висновок документа
Оскільки з 01.01.2017 р. ст. 209 ПКУ втратила чинність, то податківці дадуть відповідь з приводу застосування з 01.01.2017 р. сільгоспвиробниками «особливого» річного податкового періоду, передбаченого п.п. 137.4.1 ПКУ, тільки після погодження з Мінфіном
Запитання задав колишній єдиноподатник 4 групи, який з початку 2017 року покинув лави спрощенців і перейшов на загальну систему.
І от з наближенням піврічної звітної дати про всяк випадок поцікавився, а чи може він обрати «особливий» річний прибутковий період: з липня по червень. Адже якщо брати аналогічну ситуацію минулого року, то податківці для таких «переходженців» не бачили перешкод для початку застосування «особливого» річного періоду (листи ДФСУ від 31.05.2016 р. № 11819/6/99-99-15-02-02-15, від 10.05.2016 р. № 10300/6/99-95-42-01-15, від 22.04.2016 р. № 9143/6/99-95-42-01-15). Для цього колишнім спрощенцям треба було подати декларацію з прибутку за перші півроку перебування у статусі «прибутківців», а далі вже через «особливий» рік: у кінці серпня наступного року. Детально про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 63, с. 11.
Проте сьогодні податківці угледіли формальну причину «незастосування» особливого періоду. Річ у тім, що п.п. 137.4.1 ПКУ при описі суб’єктного складу користувачів цього особливого сільгоспперіоду посилається на ст. 209 ПКУ. А як ви знаєте, з 01.01.2017 р. цю ПДВшну статтю було скасовано, оскільки прибрали сільгоспрежим з ПДВ. Але посилання залишилося. От і вийшло, що формально в ПКУ вже немає переліку тих осіб, які можуть звітувати за «особливим» періодом.
Проте вважаємо, що тут навіть найзавзятішим фіскалам зрозуміло, що це суто технічна помилка законодавця. Адже який сенс було через такий витіюватий спосіб видаляти «особливий» період? Досить було просто про нього не говорити в п.п. 137.4.1 ПКУ. Мало того, що посилання на ст. 209 ПКУ не видалили з п.п. 137.4.1 ПКУ, так ще й для сільгоспників детально розписали в п. 46.2 ПКУ, яку фінзвітність додавати разом з прибутковою декларацією такого «особливого» періоду — трикомплектну: 1) за перше півріччя минулого року; 2) за минулий рік; 3) за перше півріччя поточного року. Крім того, присвятили окремий «жирний» абзац у п.п. 134.1.1 ПКУ розрахунку об’єкта оподаткування при такому «особливому» періоді: фінрезультат за минулий рік «-» фінрезультат 1-го півріччя минулого року «+» фінрезультат 1-го півріччя поточного року.
Ну от питається, навіщо це було робити законодавцю з початку 2017 року, якщо мета була «зарізати» сільгоспперіод?
Звичайно, якщо говорити про трикомплектну фінзвітність і формулу об’єкта оподаткування, то тут ідеться не про «переходженців» із спрощеної системи, а про тих, хто вже з липня минулого 2016 року почав працювати за «особливим» періодом. Саме ці сільгоспники можуть опинитися в набагато гіршому становищі, ніж «переходженці», яким тільки належить обрати собі річний період. Адже якщо податківці почнуть догинати (лобіювати) ідею про відсутність «особливого» періоду, то вийде, що такі суб’єкти вже «порушили», не подавши декларацію з прибутку після закінчення другого півріччя 2016 року.
Примітно, що в цій індивідуальній податковій консультації (ІПК) податківці не дають відповідь платнику, а повідомляють про необхідність погоджувати позиції з Мінфіном. Така «недовідповідь» узагалі ставить під сумнів легітимність цієї ІПК — вона не відповідає визначенню з п.п. 14.1.1721 ПКУ, оскільки в ній немає висновку з питань практичного застосування норми законодавства. Як такою ІПК користуватися платнику, незрозуміло…
Утім, ми сподіваємося на адекватне вирішення питання Мінфіном, і бажано скоріше, адже закінчення півріччя не за горами. Працюючим людям хочеться знати, на якому вони світі.
