Часові межі
Торкаючись теми строків проведення фактичних перевірок, за традицією зазирнемо до ПКУ. Відповідно до п. 82.3 Кодексу загальна тривалість таких перевірок обмежена. Вона не повинна перевищувати 10 діб.
Чи можуть продовжити?
Продовження строку проводиться за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу. Але не більше ніж на 5 діб.
Підстав для продовження строку лише дві:
1) заява госпсуб’єкта (якщо йому необхідно подати документи, що стосуються питань перевірки);
2) змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу госпсуб’єкта та/або його господарських об’єктів.
Зверніть увагу: у п. 82.3 ПКУ використовується не зовсім звичний для нас у межах податкових перевірок термін — «доба». Тоді як для решти контрольних заходів вживаються «робочі дні».
Таким чином, якщо, наприклад, торговельна точка з РРО працює цілодобово, то
податківці можуть вийти на перевірку як у денний час, так і в нічний
Перевірити вас можуть у такому разі й у вихідний день.
При цьому проведення фактичної перевірки не може бути зупинене (на відміну від документальної виїзної (планової/позапланової) перевірки для великих платників податків).
Інспектор майже Всемогутній
Що ж може, а чого не може робити перевіряючий у межах фактичної перевірки з питань РРО?
Тут ПКУ передбачає дві специфічні процедури:
1) контрольна розрахункова операція (до проведення перевірки);
2) хронометраж (під час проведення перевірки);
Тепер про кожну з них поговоримо детальніше.
Контрольна розрахункова операція. Відповідно до п. 80.4 ПКУ перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахункових і ведення касових операцій посадовими особами контролюючих органів на підставі п. 20.1.9 ПКУ* може проводитися контрольна розрахункова операція.
* Посилання на п.п. 20.1.9 у п. 80.4 ПКУ некоректне, оскільки в пункті йдеться про право податківців вимагати проведення інвентаризації. Ця плутанина, очевидно, сталася, коли у 2013 році вносилися чергові зміни (Законом України від 04.07.2013 р. № 404-VII). До внесення змін саме п.п. 20.1.9 ПКУ було присвячено контрольним розрахунковим операціям. Але податківців це не бентежить (див. роз’яснення в категорії 109.09 БЗ).
Подібне право передбачено для перевіряючих і п.п. 20.1.11 ПКУ.
При цьому товари, отримані посадовими особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у неушкодженому вигляді.
Якщо ж повернути такий товар неможливо, то відшкодування витрат здійснюєтсья відповідно до законодавства про захист прав споживачів.
Проблема в тому, що на сьогодні законодавство про захист прав споживачів ніяк не регулює це питання.
Хронометраж. Що ж це таке і «з чим його їдять»?
Відповідь знаходимо в п.п. 14.1.264 ПКУ. Зокрема, хронометраж — це процес спостереження за веденням госпдіяльності.
Така процедура застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників діяльності платника податків, що проводиться на відповідному місці її здійснення.
Хронометраж господарських операцій проводиться саме під час фактичної перевірки безпосередньо «контролерами»
Тобто спостерігати за госпдіяльністю до початку перевірки і використовувати це як докази перевіряючі не можуть.
За результатами хронометражу складається довідка, що підписується посадовими особами контролюючого органу і посадовими особами госпсуб’єкта (його представниками та/або особами, які фактично проводять госпоперації).
Проблема цієї процедури в тому, що її порядок проведення жодним нормативним актом прямо не закріплено. Особливо напружує відсутність чіткого визначення конкретних госпоперацій, що піддаються хронометражу.
Більше того, не визначено форму «хронометражної» довідки.
Інвентаризація. Крім згадуваних у ст. 80 ПКУ процедур, у межі фактичних перевірок вписується вимога перевіряючого провести інвентаризацію.
Зокрема, згідно з п.п. 20.1.9 ПКУ «контролери» мають право під час перевірок платників податків вимагати проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, засобів, зняття залишків ТМЦ, готівки.
Тут звернемо вашу увагу на декілька моментів.
По-перше, перевіряючий має право вимагати провести інвентаризацію, але ніяк не проводити її самостійно. Податківці можуть бути просто присутніми при інвентаризації.
