У загальному випадку дивіденди є об’єктом обкладення ПДФО і ВЗ. Ну а щоб зрозуміти, до якого випадку (загального або виняткового) належать дивіденди, які ви нараховуєте своїм засновникам-фізособам, давайте відкриємо ПКУ ☺.
«Танцюємо» від виду
Необхідність і порядок обкладення дивідендів ПДФО безпосередньо залежить від їх виду. Розділ IV ПКУ ділить дивіденди на:
1) дивіденди, які нараховуються на користь платника податків у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою — резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що (1.1) таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, і (1.2) у результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів. Назвемо їх дивіденди, що не змінюють участі ( п.п. 165.1.18 ПКУ). Зауважте: якщо не виконується хоча б одна із зазначених умов (1.1 та/або 1.2), такі дивіденди слід віднести до решти дивідендів з п. 3 цього розділу статті (див. нижче);
2) дивіденди, нараховані платнику податків за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку (див. п.п. 170.5.3 ПКУ). Такі дивіденди ПКУ прирівнює до зарплати. Тому назвемо їх зарплатними дивідендами;
3) інші дивіденди, що не зазначені вище ( п.п. 164.2.8 ПКУ). Для зручності ці дивіденди назвемо звичайними.
З видами визначилися, час поговорити про оподаткування дивідендів ☺.
Причому зауважте:
дивіденди, що нараховуються фізособам-нерезидентам, обкладаються ПДФО за тими самими правилами і ставками, що й дивіденди, нараховані фізособам-резидентам ( п.п. 170.10.1 ПКУ)
Тому далі, говорячи про дивіденди і «тріо — ПДФО, ВЗ, ЄСВ», ми не будемо зупинятися на тому, кому вони нараховані: резиденту чи нерезиденту. Оскільки в цьому випадку це буде не важливо.
ПДФО і іже з ним
Податковим агентом при виплаті дивідендів є підприємство — емітент корпоративних прав або за його дорученням — інша особа, яка здійснює нарахування дивідендів на користь фізосіб ( п.п. 170.5.1 ПКУ). Причому винятків для єдиноподатників та інших неплатників податку на прибуток ПКУ не робить. Це спеціально підкреслює п.п. 170.5.2 ПКУ.
Важливо! До бази обкладення ПДФО потрапляють тільки зарплатні та звичайні дивіденди. Причому якщо дивіденди нараховує платник податку на прибуток (крім ІСІ), то ставка ПДФО для:
— звичайних дивідендів становить 5 %;
— зарплатних дивідендів — 18 %.
Якщо дивіденди нараховує неплатник податку на прибуток (наприклад, єдиноподатник), то ставка ПДФО і для звичайних, і для зарплатних дивідендів єдина —18 %.
Зазначимо, що з 01.01.2017 р. законодавець хотів запровадити для звичайних дивідендів ставку 9 %. Але через технічну помилку формально ця норма з 01.01.2017 р. не набула чинності. Чекаємо.
А от дивіденди, що не змінюють участі, до бази оподаткування ПДФО не потрапляють.
У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ підприємство — емітент корпоративних прав відображає:
— звичайні дивіденди ( п.п. 164.2.8 ПКУ) з ознакою доходу «109»;
— зарплатні дивіденди ( п.п. 170.5.3 ПКУ) з ознакою доходу «101»;
— дивіденди, що не змінюють участі ( п.п. 165.1.18 ПКУ), з ознакою доходу «142».
Важливо!
Військовий збір слід утримувати з усіх дивідендів, незалежно від їх виду
Тобто і з дивідендів, що не змінюють участі. Хоч вони, як ми вже зазначили, не обкладаються ПДФО, але під обкладення ВЗ підпадають за прямою вказівкою п. 1.7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Ставка збору стандартна — 1,5 %.
Також дивіденди повинні потрапити до розділу II форми № 1ДФ до рядка з військзбором. Не забуваємо!
Строки сплати ПДФО і ВЗ залежать від способу виплати дивідендів. Так, якщо дивіденди:
— виплачують готівкою, знятою з рахунка в банку, або перераховують на карткові рахунки фізосіб — ПДФО і ВЗ сплачують у день виплати дивідендів ( п.п. 168.1.2 ПКУ);
— виплачують у негрошовій формі або готівкою з каси* — ПДФО і ВЗ перераховують до бюджету протягом трьох банківських днів, що настають за днем їх нарахування (виплати, надання) ( п.п. 168.1.4 ПКУ);
* За рахунок грошових коштів, що не були отримані в банку на зазначені цілі, а надійшли до каси підприємства, наприклад, як виручка.
— нараховані, але не виплачені — ПДФО сплачують протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем місяця нарахування ( п.п. 49.18.1, п. 57.1, п.п. 168.1.5 ПКУ).
Зверніть увагу: ЄСВ з сум дивідендів не справляють. Адже такі виплати не мають відношення ані до заробітної плати (див. п. 3.35 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5), ані до виплати за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг). Крім того, вони зазначені в п. 14 розд. II Переліку видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.
Як бачите, нічого складного в оподаткуванні дивідендів, що виплачуються фізособам, немає. Головне, щоб було що виплачувати ☺.
висновки
- До бази оподаткування потрапляють тільки зарплатні і звичайні дивіденди. Ставка податку залежить від категорії емітента (платник податку на прибуток чи ні).
- ВЗ обкладають усі дивіденди, незалежно від їх виду. А от ЄСВ на дивіденди не нараховують.
- Нарахування/виплату дивідендів й утримання/сплату з них ПДФО і ВЗ відображають у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за фактом.
