(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 53
  • № 52
  • № 51
  • № 50
  • № 49
  • № 48
  • № 47
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2017/№ 54

ПДВ-пільга для міжнародних перевезень вантажів

Суть спору. Предметом спору між суб’єктами господарювання є вартість договору міжнародного вантажного перевезення морським транспортом. Вартість зазначеного договору сторони визначають по-різному. Спір виникає щодо послуг із забезпечення оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами. Незважаючи на вузьку спрямованість питання, воно має значення для всіх суб’єктів господарювання, які пов’язані з транзитними перевезеннями*. Суди першої та вищої інстанцій позов відхилили. Не погоджуючись із цим, позивач звертається до Верховного Суду.

* Незважаючи на те, що спір господарський (між двома суб’єктами господарювання), він має прямий стосунок до питань оподаткування.

Позиція сторін

Відмінності у розумінні вартості договору викликані тим, що сторони по-різному тлумачать п. 197.8 ПКУ в частині послуг за доступ портового оператора до морського причалу для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт.

На думку відповідача, такі послуги звільняються від ПДВ на підставі вищезгаданої норми ПКУ. Відтак, сплачувати ПДВ, нарахований на вартість зазначеної послуги, відповідач відмовляється.

Натомість позивач на підставі отриманої від податківців індивідуальної податкової консультації вимагає від відповідача визнати суму ПДВ, нараховану на вартість «допускних» послуг, складовою вартості договору і сплатити йому ПДВ у ціні зазначених послуг.

Вирішення справи судом

Верховний Суд ухвалив рішення про скасування рішень судів попередніх інстанцій та про направлення справи на новий розгляд.

На думку Суду, забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, є законодавчо самостійною та відокремленою послугою від здійснення портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт. Угоди на послуги з навантаження і розвантаження вантажу та послуги з доступу до портового причалу портовий оператор укладає з різними суб’єктами господарювання, а також порядок надання цих послуг регулюються різними нормативно-правовими актами та на підставі договорів, які є відмінними за своєю правовою природою та суб’єктним складом.

За таких обставин послуги із забезпечення портовому оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт не є такими, що безпосередньо пов’язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України.

Тому операції платників податку з постачання таких послуг звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку

Думка редакції

Нормою податкового законодавства, довкола якої відбувається спір, є п. 197.8 ПКУ. Нагадаємо: зазначена норма передбачає ПДВ-пільгу для операцій з постачання послуг з транзитного перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів через митну територію України, а також з постачання послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Головним предметом спору в рішенні, що коментується, є послуги з допуску до портового причалу. Без цих послуг неможливо здійснити вантажно-розвантажувальні роботи, а отже — неможливо здійснити перевезення вантажів. Тому треба думати, що такі послуги пов’язані з транзитним перевезенням, а тому теж повинні підпадати під дію ПДВ-пільги. Саме такою була логіка відповідача у судовому спорі, на прикладі якого ми і розглядаємо ситуацію.

Однак суд вирішив інакше і фактично пристав на позицію податківців. А податківці у своїх індивідуальних консультаціях стверджують буквально наступне (див. лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.05.2017 р. № 221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК):

(1) з метою застосування п. 197.8 ПКУ при наданні послуг, пов’язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг);

(2) послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов’язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі п. 197.8 ПКУ.

Вищенаведені висновки податкового органу нічим не обґрунтовано. Маємо хіба що посилання на ст. 1 Закону про транзит вантажів (яка визначає учасників транзиту) і на ст. 7 цього ж Закону (де зазначено, що транзитні послуги можуть надаватися лише в рамках договорів між учасниками транзиту). Однак посилання податківців на зазначені норми не може вважатися аргументом щодо відсутності ПДВ-пільги. Адже пільгу встановлено п. 198.7 ПКУ, і вона поширюється на усі послуги, без яких здійснення операцій з постачання послуг перевезення буде неможливим. А в нашому випадку маємо саме таку операцію.

Більше того, маємо позицію самих податківців, викладену в УПК № 610*:

* Аналогічну позицію викладено у консультації із БЗ, підкатегорія 101.12.

(1) ПДВ-пільга, визначена п. 197.8 ПКУ, застосовується не тільки до власне вартості послуг із перевезення, але і до послуг експедитора ( запитання 12 розд. ІІІ УПК № 610);

(2) ПДВ-пільга, визначена п. 197.8 ПКУ, застосовується іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності у випадку їх залучення до транзитного перевезення ( запитання 13 розд. ІІІ УПК № 610).

Друга теза спростовує обидва висновки податківців, зроблені у листі № 221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. 025069200). Адже однозначно стверджує: вантажовласнику не обов’язково бути однією зі сторін договору на постачання послуг, пов’язаних із транзитом. І не тільки сам перевізник, але і залучені ним сторонні організації можуть використовувати ПДВ-пільгу, визначену п. 197.8 ПКУ**.