По-друге, форму вимоги про проведення «примусової» інвентаризації жодним нормативно-правовим актом не передбачено.
По-третє, ПКУ не передбачає, у яких випадках та у які строки підприємець зобов’язаний провести інвентаризацію на вимогу перевіряючих.
Проте відповідно до абзацу шостого п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого Наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879 проведення інвентаризації на підставі належним чином оформленого документа уповноваженого органу повинна розпочатися у строк та в обсягах, зазначених у такому документі. Але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
З моментом початку інвентаризації «на вимогу» все більш-менш зрозуміло.
А що ж з її закінченням? Чи повинен той, хто перевіряється, укластися у строки проведення фактичної перевірки?
На думку податківців, що висловлена ще у 2011 році в листі від 26.05.2011 р. № 6322/5/23-4016,
з інвентаризацією потрібно «укластися» у строки проведення перевірок
Аргументують фіскали це тим, що результати цієї процедури впливають на результати перевірки. Тому дослідження підсумків інвентаризації має бути здійснене «контролерами» саме під час такої перевірки.
Так, спробувати укластися у строки перевірки з інвентаризацією потрібно. Але якщо ви не встигли, то притягнути вас за це до відповідальності неможливо.
Усі залякування будуть безпідставними, оскільки момент закінчення «примусової» інвентаризації жодним нормативно-правовим актом не визначено.
По-четверте, виникає запитання — чи можна проігнорувати подібні вимоги?
Робити цього ми вам не радимо. Причина в тому, що в такому разі тому, хто перевіряється, загрожує арешт його активів. Така підстава міститься в п.п. 94.2.8 ПКУ.
Підсумок перевірки
Після закінчення перевірки інспектор повинен скласти акт (якщо були виявлені порушення) або довідку (якщо порушення були відсутні).
Акт. Формується у двох примірниках. Потім кожен із них підписується перевіряючим та особою, яка проводила розрахункову операцію, платником податків та/або його представником (за наявності). Водночас залишати «автограф» на акті можна як за місцем проведення перевірки, так і у приміщенні контролюючого органу ( абзац третій п. 86.5 ПКУ).
Не згодні з актом?
Підписуючи документ, обов’язково викладіть свої зауваження.
Також ПКУ передбачає процедуру подання контролюючим органам заперечень та/або додаткових документів. На все про все у того, хто перевіряється, 5 робочих днів, що настають за днем отримання акта (довідки).
Розглядаються такі заперечення (документи) податківцями протягом 7 робочих днів з моменту їх отримання ( п. 86.7 НКУ).
Якщо ви відмовитеся приймати або підписувати акт, то вам його надішлють рекомендованим листом з повідомленням про вручення ( абзац п’ятий п. 86.5 ПКУ).
Більш того, відмова платника податків або його представників від підписання акта
не звільняє від обов'язку сплатити визначені «контролерами» під час перевірки грошові зобов'язання
Подібне правило встановлено абзацем другим п. 86.4 ПКУ.
ППР*. Виноситься керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за врученням платнику податків (його представнику або особі, яка проводила розрахункові операції) акта перевірки. «Контролерам» подавалися заперечення до акта та/або додаткові документи? У цьому разі ППР виноситься протягом 3 робочих днів, що настають за наданням (надсиланням) письмової відповіді на заперечення.
* Податкове повідомлення-рішення.
Форма та порядок надсилання повідомлення-рішення передбачені Наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1204.
Отже, з важливими процедурними нюансами ми з вами теж розібралися.
Звичайно, законодавство має деякі шорсткості. І не завжди ці «прогалини» можуть зіграти на вашу користь.
Але це в жодному разі не відміняє необхідність бути уважними до дій перевіряючих.
На цьому ми завершуємо розгляд питань, пов’язаних з фактичними перевірками.
На черзі в нас інші «больові точки» РРО.
висновки
- Граничні строки проведення фактичних перевірок обчислюються в добах.
- У межах фактичних перевірок, пов’язаних з РРО, інспектори можуть здійснювати контрольні розрахункові операції, хронометраж і вимагати проведення інвентаризації.
- Хронометраж господарських операцій проводиться під час фактичної перевірки безпосередньо «контролерами».
