконання договору. У такому разі можливість повернення можна обумовити, підписавши додаткову угоду. Тоді за згодою сторін (взаємною домовленістю, закріпленою у договорі або додатковій угоді) покупець зможе повернути товар, а продавець — оплату покупцеві.

Якщо порушено договірні умови. Ще один з «поворотних» випадків, коли договірні зобов’язання виконані продавцем неналежним чином. Тоді в покупця з’являється законне (!) право на повернення. Нагадаємо, що покупець має право повернути товар, а також вимагати повернення коштів від продавця в разі оплати, зокрема:

— якщо прийшов неякісний товар — при істотному порушенні вимог до якості товару (виявленні недоліків, які неможливо усунути; недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або витратами часу; недоліків, що проявилися неодноразово або що з’явилися знову після усунення) (ч. 2 ст. 678 ЦКУ);

— якщо продавець передав некомплектний товар і не доукомплектував його в розумний строк (ч. 2 ст. 684 ЦКУ);

— якщо продавець передав товар (частину товару) не того асортименту, що не відповідає умовам договору (ч. 2 ст. 672 ЦКУ);

— якщо продавець передав товар у кількості меншій, ніж установлено договором (ч. 1 ст. 670 ЦКУ);

— якщо приналежності товару або документи на нього не передані продавцем у встановлений строк (ч. 2 ст. 666 ЦКУ).

До речі, якщо б домовленості порушив сам покупець (скажімо, прострочив плату за товар, право власності на який згідно з договором переходить за оплатою), то право вимагати повернення товару виникло б уже в продавця (ч. 2 ст. 697 ЦКУ). Але це не наш випадок.

Зверніть увагу: в перелічених вище випадках право покупця повернути товар ґрунтується на договорі (тобто виникає в межах усе того ж договору) або в межах договірних відносин закріплено законодавчо. Тому нового постачання в таких випадках не відбувається, а операції, що протікають у межах одного і того ж договору, відображають як повернення.

У зв’язку з цим у бухгалтерському обліку продавця повернення товару відобразиться з використанням субрахунку 704 «Вирахування з доходу». У покупця — зворотним записом: Дт 631 — Кт 281.

При цьому в ПДВ-обліку сторонам потрібно провести коригування:

— продавцеві за першою подією (поверненням товару покупцем або перерахуванням йому грошових коштів) слід скласти «зменшуючий» РК і направити його покупцеві для реєстрації. Важливо (!): зменшити ПЗ з ПДВ продавець зможе тільки після реєстрації «зменшуючого» РК покупцем (при своєчасній реєстрації РК покупцем — у періоді складання РК), а ось

— покупцеві (увага!) слід зменшити ПК у періоді складання РК, незалежно від факту його реєстрації (п.п. 192.1.1 ПКУ, п. 17 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569).

Приклад 2. Покупець за два тижні повернув продавцеві оплачений товар вартістю 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Можливість повернення товару покупцем упродовж 30 днів з дня приймання передбачена в договорі.

В обліку сторін операції відобразяться так:

Таблиця 2. Повернення товару покупцем = повернення товару