** На це ми вже звертали вашу увагу у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 38, с. 21.

Тож вимушені не погодитися із висновками фіскалів, на які у рішенні, що коментується, пристав Верховний Суд. Тим більше, що УПК № 610 ніхто не скасовував, а наразі в ПКУ прямо прописано пріоритет узагальнюючої податкової консультації над індивідуальною (див. абзац третій п. 53.1 ПКУ). Тож допоки УПК № 610 діє — радимо користуватися її висновками. Навіть якщо цю УПК згодом і скасують, платник, який діяв на її підставі, не понесе відповідальності, у тому числі і фінансової (штрафні санкції та/або пеня) ( п. 4 розд. ІІ Закону № 1797).

Вищенаведений висновок можна застосувати для того, аби визначати, які саме послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, можуть бути звільнені від оподаткування ПДВ на підставі п. 197.8 ПКУ.

 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України <...> встановила: <...>

15 лютого 2016 року позивач на підставі статті 52 ПК звернувся до ДФСУ про надання податкової консультації з питання, чи є об’єктом оподаткування ПДВ послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу для здійснення процесу навантаження або вивантаження із залученням засобів, що перебувають у власності або використовуються портовим оператором для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із вантажем, який знаходиться у митному режимі транзиту.

ДФСУ у листі від 06 квітня 2016 року № 766816/99-99-19-03-07-15 надала позивачу відповідь, де зазначила, що здійснення портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із транзитними вантажами звільняється від оподаткування податком на додану вартість, оскільки такі послуги є пов’язаними з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через митну територію України. Послуги із забезпечення оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами не є такими, що безпосередньо пов’язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а тому операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

У подальшому на підставі цього роз’яснення позивач відкоригував рахунки на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалів при перевантаженні транзитних вантажів, донарахував відповідачеві 20 % ПДВ <...> і 26 квітня 2016 року направив відповідачеві лист, додатком до якого є рахунки і відповідні акти коригування здачі-прийняття послуг.

Відповідач відмовився здійснити оплату скоригованих рахунків у частині донарахування ПДВ <...>, пославшись на положення статей 53, 197 ПК, відповідно до яких ці послуги звільняються від оподаткування як такі, що безпосередньо пов’язані з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через митну територію України, що послужило підставою звернення позивача до суду з позовом.

Судові рішення про відмову в позові у справі, яка розглядається, мотивовано тим, що згідно з положеннями пунктів 197.8, 197.9 статті 197 ПК звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням). Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Послуга із забезпечення доступу портового оператора до причалів є обов’язковою та необхідною для здійснення транзитного перевезення вантажів через порти. Нарахування плати за послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу залежить від виконання портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт. Тому з урахуванням наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, коносаментів, вантажно-митних декларацій, договору на обробку транзитного вантажу товариства з обмеженою відповідальністю «П», суди дійшли висновків, що операції з наданих позивачем послуг звільнені від оподаткування на підставі статті 197 ПК.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року № 405 «Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб’єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню», лише визначено перелік послуг, що надаються у морському порту суб’єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, але не встановлено, що послуга із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, не пов’язана з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через митну територію України.

Водночас суди відхилили посилання позивача на лист Державної фіскальної служби України від 06 квітня 2016 року № 766816/99-99-19-03-07-15, зазначивши, що відповідно до положень статті 52 ПК податкова консультація не встановлює відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення платнику податків з конкретної норми закону, має виключно рекомендаційний характер, не зобов’язує діяти певним чином і не є обов’язковою для виконання платником податку.

Разом із тим у справі, копію постанови в якій надано для порівняння, Вищий господарський суд України, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДП «Адміністрація морських портів України» про стягнення суми донарахованого ПДВ, виходив із того, що учасниками транзиту згідно зі статтею 1 Закону України «Про транзит вантажів» є вантажовласники та суб’єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які в установленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи). Для застосування пункту 197.8 статті 197 ПК при наданні послуг, пов’язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг). Забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, є законодавчо самостійною та відокремленою послугою від здійснення портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт транзитного або іншого вантажу, оскільки такі послуги регулюються різними нормативно-правовими актами та на підставі договорів, які є різними за своєю правовою природою, а отже, нарахування ПДВ на зазначену спеціалізовану послугу з урахуванням діючого законодавства України є обов’язковим.

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. <...>

За визначенням термінів, наведених у статті 1 Закону України «Про транзит вантажів», транзит вантажів — це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) — безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо; при цьому учасниками транзиту є вантажовласники та суб’єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

<...>

Отже, застосування пункту 197.8 статті 197 ПК можливо до правовідносин, предметом яких є надання послуг, пов’язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг). Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов’язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пункту 197.8 статті 197 ПК.

Забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, є законодавчо самостійною та відокремленою послугою від здійснення портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт транзитного або іншого вантажу на підставі окремого договору, зокрема з вантажовласником, щодо надання відповідних послуг, з огляду на те, що ці послуги регулюються різними нормативно-правовими актами та на підставі договорів, які є відмінними за своєю правовою природою та суб’єктним складом.

За таких обставин послуги із забезпечення портовому оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із транзитними вантажами не є такими, що безпосередньо пов’язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а тому операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

<...>

міжнародне вантажне перевезення, ПДВ-пільга додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті