Коли потрібно застосовувати 3200 грн., а коли — 19,34 грн.?
Почнемо традиційно з положень законодавчих документів. Саме вони допоможуть нам розібратися з цим питанням. Отже, з 1 січня установлено мінімальну заробітну плату (МЗП) у місячному розмірі — 3200 грн., у годинному розмірі — 19,34 грн.
Крім того, у ст. 31 Закону про оплату праці визначено, що МЗП в годинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
З цього положення зрозуміло, що годинний розмір МЗП (19,34 грн.) застосовується в разі, якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці.
Погодинна оплата праці передбачає оплату праці працівника пропорційно відпрацьованому часу. Розмір зарплати за місяць при погодинній оплаті праці визначається виходячи з годинної тарифної ставки працівника і фактично відпрацьованого часу за місяць.
Приклад 1. Працівнику встановлено погодинну оплату праці. Годинну тарифну ставку встановлено в розмірі 12,08 грн., що вище мінімального розміру годинної тарифної ставки, розрахованого для 40-годинного робочого тижня (9,67 грн.), але менше МЗП у погодинному розмірі (19,34 грн.). Премій, надбавок немає.
За травень 2017 року працівник відпрацював усю норму робочого часу — 159 годин.
Як визначити доплату до МЗП?
Зарплата працівника за травень 2017 року становила: 12,08 грн. x 159 год = 1920,72 грн.
Розрахуємо мінімальний розмір зарплати, нижче за який не може бути нараховано зарплату за виконану ним місячну норму праці:
19,34 грн. x 159 год = 3075,06 грн.
Оскільки фактична зарплата працівника, розрахована виходячи з умов трудового договору (1920,72 грн.), нижче за мінімальний розмір зарплати, розрахований за відповідний місяць виходячи з виконаної норми праці (3075,06 грн.), необхідно розрахувати суму доплати до МЗП.
Її величина дорівнює:
3075,06 - 1920,72 = 1154,34 (грн.).
Отже, зарплата працівника за травень 2017 року становитиме: 1920,72 + 1154,34 = 3075,06 (грн.).
Увага! При погодинній оплаті праці розмір МЗП за місяць визначається як добуток МЗП у годинному розмірі і кількості відпрацьованих годин за місяць. При цьому отриманий результат порівнювати з 3200 грн. не потрібно. Про це зазначено в листах Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282, від 20.03.2017 р. № 766/0/101-17/28. І це повністю відповідає чинному законодавству.
Коли ж використовується показник МЗП — 3200 грн., якщо працівнику встановлено місячну оплату праці. Вона встановлюється тоді, коли працівник при виконанні місячної норми отримає свій оклад (місячну тарифну ставку). Говорячи звичною мовою, якщо працівник працює на окладі. У такому разі для виконання мінімальної державної гарантії, зокрема, нарахування зарплати за повністю відпрацьовану норму праці за місяць не менше МЗП, потрібно використовувати показник 3200 грн.
Приклад 2. Працівнику встановлено місячну оплату праці (посадовий оклад). Розмір посадового окладу становить 1888 грн. Премій, надбавок немає. За травень працівник відпрацював усі 20 робочих днів. Як визначити доплату до МЗП?
Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижче за розмір МЗП (ст. 31 Закону про оплату праці). У цьому випадку зарплата працівника за травень не може бути нижче 3200 грн.
Розрахуємо доплату до МЗП за травень 2017 року:
3200 - 1888 = 1312 (грн.).
Отже, зарплата працівника за травень 2017 року становитиме:
1888оклад + 1312доплата до МЗП = 3200 (грн.).
Забігаючи наперед, зауважимо таке. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу, при розрахунку МЗП за місяць потрібно також орієнтуватися на те, місячну чи погодинну оплату праці встановлено працівнику.
Якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці (годинну тарифну ставку), то рівень МЗП потрібно визначати виходячи з МЗП у годинному розмірі і норми часу, установленої працівнику, який працює в умовах неповного робочого часу.
