Попереджаємо відразу: вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до 3 років, належать до осіб, яких не можна направляти у відрядження за жодних обставин. Про це прямо говорить ст. 176 КЗпП.
Причому тут абсолютно не важливо, перебувають такі жінки у відпустці для догляду за дитиною і вийшли працювати на неповний робочий час або перервали відпустку і приступили до роботи на умовах повного робочого часу.
Цікаво, що навіть згода вагітної жінки або жінки, що має дитину віком до 3 років, на поїздку у відрядження розглядається всього лише як обставина, яка пом’якшує відповідальність власника підприємства, що порушив норми ст. 176 КЗпП.
До речі, якщо ви вирішите відряджати молоду матусю, не зважаючи ні на що, вам як підприємству-роботодавцеві «світить» штраф у розмірі 1 мінзарплати (сьогодні — 3200 грн.), передбачений абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП, а винним посадовим особам підприємства — адмінштраф у розмірі від 1700 до 5100 грн. (ч. 2 ст. 41 КпАП).
Інша справа, якщо колективним договором визначений перелік посад і професій, робота на яких постійно проходить у дорозі і має роз’їзний (пересувний) характер, і таку умову передбачено трудовим договором (посадовою інструкцією) між працівницею, що має дитину віком до 3 років, і роботодавцем. У цьому випадку службові поїздки такої працівниці не вважаються відрядженням, і вона не має права відмовитися від виконання покладених на неї обов’язків.
Зрозуміло, і з роботодавця за таких обставин нічого не візьмеш, адже жодного порушення норм трудового законодавства тут не буде. Тобто не буде і «трудових» штрафів.
