Теми статей
Обрати теми

«Попереджений — значить озброєний…» (повідомлення про проведення невиїзної документальної податкової перевірки)

Амброзяк Наталя, юрист
Суть справи. У підприємства, яке не відповіло на запит податківців, була проведена документальна невиїзна перевірка. І все б нічого, але той, хто перевіряється, не отримав заздалегідь наказ про призначення цієї «радісної події» і направлення. При цьому обставини неотримання вельми цікаві. Відповідний лист просто повернувся в податкову внаслідок закінчення строку його зберігання. Крім того, суд першої інстанції, який підтримала апеляція, поставив під сумнів саме відправлення.
Так, оригінал конверта і повідомлення про вручення не містили інформації про неможливість вручення означеного відправлення позивачеві і штемпеля відділення пошти, який проставляється при зворотному поверненні поштового відправлення. При цьому на повідомленні не було підпису працівника, який зробив позначку про вручення або неможливість вручення поштового відправлення адресатові. Після складання фіскалами акта про результати перевірки, коригування останніми ПЗ і ПК з ПДВ підприємство подало позов, у якому вимагало визнати дії податківців протиправними.
img 1

Позиція податківців

Якщо проглянути весь ланцюжок рішень у цій справі, то стане зрозуміло, якими мотивами вони керувалися.

Зокрема, фіскали розсудили таким чином: оскільки запит про надання пояснень не вручений у зв’язку з неможливістю вручення, документи, що підтверджують реальність проведення спірних операцій, відсутні.

А раз відповіді на запит не надано, то можна проводити документальну невиїзну позапланову перевірку. Наказ і направлення були відправлені платникові податків поштою, а значить, повідомлення про початок перевірки відбулося. Відповідно перешкод для її проведення немає.

Вирішення справи судом

На щастя для платника податків і на жаль для податківців, ВАСУ став на бік підприємства.

Суд дійшов висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливе порушення платником податків податкового, валютного й іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки тільки в разі, коли сумніви не усунені наданими поясненнями і документальним підтвердженням.

При цьому право платника оскаржити рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки. Якби в контролерів не було обов’язку повідомляти про перевірку до початку її проведення, то платник податків не зміг би реалізувати своє право на оскарження.

Тому, посилаючись на судову практику ВСУ, суд підкреслив, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку і місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог п.п. 78.1.1 ПКУ призводить до визнання такого заходу незаконним і відсутності правових наслідків

Крім того, ВАСУ вказав, що перевірка була проведена без уточнення факту отримання наказу і направлення позивачем, оскільки вона почалася 21.11.2014 р., а ось лист про отримання наказу і направлення повернувся в податкову 22.12.2014 р.

Думка редакції

Ключовим у цьому і подібних випадках є положення п. 78.4 ПКУ. Відповідно до нього право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається тільки в разі, коли йому до початку її проведення вручена в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копія відповідного наказу.

Про що ж нам говорить ст. 42 ПКУ в цьому контексті?

По-перше, встановлюється загальне правило про те, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони відправлені за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені тому, хто перевіряється, або його представникові.

По-друге, в п. 42.3 ПКУ встановлюється виняток на випадок, якщо платник податків перебуває в процесі зміни свого місцезнаходження і повідомив про це податківцям.

Він на період з дня держреєстрації зміни адреси до дня внесення змін до облікових даних

звільняється від виконання вимог документів, відправлених йому податківцями за попередньою «пропискою» і надалі повернених як такі, що не знайшли адресата

Тільки є одне «але».

На момент виникнення суперечки положення п. 78.4 ПКУ звучали трохи інакше, без прямого посилання на ст. 42 ПКУ. Тому і читалися вони по-іншому. Податківці повинні були впевнитися в отриманні адресатом «попередження». І тільки якщо лист повернувся внаслідок відсутності підприємства за місцезнаходженням — проводити перевірку.

Виходить, що сьогодні попередження — це формальність. Оскільки наказ вручений належним чином — це той, який був відправлений (!) податковою рекомендованим листом з повідомленням про вручення до початку перевірки. Момент реального отримання тим, хто перевіряється, листа «щастя» втрачає своє значення.