Якщо працівнику встановлено місячну оплату праці і режим неповного робочого часу, то МЗП, так само як і оплата праці за місяць, визначається кратно частині окладу, яку працівник заробляє в режимі неповного робочого часу (0,5 ставки; 0,75 ставки; 0,3 ставки тощо).
Які «несприятливі» виплати нараховуються «понад» 3200 грн.?
Як свідчить ст. 31 Закону про оплату праці, при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:
1) доплата за роботу у несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
2) доплата за роботу в нічний і надурочний час;
3) доплата за роз’їзний характер праці;
4) премії до пам’ятних та ювілейних дат.
Якщо суть виплат, зазначених у пп. 2 — 4, які нараховуються «понад» 3200, гранично зрозуміла, то перша виплата — доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я на початку року викликала чимало суперечок.
У чому вони полягали?
Річ у тім, що в чинному законодавстві немає чіткого визначення поняття «несприятливі умови праці та підвищеного ризику для здоров’я». Однозначно під це поняття підпадає робота із шкідливими та важкими умовами праці, що визначені за результатами атестації робочих місць. Тому спочатку ні в кого не було сумнівів, що доплата за роботу із шкідливими та важкими умовами праці за результатами атестації робочих місць нараховується «понад» 3200 грн.
Спори викликала доплата працівникам за використання деззасобів, а також працівникам, зайнятим прибиранням туалетів. Для її встановлення атестація робочого місця чинним законодавством не потрібна.
Ця доплата вважається доплатою за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я і нараховується «понад» 3200 грн. Такої думки дотримуються фахівці Мінсоцполітики у своїх численних листах із цього приводу (див. листи від 18.01.2017 р. № 119/0/101-17/282; від 27.01.2017 р. № 10.1-17/17/2025; від 15.02.2017 р. № 356/0/101-17/282; від 17.02.2017 р. № 391/0/101-17/282).
Звертаємо вашу увагу, що «всередині» 3200 враховуються всі суми підвищення посадових окладів, у тому числі за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я.
Приклад 3. Посадовий оклад прибиральника службових приміщень становить 1600 грн. Йому встановлено доплату за прибирання туалетів у розмірі 10 % посадового окладу.
Як визначити доплату до МЗП?
Визначимо суму доплати до МЗП:
3200 - 1600 = 1600 (грн.),
де 1600 грн. — розмір посадового окладу працівника.
Загальна сума зарплати за місяць становитиме:
1600оклад + 1600доплата до МЗП + 160доплата за прибирання туалетів = 3360 (грн.),
де 160 грн. — сума доплати за прибирання туалетів (1600 грн. х 10 %).
Як бачимо, суму доплати за прибирання туалетів нараховано «понад» 3200 грн.
Приклад 4. Посадовий оклад працівника — 2464 грн. Йому встановлено доплату за використання в роботі дезінфікуючих засобів у розмірі 10 % посадового окладу. Інших доплат, надбавок, премій немає.
Як визначити доплату до МЗП?
Як ми зазначили вище, доплату за використання в роботі дезінфікуючих засобів не враховують при порівнянні нарахованої зарплати працівника за відпрацьований час з М3П. Її нараховують «понад» М3П (3200 грн.).
Оскільки нарахована зарплата менше МЗП (2464 грн. < 3200 грн.), працівникові нараховуємо доплату до МЗП.
Визначимо суму доплати до МЗП:
3200 - 2464 = 736 (грн.).
Загальна сума зарплати за місяць становитиме:
2464оклад + 736доплата до МЗП + 246,40доплата за деззасоби = 3446,40 (грн.),
де 246,40 — сума доплати за використання в роботі дезінфікуючих засобів (2464 грн. х 10 %).
Приклад 5. Посадовий оклад працівника, з урахуванням підвищення за шкідливі умови праці, становить 3460 грн. Йому встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 10 %.
Як визначити доплату до МЗП?
Сума зарплати працівника за місяць становить:
3460оклад + 346надбавка за вислугу років = 3806 (грн.).
Оскільки нарахована зарплата за відпрацьований час перевищує МЗП (3806 грн. > 3200 грн.), доплату до МЗП не нараховуємо.
Чи включається сума індексації до 3200?
Довго не розмірковуватимемо про справедливість чи несправедливість думки Мінсоцполітики щодо цього питання. Просто констатуємо факт: на думку фахівців цього відомства, сума індексації включається до суми нарахованої зарплати для порівняння з МЗП. Це означає, що сума індексації «провалюється» всередину 3200 грн. і «понад» МЗП не нараховується.
Цю позицію фахівців Мінсоцполітики озвучено в листах від 13.02.2017 р. № 317/0/101-17/282; від 17.02.2017 р. № 391/0/101-17/282; від 18.01.2017 р. № 119/0/101-17/282; від 02.02.2017 р. № 248/0/101-17/282 (ср. ).
Обґрунтування цієї позиції таке: сума індексації не зазначена у ст. 31 Закону про оплату праці в переліку виплат, що нараховуються «понад» 3200 грн.
На що ще хотілося б звернути увагу. Переконливо рекомендуємо нараховувати суму індексації і в тому випадку, якщо вона повністю включиться до 3200 грн. Оскільки сума індексації є мінімальною державною гарантією, за її ненарахування передбачено фінансові санкції. Тому навіть якщо відомо, що і з урахуванням індексації працівнику потрібно буде нарахувати зарплату в розмірі 3200 грн., суму індексації потрібно розрахувати і нарахувати.
Приклад 6. Працівникові установлено посадовий оклад 2320 грн. Інших доплат і надбавок немає. У червні 2017 року такий працівник відпрацював усі дні. Йому також нараховано індексацію заробітної плати в сумі 62,31 грн. (1684 грн. х 3,7 %).
Як визначити доплату до МЗП?
У червні 2017 року сума зарплати працівника з індексацією менше МЗП (2320 оклад + 62,31 індексація = 2382,31 грн. < 3200 грн.), тому такому працівнику треба здійснити доплату до МЗП.
Розмір доплати до МЗП становитиме:
3200 - 2382,31 = 817,69 (грн.).
Загальна сума зарплати за місяць складе:
2320 оклад + 62,31 індексація + 817,69 доплата до МЗП = 3200 (грн.).
Чи включається сума компенсації до 3200?
Ні, не включається (див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. № 394/0/101-17/282).
Приклад 7. Працівнику встановлено оклад у розмірі 2500 грн. Інших доплат і надбавок немає. У травні 2017 року він відпрацював усі дні, передбачені графіком роботи. Крім того, цього місяця йому було нараховано компенсацію за затримку виплати заробітної плати за листопад 2016 року в розмірі 93,38 грн. (1610 грн. х 5,8 : 100), оскільки 15 травня працівнику було виплачено зарплату за листопад 2016 року.
Як розрахувати доплату до МЗП?
Компенсацію за затримку виплати зарплати нараховують «понад» 3200. Тому в цьому випадку з МЗП порівнюємо тільки оклад. Оскільки нарахована зарплата за відпрацьований час виявилася менше МЗП (2500 грн. < 3200 грн.), сума доплати до МЗП становитиме: 3200 - 2500 = 700 грн.
Загальний розмір зарплати працівника, нарахованої у травні 2017 року, дорівнює:
2500оклад + 700доплата до МЗП + 93,38компенсація за затримку= 3293,38 (грн.).
Суміщення ≠ сумісництво
Суміщення професій (посад) — виконання працівником разом зі своєю основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Така додаткова робота за іншою професією (посадою) здійснюється в межах робочого часу за основним місцем роботи. За виконання такої додаткової роботи нараховується доплата в розмірі до 50 % посадового окладу за основною посадою.
Приклад 8. Бухгалтеру встановлено оклад у розмірі 2464 грн. Крім того, їй установлено доплату за суміщення посади касира в розмірі 50 % посадового окладу за основною посадою, тобто в розмірі 1232 грн. (2464 грн. х 50 %). У травні 2017 року працівниця відпрацювала всі дні, передбачені графіком роботи.
Як розрахувати доплату до МЗП?
Доплата за суміщення посад уключається до суми зарплати за відпрацьований час для її порівняння з МЗП.
Зарплата працівниці за відпрацьований час у травні становитиме:
2464оклад + 1232доплата за суміщення = 3696 (грн.).
Оскільки нарахована зарплата більше МЗП (3696 грн. > 3200 грн.), доплату до МЗП не нараховують.
Сумісник зовнішній або внутрішній
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Якщо працівник працює в одній і тій самій установі і як основний працівник, і як сумісник, і роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час, то така робота — робота за внутрішнім сумісництвом.
Якщо ж працівник працює у двох (або декількох) установах, одна з яких є основним місцем роботи, а інша — місцем роботи за сумісництвом, така робота вважається зовнішнім сумісництвом.
При роботі за сумісництвом з працівником укладається окремий трудовий договір, який юридично не пов’язаний з трудовим договором за основним місцем роботи.
Оплата праці за сумісництвом проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Приклад 9. На підприємстві працює зовнішній сумісник з окладом 2000 грн. і режимом роботи — неповний робочий день (4 години на день). Його посадовий оклад з урахуванням зайнятості становить 1000 грн. (2000 грн. х 0,5 ставки). Інших доплат, надбавок, премій немає.
Як розрахувати доплату до МЗП?
Якщо з фізичною особою було укладено трудовий договір, то за умови, що її зарплата за відпрацьований час менше мінімальної, їй здійснюють доплату до МЗП. Тобто винятків для сумісників трудовим законодавством не передбачено.
Визначимо розмір МЗП з урахуванням зайнятості працівника: 3200 грн. х 0,5 = 1600 грн.
У наведеному прикладі зарплата працівника — зовнішнього сумісника менше МЗП (1000 грн. < 1600 грн.), тому сума доплати до МЗП становитиме:
1600 - 1000 = 600 грн.
Загальна сума зарплати працівника — зовнішнього сумісника становитиме:
1000оклад + 600доплата до МЗП = 1600 грн.
Приклад 10. Працівник працює повну тривалість робочого часу на посаді прибиральника службових приміщень з окладом 1744 грн. (основне місце роботи) (1 ставка) і на посаді двірника з окладом 1600 грн. у режимі неповного робочого часу (2 години на день) внутрішнім сумісником (0,25 ставки). Також за основним місцем роботи працівнику встановлено доплату за використання деззасобів у розмірі 10 % від посадового окладу (174,40 грн.). У травні працівник відпрацював усі дні.
Як розрахувати доплату до МЗП?
Вимогу про доплату до рівня МЗП слід виконувати окремо за основним місцем роботи і окремо на роботі за сумісництвом. Підсумовувати зарплату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі і внутрішнім, не треба. При цьому за кожним місцем роботи зарплату за місяць потрібно буде порівнювати з МЗП, визначеною пропорційно виконаній нормі праці, тобто з урахуванням зайнятості працівника (пропорційно відпрацьованому робочому часу).
Розрахуємо доплату до МЗП за кожним місцем роботи окремо.
За основним місцем роботи. У травні 2017 року працівнику було нараховано посадовий оклад у розмірі 1744 грн., доплату за використання деззасобів у розмірі 174,40 грн. (1744 грн. х 10 %). Доплату за використання деззасобів не враховуємо в сумі виплат при порівнянні з МЗП, її нараховуємо «понад» МЗП. Таким чином, у порівнянні бере участь тільки оплата за окладом за відпрацьований час — 1744 грн.
Визначимо суму доплати до МЗП:
3200 - 1744 = 1456 (грн.).
Загальний розмір зарплати за основним місцем роботи, нарахованої у травні 2017 року, дорівнює:
1744оклад + 1456доплата до МЗП + 174,40доплата за деззасоби = 3374,40 (грн.).
За внутрішнім сумісництвом. Визначимо МЗП з урахуванням зайнятості працівника:
3200 грн. х 0,25 = 800 грн.
Сума доплати до МЗП становитиме:
800 - 400 = 400 (грн.).
Загальний розмір зарплати за внутрішнім сумісництвом, нарахованої у травні 2017 року, дорівнює:
400оклад + 400доплата до МЗП = 800 (грн.).
Підсумований облік робочого часу
Підсумований облік робочого часу встановлюється працівникам, яким установлено особливий режим роботи, коли неможливо дотримуватися щотижневої тривалості роботи і одночасно укластися в місячні норми робочого часу. Яскравим прикладом є робота сторожа.
Для встановлення розмірів зарплати працівникам потрібно визначити не тільки місячні тарифні ставки, а й годинні. Це потрібно для того, щоб визначити оплату за нічні години, години роботи у святкові та неробочі дні і за надурочні години. Адже вони оплачуються виходячи з годинної тарифної ставки залежно від кількості таких відпрацьованих годин.
Важливо також визначити (установити) обліковий період. Обліковим періодом може бути місяць, квартал, півріччя або рік. Для підсумованого обліку робочого часу надається перевага встановленню облікового періоду — півріччя або рік. Тоді кількість надурочних годин потрібно буде визначати в червні або у грудні.
Нагадаємо, як оплачується робота в нічний час, у святкові та неробочі дні, як оплачуються надурочні години.
Нічним уважається час роботи з 22:00 до 6:00 (ст. 54 КЗпП). Відповідно до ст. 108 КЗпП за роботу в нічний час установлюють доплату в розмірі не менше 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи. Доплата за роботу в нічний час нараховується «понад» 3200 грн., оскільки про це прямо зазначено у ст. 31 Закону про оплату праці.
А як оплачується робота у святкові та неробочі дні? У подвійному розмірі в порядку, установленому ст. 107 КЗпП, а саме працівникам, які отримують місячний оклад, у розмірі:
— одинарної годинної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий дні здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;
— подвійної годинної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.
Зверніть увагу! Під час підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (див. лист Мінпраці від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07).
Оплата за роботу у святкові та неробочі дні, як би вона не проводилася (в одинарному розмірі понад оклад чи у подвійному розмірі понад оклад), уключається «всередину» 3200 грн., оскільки вона не зазначена у ст. 31 Закону про оплату праці як виплата, що нараховується «понад» 3200 грн.
Тепер про надурочні години. Оплата роботи понад нормальну тривалість робочого часу здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки. Підрахунок і оплата надурочної роботи здійснюється роботодавцем наприкінці облікового періоду. Годинну тарифну ставку визначають шляхом ділення посадового окладу, установленого в останньому місяці облікового періоду, на середньомісячну кількість годин за обліковий період.
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.
Оплата надурочних годин нараховується «понад» 3200 грн., оскільки це визначено безпосередньо у ст. 31 Закону про оплату праці.
Приклад 11. Сторож (місячний оклад — 1600 грн.) у травні 2017 року відпрацював усі години, передбачені його індивідуальним графіком роботи, — 168 годин, у тому числі в нічний час — 56 годин і у святкові дні — 16 годин. Для такого працівника встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — рік. У колективному договорі передбачено доплату за роботу в нічний час у розмірі 40 % посадового окладу (годинної ставки). Як розрахувати доплату до МЗП?
Спочатку визначимо суму заробітної плати, нараховану за відпрацьований час за умовами трудового договору. Сторож відпрацював усі години, передбачені його індивідуальним графіком роботи (168 годин). Розмір посадового окладу за відпрацьований за індивідуальним графіком роботи час за травень 2017 року становитиме 1600 грн.
Крім того, працівник відпрацював у травні 56 годин у нічний час і 16 годин у святковий день (планувалося графіком роботи). Визначимо розмір годинної тарифної ставки у травні 2017 року:
1600 грн. : 168 = 9,52 грн.
Визначимо суму доплати працівнику за роботу в нічний час у травні 2017 року:
9,52 грн. х 56 год х 40 % = 213,25 грн.
Оскільки робота у святковий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, оплата за роботу у святковий день здійснюється в одинарному розмірі годинної ставки понад оклад. Сума доплати за роботу у святковий день становитиме:
9,52 грн. х 1 х 16 год = 152,32 грн.
Спочатку потрібно визначити зарплату за відпрацьований час у травні 2017 року, суму якої потім порівняємо з МЗП (3200 грн.).
1600оклад + 152,32доплата за роботу у святкові дні = 1752,32 грн.
Визначимо доплату до МЗП:
3200 - 1752,32 = 1447,68 (грн.).
Загальна сума зарплати за травень 2017 року становитиме:
1600оклад + 213,25доплата за роботу в нічний час + 152,32доплата за роботу у святковий день + 1447,68доплата до МЗП = 3413,25 грн.
Зверніть увагу! Оскільки в наведеному прикладі обліковий період дорівнює року, то підрахунок і оплату надурочних годин здійснюють у грудні.
Якщо працівник був у відрядженні
Нагадаємо, що згідно зі ст. 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється згідно з умовами, визначеними трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижче середнього заробітку. Це означає, що для оплати праці за період відрядження потрібно розрахувати суму середньої зарплати згідно з Порядком № 100 і порівняти її з денним заробітком.
Якщо більшою виявилася середня зарплата, розрахована згідно з Порядком № 100, то оплату робочих днів за період відрядження потрібно оплачувати за такою середньою зарплатою.
Якщо більшим виявився денний заробіток, то робочі дні за період відрядження оплачуйте згідно з умовами, визначеними трудовим або колективним договором, тобто як за звичайні робочі дні.
Як визначити суму доплати до МЗП у місяці, коли працівник був у відрядженні, див. у листі Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282.
У разі, якщо робочі дні, протягом яких працівник був у відрядженні, оплачувалися за середнім заробітком, розрахованим згідно з Порядком № 100, такий середній заробіток не включається до суми зарплати за місяць для порівняння з МЗП (3200 грн.). При цьому для визначення суми доплати до МЗП суму МЗП потрібно визначити пропорційно відпрацьованим дням (без урахування робочих днів, що припадають на період службового відрядження і оплачені за середнім заробітком згідно з Порядком № 100).
У разі якщо робочі дні, протягом яких працівник був у відрядженні, оплачувалися як звичайні робочі дні, доплата до МЗП визначається в загальному порядку як за повністю відпрацьований місяць.
Відповідні числові приклади див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 43, с. 27
Виплату розраховано за середньою зарплатою
Отже, у поточному місяці працівникові нараховано якісь виплати за середньою зарплатою. До таких виплат, наприклад, належать: лікарняні, декретні, відпускні, матдопомога до відпустки, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога тощо. Сума середньої зарплати, розрахована як згідно з Порядком № 100, так і згідно з Порядком № 1266, до суми зарплати за відпрацьований час для порівняння з МЗП, розрахованою пропорційно відпрацьованому часу, не включається.
Приклад 12 (працівник частину місяця хворів). Посадовий оклад працівника — 2912 грн. Повна зайнятість. Доплат, надбавок і премій немає. З 15 по 19 травня 2017 року він хворів, сума лікарняних склала 500 грн. Як розрахувати доплату до МЗП?
Спочатку потрібно визначити рівень МЗП, з яким порівнюватимемо нараховану працівнику зарплату за травень 2017 року. Оскільки працівник відпрацював цей місяць не повністю, то суму МЗП потрібно визначати пропорційно відпрацьованому часу:
3200 грн. : 20 роб. дн. х 15 роб. дн. = 2400 грн.,
де 20 — число днів, передбачених графіком роботи у травні 2017 року;
15 — кількість фактично відпрацьованих днів у травні 2017 року (з 15 по 19 травня — лікарняний).
Далі визначимо суму доплати до рівня МЗП. Як було зазначено вище, у порівнянні з певною сумою МЗП братиме участь тільки зарплата за відпрацьований час, суму лікарняних до розрахунку не включаємо. Доплата до МЗП становитиме:
2400рівень МЗП - 2184зарплата за відпрацьований час = 216 (грн.),
де 2184 — сума зарплати за відпрацьований час у травні 2017 року (2912 грн. : 20 роб. дн. х 15 роб. дн.).
Загальна сума нарахованого доходу працівника у травні 2017 року становитиме:
2184оклад + 500лікарняні + 216доплата до МЗП = 2900 (грн.) Приклад 13 (відпускні і матдопомога). Працівник з 15 по 28 травня 2017 року перебував у щорічній відпустці. У травні йому було нараховано:
— зарплату за відпрацьований час у сумі 1576 грн. (3152 грн. : 20 роб. дн. х 10 роб. дн.);
— відпускні в сумі 1514,52 грн.;
— матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 3152 грн.
Як розрахувати доплату до МЗП?
Отже, сума відпускних і матдопомоги не бере участі в порівнянні з МЗП. Про це зазначено в листах Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 і від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282. Тому для визначення суми доплати до МЗП за відпрацьований час потрібно визначити спочатку суму зарплати за відпрацьований час.
За умовами нашого прикладу, зарплата за відпрацьований час становила 1576 грн.
Визначимо рівень МЗП за відпрацьований час:
3200 грн. : 20 роб. дн. х 10 роб. дн. = 1600 грн.,
де 20 — число днів, передбачених графіком роботи у травні 2017 року;
10 — кількість фактично відпрацьованих днів у травні 2017 року (з 15 по 28 травня — відпустка).
Оскільки нарахована зарплата за відпрацьований час менше МЗП, розрахованої пропорційно відпрацьованому часу, доплата до МЗП становитиме:
1600 - 1576 = 24 (грн.).
Загальна сума нарахованого доходу працівника у травні 2017 року складе:
1576оклад + 1514,52відпускні + 3152матдопомога + 24доплата до МЗП = 6266,52 (грн.).
Приклад 14 (звільнення в середині місяця). Працівник звільняється за скороченням штатів. Останній робочий день — 19 травня 2017 року. При остаточному розрахунку йому нараховано:
— зарплату за відпрацьований час — 1392 грн.;
— компенсацію за невикористану відпустку — 2121 грн.;
— вихідну допомогу — 3200,05 грн.
Як розрахувати доплату до МЗП?
Визначимо розмір МЗП пропорційно відпрацьованому часу:
3200 грн. : 20 роб. дн. х 12 роб. дн. = 1920 грн.,
де 20 — число днів, передбачених графіком роботи у травні 2017 року;
12 — кількість фактично відпрацьованих днів у травні 2017 року по день звільнення включно.
Компенсацію за невикористану відпустку і вихідну допомогу при звільненні не враховуємо у складі зарплати за відпрацьований час при порівнянні з МЗП, оскільки такі виплати нараховано за невідпрацьований час і розраховуються вони виходячи із середньої зарплати згідно з Порядком № 100. Тому в порівнянні братиме участь зарплата за відпрацьований час.
Визначимо доплату до МЗП:
1920 - 1392 = 528 (грн.).
Загальний розмір зарплати працівника за травень 2017 року дорівнює:
1392оклад + 528доплата до МЗП + 2121компенсація за невикористану відпустку + 3200,05вихідна допомога = 7241,05 (грн.).
І на завершення звернемо увагу ще на одну ситуацію, що зустрічається на практиці.
Працівник не працював увесь місяць з певної причини. Наприклад, був у відпустці (у будь-якій), на лікарняному, у декретній відпустці, на військовій службі, на курсах підвищення кваліфікації. У цьому випадку доплату до МЗП робити не потрібно. Пов’язано це з тим, що в такому місяці працівник узагалі не працював, а отже, не виконав норму праці.
