Обговорюватимемо ми сьогодні Закон України від 23.03.2017 р. № 1982-VIII (далі — Закон № 1982). Набуде чинності він з 19.07.2017 р.
Напевно епопея зі скасуванням печатки вам уже знайома. Пригадайте 2014-й рік. Саме тоді законодавець зробив першу боязку спробу відмовитися від цього «рудимента». ☺
У чому ж принципова різниця між скасуванням за версіями 2014 і 2017 років?
«Думайте сами, решайте сами…»
Перше і найважливіше — Закон № 1982 змінює суть права госпсуб’єкта на печатку.
Уся «сіль» у тому, що раніше ви могли її мати, а могли й не мати. І ми доходили висновку: якщо печатка є, то її потрібно використовувати. Це спричиняло низку особливостей. Наприклад, обов’язкова наявність відбитків на бланках документів суворої звітності з реквізитом «М.П.»*.
* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 92, с. 33; 2016, № 101, с. 35.
Крім того, абзац третій ч. 2 ст. 207 ЦКУ передбачав обов’язковість скріплення угоди печаткою, якщо сторони про це домовилися у письмовій формі.
Що ж буде з 19 липня? Юридичні особи приватного права не тільки можуть (не) мати печатки ( ч. 4 ст. 62 ГКУ). Вони тепер самостійно вирішують — використовувати її чи ні. І оновлена ч. 1 ст. 581 ГКУ акцентує увагу на тому, що
використання госпсуб’єктом печатки не є обов’язковим
Відповідно, навіть якщо в суб’єкта господарювання печатка є, він може не ставити її на будь-яких документах. І в такому разі знімаються всі питання з приводу наявності відбитка в документах на підставі договорів, у бланках суворої звітності тощо. Про це свідчить і вилучення абзацу третього з ч. 2 ст. 207 ЦКУ.
Зверніть увагу: право на (не)використання печатки не стосується держорганів і органів місцевого самоврядування (далі — ОМС). У них усе як і раніше.
У зв’язку з переформатуванням «права на печатку» для суб’єктів господарювання нардепи підчистили й інші законодавчі акти. Наприклад, відбиток печатки не є обов’язковим реквізитом для векселя. Але деякі акти законодавець все ж таки проґавив. Так, ПКУ досі оперує «печаткою за її наявності». Тому з податківцями можуть виникнути проблеми. Адже вони в першу чергу керуються саме ПКУ.
Чи можуть вимагати печатку?
Побоюючись таких сміливих нововведень, обережний бухгалтер обов’язково задасться запитанням: а чи може орган держвлади або ОМС вимагати печатку? Адже дуже часто можновладці важко сприймають подібні прогресивні зміни. Тому висока ймовірність того, що найбільш «грамотні» ☺ їх представники можуть іти по накатаній, вимагаючи печатку від госпсуб’єктів.
Із цього приводу Закон № 1982 передбачив деякі «цікавинки».
По-перше, ч. 2 ст. 581 ГКУ тепер свідчить: відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або ОМС.
Більше того, копія такого документа вважається засвідченою в установленому порядку, якщо на ній проставлено підпис уповноваженої особи суб’єкта господарювання або особистий підпис ФОП.
Орган держвлади не має права вимагати навіть нотаріального посвідчення вірності копії документа в разі, якщо останнє не встановлено законом.
По-друге, посилюється така заборона адміністративною відповідальністю.
Відповідно до нової ст. 16624 КпАП посадові особи держоргану або ОМС «отримають на горіхи», якщо: (1) стануть вимагати відбиток печатки на документі, що подається госпсуб’єктом, або нотаріального посвідчення копії такого документа; (2) відмовлять у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки госпсуб’єкта або нотаріального посвідчення копії такого документа.
Штраф — від 850 до 1700 грн.
Складати адмінпротоколи будуть посадові особи ДРСУ** ( п. 1 ч. 1 ст. 255 КпАП). Розглядати ж такі справи уповноважені районні, районні в містах, міські або міськрайонні суди (судді) ( ст. 221 КпАП).
** Державна регуляторна служба України.
На перший погляд здається, що ніхто вимагати печатку й не подумає. Проте залишилася ще сила-силенна невирішених питань. У якому порядку відбуватиметься притягнення до відповідальності? Яка форма адмінпротоколу в цьому випадку? Доки не врегульовані детальні «правила гри», притягнути кого-небудь до відповідальності буде неможливо.
А чи можуть контрагенти наполягати на проставлянні відбитку? Оскільки використання печатки — це право госпсуб’єкта, а не його обов’язок,
вимагати від контрагента печатку після 19 липня 2017 року не можна
Хоча адмінвідповідальність за такі дії для звичайних суб’єктів господарювання (не держорганів або ОМС) не передбачена.
Ваш контрагент все ж таки поставив печатку? Про додатковий захист можна навіть не мріяти. Причина — в новій ч. 3 ст. 581 ГКУ: наявність або відсутність відбитку печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
«Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих»
Виходить, що єдиним бар’єром на шляху дійсності документів і підтвердження повноважень представників юросіб залишається тільки підпис.
Звичайно, неозброєним оком навряд чи вдасться відрізнити підроблений «розчерк пера» від справжнього. У цьому випадку тільки Феміда може допомогти вам відокремити «зерна від полови». У межах судового оскарження дійсності того чи іншого документа доведеться витратитися на почеркознавчу експертизу.
Як же убезпечити себе від недобросовісних контрагентів? Пропонуємо вам декілька способів.
1. Обов’язково звіряти дані про підприємство та уповноважених осіб у документах, що надаються, з даними в ЄДР***.
*** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (див. за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
2. Підписувати документи з пред’явленням паспорта підписувача у вашій присутності.
3. Переходити на електронне «спілкування». Активно впроваджуйте в діловодство електронний цифровий підпис. Його підроблювати складніше, та й паперової тяганини буде менше.
4. Скористатися механізмом нотаріального посвідчення. Ви можете передбачити нотаріальне посвідчення як самого договору, так і підписів уповноважених осіб на них. Варіант витратний і не всім може припасти до душі.
Ці методи боротьби, звичайно, не є «панацеєю» від шахраїв, але можуть зменшити запал недобросовісних контрагентів.
Варто визнати, що поки прогресивне скасування печатки може додати тільки зайвого клопоту. Адже підпис «намалювати» простіше, ніж печатку. Хоча раніше підробка останньої теж не була чимось особливо складним. У такому разі відбиток на документі остаточно стає тільки психологічним бар’єром на шляху фальсифікації підпису.
І все ж від печатки рано чи пізно позбавлятися довелося б. Особливо враховуючи європейський вектор руху України. Проте, що німцю добре, те… ☺. Чи приживуться подібні правила, покаже практика.