Для того ж, щоб реалізувати і захистити свої права, необхідно, як мінімум, оцінити зміст наказу про призначення перевірки.

Звідси висновок: не думайте, що у зв’язку з подібним рішенням можна «ввімкнути мороз» ☺ і просто не отримувати подібні «посилки» від податківців.

Однак ще раз нагадуємо про те, що ПКУ існує не лише для платника податків. Обов’язки закріплені як для «простих смертних», так і для контролюючих органів.

Важливо, щоб

дата відправлення наказу була не пізнішою за дату початку проведення перевірки

Крім того, вищі судові інстанції акцентують також увагу на тому, що не дозволено навіть повідомляти про перевірку в день її проведення*. Тільки заздалегідь!

* Див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 11.04.2017 р. у справі № 2а-0870/3887/11 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 66155456).

Отже, якщо ви отримуєте наказ уже після початку документальної невиїзної позапланової перевірки і бачите, що дата відправлення документа набагато пізніша, то сміливо можна вирушати до суду й оскаржувати дії податківців. Зрештою можливо домогтися скасування ППР, виданого за результатами такої перевірки.

Тому ще раз нагадаємо, що в будь-якому питанні, пов’язаному з діями контролюючих органів, необхідно приділяти увагу кожній дрібниці. Адже саме вона може зіграти на вашу користь.

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року м. Київ К/800/23302/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України <...> ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю <...> подано до суду позов до Державної податкової інспекції <...> про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду <...>, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду <...>, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПІ <...> по проведенню перевірки ТОВ <...>, оформлені актом <...>. Визнано протиправними дії службових осіб ДПІ <...> по коригуванню податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в АС «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», проведені на підставі акта. <...> Зобов’язано ДПІ <...> поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», задекларовані ТОВ <...> показники щодо податкових зобов’язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року.

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідачем 01.11.2014 р. <...> надіслано позивачу запит <...>, у якому, у зв’язку з виявленням фактів порушення позивачем податкового законодавства за період із травня по жовтень 2014 року, запропоновано надати пояснення та засвідчені копії документів на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій із певним контрагентом, та подальшу реалізацію (використання в господарській діяльності) отриманих товарів (робіт, послуг).

У подальшому наказом начальника державної податкової інспекції <...> від 18.11.2014 р. <...> на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України в період з 21.11.2014 р. по 24.11.2014 р. призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ <...> з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з контрагентами-покупцями товарів за період з травня по жовтень 2014 року.

Наказ від 18.11.2014 р. <...> та направлення на проведення перевірки <...> направлено позивачу 20.11.2014 р. рекомендованим листом <...> з повідомленням про вручення, який не отримано позивачем з підстав закінчення терміну зберігання, та 22.12.2014 р. поштове відправлення повернуто.

На підставі наведеного наказу та направлення відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ <...>, за наслідками якої складено акт <...>.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, установлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 указаної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, із наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб’єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб’єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

<...>

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов’язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

<...>

Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених норм, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення, платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судами попередніх інстанцій установлено, що наказ від 18.11.2014 р. <...> та направлення на проведення перевірки <...> направлено позивачу 20.11.2014 р., поштове відправлення не вручено з підстав закінчення терміну зберігання та повернуто відповідачу 22.12.2014 р., перевірка згідно з наказом проводилася з 21.11.2014 р. по 24.11.2014 р., тобто за відсутності доказів про їх отримання позивачем, таким чином, відповідачем не дотримано вищезазначених норм Податкового кодексу України, що є підставою для визнання неправомірними дій податкового органу по проведенню невиїзної перевірки, оформленої актом <...>, який, у свою чергу, не може бути використаний для формування висновків та вчинення будь-яких дій на його підставі, оскільки податкова інформація зібрана з порушенням норм чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції.

Таке застосування норм матеріального права відповідає практиці Верховного Суду України, у відповідність з якою у силу вимог статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає приведенню судова практика.

Зокрема, у постанові від 9 лютого 2016 року зазначено, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, установлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

<...>

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції <...> постановили обґрунтоване рішення <...>. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

<...>

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції <...> відхилити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 р. залишити без змін.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі