Граничний вік дитини, що надає право на «дитячу» соцвідпустку

Право на додаткову оплачувану відпустку на дітей залежить від віку дитини. Проте ст. 19 Закону про відпустки встановлює обмеження за віком дитини тільки для категорії «жінка, яка має двох або більше за дітей віком до 15 років». Тому в інших випадках керуємося загальними нормами чинного законодавства (див. лист Мінсоцполітики від 25.02.2015 р. № 76/13/116-15).

Правовий статус дитини особа має до досягнення нею повноліття

Це визначено ч. 1 ст. 6 СКУ. Крім того, ст. 1 Закону № 2402 і ст. 2 Закону № 2811 установлюють, що дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набуває прав повнолітнього раніше.

Досягнувши 18 років (повноліття), особа набуває повної цивільної дієздатності. Водночас в окремих випадках повна цивільна дієздатність виникає в осіб, які не досягли 18 років, а саме (ст. 34 і 35 ЦКУ):

1) у разі реєстрації шлюбу — з моменту реєстрації;

2) якщо неповнолітня особа записана матір’ю/батьком дитини;

3) якщо фізична особа досягла 16 років і працює за трудовим договором;

4) якщо фізична особа досягла 16 років і зареєструвалася підприємцем — з моменту державної реєстрації як підприємця.

При цьому майте на увазі: набута неповнолітньою особою повна цивільна дієздатність зберігається у випадках:

— припинення шлюбу або визнання його недійсним з причин, не пов’язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи;

— припинення трудового договору;

— припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, жінка, яка має дитину-інваліда або усиновлену дитину, одинока мати, що виховує дитину без батька, і батько, що виховує дитину без матері, а також один з прийомних батьків мають право на додаткову відпустку на дітей до досягнення дитиною 18 років, якщо вона не набула права повноліття раніше (див. випадки виникнення повної цивільної дієздатності, перелічені вище). А ось стосовно опікунів і піклувальників діють особливі правила.

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які не досягли 14 років і є сиротами або позбавлені батьківської опіки, і фізичними особами, визнаними недієздатними (див. ч. 2 ст. 243 СКУ і ст. 58 ЦКУ).

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами (у загальному випадку віком від 14 до 18 років), які є сиротами або позбавлені батьківської опіки, і фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (див. ч. 2 ст. 243 СКУ і ст. 59 ЦКУ).

Отже, особа, яка взяла дитину під опіку, має право на додаткову соціальну відпустку на дітей до досягнення дитиною 14 років, а особа, визнана в установленому порядку піклувальником, — після досягнення дитиною 14 років і до виповнення їй 18 років (див. лист Мінпраці від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13).

Тепер про додаткову соціальну відпустку матері, що має дитину-інваліда з дитинства підгрупи А групи I, батькові, який виховує таку дитину без матері, й особі, що взяла під опіку (піклування) такого інваліда.

Таку відпустку надають на повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А групи I

Отже, до повноліття такого інваліда додаткову відпустку на дітей надають на інших підставах. Наприклад, як матері, що має дитину-інваліда, як батьку, що виховує дитину без матері, тощо. Після досягнення дитиною повноліття вказані особи мають право на додаткову соціальну відпустку як мати (одинокий батько) інваліда з дитинства підгрупи А групи I. При цьому вік такої дитини, що надає право батькам на отримання додаткової соціальної відпустки, законодавством не обмежений.

Для наочності представимо в таблиці інформацію про граничний вік дитини, який надає право на отримання додаткової відпустки на дітей кожній категорії осіб, перелічених у ст. 19 Закону про відпустки.

Граничний вік дитини, що надає право на «дитячу» відпустку